Бізнес-дайджест для підприємців

Шановні підприємці Коростенської громади!

Пропонуємо короткий інформаційний дайджест актуальних бізнес-можливостей і навчальних подій для бізнесу!

Дайджест для бізнесу громад

Онлайн навчання з підприємництва за програмою Міжнародної організації праці

Проект «Інклюзивний ринок праці для створення робочих місць в Україні», який здійснюється Міжнародною організацією праці за фінансування Міністерства закордонних справ Данії, підтримки Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, запрошує майбутніх підприємців та підприємців початківців здобути унікальні знання і навички ефективного ведення підприємницької діяльності на онлайн тренінгу «Розпочни свій бізнес» за програмою Міжнародної організації праці та дізнатися більше про залучення фінансування.

Якщо розмірковуєте з чого розпочати свій бізнес та які послідовні кроки зробити – запрошуємо долучитися до безплатного онлайн тренінгу «Розпочни свій бізнес».

Навчальна програма включає такі теми:

• бізнес-план

• маркетинг

• робота з персоналом

• закупівлі

• розрахунок собівартості

• фінансове планування

• стартовий капітал

• можливості для бізнесу

 

Один онлайн-тренінг складається з п’яти групових двогодинних сесій, які проведуть досвідчені та сертифіковані Міжнародною організацією праці тренери, а також індивідуальних консультацій щодо розроблення бізнес-плану.

Для участі необхідно заповнити реєстраційну форму. Кінцевий термін прийому заявок – 07 квітня 2022 року. Будь ласка, вказуйте актуальну електронну адресу для ведення комунікації з організаторами.

Реєстрація проводиться на тренінги, що будуть організовані в період з 22 лютого по 30 квітня 2022 року. Відібрані учасники отримають лист-запрошення від організаторів із усіма логістичними та програмними деталями. Під час онлайн навчання передбачено ранкові та вечірні групи.

 

Онлайн тренінги «Розпочни свій бізнес» організовує Ресурсний центр ГУРТ у рамках проекту «Інклюзивний ринок праці для створення робочих місць в Україні», який здійснюється Міжнародною організацією праці за фінансування Міністерства закордонних справ Данії

ГРОМАДСЬКИЙ ТРАНСПОРТ І КАРАНТИННІ ОБМЕЖЕННЯ

До уваги перевізників та пасажирів громадського транспорту!!!
Нагадуємо, що перевезення пасажирів у регіонах із “жовтим”, “помаранчевим” чи “червоним” рівнем епіднебезпеки будуть дозволені за умови наявності у всіх водіїв та пасажирів одного із цих документів:
✅ документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації або документа, що підтверджує отримання однієї дози дводозної вакцини для регіонів «жовтого» рівня епідемічної небезпеки;
✅ міжнародного, внутрішнього сертифіката або іноземного сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою однодозної вакцини чи двома дозами дводозної вакцини, дозволених ВООЗ для використання в надзвичайних ситуаціях, негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції або одужання особи від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія);
✅ негативного результату тестування на COVID-19 методом ПЛР або експрес-тесту на визначення антигену коронавірусу SARS-CoV-2, який чинний 72 години.
Відповідальність за наявність у всіх водіїв та пасажирів зазначених документів несе перевізник❗️❗️❗️

 

BIG TRADE-MARKETING SHOW-2022

 

BIG TRADE-MARKETING SHOW-2022: WITHOUT LIMITS відбудеться 4 лютого 2022 р. у м. Києві (+ online участь)

Серед учасників конференції:

Coca-Cola HBC, BERTA group, HIPP Україна, GfK, Kantar, KIVI Headquarters, Listex, Mareven Food, Philips, Strauss Ukraine, VolWest Group, USAID, 33м2, АВК Конфекшнери, Аврора, Альтея Груп, Аптека АНЦ, Віола, ЖЖУК, Житомирський маслозавод РУДЬ, Імперіал Тобакко Юкрейн, Київхліб, Компанія MAY-Ukraine, Кормотех, Кременчукм’ясо, Лакталіс-Україна, ЛК-Транс, Медіко, МХП, Море Пива, Оболонь, Омега, Пиво-безалкогольний комбінат Радомишль, РОЗЕТКА.УА, Смарткасса Сервіс, Стор Фуд Дистрибьюшен, Супермаш, Друкарня Паперовий Змій, Три Ведмеді, Фенікс Інвест Трейд, Чумак, Шабо, Щедро, Еконія, Епікур, Епіцентр К та багато інших.

У програмі конференції найактуальніші питання та кейси, які були сформовані експертною радою, у складі 16-ти провідних трейд-маркетологів країни на спеціальному брейн-штормінгу під керівництвом міжнародного коуча ефективності Тетяни Ільєнко, а саме:

Про планування та оцінку ефективності трейд-маркетингових акцій учасникам розповість Олексій Галецький, начальник відділу торгового маркетингу ПрАТ “Оболонь”.

Директор з маркетингу Electrolux Romania Teodora Juravle виступить із доповіддю на тему: Вибудовування довірливих відносин з клієнтами під час пандемії.

Тему ботів у компанії розкриє директор з маркетингу Групи компаній «Аптека АНЦ» В’ячеслав Сауц.

Piero Cestarollo, менеджер з нових категорій та каналів у Ferrero Scandinavia, поділиться з учасниками скандинавським досвідом та розповість про трансформацію споживачів, клієнтів, постачальників, організацій у зв’язку з впливом Covid-19 та локдаунів, а також розповість про перспективи на 2022 рік.

Директор з маркетингу Coca-Cola HBC Ліліана Ангел виступить з доповіддю на тему: Дизайн мислення – застосування для підвищення ефективності трейд-маркетингових активностей.

Питання відкритого трейд-маркетингу дистрибутора: який трейд-маркетинговий бюджет довірити дистриб’ютору від виробника та на які інструменти його розподілити висвітлить Іван Даниленко, комерційний директор BERTA group.

Маркетинг директор ТД “Київхліб” Лілія Комарова виступить із доповіддю на тему: Виробник vs Ритейлер. 5 видів ефективних стратегій під час роботи виробника з ритейлером.

Про тренди та купівельні уподобання 2021-2022 рр. учасникам розповість Марина Забарило, комерційний директор Consumer Panel & Services Ukraine GfK.

Начальник відділу торгового маркетингу мережі Фокстрот Леся Нікуліна розкриє тему впровадження проекту СatMan в омніканальній мережі.

Про використання мобільних додатків як трейд-маркетинговий інструмент розповість керівник департаменту торгового маркетингу ТОВ «Група Компаній Альянс» Андрій Морозов.

Про технології створення висококваліфікованих команд – навчання, кар’єру та практики застосування розповість Олександра Закрасняна, комерційний директор мережі будівельно-господарських супермаркетів 33м2.

Марина Костроміна, Account Director Kantar в Україні, виступить із доповіддю про ком’юніті лояльних споживачів, які впливають на торгову точку.

Особливостями формування товарного запасу під маркетингові активності з учасниками поділиться Володимир Бондарєв, керівник управління товарними запасами роздрібної мережі “ЖЖУК”.

Сергій Ліщук, міжнародний консультант, експерт-практик з більш ніж 25-ти річним стажем роботи в індустрії FMCG, виступить online та висвітлить питання як аналітика допомагає знайти та розробити товар-бестселер.

Жанна Єнікєєва, тренер з трейд-маркетингу та мерчандайзингу Тренінгового Центру TradeMasterGroup, розповість про магазин прогресивного майбутнього через вікно доставки.

Про нові сенси FMCG-інновацій у 2022 році учасникам розповість Кирило Терещенко, власник креативного агентства MAKE SENSE.

Факторами успіху продуктів-бестселерів компанії MAY-Ukraine поділитися директор з маркетингу та інновацій компанії MAY-Ukraine Тетяна Пащенко.

 

Ознайомитись з детальною інформацією, програмою та зареєструватися на Конференцію Big Trade-Marketing Show-2022: Without Limits можна за посиланням ТУТ або за телефоном: +380678282259. Використовуйте промокод: «CHP» та отримайте знижку 5%.

Підтримка експорту (Мінекономіки)

На офіційному сайті Мінекономіки, в рубриці “Підтримка експорту” опубліковано перелік заходів виставково-ярмаркової діяльності в Україні та за кордоном на 2022 рік.

 

Нагадуємо, що терміни проведення виставково-ярмаркових заходів у 2022 році можуть змінюватись, у зв’язку зі складною епідеміологічною ситуацією в країні та можливими введеними карантинними обмеженнями.

БІЗНЕС-ФОРУМ УКРАЇНА-ШРІ-ЛАНКА (20.01.2022р.)

20 січня 2022 року об 11:00 відбудеться онлайн бізнес-форум Україна – Шрі-Ланка, за участю українських і шріланкійських дипломатичних установ, керівництва ТПП обох країн і ділових кіл України та Шрі-Ланки.

 

Основні теми,які плануються до обговорення та переговорів:

  1. Cпецифіка шріланкійського ринку для українських експортерів
  2. Експортно-інвестиційний потенціал України
  3. Практичні аспекти ЗЕД Україна-Шрі-Ланка.
  4. Секція питань та відповідей також включає представлення учасників зустрічі, час регламентований.

 

Зустріч відбудеться у форматі онлайн, за допомогою системи ZOOM. Посилання в кімнату вебінару буде надіслано всім зареєстрованим учасникам на пошту за день до події.

 

Є можливість стати партнерами заходу та виступити з презентацією про компанію!
(розміщення інформації про партнерів, статус партнера заходу – відповідний сертифікат та постер, розповсюдження інформації – комерційної пропозиції про партнера іноземним канадським партнерам (за умови наявності англомовної інформації), виступ-презентація української компанії під час онлайн-конференції (зі свого ПК або можна приїхати в ТПП України, де буде наше підключення); організація окремого Zoom кабінету для В2В-переговорів із закордонними партнерами. Вартість пакету – 2000 грн ).

 

БІЛЬШЕ

МІЖНАРОДНА ВИСТАВКА НЕРУХОМОСТІ (16-17 лютого 2022р.)

 

З 16 по 17 лютого 2022 року у Міжнародному виставковому центрі (Броварський проспект 15, м. Київ)  пройде “United property Expo” – найбільша виставка нерухомості в Україні. Це зручна платформа для зустрічі інвесторів, фінансових експертів, забудовників та агентств нерухомості.

 

У рамках виставки пройде дводенна конференція спеціалістів з нерухомості. На учасників конференції чекають нові дані про кредитування нерухомості, перспективи інвестицій у житлові та комерційні об’єкти, а також прогноз розвитку ринку нерухомості на 2022 рік. Ця інформація дозволить збільшити інвестиційний портфель, вигідно вкласти вільні кошти та стати володарем преміального житла зі значною знижкою.

 

Умови участі на United Property Expo

Відвідування United Property Expo платне. Вартість квитка складає 220 гривень. Замовити квитки на виставку з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням.  

 

БІЛЬШЕ

Обласні програми підтримки малого і середнього підприємництва

 

1. Конкурс бізнес-проєктів для підприємців Житомирської області

Претенденти на отримання часткового відшкодування вартості придбаних основних засобів повинні відповідати наступним вимогам:

– зареєстровані на території Житомирської області;

– не мають заборгованості перед державним і місцевими бюджетами зі сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів;

– реалізують або мають наміри реалізовувати бізнез-проєкти;

– працюють у межах видів діяльності, згідно з КВЕД 2010

 

2. Програма кредитування з покриттям державними гарантіями на портфельній основі

Можливість взяти кредит під державні гарантії, які покривають до 70% зобов’язань за кредитом. Цікаво передусім для тих бізнесів, які не можуть взяти кредит через брак застави (в тому числі у випадках тимчасової неможливості оформлення в заставу обладнання чи техніки, яка імпортується) чи кредитної історії.

 

3. Часткове відшкодування відсоткових ставок за кредитами для суб’єктів МСП в Житомирській області

Часткове відшкодування відсоткових ставок за кредитами, залученими суб’єктами МСП для реалізації бізнес-проектів в Житомирській області.

 

4. Державна підтримка розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції

Суб’єкти господарювання – юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми та форми власності та фізичні особи – підприємці, зокрема сімейні фермерські господарства, що провадять діяльність у галузі тваринництва та бджільництва, а також фізичні особи, у яких наявні бджолосім’ї.

 

5. Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва

Юридичні особи та фізичні особи – підприємці, основною діяльністю яких є постачання сільськогосподарських товарів (за визначенням, наведеним у пункті 2.15 статті 2 Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”), вироблених ними на власних або орендованих основних засобах, за умови, що питома вага вартості таких сільськогосподарських товарів становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів, поставлених такими юридичними та фізичними особами протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, а новоутворених сільськогосподарських товаровиробників, які провадять господарську діяльність менш як 12 календарних місяців, – за результатами кожного окремого звітного періоду.

 

6. Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів

Часткова компенсація відсоткової ставки за залученими у гривні банківськими кредитами для суб’єктів господарювання агропромислового комплексу.

 

Більше корисної інформації на Порталі для підприємців.

Семінар-нарада для підприємців

Управління економіки виконавчого комітету Коростенської міської ради повідомляє, що 05.01.2022 року в сесійній залі Коростенської міської ради об 11 годині відбудеться семінар-нарада для підприємців громади про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг

Захід проводитимуть  начальник управління економіки Володимир Стужук, начальник Коростенського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Галина Воробей, спеціаліст Головного управління Державної податкової служби в Житомирській області.

Пенсійний фонд України розширив перелік інтернет-послуг

 

Через сервіси вебпорталу Пенсійного фонду України (далі – ПФУ) користувачі мають змогу:

  • контролювати надходження відомостей стосовно себе як застрахованих осіб,
  • спілкуватися дистанційно із спеціалістами Пенсійного фонду,
  • отримувати документи в електронному вигляді,
  • подати електронне звернення-анкету для внесення змін до персональних даних у реєстрі застрахованих осіб,
  • заяву на призначення/перерахунок пенсії,
  • додаткові документи для допризначення пенсії,
  • надати скан-копію трудової книжки.

 

Такі сервіси доступні на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України .

 

Також запроваджено нову сервісну послугу – автоматичне призначення пенсій.

 

Автоматичне призначення пенсій – сервіс ПФУ, який дозволяє призначити пенсію автоматично при досягненні пенсійного віку, з урахуванням всіх наявних у ПФУ даних, завчасно поданих громадянами.

 

Сервісом з автоматичного призначення пенсій може скористатися кожен, хто ще не отримує пенсійні виплати, але хотів би, щоб у майбутньому вони нараховувалися автоматично.

 

При цьому немає необхідності додатково звертатись та особисто відвідувати органи ПФУ, оскільки сервіс дозволяє надати всю необхідну для призначення пенсії інформацію заздалегідь без будь-яких часових обмежень.

 

При виникненні питань щодо використання дистанційних сервісів, спеціалісти сервісних центрів допоможуть зареєструватися на вебпорталі електронних послуг, нададуть детальні роз’яснення як в телефонному режимі, так і безпосередньо при зверненні.

Опитування українського бізнесу

Державна установа “Офіс з розвитку підприємництва та експорту” (далі -Установа) проводить опитування українських підприємців, експортерів, галузевих і бізнес-асоціацій щодо пріоритетів експортної діяльності та послуг, які надає Установа.
Метою опитування є аналіз потреб українського бізнесу та планування роботи Установи на 2022 рік.
Кінцева дата опитування – 30.12.2021 року.
Пройти коротку анкету можна ТУТ

Вебінар – “Пенсійна реформа. Накопичувальна система – чи є альтернатива?”

 

17 грудня 2021 року з 11 до 13 годиниКиївським інститутом стратегічного аналізу та реформ “КІСАР” заплановано проведення круглого столу Пенсійна реформа. Накопичувальна система – чи є альтернатива? із залученням провідних національних експертів в цій сфері та представників експертного середовища з регіонів.

 

Питання для обговорення на круглому столі:

Який стан, виклики та можливості України в реформуванні пенсійної системи?

Як забезпечити достойну старість?

Чи є альтернатива запропонованій обов’язковій накопичувальній пенсійній системі?

 

Підтверджена участь провідних експертів:

–    Марченко Сергій Михайлович – Міністр фінансів України;

– Лібанова Елла Марленівна – директор Інституту демографії та соціальних досліджень  Національної академії наук України;

– Кухта Павло Андрійович – в.о. міністра економіки з 2020р., член робочої групи по розробці змін до законодавства у сфері реформи пенсійної системи України;

– Несходовський Ілля Сергійович – директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт Реанімаційного пакету реформ з питань реформи пенсійної системи України;

– Рева Андрій Олексійович – з 2016 року по 2019 роки Міністр соціальної політики України;

– Ганущак Юрій Іванович – директор Інституту розвитку територій, експерт Реанімаційного пакету реформ з питань реформи пенсійної системи України;

– Панченко Олександр Сергійович – консультант НКЦПФР з питань розвитку системи недержавних пенсійних фондів в Україні;

– Сальникова Тетяна Геннадіївна – радник Міністра з питань соціальної політики;

– Овчаренко Григорій Олександрович – Директор, Голова підрозділу з управління локальними активами компанії ICU, Голова Ради Всеукраїнської асоціації недержавних пенсійних фондів;

– Бойко Юрій Юлійович – член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

–  Купрін Максим Юрійович – консультант Світового Банку з питань реформи пенсійної системи України;

– Козак Тарас Мирославович – керівник Компанії з управління активами “УНІВЕР МЕНЕДЖМЕНТ”.

 

Формат проведення круглого столу – дистанційно на платформі ZOOM.

Щоби підключиться до круглого столу необхідно перейти за посиланням:

https://us02web.zoom.us/j/81584491989?pwd=TWRyM29CRlFIL0Fubmt2YktvSHNGUT09

Ідентифікатор: 815 8449 1989

Код доступу245372

єПідтримка бізнесам: чи може ваш бізнес взяти участь у Програмі

 

 

Як це працює

Якщо категорія вашого бізнесу відповідає одній з категорій, на які розрахована послуга єПідтримка, він автоматично долучиться до програми. Заявку відправляти не потрібно, клієнти вже можуть сплачувати за ваші послуги та товари карткою єПідтримка.

Як перевірити МСС-код свого бізнесу?

МСС-код вказаний у чеках оплат, які проходять через ваш POS-термінал. Також, можна звернутися до банку, який видавав термінал або забезпечує еквайринг на інтернет-ресурсі.

Чому оплата може не пройти?

Оплата не пройде, якщо МСС-код бізнесу не відповідає жодному коду з переліку постанови або якщо оплата здійснюється на рахунок юридичної особи з чорного списку.

Що потрібно для оплати через інтернет?

Це звичайна оплата через інтернет, тож процедура стандартна: має бути укладений договір інтернет-еквайрингу, що інтегрований у сайт або застосунок, POS-термінал має бути робочим, а МСС-код — збігатися з одним з кодів постанови.

Рекламні матеріали

Розкажіть клієнтам, що ви приймаєте картки єПідтримки.

Завантажте офіційні рекламні матеріали та використовуйте їх на сайті бізнесу або на касі: Віджет на сайт    Наліпки   Постери   Футболки    Ручки   Заставки

єПідтримка для громадян (виплати по 1000 грн)

 

Президентом України оголошено Програму підтримки легального бізнесу, який постраждав від запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів під час пандемії COVID-19, шляхом стимулювання попиту серед громадян.

Попередньо Програмою передбачатиметься надання державної підтримки в розмірі 1 000 гривень повнолітнім громадянам.

За ці кошти громадяни зможуть придбати абонемент у спортзал чи фітнес-клуб, відвідати кінотеатр, театр, музей чи купити квитки для мандрівок Україною..

Обов’язковою вимогою для участі громадян у Програмі є наявність “зеленого сертифікату” (повна вакцинація), підтвердженого у застосунку “Дія”.

Віртуальний рахунок – безкоштовний, комісій за обслуговування не буде.

До Програми можуть долучитися суб’єкти господарювання, які надають послуги у зазначених вище сферах.

Термін дії Програми становитиме 1 рік (з 19.12.2021 до18.12.2022).

Більше інформації ТУТ

Export Academy 2022 – навчання для підприємців малого і середнього бізнесу

Export Academy 2022 – освітня програма для українських МСБ підприємств, які тільки починають експортну діяльність або вже є діючими експортерами та планують виходити на нові ринки. За результатами навчання на програмі учасники створять для своєї компанії детальний план з виходу на міжнародні ринки.

Export Academy 2022 це:

  • можливість навчитися з нуля створювати експортний план з виходу на міжнародні ринки;
  • можливість систематизувати експортні знання;
  • налагодити роботу експортного відділу;
  • відкрити нові ринки для експорту продукції;
  • отримати практичні інструменти з виходу на зовнішній ринок;
  • щомісячна практична робота, яка забезпечить навичками на багато років вперед;
  • навички розвитку міжнародних брендів, побудова довготривалих партнерських відносин та управління фінансами.

За результатами навчання кожен з учасників створить індивідуальний експортний план з виходу на обраний ринок.

Під час підготовки до викладання та надання зворотнього зв’язку за результатами виконаних домашніх завдань (в рамках формату навчання з тренерським супроводом) українські тренери навчальної програми працюють у зв’язці з міжнародними експертами з експорту. Тому учасники отримають кваліфіковану відповідь з урахуванням міжнародного досвіду.

 

Що передбачено Програмою?

  • 2 формати участі: самостійний та з тренерським супроводом;
  • 6 навчальних модулів;
  • теоретичні матеріали та 6 практичних воркшопів з тренерами Програми;
  • виконання практичного домашнього завдання;
  • сесії зворотного зв’язку від тренерів програми за результатами виконаного домашнього завдання;
  • доступ до закритого віртуального тренінгового центру, де проходить навчання учасників та розміщенні навчальні відео та матеріали, а також оцінюється прогрес;
  • нетворкінг для побудови довготривалих ефективних відносин, розвитку бізнесу, пошуку нових клієнтів та створення партнерств для експорту.

 

Початок та тривалість навчання

  • 18 листопада 2021 – старт прийому заявок на участь у програмі
  • 3 грудня 2021 – проведення промо-заходу
  • 12 грудня 2021 до 23:59 – завершення прийому заявок
  • 13-15 грудня 2021 року – оцінювання заявок та відбір учасників
  • 16-17 грудня 2021 року – оголошення переможців конкурсного відбору та відкриття доступу до освітньої онлайн платформи
  • 21 грудня 2021 року – офіційне відкриття Програми
  • 12 січня 2022 року – старт навчання
  • 30 червня 2022 року – завершення навчання

Організатори та партнери Програми

Програма Export Academy розроблена Інститутом маркетингу Естонії у співпраці з Державною Установою “Офіс з розвитку підприємництва та експорту”. Програма фінансується Державним департаментом США (в рамках “Emerging Donors Challenge Program Round Eight”), а також Міністерством закордонних справ Естонії (Проект з питань розвитку співробітництва та гуманітарної допомоги).

Більше ТУТ

 

Повідомлення про оприлюднення проектів документів державного планування та звітів про стратегічну екологічну оцінку

Відповідно до ст.5, ст. 12 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», виконавчий комітет Коростенської міської ради повідомляє про оприлюднення проектів документу державного планування (далі – ДПП) та звітів про стратегічну екологічну оцінку документів державного планування (далі – Звіт) «Програма економічного і соціального розвитку Коростенської міської територіальної громади на 2022 рік», «Стратегічний план розвитку Коростенської міської територіальної громади до 2030 року», «План дій сталого енергетичного розвитку та клімату Коростенської міської територіальної громади до 2030 року», «Програма розвитку земельних відносин Коростенської міської територіальної громади на 2022-2026 роки» (далі – Програма, Стратегічний план, ПДСЕРК, Програма земельних відносин).

Мета Стратегічного плану полягає у визначенні стратегічних і оперативних цілей та завдань до них, що сприятимуть розвитку конкурентоспроможності та інноваційності пріоритетних галузей економіки громади на засадах наявних переваг та можливостей для досягнення сталого соціально-економічного розвитку території, нарощення темпів приросту валового продукту громади, створення сприятливих та комфортних умов життєдіяльності людини. Основною метою Програми є визначення основних пріоритетів розвитку всіх галузей у 2022 році, обґрунтування проблемних питань розвитку та висвітлення основних досягнень у 2021 році. Мета ПДСЕРК є підтримка ініціативи скорочення викидів парникових газів, в тому числі СО2, на території, що підпорядкована міській територіальній громаді, щонайменше на 30% відносно рівня викидів СО2 у базовому 2012 році та забезпечення адаптації міської територіальної громади до змін клімату. Реалізація Програми земельних відносин сприятиме повноцінному регулюванню земельних відносин та управлінню земельними ресурсами Коростенської міської територіальної громади; раціональному використанню та охорони земель, ведення державного земельного кадастру; створенню оптимальних умов для суттєвого збільшення соціального, інвестиційного і виробничого потенціалів землі, зростанню її економічної цінності.

Орган, що прийматиме рішення про затвердження документів державного планування – Коростенська міська рада.

Дата початку процедури громадського обговорення Звіту про СЕО – 22.11.2021р. Термін процедури громадського обговорення становить 30 діб, тобто з 22.11.2021р. по 22.12.2021р.

Спосіб участі громадськості – надання письмових зауважень і пропозицій за адресою м. Коростень, вул. Грушевського, 22, каб.36, 37 або на електронну пошту kor.ekonom@ukr.net.

Орган, від якого можна отримати інформацію та адресу, за якою можна ознайомитися з проектами:

  • Програма, Стратегічний план, ПДСЕРК, звіти та екологічна інформація, у тому числі пов’язана із здоров’ям населення, що стосується ДДП – Управління економіки виконавчого комітету Коростенської міської ради, вул. Грушевського, 22 (каб. 36,37)
  • Програма земельних відносин, звіт та екологічна інформація, у тому числі пов’язана із здоров’ям населення – Управління земельних відносин та комунальної власності виконавчого комітету Коростенської міської ради, вул. Грушевського, 22 (каб. 11, 4).

Орган, до якого надаються зауваження – Управління економіки виконавчого комітету Коростенської міської ради.

Строки подання зауважень та пропозицій – 30 днів з дати початку процедури громадського обговорення, тобто з 22.11.2021р. по 22.12.2021р.

Місцезнаходження наявної екологічної інформації, у тому числі пов’язаної із здоров’ям населення, що стосується ДПП – Управління економіки виконавчого комітету Коростенської міської ради.

Необхідність проведення транскордонних консультацій відсутня.

Звіт про Стратегічну екологічну оцінку доступне на офіційному сайті в розділі «Економіка» – «Стратегічна екологічна оцінка».

 

 

 

Стратегічне бачення Коростенської міської територіальної громади

З урахуванням результатів проведеного стратегічного аналізу, дослідження статистичних, кількісних та якісних показників офіційних інформаційних джерел, соціологічного опитування жителів громади щодо соціальноекономічного розвитку території, оцінки наявних конкурентних переваг, існуючих загроз та можливих ризиків відповідно до SWOT аналізу, сформульовано стратегічне бачення громади.

Коростенська міська територіальна громада інвестиційно привабливий конкурентоздатний екологічно чистий регіон з динамічним розвитком високотехнологічного аграрного виробництва та інноваційної промисловості, туристично привабливий, комфортний та безпечний для проживання та розвитку бізнесу.

Місія забезпечення високої якості життя, безпеки та гармонійного розвитку населення громади; збереження, відновлювання та ефективне раціональне використання ресурсного потенціалу в умовах конкурентоспроможності та інноваційної економіки.

Засідання робочої групи 09.09.2021

Розробляти власну стратегію – це ознака хорошого тону для кожної громади.

Для Коростенської громади  – це можливість, в майбутньому, зробити громаду кращою та створити комфортні умови для її жителів.

Так, 9 вересня 2021 року відбулось II розширене засідання робочої групи з розробки Стратегічного плану розвитку Коростенської міської територіальної громади до 2030 року.

Як писалося раніше, для розробки стратегії міська рада залучила Максима Сігнатуліна – кандидата економічних наук, спеціаліста з розробки стратегії розвитку, соціологічних досліджень. На засіданні Максим Сігнатулін представляв результати SWOT аналізу Коростенської громади, які були сформовані на основі дослідження ключових рис, факторів, пріоритетів, тенденцій, проблем, що були виявлені під час дослідження на рівні населених пунктів громади у різних секторах, зокрема: адміністративно-територіальному устрої, демографії, економіці та ринку праці, навколишньому середовищі, житлі та благоустрої, соціальній інфраструктурі, інженерній інфраструктурі, транспорті, культурі та туризму, культурній спадщини, природних ресурсів тощо.

Учасники засідання жваво обговорювали представленийSWOT аналіз, надавали пропозиції та зауваження.

Наступний крок – формування стратегічний та оперативних цілей.

Засідання робочої групи 08.06.2021

Відбулось перше засідання робочої групи з розробки стратегічного плану Коростенської територіальної громади до 2030 року. До складу робочої групи увійшли представники виконавчого комітету, депутати міської ради, старости, спеціалісти з питань економіки, фінансів, освіти, медицини, культури, туризму, спорту, архітектури, управлінням майном та земельних ресурсів, житлово-комунального господарства, громадськості, бізнесу.
Голова дослідницької агенції «Бизнес Девелопмент Груп» Максим Сігнатулін зустрівся з міським головою Володимиром Москаленком та представив робочій групі анкетування, розроблене експертами організації, для вивчення думки громадськості щодо майбутнього напрямку розвитку громади. Заступник міського голови, Олександр Ясинецький, який є головою робочою групи, проінформував присутніх про необхідність розробки нового стратегічного документу з врахуванням всіх територіальних змін, які відбулися в громаді, визначенням пріоритетів розвитку та формуванням нових цілей та завдань.
Стратегія розвитку Коростенської територіальної громади буде сформована після детального соціально-економічного аналізу території, при врахуванні сильних, слабких сторін, а також зовнішніх можливостей та недоліків. Документ розрахований виключно на потенціал нашої громади та допомагає чітко розуміти свої конкурентні переваги. Для залучення інвесторів або грантових коштів цей документ дає перевагу і формує позитивне враження донорів або інвесторів, доводить серйозність намірів.
Першим кроком до напрацювань нового документу є проведення соціологічного опитування серед жителів Коростенської міської територіальної громади, з метою отримання загальної інформації про стан соціально-економічного розвитку громади. Опитування буде проведено шляхом анонімного анкетування в друкованому та електронному вигляді.

Стратегічні цілі, оперативні цілі та основні завдання Стратегії

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 1. ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМІКИ НА ЗАСАДАХ СМАРТ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ 1.1 Стимулювання розвитку промислово-виробничого комплексу та підприємництва 1.1.1 Сприяння розширенню розвідування родовищ та видобування корисних копалин
1.1.2 Стимулювання збільшення доданої вартості промислової продукції, впровадження наукових досліджень та інноваційних технологій у промисловості
1.1.3 Ефективний розвиток мережі транспортно-логістичних центрів
1.1.4. Підтримка розвитку малого та середнього підприємництва, його експортної спроможності та виходу виробленої продукції на нові ринки
1.2 Підвищення продуктивності агропромислового комплексу 1.2.1 Сприяння створенню нових та розширенню діючих сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств, а також підтримка самозайнятості населення у сільському господарстві
1.2.2 Сприяння розвитку переробки сільськогосподарської продукції
1.2.3 Створення умов для стимулювання розвитку органічного рослинництва і тваринництва та міжрегіональної кооперації у глибокої переробці продукції.
1.3 Підвищення та зміцнення інвестиційного потенціалу 1.3.1 Сприяння ефективному розвитку інвестиційних територій та індустріальних парків в територіальній громаді
1.3.2 Розвиток співробітництва між потенційними інвесторами та громадою
1.3.3. Сприяння доступу інвесторів до мережі електропостачання
1.4 Розвиток туристичного потенціалу та рекреаційної (креативної) індустрії 1.4.1 Розвиток перспективних та вдосконалення існуючих напрямів туристичної (креативної) індустрії
1.4.2 Ефективне використання туристичних об’єктів, природно-заповідного фонду та історично-культурної спадщини територіальної громади
1.4.3 Створення та реалізації стратегії ефективного використання та промоції туристичного бренду територіальної громади
1.4.4 Стимулювання та підтримка місцевого бізнесу залученого в сферу надання туристично-рекреаційної (креативної) індустрії
СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 2. ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ РІВНЯ ЖИТТЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ 2.1 Інфраструктурний розвиток територій та пріоритетна увага сільській місцевості 2.1.1 Будівництво, модернізація, капітальний ремонт об’єктів житлово-комунального господарства, у тому числі забезпечення надійним водопостачанням та водовідведенням
2.1.2 Впровадження технологій енергоефективності та застосування альтернативних джерел енергії
2.1.3 Покращення благоустрою населених пунктів, у тому числі модернізація мережі вуличного освітлення
2.1.4 Створення умов щодо збереження та відновлення (капітального ремонту) доріг та дорожньої інфраструктури, поліпшення організації транспортного сполучення
2.1.5 Розроблення та впровадження плану просторового планування; розроблення містобудівної документації
2.2 Покращення демографічної ситуації та продовження тривалості активного періоду життя 2.2.1 Формування оптимальної мережі закладів охорони здоров’я, їх модернізація, доступності та якості надання медичних послуг
2.2.2 Розбудова спортивної та фізкультурно-оздоровчої інфраструктури, підтримка розвитку спорту та рухової активності
2.2.3 Пропаганда громадського здоров’я
2.3 Впровадження заходів покращення стану довкілля та раціонального використання природних ресурсів 2.3.1 Впровадження сучасних технологій і заходів очистки стічних вод та управління відходами. Запобігання несанкціанованим скидам у річку Уж.
2.3.2 Формування збалансованої системи раціонального еколого-економічного балансу територій та використання природних ресурсів
2.3.3 Формування та розвиток екологічної мережі та впровадження заходів збереження природно-заповідного фонду
2.3.4. Розробка та впровадження комплексну програму відтворення водності річки Уж
СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 3. РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТА СОЦІАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА








3.1 Підвищення якості надання освітніх та культурних послуг, формування розвинутого молодого покоління 3.1.1 Надання якісних освітніх послуг на засадах і принципах Нової української школи
3.1.2. Формування оптимальної мережі та зміцнення матеріально-технічної бази закладів культури, у тому числі забезпечення формування інклюзивного середовища
3.1.3 Забезпечення підтримки та розвитку інтелектуального та творчого потенціалу жителів, їх гендерної рівності; створення публічних просторів
3.1.4 Розвиток та вдосконалення системи підготовки професійних кадрів та співпраці з підприємствами пріоритетних галузей; впровадження дуальної освіти
3.2 Підвищення рівня залучення жителів у процеси розвитку громади; 3.2.1 Застосування інструментів співпраці влади з жителями громади з метою вирішення проблемних питань
3.2.2 Підтримка місцевих громадських ініціатив.
3.2.3 Використання цифрових технологій як базовий інструмент у діяльності органів місцевого самоврядування, переведення більшості місцевих адміністративних послуг в електронний формат.
3.3 Соціальна підтримка та допомога 3.3.1 Забезпечення доступності та пристосованості закладів соціального захисту із своєчасною та якісною допомогою незахищеним та малозабезпеченим категоріям населення
3.3.2 Розширення сфери та доступності надання адміністративних (соціальних та публічних) послуг жителям громади

 

Таблиця SWOT факторів

Сильні сторони Слабкі сторони
Значна площа громади: площа
території складає 870,3 кв.м, у тому
числі: площа сільських територій 764,99
кв.м, площа міста Коростень 42,31
кв.м. (відповідно до даних паспортів
сільських старостатів та офіційних
статистичних даних Головного управління
статистики у Житомирській області)
Стійка тенденція від’ємного
природного приросту населення та
трудової міграції протягом останніх 5
років відповідно до офіційних даних
Головного управління статистики у
Житомирській області. Активна
міграція працездатного населення
громади (особливо молоді, в інші
міста та за кордон); старіння
працездатного населення
Відносно достатня чисельність
населення відповідно до площі громади:
населення громади складає 72 797 осіб
(на 01.01.2021 року), у тому числі:
сільське населення 10 512 осіб,
населення міста Коростень 62 285 осіб;
відповідно високий показник щільності
міського населення, який складає:
1 472 особи/кв.км


Наявність сіл Коростенської громади,
що існують виключно номінально з
причини низької чисельності
населення, зокрема: с. Обиходи 23
особи, с. Булахівка 2 особи, село
Барди 12 осіб, с. Великий Ліс 28
осіб, с. Болярка 26 осіб. В 10
населених пунктах кількість жителів
коливається у межах до 100 осіб
Зручне розташування дорожньо
транспортної інфраструктури (дороги,
розв’язки) між населеними пунктами
громади та з сусідніми громадами,
адміністративним центром області,
сусідніми областями, столицею,
державним кордоном. Через територію
громади проходять міжнародні
автомобільні дороги (М21 Виступовичі
Житомир МогілівПодільський, М07 Київ
Ковель Ягодин (на місто Люблін)),
регіональна автомобільна дорога (Р49
Васьковичі Шепетівка), територіальні
автомобільні дороги (Т0613 Коростень
07) через Кожухівку, Т0604 Коростень
Народичі). Функціонує потужній
пасажирськовантажний залізничний
вузол

Низький рівень середньомісячного
доходу на одну особу
домогосподарства: відповідно до
соціологічного опитування близько
48% населення громади має доходи
до 6 200 грн, близько 36% від 6 200 до
10 000 грн. Відповідно до офіційних
даних Головного управління
статистики у Житомирській області
середня заробітна плата у місті
Коростень у 2020 році становила 10
232 грн, у Коростенському районі
10 080 грн
Наявний розроблений Генеральний план
міста Коростень та план зонування
(скоригований генеральний план з
розробленням плану зонування
територій міста), затверджений ДП «НДПІ
«Містобудування», 2016 рік

Не всі сільські населені пункти мають
оновлену розроблену містобудівну
документацію (генеральні плани,
зонування територій населених
пунктів тощо)
Наявність значних природних ресурсів,
зокрема: водних ресурсів (річок
Шестень, Граничевка, Моства, Синявка,
Жабич, Олешня, що створюють басейн
річки Уж); мінеральносировинних
тому числі неметалічних корисних
копалин (граніт, лабрадорит, пісок),
твердих горючих корисних копалин
(торф), одним з найбільших в країні
родовищ металічних корисних копалин
апатитільменітових руд); лісового фонду
(наявні площі лісогосподарського
призначення), земельних ресурсів
(переважно земель
сільськогосподарського призначення),
рекреаційних ресурсів
Накопичення відходів у місцях
організованого складування. Низький
рівень охоплення населення
поводження із збором твердих
побутових відходів, у тому числі
роздільним.
Виникнення нерегульованих стихійних
сміттєзвалищ
Розроблена Науковопроектна
документація “Історикоархітектурний
опорний план з визначенням історичних
ареалів м. Коростень Житомирської
області, затверджений ДП «НДПІ
«Містобудування», з метою визначення,
переліку, забезпечення та охорони
нерухомих об’єктів культурної спадщини
(у тому числі пам’яток), 2017 рік

Незадовільний технічний стан
дорожньої інфраструктури: дороги
приміського сполучення потребують
термінового капітального ремонту
особливо у сільських населених
пунктах громади. Відсутність
функціонування налагодженого
приміського автобусного сполучення
між населеними пунктами громади
Наявність територій природно
заповідного фонду місцевого значення,
який включає ландшафтні заказники (2
об’єкти), гідрологічні заказники (2
об’єкти), дендрологічний парк (1 об’єкт),
геологічні пам’ятки природи (3 об’єкти)



Недоступні якісні послуги медичного
обслуговування в сільській
місцевості, активний перетік
кваліфікованих медичних фахівців з
сільської місцевості до більш
розвинених місць, низька
укомплектованість лікарями фахових
напрямів. Недостатній рівень
матеріальнотехнічної бази медичних
закладів
Суттєвий виробничопромисловий
комплекс за основними галузями:
видобувна промисловість (поклади
корисних копалин); виробництво машин
та устаткування, обладнання для
нафтопереробної, хімічної та
газотранспортної галузей; переробна
промисловість; виробництво продукції
промислового та побутового
споживання

Незадовільний технічний стан об’єктів
комунальної інфраструктури та
житлового фонду, інженерних
комунікацій та комунікацій
соціального благоустрою, що
потребують капітального ремонту та
модернізації

Істотна ресурсна база для розвитку
агропромислового комплексу сільських
територій, у тому числі рослинництва та
тваринництва (значні площі сільської
місцевості сільськогосподарського
призначення) та наявність
конкурентоспроможних
сільськогосподарських виробників

Наявність господарських
підприємств, що фактично ведуть
діяльність на території громади, але
мають державну реєстрацію в
населених пунктах інших громад, що
призводить до втрати частки
надходжень податків та інших
обов’язкових платежів до
територіального бюджету
Функціонування Індустріального парку
«Коростень» з 2014 року, функціональне
призначення якого пов’язане із
провадженням та сприянням розвитку
приладобудівної, легкої,
деревообробної промисловості та
логістичної галузі
Відсутність заходів, спрямованих на
ефективне використання територій
природнозаповідного фонду
громади в якості потенційних
рекреаційних територій та розвитку
туристичної галузі, зокрема напрямів
зеленого, спортивного, сільського
туризму тощо. Недостатній
інноваційний розвиток туристичних
продуктів
Доступність закладів різнорівневої освіти,
зокрема закладів загальної середньої
освіти, навчальновиховних комплексів,
дошкільних навчальних закладів, закладів
позашкільної освіти, Коростенського
інклюзивноресурсного центру,
професійного технічного училища No16
Наявність підприємств, що віднесені
до переліку найбільших
забруднювачів навколишнього
середовища в Житомирській
області, зокрема щодо забруднення
водних об’єктів скидами
забруднюючих речовин із зворотними
водами; забруднення
атмосферного повітря; накопичення
промислових відходів
Наявність місць та територій історико
культурного значення, включаючи місцеві
пам’ятки історії, монументального
мистецтва, архітектури, археології, у
тому числі об’єкти культурної спадщини,
занесені до Державного реєстру

Відсутність закладів вищої освіти з
метою підготовки фахівців різних
освітньокваліфікаційних рівнів для
забезпечення потреб підприємств
пріоритетних галузей господарської
діяльності громади необхідними
спеціалістами на ринку праці
Функціонування туристичнокультурного
інформаційного центру в рамках
розвитку туристичної привабливості та
промоції туристичних можливостей
територій та об’єктів громади

Низька додана вартість в
агропромисловому комплексі.
Недостатня кількість функціонуючих
фермерських господарств
Функціонування мережі центрів
соціальної підтримки дітей і сімей,
соціальнопсихологічної реабілітації
населення, соціальної реабілітації дітей з
інвалідністю з метою створення
відповідних умов для всебічного розвитку
з медичною, психологічною,
педагогічною, творчою, соціально
побутовою реабілітацією
Відсутність Інтернет зв’язку у
віддалених населених пунктах
громади
Наявність реконструйованого сучасного
фізкультурнооздоровчого комплексу на
базі міського стадіону, що є центром
залучення жителів громади до активного
та здорового способу життя, занять
спортом

Відсутність технічної та
правовстановлюючої документації на
значну кількість об’єктів нерухомого
комунального майна, зокрема у
сільській місцевості

 

Можливості Загрози
Надання в орендне користування вільних
від експлуатації земель та об’єктів
нерухомого комунального майна,
створення інвестиційних майданчиків
Greenfield та Brownfield

Великі міста України (Житомир, Київ
й інші) та країни ближнього
зарубіжжя (Польща, Чехія й інші)
залучають найбільш працездатних
спеціалістів та приймають їх на
роботу
Використання перспектив залучення
коштів Державного фонду
регіонального розвитку шляхом участі в
конкурсному розподілі фінансування
інвестиційних проектів громад

Застосування найсучасніших
інноваційних технологій в крупному
підприємництві приводить до
суттєвого скорочення потреб у
робочих місцях в
агропромисловому комплексі,
виробництві та промисловості
Інвестиційна привабливість розширення
мережі відпочинкових закладів та
закладів гостинності в рамках розвитку
рекреаційних територій в зонах
потенційних туристичних маршрутів
природнозаповідного фонду, сільських
територій та об’єктів культурної
спадщини
Активне використання
сільськогосподарськими та
промисловими підприємствами
джерел забруднення, що
спричиняють збільшення викидів та
накопичення забруднюючих речовин
у ґрунті, атмосфері, водних об’єктах
Істотний інтерес та стале зростання
попиту та цін на сільськогосподарську
продукцію, у тому числі крафтову,
зокрема натурального та органічного
виробництва, особливо серед міських
жителів

Існуюче серед потенційних
інвесторів відчуття небезпеки через
продовження / замороження
військового конфлікту на сході
країни
Впровадження енергозберігаючих
технологій з метою скорочення
енергоспоживання із застосуванням
альтернативних джерел, зокрема:
біомаси, вторинної сировини, відходів,
енергії природних явищ тощо

Демографічна та соціальна криза,
що призводить до істотного сталого
природного скорочення населення
та збільшення трудової міграції
Залучення інвесторів для експлуатації
родовищ корисних копалин з метою
ведення господарської діяльності щодо
видобутку та подальшої переробки
мінеральносировинних ресурсів

Негативна динаміка зростання
смертності від основних причин
захворювань (хвороби серцево
судинної системи, новоутворення,
хвороби органів дихання та
травлення)
Участь у проектах міжнародних
організацій, залучення міжнародної
технічної допомоги

Підвищення вартості енергоносіїв та
послуг житловокомунального
господарства
Диверсифікація ринків збуту завдяки
функціонуванню зони вільної торгівлі між
Україною та країнами Європейського
Союзу та збільшення експорту

Нестабільність курсу національної
валюти та ситуації на зовнішніх
ринках / втрата
конкурентоспроможності провідних
галузей господарювання
Впровадження заходів пропаганди та
промоції здорового способу життя,
підвищення рівня здоров’я населення
громади з метою попередження
захворюваності та смертності
Обмеження міжнародної
фінансової підтримки заходів у
напрямах розвитку територій та
інфраструктурних проектів
Розвиток електронного урядування,
формування цифрових навичок у
населення, впровадження електронних
систем у галузях освіти, охорони
здоров’я, культури тощо
Позбавлення басейнів річок
природних біофільтрів з тенденцією
розораності водозборів, що
приводить до замуленості та
обмілінню річок, погіршенню якості
води
Бюрократичні, довгострокові
процедури оформлення
правовстановлюючих та інших
супровідних документів на певні види
діяльності знижують інвестиційну
привабливість (оформлення прав
власності, прав користування тощо)
Відсутність можливості отримання
вищої освіти та як наслідок відсутність
спеціалістів на ринку праці
призупинятиме інвестиційну
привабливість у розвитку основних
галузей економіки громади та
сприятиме активній міграції молоді у
більш розвинені міста

SWOT аналіз Коростенської міської територіальної громади

РОБОЧИЙ ПРОЕКТ

SWOT аналіз Коростенської міської територіальної громади


SWOT аналіз (з англійської: strength сила, міць; weakness слабкість, недостатність; opportunity можливість, змога; threat загроза, небезпека) представляє собою дослідження
взаємозв’язків між внутрішніми ендогенними (сильні сторони, слабкі сторони) і зовнішніми екзогенними (можливості, загрози) факторами, що мають стратегічне значення для соціально
економічного розвитку громади. До сильних сторін і слабких сторін відносяться внутрішні чинники та ресурси, що перебувають у власності громади з метою розпорядження та використання або які громада може контролювати. До можливостей і загроз відносяться фактори та тенденції, що можуть впливати на розвиток громади, але не перебувають під її прямим контролем, та можуть відображати потенційні майбутні зміни, викликані такими факторами.

Результати SWOT аналізу Коростенської міської територіальної громади сформовані на основі дослідження ключових рис, факторів, пріоритетів, тенденцій, проблем, що були виявлені під час дослідження на рівні населених пунктів громади у різних секторах, зокрема: адміністративнотериторіальному устрої, демографії, економіці та ринку праці, навколишньому середовищі, житлі та благоустрої, соціальній інфраструктурі, інженерній інфраструктурі, транспорті, культурі та туризму, культурній спадщини, природних ресурсів тощо.


SWOT аналіз був проведений у чотири етапи:


1. На першому етапі було проведене соціологічне опитування «Стратегічний план розвитку Коростенської міської територіальної громади до 2030 року» жителів міста Коростень (міське населення) та інших населених пунктів громади (сільське населення), до якого були залучені представники місцевих органів
виконавчої влади, працівники закладів соціальної сфери
обслуговування, представники бізнесу та підприємництва, представники місцевих ЗМІ та громадських організацій, ініціативні жителі, у тому числі залучені експерти та консультанти тощо.
Опитування здійснювалось анонімно на основі розроблених анкет, з переліком питань, які можна умовно поділити на наступні групи:

основна інформація про респондента вік, стать, сфера діяльності, посадовий (робочий) статус, середньомісячний дохід на одну особу, освіта та місце проживання із назвою населеного пункту громади;

власне ставлення респондента щодо проживання та роботи в громаді вподобання проживання на території громади, плани щодо можливого переїзду з території громади та відповідні причини такого бажання, найгостріші проблеми громади, на рішення яких необхідно зосередити зусилля в першу чергу, пріоритетні напрями розвитку громади, визначення видів послуг (напрямів діяльності бізнесу), яких не вистачає на території громади;

бачення респондентом майбутнього образу громади та його місця в ньому образ майбутнього Коростенської міської територіальної громади, бажання займатись підприємництвом, загальна оцінка соціальноекономічної ситуації в громаді.

2. На другому етапі з метою опису основних тенденцій та проблем соціальноекономічного розвитку громади були проаналізовані офіційні дані Головного управління статистики у Житомирській області, інформаційні матеріали профільних відділів, управлінь, офісів місцевих органів виконавчої влади на рівні Коростенської міської територіальної громади, Коростенського району та Житомирської області, зокрема:

дані з паспортів сільських старостатів та міста Коростень щодо основних соціальноекономічних показників діяльності, зокрема динаміки зміни чисельності населення та його структури, функціонування закладів соціальної інфраструктури, основних проблем на відповідних
територіях, а також діяльності господарських підприємств на території громади тощо;
офіційні дані Головного управління статистики у Житомирській області щодо демографічної, соціальної, економічної, багатогалузевої статистики тощо;

інші офіційні документи місцевої виконавчої влади програми розвитку, стратегії по галузях та напрямах діяльності у рамках Програми економічного і соціального розвитку Коростенської міської територіальної громади;

інші дані з офіційних відкритих джерел.

3. На третьому етапі за підсумками пропозицій членів робочої групи з розроблення «Стратегічного плану розвитку Коростенської міської територіальної громади до 2030 року», до якої увійшли представники депутатського корпусу, працівники відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, суб’єкти господарської діяльності, науковці, експерти, представники неурядових (громадських) організацій тощо, були обговорені, проаналізовані та сформульовані внутрішні та зовнішні фактори, що мають стратегічне значення для соціальноекономічного розвитку громади.

4. На четвертому етапі на основі зібраних даних та їх дослідження був розроблений SWOT аналіз, що включає в себе таблицю SWOT факторів сильних і слабких сторін, можливостей і загроз громади, ступінь впливу кожного з факторів на соціальноекономічний розвиток громади та аналіз за рівнем їх впливу, перехресний аналіз взаємозв’язків між факторами у вигляді SWOT матриці в секторах порівняльних переваг, викликів, ризиків, що дозволить сформулювати сценарії розвитку громади та систему стратегічних і оперативних цілей.
SWOT матриця є основним елементом визначення конкурентних переваг громади, оскільки дозволяє виявити взаємозв’язки із «внутрішніми» (сильні і слабкі сторони) та «зовнішніми» (загрози і можливості) факторами. Взаємозв’язок між факторами позначається стрілкою суцільної лінії у тому випадку, якщо такий зв’язок є сильним, та пунктирною стрілкою, якщо такий зв’язок є слабкішим. Такі взаємозв’язки дозволяють виявити порівняльні переваги, виклики та ризики, що є основою формулювання стратегічних та оперативних цілей розвитку Коростенської міської територіальної громади на довгострокову перспективу.
Взаємозв’язок можливостей та сильних сторін відображає потенційну стратегію розвитку. Такий зв’язок має певний рівень впливу одних факторів на інші, який можна умовно класифікувати
на сильний, слабкіший та відсутній. Більша кількість можливостей, що здатні суттєво підсилювати певні сильні сторони, визначає конкурентні переваги громади.

Взаємозв’язок можливостей і слабких сторін дозволяє нейтралізувати останні з одночасним використанням існуючих наявних можливостей. Зв’язок факторів за ступенем впливу також можна розділити на сильний, слабкий та відсутній. Більша кількість можливостей, що здатна знизити вплив слабких сторін, визначає подолання недоліків та визначення потенційних викликів.

Взаємозв’язок загроз та слабких сторін дозволяє проаналізувати вірогідне обмеження стратегічного планування з причини неоднозначності розвитку певних подій у майбутньому та неможливості передбачення певних показників розвитку.
Підсилювання слабких сторін зовнішніми факторами створює ризиковану подію. Слабкі сторони, вплив від загроз на які найбільший, є найбільш ризикованими та потребують запровадження заходів мінімізації ризиків.


Соціологічне дослідження

Результати соціологічного дослідження в рамках розробки Стратегічного
плану розвитку Коростенської міської територіальної громади до 2030 року

З метою оцінки основних тенденцій та проблем соціальноекономічного розвитку в рамках розробки Стратегічного плану розвитку Коростенської міської територіальної громади на період до 2030 року, було проведено соціологічне опитування з визначення думки жителів міста Коростень (міське населення) та інших населених пунктів громади (сільське населення), а саме представників місцевої виконавчої влади, місцевого бізнесу, ЗМІ та громадських організацій, працівників закладів освіти, культури, медицини й інше активне та ініціативне населення. Опитування проводилось анонімно на основі розроблених анкет, з переліком питань, які можна умовно поділити на наступні групи:

основна інформація про респондента вік, стать, сфера діяльності, посадовий (робочий) статус, середньомісячний дохід на одну особу, освіта та місце проживання із назвою відповідного населеного пункту громади;

власне ставлення респондента щодо проживання та роботи в громадівподобання проживання на території громади, плани щодо можливого переїзду з території громади та відповідні причини такого бажання, найгостріші проблеми, на рішення яких необхідно зосередити зусилля в першу чергу, пріоритетні напрями розвитку громади, визначення видів послуг (напрямів діяльності бізнесу), яких не вистачає на території громади;

бачення респондентом майбутнього образу громади та його місця в ньому образ майбутнього Коростенської міської територіальної громади, бажання займатись підприємницькою діяльністю,загальна оцінка соціальноекономічної ситуації в громаді.

Опитування проводилось у двох формах:
заповненням електронної форми, посилання до якої було опубліковано на офіційних сторінках Коростенської міської територіальної громади в Інтернеті (вебсайт) та соціальній мережі
Facebook, направлено зацікавленим особам електронною поштою, розповсюджено методом
активного просування з територіальним та віковим таргетуванням у мережі
Facebook з метою безперешкодного вільного доступу до опитування всіх бажаючих долучитись до дослідження;

заповненням роздрукованої форми анкети та її розповсюдженням серед всіх зацікавлених осіб, що проживають на території громади.


В опитуванні взяли участь 1 418 осіб жителів громади представники різних верств населення, у тому числі працівники апарату виконавчої влади громади та його структурних підрозділів, жителі сільської місцевості (сільських старостатів), працівники закладів соціальної, культурновиховної, освітньої, медичної й інших напрямів діяльності громади, а також представники бізнесу тому числі фізичні особипідприємці), ЗМІ та громадських організацій, пенсіонери та студенти. Опитування проводилось з дотриманням принципу пропорційності заповнення анкет міськими жителями (місто Коростень) та жителями сільської місцевості для наближення до максимальної репрезентативності вибірки та об`єктивного збору та аналізу даних.

Частка респондентів, що пройшли опитування в громаді, склала 2,4% від загальної чисельності населення без врахування дітей у віці від 0 до 17 років. До вибірки не увійшли діти сільських населених пунктів, частка яких складає 19% від загальної чисельності сільського населення, та діти міста Коростень, частка яких складає 18% від загальної чисельності міського населення. В опитуванні взяли участь жителі всіх населених пунктів громади. Відношення опитуваних жителів міста Коростень до загальної чисельності міського населення становило 2,1%, опитуваних жителів сільських населених пунктів до загальної чисельності сільського населення 4,3%. Активність сільського населення в опитуванні є суттєво більшою, що може свідчити про прояви небайдужості до тенденцій та проблем розвитку сільських територій.

Загальне відношення опитуваних жителів, що проживають в міській місцевості до жителів сільських населених пунктів, складає приблизно ¾ всіх респондентів, які взяли участь у дослідженні. Порівнюючи загальне відношення міського і сільського населення громади (без урахування дітей у віці від 0 до 17 років), що становить 85,7% та 14,3% відповідно, принцип пропорційності під час опитування порушується; за результатами сільське населення проявляло більшу активність у проведеному анкетуванні.

Найбільшу активність в опитуванні проявляли жителі громади працездатного віку у діапазоні 3039 років та 40-49 років, сумарна частка яких наближується до 58,2%. Залученість до дослідження частки більш молодого населення у віці 18-29 років, яке розглядається як майбутній людський потенціал громади, становила 17,3%. Приблизно ідентичний показник активності спостерігається серед жителів вікової групи 5059 років. Частка жителів, що взяли участь в анкетуванні, вік якого є більшим за 60 років, становила 7,3%. Враховуючи, що середній рік міського населення (місто Коростень) становить близько 42 років (39 років у чоловіків, 44 роки у жінок), а сільського – 43 роки (39 років у чоловіків, 46 років у жінок), очевидна активність більшої частини населення працездатного віку у діапазоні від 30 до 49 років.


Відповідно до статевого розподілу респондентів, частка чоловіків, що взяла участь у опитуванні склала близько третини від загальної кількості 31,0%. За даними Головного управління статистики в Житомирській області показник відношення чоловіків до жінок в громаді складає 46%. Спостерігається очевидний істотний прояв більшої активності жінок у порівнянні з чоловіками.

Загальна вибірка представлена працівниками основних галузей громади. Найбільша активність в опитуванні проявлена серед жителів, зайнятих у сфері освіта та науки; муніципальної та державної служби; виробництва та промисловості; оптової та роздрібної торгівлі; культури, мистецтва, творчості; медицини та фармацевтики; сільського господарства та агробізнесу; й інших галузей, у тому числі сфер обслуговування.

Відповідно до рисунку спостерігається непропорційність розподілу рівня доходів населення. Близько половини опитуваних (47,7%) зазначили про низький рівень середньомісячного доходу до 6 200 грн, що є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, законодавчо встановлений Податковим кодексом України на 01.01.2021 року. Середньомісячний дохід третьої частини опитуваних (35,5%) коливається у діапазоні від 6 200 грн до 10 000 грн. Близько 10% жителів отримують дохід в межах від 10 000 грн до 15 000 грн; близько 4% від 15 000 грн до 20 000 грн. Дохід від 20 000 грн і більше отримують 2,8% жителів. Найнижчий дохід до 6200 грн здебільшого зазначений у працівників сфер освіти та науки, медицини та фармацевтики, мистецтва, культури та творчості. Відповідно до даних Головного управління статистики у Житомирській області середньомісячна заробітна плата за перше півріччя 2021 року становила 11116 грн. Згідно з опитуванням зважений середньомісячний дохід жителів громади попадає у діапазон від 6 200 грн до 10 000 грн та становить близько 8 335 грн., що є значно нижчим обласного показника.

Зважений середньомісячний дохід жінок та чоловіків попадає в інтервал від 6 200 грн до 10 000 грн та становить близько 7 952 грн та 9 827 грн відповідно.

Середньозважений дохід міського населення більший, ніж сільського на 20%. Відповідно до даних Головного управління статистики у Житомирській області середньомісячна заробітна плата міського населення громади (місто Коростень,
середньомісячна заробітна плата 11 237грн) за 4й квартал 2020 року на 2,6% вище середньомісячної заробітної плати сільського населення по Коростенському району (середньомісячна заробітна плата 10 945 грн).
За даними опитування розрив у доходах міського та сільського населення є суттєвим. Спостерігається деяка невідповідність опитування статистичним даним, яка може бути пояснена методологічними підходами збору та аналізу статистичних спостережень, що передбачають врахування виключно доходів працівників юридичних осіб з кількістю штатних працівників більше 10 осіб.

Близько 81% респондентів не планують переїжджати з території громади та бажають залишитись за своїм місцем проживання. Такий результат є достатньо високим та має бути використаний як один із чинників планування розвитку окремих галузей та напрямів господарської діяльності в громаді з урахуванням наявності значного людського капіталу. Близько 19% жителів планують переїзд в інший населений пункт України; переїзд за кордон; чи у сільську місцевість іншого населеного пункту України.

Найбільша частка жителів, що планують переїзд з території громади до інших населених пунктів, знаходиться у віковому діапазоні від 18 до 39 років, яка становить у сумарному значенні більше 2/3 від загальної кількості опитуваних та від 40 до 49 років, яка складає близько 23%. Загальна вага жителів вікової групи найбільш економічно активного працездатного населення (18 49 років), що планують переїзд, становить 90,7%.


Більша питома вага жителів, що планують переїзд, від загальної кількості опитуваних спостерігається в місті Коростень, яка складає 21,2%, менша в сільській 18 – 29 років (33,6% ), 30 – 39 років (34,0%), 40 – 49 років (23,1%), 50 – 59 років (5,6%), 60 та більше років (3,7%). Віковий розподіл жителів, що планують переїзд місцевості – 12,3%. В свою чергу, відношення бажаючихпереїхати з міста та з сільських населених пунктів становить 83,2% та 16,8%. Відповіднодо розподілу чисельності населення громади за місцем проживання, частка міськогонаселення складає 85,6%, сільського – 14,4%. Можна зробити висновок про достатню
релевантність вибірки та відповідей.

Основними причинами переїзду з території громади жителі називають  відсутність можливості знайти роботу з гідною оплатою праці (21,5%),незадовільну інфраструктуру, низький рівень благоустрою населених пунктів (17,5%), відкриття більших можливостей і перспектив в іншому місці (15,2%). Кліматичні умови, екологічний стан та інші особисті причини переїзду стоять на
останніх позиціях в ранжуванні зазначених проблем та сумарно становлять 14,3%. Загальна частка причин, пов’язаних із низьким рівнем сфери культури, спорту, мистецтва, освіти та медицини становить близько 22%.

З метою визначення найгостріших проблем, на рішення яких необхідно зосередити зусилля в першу чергу в громаді, під час опитування респондентам дозволено було вибрати не більше 5 із визначеного переліку. Відповідно до запропонованих проблем, що представлені у таблиці, низький рівень доходів і якість життя населення є найголовнішою для вирішення, якій притаманна найбільша питома вага серед опитуваних (12,6%). Інші проблеми мають суттєво нижчі показники значущості та поступово ранжовані в таблиці за пріоритетністю. Серед суттєвих проблем для жителів громади (5 значущих за питомою вагою) визначені відсутність робочих місць та безробіття (8,0%), низька якість житловокомунальних послуг (7,0%), незадовільний стан дорожньотранспортної інфраструктури (6,9%), незадовільний стан благоустрою (6,2%) та відсутність системи поводження із сміттям (5,9%). Зазначені проблеми корелюють із проблемами, що були визначені жителями під час опитування щодо причин можливого переїзду з території громади. Серед малозначущих проблем для жителів (частка менше 1%) визначені такі, як нерозвинена туристична індустрія (0,9%), нерозвинена мережа підприємств громадського харчування (0,8%), стихійна вулична торгівля (0,8%) та інші проблеми (0,9%).

У порівнянні з наявними проблемами, що стоять перед громадою, найголовніші пріоритетні напрями розвитку більше виражені часткою значущості. Респонденти могли вибирати не більше трьох запропонованих напрямів, які на їх думку є найважливішими для розвитку в громаді. Близько п’ятої частини всіх опитуваних визначають розвиток промисловості і створення нових робочих місць головним напрямом (20,4%). Серед інших значущих напрямів зазначені створення комфортного середовища та благоустрою територій (15,0%), забезпечення доступного і якісного медичного обслуговування (12,8%), забезпечення населення доступним житлом (11,0%), створення умов для залучення інвестицій (9,6%). На жаль, серед малозначущих напрямів розвитку громади визначені сфери, пов’язані із розвитком людського капіталу (2,9%) та інформаційних технологій (1,6%), а також розвиток туризму та рекреації (2,3%) й інші напрями (2,2%). Безумовно, визначення основних пріоритетів та проблем не вимагає створення обмежень щодо вирішення інших задач та розвитку інших напрямів та галузей господарювання.

Підтримка та розвинення малого підприємництва одна з найважливіших цілей соціальноекономічного розвитку будьякої громади. Майже 23% опитуваних не мають бажання займатись підприємницькою діяльністю; 6,8% вже є зареєстрованими суб’єктами підприємницької діяльності. З близька 70% опитуваних громади визначили проблеми, які заважають їм розпочати підприємницьку діяльність, з чого слідує, що питання підприємництва для них є актуальним.Головною проблемою, частка якої становить майже третину, є відсутність початкового капіталу. Далі слідують проблеми, пов’язані із корупцією (16,4%), відсутністю досвіду підприємництва (10,6%), постійні зміни в законодавстві (9,0%) й інші.

Загалом, більше третини опитуваних визначили оцінку соціальноекономічної ситуації в громаді задовільною (35,8%), тобто такою, яка поєднує в собі негативні чинники, що створюють певні перешкоди для ефективного та результативного функціонування та розвитку соціальноекономічних процесів в громаді. 25,7% респондентів оцінили становище як кризове, таке, що підсилює вплив негативних факторів та стримує будьякі процеси розвитку. Сприятливою та стабільною ситуацією в регіоні визначили тільки 13,3% опитуваних. Близько чверті респондентів (25,2%) не змогли надати оцінку соціальноекономічній ситуації, що може бути пояснено коливаннями у прийнятті однозначного рішення або відсутності конкретної прозорої уяви про стан справ у громаді.

Близько половини респондентів визначили стратегічне бачення майбутнього Коростенської громади як екологічної чистої території з розвиненою інфраструктурою комфортною для проживання, роботи відпочинку. Запропоноване бачення втілює в собі основні загальні принципи комфортної життєдіяльності будьякої людини в суспільному просторі без врахування будьяких особливостей або специфіки основних напрямів господарювання. Інші бачення втілюють в собі певні напрями господарської діяльності, що можуть бути пріоритетними у соціальноекономічному розвитку громади. За розвиток промисловості, виробництва та конкурентоздатності вироблених товарів, робіт та послуг в громаді висловились 19,2%; інноваційні можливості для розвитку та реалізації людського потенціалу є пріоритетом для 16,0% опитуваних; розвиток підприємницької діяльності та пріоритетних напрямів бізнесу для 8,1%; за розвиток фермерства та сільського господарства висловились 7,7%.

 

Громадський моніторинг реалізації заходів Стратегічного плану розвитку міста Коростеня в 2020 році

Аналітичний звіт

по результатах проведення громадського моніторингу виконання Стратегічного плану м. Коростеня на 2015 – 2025 р.р.

(листопад – грудень 2020 року)

 Координатором громадського моніторингу виконання завдань, спрямованих на досягнення цілей, передбачених Стратегічним планом розвитку міста Коростеня на 2015-2025 роки, громадською організацію «Агенція Регіонального Розвитку» протягом листопада – грудня 2020 року було проведено опитування мешканців міста та проведено аналіз отриманих результатів. Представники громадських організацій – членів комітету громадського моніторингу виступили в якості експертів у підготовці цього звіту.

 

Мешканцям міста було запропоновано оцінити ситуацію в місті по напрямках, що відповідають кожній оперативній цілі за п’ятибальною системою оцінки (від 2 до 5 балів):

 

2 – «змін не помітно» 3 – «є незначні зміни»

4 – «зміни є, але могло бути краще» 5 –  «є суттєві зміни»

 

Середня оцінка досягнення по оперативній цілі є середньозважена оцінка ( що враховує кількість голосів та відповідну оцінку від кожного голосу).

Середня оцінка досягнення по стратегічній цілі – середньоарифметичне значення оцінок по оперативних цілях, що до неї відносяться.

Середня оцінка досягнення по стратегічній напряму – середньоарифметичне значення оцінок по стратегічних цілях, що до нього відносяться.

 

З метою репрезентативності на підставі простої вірогідної вибірки було опитано 386 респондентів з урахуванням вікового, статевого та соціального статусу на всій території міста Коростеня.

 

Слід зазначити, що у грудні 2015 було проведено базове дослідження, головним завданням якого було визначення відправної «нульової» точки бачення коростенською громадою змін, що відбулися в рамках виконання стратегічного плану, а у 2016-2020 роках опитування проводились за тією ж формою анкети, що й у 2015, що дає можливість проводити порівняльний аналіз результатів, який ми приводимо у цьому звіті.

 

Обізнаність респондентів щодо прийняття Стратегічного плану

 

Обізнаність коростенців щодо існування Стратегічного плану розвитку міста Коростеня за даними опитування у листопаді – грудні 2020 року складає 42,75% (проти 43,41% у 2019, 42,08% у 2018, 48,45% у 2017, 37,98% у 2016, та 41,45 % у 2015 році). Протягом шести років поспіль більшість опитаних не знають про існування стратегічного плану розвитку громади. Молоді мешканці (до 30 років) менш обізнані про наявність в місті стратегічного плану.

Коростенці що за родом діяльності більш пов’язані з життям громади краще обізнані ніж інші. Це підтверджується результатами опитування в розрізі соціальних категорій. Більшість службовців (2020 – 58%, 2019 – 60%, 2018- 62%, 2017-70%, 2016- 67%) та підприємців (2020

– 55%, 2019 – 50%, 2018- 50%, 2017-62%, 2016-53%), які за характером своєї роботи мають стосунки з органами місцевого самоврядування є краще обізнаними, в той час як непрацюючі (безробітні, учні та пенсіонери) та робітники, що за характером праці не пов’язані з органами влади, в переважній більшості нічого про Стратегічний план не знають.

Аналіз виконання стратегічних цілей Стратегічного плану

 

Стратегічні напрями  

Стратегічні цілі

 

Операційні цілі

 

1. Регіональний індустріальний центр багатопрофільної економіки

 

1.1. Стимулювати розвиток високотехнологічних секторів промисловості

1.1.1. Індустріальний парк “Коростень” – національний проект
1.1.2. Розробка інвестиційних пропозицій щодо використання старих промислових зон
 

 

1.2. Покращити

підприємницький клімат

1.2.1. Розвиток інфраструктури підтримки бізнесу
1.2.2. Удосконалення системи надання адміністративних послуг та розвиток електронного урядування
 

1.3.Удосконалити систему маркетингу міста

1.3.1. Формування бренду міста
1.3.2. Реалізація активної міжнародної маркетингової політики з створення позитивного іміджу міста
 

2. Висока якість міського середовища

 

 

2.1. Покращити візуальний імідж міста

2.1.1. Реконструкція центральної площі міста на принципах публічно- приватного партнерства
2.1.2. Реалізація локальних проектів

благоустрою шляхом залучення активної частини громади

 

 

 

2.2. Підвищити рівень енергетичної та екологічної безпеки міста

2.2.1. Розвиток міської енергетики
2.2.2. Модернізація системи

водопостачання/водовідведення

2.2.3. Підвищення екологічної

свідомості населення

2.2.4. Поліпшення поводження з побутовими, промисловими і небезпечними відходами

 

ВИСНОВКИ

 

Через відсутність інформаційної підтримки Стратегічного плану розвитку міста, на обізнаність мешканців Коростеня впливає лише характер праці громадянина, його персональна безпосередня залежність від дій органів місцевої влади, які стимулюють персональний інтерес до дій влади.

 

До 2020 року середня оцінка результату виконання Стратегічного плану розвитку м.Коростеня на 2015 -2025 роки мала досить незначні відхилення в межах 1%. У 2020 році середня оцінка виявилась на 6% нижче за показник попереднього року.

 

Зафіксовано, що оцінка просування до стратегічних цілей знизалась по всіх напрямках та є найнижчою за п’ять років спостережень (виключення: «1.1. Стимулювання розвитку високотехнологічних секторів промисловості» – найнижча оцінка у 2016 році). Спад рівня оцінок в значній мірі можна пов’язувати із пандемією та глобальною економічною кризою 2020 року, які здійснюють значний вплив на платоспроможність та емоційний настрій коростенців.

За станом просування по обох стратегічних напрямках оцінку нижчу, ніж у 2019 році, отримали: «1. Регіональний індустріальний центр багатопрофільної економіки» (з 3,33 до 3,14) та «2. Висока якість міського середовища» ( з 3,09 до 2,96). При досить невисокій оцінці обох напрямків, розвиток економіки населенням оцінюється краще ніж зміни в якості життя коростенців.

 

По обох стратегічних напрямках протягом всіх років моніторингу превалюють іміджові проекти. Найбільш помітним є результат діяльності, пов’язаної з формуванням зовнішнього іміджу міста та презентацією його на загальнодержавному та міжнародному рівні. Операційні завдання, спрямовані на покращення умов життєдіяльності та розвитку громади, які потребують багаторічного, більш системного планування та широкого залучення мешканців міста досі мають менш успішні досягнення.

Враховуючи отримані дані було визначено рейтинг просування до стратегічних цілей та його динаміка протягом 2016 -2020 років:

Середній бал (за 5-бальною шкалою)

2016 2017 2018 2019 2020
1 «1.3. Удосконалити систему маркетингу міста» 3,70 3,53 3,72 3,68 3,55
2  

«2.1. Покращити візуальний імідж міста»

3,40 3,50 3,44 3,47 3,38
3 «1.1.Стимулювати розвиток високотехнологічних секторів промисловості» 2,93 3,06 3,02 3,07 2,98
4 «1.2. Покращити підприємницький клімат» 3,16 3,07 3,08 3,24 2,89
5 «2.2. Підвищити рівень енергетичної та екологічної безпеки міста» 2,69 2,70 2,70 2,70 2,54
ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ ОЦІНКА 3,17 3,17 3,19 3,20 3,03

 

З точки зору громадських експертів, в напрямку досягнення напрямку стратегічної цілі

«1.1. Стимулювання розвитку високотехнологічних секторів промисловості» за шість років спостережень жодних зрушень зроблено не було, бо єдиним напрямком промисловості, що знаходиться «в розробці» місцевої виконавчої влади, є деревообробка, що не входить до переліку «високотехнологічних секторів». Про якісь «стимули» для розвитку в публічному просторі ні громадськості, ні потенційним інвесторам невідомо. А занедбані промислові зони взагалі випали з зони уваги за принципом «не є відповідальністю органів місцевого самоврядування».

 

Оцінка просування до Стратегічної цілі «1.2. Покращити підприємницький клімат» має найбільший спад, що об’єктивно відображає наслідки обмежень на ведення бізнесу в наслідок пандемії та відсутність дієвої підтримки місцевого бізнесу в кризовій ситуації протягом 2020 року. На думку експертів у досягненні цілі «1.2. Покращити підприємницький клімат» у місцевого самоврядування є значний нереалізований потенціал. Впровадження місцевими комунальними підприємствами та бюджетними установами онлайн-сервісів допоможе вирішити проблему безконтактного надання послуг під час пандемії.

 

Висновок експертів про те, що в Коростені постійно приділяється першочергова увага формуванню іміджу міста, має щорічне підтвердження у оцінці населення.

 

З точки зору громадських експертів, відсутність системного і чіткого плану дій по всіх напрямках безпеки життя є неприпустимим. А щорічні витрати ресурсів громади на реалізацію окремих проектів, спрямованих на енергетичну та екологічну безпеку, а також на боротьбу з правопорушеннями, без скоординованих загальноміських програм та широкого залучення населення, є малодієвими.

 

Зберігається стан нестачі інформації щодо оперативних цілей, закладених в Стратегічному плані «Коростень 2025». Перелік питань, по яких відповідей «Не знаю» отримано більше ніж інших варіантів, з року в рік не змінюється:

 

  • «Реалізація проектів благоустрою за участі громади» – 39,64 %
  • «Інвестиції в недіючі промислові підприємства (території)» – 36,53%
  • «Впровадження заходів економії енергоресурсів» – 33,68%
  • «Створення умов для розвитку бізнесу» – 31,09%
  • «Формування бренду міста» – 22,80%

 

Тож виконавчий комітет Коростенської міської ради не надає необхідної увагу висвітленню заходів, що передбачені в рамках вищезазначених операційних цілей та не реагує на висновки та рекомендації громадського моніторингу по цьому питанню.

Серед всіх оперативних цілей рівень просування у 2020 році оцінку більше 3 балів («є незначні зміни») отримали наступні пункти:

  • «1.1.1 Розвиток нових промислових зон на території колишнього аеродрому»;
  • «1.2.2 Система надання адміністративних послуг»;
  • три іміджевих завдання (в тому числі «2.1.1 Реконструкція центральної площі міста»).

 

По інших завданнях стратегічного плану мешканці міста у переважній більшості зрушень не помітили. З огляду на те, що серед запропонованих в анкеті варіантів відповідей не було негативних, то учасники опитування мали змогу вказати лише на відсутність прогресу, в той час як по деяким питанням (наприклад «1.2.1 Створення умов для розвитку бізнесу») за результатами 2020 року можна стверджувати про значне погіршення умов для окремих видів бізнесу. Для більш об’єктивної оцінки настроїв коростенців є доцільним внести в систему оцінки й негативні тенденції.

 

З огляду на розширення території коростенської громади із включенням до неї мешканців сіл та кардинальною зміною перспектив розвитку рекомендуємо:

За участю фахівців та зацікавлених представників активних громадських об’єднань протягом першого півріччя 2021 року РОЗРОБИТИ НОВИЙ СТРАТЕГИЧНИЙ ПЛАН РОЗВИТКУ КОРОСТЕНСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ, як дороговказ та

основу для впровадження середньострокових та щорічних програм соціально- економічного розвитку громади.

Органи місцевої влади мають використовувати стратегічний план не як рекламний проспект

«для спонсорів», а як основний напрямок руху при прийнятті власних управлінських рішень

Стратегічний план розвитку громади – має бути подібним схилу пагорба, по якому тече річка наших спільних справ і прагнень, що звивається як Уж, огинаючи перешкоди, але ніколи не потече вгору по схилу – проти прагнень народу.

  

Голова ГО «Агенція регіонального розвитку»

В.Боровков

 

ОЦІНКА ПРОСУВАННЯ ДО СТРАТЕГІЧНИХ ЦЛЕЙ

 

Стосовно виконання стратегічної цілі «1.1. Стимулювання розвитку високотехнологічних секторів промисловості» жителі міста за п’ятибальною шкалою визначили наступний середній бал – 2,98 (проти 3,07 у 2019, 3,02 у 2018, 3,06, у 2017, 2,93 у 2016 та 2,88 у 2015 році). Протягом чотирьох років спостерігаються незначні (до 7%) коливання рівня оцінки прогресу досягнення цілі. Нижче наведені дані в розрізі бачення

коростенцями змін щодо виконання оперативних цілей в рамках зазначеної вище стратегічної цілі:

(2015/2016/2017/2018/2019/2020) %

 

1.1.1 Розвиток нових

промислових зон на території

колишнього аеродрому

змін не помітно 15,03 26,10 16,32 14,55 13,70 18,65
є незначні зміни 22,02 13,95 18,91 22,86 21,96 18,65
зміни є, але могло бути

краще

18,39 27,65 21,24 25,45 22,48 25,65
є суттєві зміни 8,55 10,59 22,80 18,18 19,12 18,91
НЕ знаю 36,01 21,71 20,73 18,96 22,74 18,13
Середня оцінка (2017)= 3,64; (2018)= 3,58, (2019)= 3,61, (2020)=3,55

 

 

1.1.2

Інвестиції в недіючі промислові підприємства (території)

змін не помітно 41,97 33,33 40,16 40,52 39,02 44,04
є незначні зміни 17,36 13,18 11,4 12,47 11,11 13,99
зміни є, але могло бути

краще

4,92 5,94 4,66 4,42 7,49 4,66
є суттєві зміни 0,26 2,07 2,33 1,82 2,07 0,78
НЕ знаю 35,49 45,48 41,45 40,78 40,31 36,53
Середня оцінка(2017)= 2,47; (2018)= 2,45, (2019)= 2,54 , (2020)= 2,40

 

Питання про розвиток нових промислових зон на території колишнього аеродрому відповідає операційної цілі «1.1.1. Індустріальний парк “Коростень” – національний проект», але відносно висока середня оцінка (3,55) – є рівнем сприйняття мешканцями міста розбудови на колишньому аеродромі підприємств групи Української Холдингової Лісопильної Компанії (в т.ч. МДФ та Меблевої фабрики), в той час як про існування національного проекту «Індустріальний парк «Коростень» майже ніхто не чув.

 

Питання про оцінку інвестицій в недіючі промислові підприємства (території) відповідає операційної цілі «1.1.2. Розробка інвестиційних пропозицій щодо використання старих промислових зон». Більше 44% опитаних висловили негативне ставлення до результатів розвитку нових промислових зон.

 

З точки зору громадських експертів шагів в напрямку стратегічної цілі «1.1. Стимулювання розвитку високотехнологічних секторів промисловості» за шість років зроблено не було, бо єдиний напрямок промисловості, що знаходиться «в розробці» міської виконавчої влади є деревообробка, що не входить до переліку «високотехнологічних секторів». Про якісь «стимули» для розвитку в публічному просторі ні громадськості, ні потенційним інвесторам не відомо. А занедбані промислові зони взагалі випали з зони уваги за принципом «не є відповідальністю органів самоврядування».

 

Стосовно виконання стратегічної цілі «1.2. Покращення підприємницького клімату» жителі міста за п’ятибальною шкалою визначили наступний середній бал – 2,89 (проти 3,24 у 2019, 3,08 у 2018, 3,07 у 2017, 3,16 у 2016 та 2,8 у 2015).

 

Нижче наведено дані в розрізі бачення коростенцями змін щодо виконання оперативних цілей в рамках зазначеної вище стратегічної цілі:

(2015/2016/2017/2018/2019/2020) %

 

 

1.2.1

Створення умов для розвитку бізнесу

змін не помітно 37,31 24,55 26,94 25,45 22,48 40,93
є незначні зміни 23,32 23,51 24,87 17,66 24,81 17,10
зміни є, але могло бути

краще

8,55 18,09 16,06 15,06 16,02 9,07
є суттєві зміни 2,33 4,91 4,15 3,90 4,65 1,81
НЕ знаю 28,5 28,94 27,98 37,92 32,04 31,09
Середня оцінка(2017)= 2,96; (2018)= 2,96, (2019)= 3,04, (2020)= 2,59

 

 

 

 

1.2.2 Система надання

адміністративних послуг

змін не помітно 32,38 21,96 26,68 21,56 18,09 29,27
є незначні зміни 26,42 23,77 30,05 30,91 23,77 25,65
зміни є, але могло бути краще 13,21 27,39 19,69 26,75 28,42 20,47
є суттєві зміни 6,99 8,53 10,88 5,97 13,44 12,44
НЕ знаю 20,98 18,35 12,69 14,81 16,28 12,18
Середня оцінка(2017)= 3,17; (2018)= 3,20, (2019)= 3,44, (2020)= 3,18

 

Питання про оцінку створення умов для розвитку бізнесу відповідає операційній цілі

«1.2.1. Розвиток інфраструктури підтримки бізнесу» та набрало 2,59.

 

На думку експертів, найнижча за шість років оцінка умов для розвитку бізнесу викликана, в першу чергу, карантинними обмеженнями внаслідок пандемії, а також відсутністю зрозумілої позиції місцевої влади стосовно перспектив та планів підтримки місцевих підприємців під час кризи.

 

Питання про систему надання адміністративних послуг відповідає операційній цілі «1.2.2. Удосконалення системи надання адміністративних послуг та розвиток електронного урядування». Просування до цієї цілі знов отримало порівняно високий (3,18) бал. Але він нижче за минулорічний. Це                викликано   об’єктивно різким покращенням ситуації після початку роботи ЦНАП, після якого мешканці міста вже менше помічають саме «суттєві зміни» в отриманні адміністративних послуг безпосередньо у Коростені.

 

На думку експертів у діях щодо досягненні цілі у місцевого самоврядування є значний нереалізований потенціал. Впровадження місцевими комунальними підприємствами та бюджетними установами онлайн-сервісів допоможе вирішити проблему безконтактного надання послуг під час пандемії та значно підвищить ефективність обслуговування жителів нової коростенської територіальної громади, в тому числі й у віддалених населених пунктах.

 

Стосовно виконання стратегічної цілі «1.3. Удосконалення системи маркетингу міста» жителі міста за п’ятибальною шкалою визначили наступний середній бал – 3,55 (проти 3,68 у 2019, 3,72 у 2018, 3,53 у 2017, 3,7 у 2016 та 3,58 у 2015 році). Оцінка просування до вказаної стратегічної цілі знов є лідером та відображає успішність у реалізації у місті Коростені суто іміджевих проектів.

Нижче наведені дані в розрізі бачення коростенцями змін щодо виконання оперативних цілей в рамках зазначеної вище стратегічної цілі:

 

(2015/2016/2017/2018/2019/2020) %

 

 

 

1.3.1

Формування бренду міста

змін не помітно 11,4 11,63 16,32 11,43 11,37 10,88
є незначні зміни 32,64 15,76 18,39 16,62 21,45 27,20
зміни є, але могло бути

краще

29,79 24,81 22,54 25,71 28,17 25,91
є суттєві зміни 9,33 17,05 14,77 17,14 15,25 13,21
НЕ знаю 16,84 30,75 27,98 29,09 23,77 22,80
Середня оцінка(2017)= 3,50; (2018)= 3,68, (2019)= 3,62, (2020)= 3,54

 

 

 

1.3.2

Створення позитивного іміджу міста

змін не помітно 6,22 11,37 13,47 8,05 10,34 16,06
є незначні зміни 31,35 19,64 27,98 27,53 25,58 23,32
зміни є, але могло бути

краще

40,67 36,95 25,39 29,61 28,17 33,16
є суттєві зміни 15,28 17,57 18,13 21,04 24,03 16,84
НЕ знаю 6,48 14,47 15,03 13,77 11,89 10,62
Середня оцінка(2017)= 3,57; (2018)= 3,74, (2019)= 3,79, (2020)= 3,57

 

 

Питання про формування бренду міста відповідає операційної цілі «1.3.1. Формування бренду міста» та отримало 3,54 бали, що знов є однією з найкращих оцінок. При тому, що знов майже 23% опитаних визнали, що не знають про що саме йдеться, тобто «що таке бренд міста», але більше 66% відмітили зміни, в тому числі 13,21% – значні.

Експерти припускають, що мешканці міста мало відрізняють поняття «бренд міста» та

«імідж міста», тому на уяву про формування бренду значний вплив має стан справ з формуванням іміджу міста Коростеня. Щодо самого бренду міста, то протягом шести років з дня початку дії та моніторингу Стратегічного плану, результатів його формування й досі немає.

 

Відповіді на запитання про стан справ із створенням позитивного іміджу міста зі середнім балом у 3,57 підтвердили друге місце для операційної цілі «1.3.2. Реалізація активної міжнародної маркетингової політики з створення позитивного іміджу міста» в рейтингу успішності просування (з точки зору мешканців міста).

 

Висновок експертів про те, що в Коростені постійно приділяється першочергова увага формуванню іміджу має щорічне підтвердження у відповідній оцінці населення.

 

Стосовно виконання стратегічної цілі «2.1. Покращення візуального іміджу міста»

жителі міста за п’ятибальною шкалою визначили наступний середній бал – 3,38 (проти 3,47 у 2019, 3,44 у 2018, 3,5 у 2017, 3,4 у 2016 та 2,61 у 2015). Оцінка досягнення вказаної цілі протягом всіх років дослідження забезпечує їй друге місце.

Нижче наведені дані в розрізі бачення коростенцями змін щодо виконання оперативних цілей в рамках зазначеної вище стратегічної цілі:

(2015/2016/2017/2018/2019/2020) %

 

 

 

2.1.1 Реконструкція центральної площі

міста

змін не помітно 51,81 11,37 4,92 4,16 6,98 12,44
є незначні зміни 31,87 21,71 22,54 30,91 30,23 20,98
зміни є, але могло бути

краще

10,36 36,18 36,53 40,00 36,43 34,20
є суттєві зміни 1,3 28,17 34,46 21,04 23,51 30,83
НЕ знаю 4,66 2,58 1,55 3,90 2,84 1,55
Середня оцінка(2017)= 4,02; (2018)= 3,81, (2019)= 3,79, (2020)= 3,85

 

 

 

 

2.1.2 Реалізація проектів

благоустрою за участі громади

змін не помітно 38,08 25,58 27,72 20,00 18,60 24,35
є незначні зміни 14,25 22,74 19,69 24,16 23,77 18,91
зміни є, але могло

бути краще

13,21 14,99 14,77 12,73 15,25 15,03
є суттєві зміни 0,26 4,39 5,96 5,71 6,46 2,07
НЕ знаю 34,2 32,30 31,87 37,40 35,92 39,64
Середня оцінка(2017)= 2,98; (2018)= 3,07, (2019)= 3,15, (2020)= 2,91

 

Відгуків «Не знаю» щодо максимально конкретної оперативної цілі «2.1.1 Реконструкція центральної площі міста» очікувано мало (лише 1,55%), а 30,83% опитаних відповіли, що

«є суттєві зміни» – це найбільший відсоток серед усіх питань. Коростенці щороку спостерігають активні дії з залученням значних матеріальних та адміністративних ресурсів для реалізації іміджевих проектів та відмічають відповідні зміни. Що стосується оновлення окремих елементів на центральній площі міста, то вони наочно помітні кожному незалежно від рівня освіти, обізнаності або району проживання.

 

Щодо відповідей на питання про «2.1.2 Реалізація проектів благоустрою за участі громади», то кожого року фіксуються дані, з яких витікає висновок: переважна більшість опитаних не бачить змін, або взагалі «не знає» про проекти «за участі громади». Щороку експерти відмічають, що причиною тому є відсутність системної співпраці органів самоврядування із громадським активом. Відмежування органів самоврядування від громадських ініціатив (навидь тих, що отримали фінансову підтримку з міського бюджету) приводить до того, що наявні досягнення у реалізації громадських проектів (в тому числі тих, що реалізовані ОСББ) не мають достатньої популяризації серед мешканців міста. А неспроможність виконавчої влади організувати реалізацію низки громадських проектів

«Бюджету участі» у 2017-2019 роках, які вочевидь сприймаються розпорядниками бюджетних коштів, як мінімум, зайвими, повністю дискредитувала ідею «громадської участі» у 2020 році. Жодного проекту «Бюджету участі» у 2020 році затверджено не було. Інших прикладів співпраці громадськості із комунальними службами афішовано не було. Такий стан справ, у значній мірі, пояснює оцінку, надану мешканцями рівню співпраці місцевої влади та громади в реалізації проектів благоустрою.

 

Стосовно виконання стратегічної цілі «2.2. Підвищення рівня енергетичної та екологічної безпеки міста» жителі міста за п’ятибальною шкалою визначили наступний середній бал – 2,54 (проти 2,71 у 2019, 2,7 у 2018, 2,7 у 2017, 2,69 у 2016 та 2,67 у 2015 році). Тобто рівень оцінки стану справ у царині енергетичних ресурсів та екології міста Коростеня від мешканців міста стабільний має найнижчий бал.

Нижче наведені дані в розрізі бачення змін коростенцями щодо виконання оперативних цілей в рамках зазначеної вище стратегічної цілі:

 

(2015/2016/2017/2018/2019/2020) %

 

 

2.2.1

Впровадження заходів економії енергоресурсів

змін не помітно 36,27 28,68 30,57 27,53 22,74 36,53
є незначні зміни 22,28 20,41 21,24 23,64 20,41 19,69
зміни є, але могло бути

краще

15,03 12,66 12,69 11,43 14,73 9,07
є суттєві зміни 1,81 2,33 5,96 5,71 4,91 1,04
НЕ знаю 24,61 35,92 29,53 31,69 37,21 33,68
Середня оцінка(2017)= 2,92; (2018)= 2,93, (2019)= 3,03, (2020)= 2,62

 

 

 

2.2.2 Зміни системи

водопостачання (водовідведення)

змін не помітно 51,55 50,13 54,66 50,13 45,48 59,07
є незначні зміни 19,43 18,09 14,77 25,19 21,45 15,28
зміни є, але могло бути

краще

11,92 15,25 10,36 8,57 12,92 12,18
є суттєві зміни 1,55 3,10 4,92 2,86 1,03 0,52
НЕ знаю 15,54 13,44 15,28 13,25 19,12 12,95
Середня оцінка(2017)= 2,59; (2018)= 2,59, (2019)= 2,62, (2020)= 2,47

 

Питання про впровадження заходів економії енергоресурсів , що відповідає операційній цілі «2.2.1. Розвиток міської енергетики» отримало 2,62 бали. Не

зважаючи на обладнання за громадські кошти майже всіх багатоквартирних будинків

будинковими засобами обліку різних енергоресурсів, оцінка діяльності влади у цьому напрямку лишається досить низькою. Бюджетне фінансування заходів економії енергоресурсів обмежуються термомодернизацією приміщень бюджетних установ та оптимізацією системи вироблення та обліку теплоносія в системах централізованого теплопостачання. Однак результат встановлення засобів комерційного обліку не виправдав очікування мешканців (а в малоповерхових будинках навіть призвів до цілком прогнозованого обурення власників житлових приміщень), адже реальні заходи термомодернізації багатоквартирних будинків по факту не є предметом загальноміських програм та не стали масовими (лише кілька будинків, де є ОСББ). Впровадження заходів економії енергоресурсів є одним з найбільш незнайомих для мешканців міста (33,68% відповіли «Не знаю»), а просування до наміченої цілі хоч і є очевидним для влади, але не є помітним для мешканців міста.

 

Питання анкети щодо оцінки стану справ з водопостачанням у місті, а саме в зміні системи водопостачання (водовідведення) відповідає операційній цілі Стратегічного плану «2.2.2. Модернізація системи водопостачання/водовідведення». Середня оцінка – 2,47. Більше половини опитаних відповіли, що в даному питанні «Змін не помітно». Така оцінка вже традиційна. Результат опитування показує необхідність впровадження якісних змін у

 

питанні забезпечення водою та забезпечення якісною водою, але громада не обізнана про плани діяльності влади в цьому напрямку. Відсутність реалізації добрих очікувань зменшує оцінку наявного стану в ситуації з якісним водопостачанням.

 

(2015/2016/2017/2018/2019/2020) %

 

 

2.2.3 Рівень екологічної свідомості населення

змін не помітно 48,7 51,42 58,81 54,29 59,95 61,14
є незначні зміни 27,98 25,32 11,92 17,40 14,21 18,13
зміни є, але могло бути

краще

10,88 8,27 10,10 8,31 10,34 11,40
є суттєві зміни 1,55 1,55 6,22 3,64 3,88 1,04
НЕ знаю 10,88 13,44 12,95 16,36 11,63 8,29
Середня оцінка(2017)= 2,58; (2018)= 2,54, (2019)= 2,53, (2020)= 2,48

 

 

2.2.4 Процес поводження з

відходами (побутовими, промисловими)

змін не помітно 43,78 44,96 52,33 42,34 51,16 50,00
є незначні зміни 32,12 27,65 26,94 32,47 25,06 25,39
зміни є, але могло бути

краще

16,32 13,70 12,18 13,25 13,44 13,99
є суттєві зміни 1,55 3,88 4,15 7,01 3,62 0,26
НЕ знаю 6,22 9,82 4,40 4,94 6,72 10,36
Середня оцінка(2017)= 2,67; (2018)= 2,84, (2019)= 2,67, (2020)= 2,60

 

Відповіді на питання анкети про рівень екологічної свідомості населення виявили одну з найнижчих оцінок з боку мешканців. По цьому питанню, досить конкретному та зрозумілому, «змін не помітно» відповіли найбільша частина опитаних (61,4%). Це засвідчує, що мешканці міста цілком свідомо дають різко негативну оцінку власному усвідомленню свого місця та ролі в локальній екосистемі..

Тісно пов’язаний з ним процес поводження з відходами (побутовими, промисловими) (операційна ціль –«2.2.4. Поліпшення поводження з побутовими, промисловими і небезпечними відходами») теж отримав досить низку оцінку.

 

З точки зору громадських експертів мешканці міста з одного боку виявляють підвищену чутливість до питань екологічної безпеки, але з іншого, досить безтурботно ставляться до забруднення навколишнього середовища відходами власної життєдіяльності. Рівень досягнення стратегічної цілі «2.2. Підвищення рівня енергетичної та екологічної безпеки міста» постійно отримує найнижчу оцінку населення.

Голова ГО «Агенція регіонального розвитку»

В.Боровков

Система цілей розвитку міста Коростеня до 2025 року

Система цілей розвитку

Стратегічний план розвитку міста Коростеня до 2025 (презентація)

 

Стратегічний план розвитку міста Коростеня до 2025 року (документ)

Затверджений рішенням
38 сесії Коростенської міської ради
VI скликання
від 18.12.14 р. № 1689

СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН
розвитку міста Коростеня до 2025 року
м. Коростень
2014 р.

Сучасній людині притаманним є бажання все передбачати і врахову-
вати. Вже стало звичкою переглядати прогноз погоди на завтра, плану-
вати справи та зустрічі, розраховувати свої фінанси.
Це ж стосується і розвитку міста. Кожен мешканець Коростеня хоче
знати, як розвиватиметься його місто, що чекати від влади і чи жити-
муть в цьому місті його діти. Задача влади – дати відповіді на ці питан-
ня. Саме тому ми і взялися за створення другого Стратегічного плану
розвитку.
В сучасних умовах міста повинні докладати все більше і більше зу-
силь для виживання, а для успішного міста лише виживання замало,
потрібно ще й зростати. Такі амбітні плани ми ставимо перед собою.
Будь-який проект вимагає проведення збору та перевірки даних, їх
аналізу визначення та поділ головних і другорядних завдань, складання
алгоритму дій, розрахунок ресурсів. В цьому нам допомогли наші пар-
тнери – Західноукраїнський регіональний навчальний центр (м.Львів).
Стратегічне планування – трудомісткий і достатньо довготрива-
лий процес, тому доступний в повному обсязі лише згуртованим,
цілеспрямованим командам, які чітко усвідомлюють, яку відповідальність
вони на себе беруть.
Такою командою є безперечно громада міста Коростеня, на прагнен-
ня якої ми орієнтувались при створенні Стратегії 2025.
Бажаю всім мати достатньо ресурсів, а головне – бажання, щоб досяг-
нути поставленої мети.

Міській голова Володимир Москаленко
ЗМІСТ
1. СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ: ЩО? КОЛИ? ЯК? З КИМ?
Методика розробки стратегічного плану розвитку м. Коростеня
Описово-аналітична частина:
– Історична довідка
– Географічне положення та кліматичні умови
– Генеральний план міста
– Людський капітал та доходи населення
– Матеріальні ресурси
– Екологія
– Фінансові ресурси міста
– Господарський комплекс міста
– Інфраструктура міста
– Соціально-культурна сфера. Соціальне та пенсійне забезпечення
– Охорона здоров’я
– Освіта
– Культура і спорт
– Громадські об’єднання та засоби масової інформації
– Участь міста в міжнародних програмах розвитку
– Висновки з аналізу статистичних даних та опитування мешканців і
підприємців
2. РОЗРОБКА СИСТЕМИ ЦІЛЕЙ ТА ЗАВДАНЬ РОЗВИТКУ
КОРОСТЕНЯ ДО 2025 Р.
– Формування бачення міста в майбутньому.
– Обґрунтування стратегічного вибору.
– Графік виконання завдань
– Узгодженість основних положень Стратегічного плану з іншими
стратегічними документами території
– Система управління, моніторингу та оновлення стратегії.
– Адміністрування (управління процесом реалізації) Стратегічного
плану розвитку м. Коростень на 2015 -2025 рр.

СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ: ЩО? КОЛИ? ЯК? З КИМ?
Попередній досвід складання та реалізації Стратегічного плану
розвитку міста на 2006-2014 роки дозволив сформулювати бачення
міста в середньостроковій перспективі в усіх сферах життєдіяльності.
Досвід його реалізації показав, що розвиток міста здійснювався більш
ціленаправлено, конкретно та системно. Саме тому і було прийнято
рішення про розробку Стратегічного плану розвитку міста на наступні
10 років.
З метою забезпечення наукового та системного підходу до цього про-
цесу був вивчений досвід організацій, що займаються розробкою планів
розвитку територій. Враховуючи попередню позитивну співпрацю із
Західноукраїнським регіональним навчальним центром (ЗУРНЦ) м.
Львова, що триває всі ці роки, було прийнято рішення про залучення
центру до процесу планування на наступний період. Це забезпечило
професійний підхід до планування із залученням фахівців та громади
міста.

МЕТОДИКА РОЗРОБКИ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУ
РОЗВИТКУ КОРОСТЕНЯ
Під час розробки Стратегічного плану розвитку міста Коростеня за-
стосовано основні методологічні принципи, які сформувалися як синтез
міжнародних шкіл та методологій стратегічного управління, зокрема,
американської, західноєвропейської, польської, російської, литовської,
адаптованих до української управлінської практики.
Стратегічне планування в місті Коростені ґрунтувалося на партнерсь-
кому підході із широкими залученням до процесу громади міста. Робо-
ча група репрезентувала основні сектори громади: владу, ділові кола і
громадськість. Розробка Стратегічного плану розпочалася в березні 2014
року та завершилися у грудні 2014 року.
Залучені до стратегічного планування експерти зібрали та опрацюва-
ли статистичні та дескриптивні матеріали економічного та соціального
розвитку міста. Аналіз основних тенденцій з 2006 року дав можливість
сформувати реалістичний прогноз перспективного планування. Про-
ведений PEST і SWOT аналізи розвитку міста, результати дослідження
думки громади та підприємців, стали основою для формування
стратегічного бачення міста.
Наступним кроком були визначені стратегічні пріоритети,
сформульовані стратегічні та операційні цілі, проведена їх деталізації
на проектному рівні. Пріоритезація завдань Стратегічного плану дозво-
лила скласти календарний план їх реалізації. До запланованих завдань
щорічно розроблятимуться картки проектів, які мають забезпечити опе-
ративний контроль за їх виконанням.
Проект Стратегічного плану розвитку м. Коростеня до 2025р. розгля-
нуто 10 грудня 2014 року на громадському обговорені, а 18 грудня 2014
року Коростенська міська рада його затвердила.

ОПИСОВО-АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА
Історична довідка
Коростень (історична назва – Іскоростень) – місто обласного значен-
ня, розташоване на річці Уж, притоці Прип’яті, за 87 км на північ від об-
ласного центру м. Житомира, 150 км від столиці України м. Києва та за
60 км від кордону з республікою Білорусь.
За результатами роботи Міжнародної Археологічної конференція,
яка проходила в місті в 2004 році, встановлено, що місто Коростень за-
сновано в 705 році.
Перші слов’янські племена в цій місцевості з’явилися ще в V–VII
століттях нашої ери. В VIII–IX сторіччі створюється союз слов’янських
поселень, а з часом Древлянське князівство, столицею якого і резиденцією
князя стає Іскорстень.
З початком формування Київської Русі Древлянське князівство одне
з перших увійшло до її складу, а в 907 році древляни брали участь у пере-
можному поході київського князя Олега на Візантію.
У 945-му році відбулося повстання деревлян на чолі зі своїм князем
Малом, через спробу київського князя Ігоря повторно зібрати з них да-
нину, під час якого князя Ігоря було вбито. Дружина вбитого князі Ігоря,
княгиня Ольга, придушила повстання і знищила місто, залишивши від
нього лише попіл.
У XIV сторіччі місто належало Великому князівству Литовському, а
потім увійшло в склад Речі Посполитої. В 1586 році поселенню надано
статус міста, а в 1589 року місту даровано Магдебурзьке право.
В 1649 році Коростень захопив загін козаків, і майже протягом
двох сторіч містечко міняло володарів. В 1793 році місто стає центром
Іскоростенської волості Овруцького повіту Волинської губернії.
Стратегічний план розвитку м. Коростеня до 2025 року 4.
В 1902 році розпочато будівництво залізниці Київ-Ковель, яка дала
поштовх для нового розвитку Коростеня. В 1917 р. в місті встановле-
но радянську владу, а в лютому 1918 р. на засіданні Малої Ради були
прийняті закони про введення в Українській Народній Республіці (УНР)
нового григоріанського календаря, і затверджений герб УНР – тризуб,
які притаманні і сучасній українській державі.
В березні 1923 р після входження території в склад СРСР Коростень
стає селищем міського типу, а з 1 січня 1926-го – одержує статус міста.
В 1941 році, з перших днів Великої Вітчизняної війни місто піддавалося
безперервним бомбардуванням. Населення міста за роки війни зменши-
лося в 14 разів.
28 грудня 1943 р. Коростень був остаточно звільнений, але май-
же повністю зруйнований. Проте до травня 1945 р. відновив роботу
залізничний вузол, порцеляновий завод. У 1947 р. знову почав випускати
продукцію завод шляхових машин, у 1949 р. побудований завод хімічного
машинобудування. В 1958 р. запрацювали завод залізобетонних
шпал, в 1964 р бавовнопрядильна фабрика. Суттєвого зростання в
промисловості, будівництві та соціально-культурній сфері місто відчуло
в 1960-70-х роках.
У 1986 р. Коростень та прилегла територія зазнали ураження в
наслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції, що негатив-
но відобразилося на його розвитку. Місто стало найбільшим населеним
пунктом на території, потерпілій від аварії на ЧАЕС, який законодавчо
віднесений до зони добровільного гарантованого відселення. Економічна
криза в 1990-х роках та структурні зміни в економіці на початку 2000-х
років, негативно вплинули на розвиток промисловості, внаслідок чого
ряд підприємств припинили свою діяльність.
Проте друга половина 2000-х років відзначилась поступовою
стабілізацією економічного розвитку міста. Відкриті нові промислові
підприємства (ПрАТ «Інтертайл», ТОВ «Елізіумпласт», ТОВ ТЗ «Трубо-
сталь», ПрАТ «Коростенський завод МДФ»)
Географічне положення та кліматичні умови
Територія міста Коростень – 4230,84 га, яка збільшилася в березні
2014 р. на 845,70 га.
Місто розташоване на висоті 150-190 м над рівнем моря. Річкою Уж
воно розділяється з південного заходу на північній схід на дві частини, з
яких лівобережна майже вдвічі більше правобережної.
Географічна зона України – на межі Полісся і Лісостепу.
Клімат помірний: середня зимова температура – 3,7°С, середня літня
температура +19,3°С. За рік випадає 591,5 мм опадів, а найбільш дощо-
вий місяць – липень.
Коростень лежить на перехресті міжнародних автомагістралей –
Київ-Ковель-Варшава (Е 373/М 07), Мінськ-Ізмаїл (Е 583/Р 10).
Місто розташовано на перехресті залізничних магістралей:
Коростень-Шепетівка, Коростень-Ковель, Одеса-Санкт-Петербург,
Київ-Ковель, Київ-Львів-Ужгород, Львів-Луганськ, Коростень-Жито-
мир, Коростень-Мозир.
Стратегічно важливе для Коростеня значення має «трикутник»
Коростень-Київ-Житомир, що утворюється комунікаційними ланками
між його вершинами та містить 2 великі соціально-економічні центри
тяжіння – Житомир та Київ.

Генеральний план міста
В 2006 році Коростенська міська рада затвердила Генеральний план
міста. Згідно даного документу територія міста складається з чотирьох
основних планувальних районів, розмежованих між собою територією
залізниці та р.Уж. Всі чотири планувальні райони є житловими, які
відрізняються між собою по площі, по кількості населення та наявності
суб’єктів підприємницької діяльності.
Людський капітал та доходи населення
У місті Коростень проживає 65,7 тис. мешканців, нараховується
22,1 тис. домогосподарств. Процес поступового скорочення населен-
ня продовжується насамперед через природне зменшення населення.
Водночас в останні 8 років спостерігається позитивне сальдо міграції
населення та збільшення народжуваності.
В зв’язку зі збільшенням кількості молоді, яка виїжджає з міста,
середній вік мешканців Коростеня поступово збільшується і становить
40,5 років, проте більше половини населення міста перебуватиме до 2026
року в працездатному віці.
В усіх галузях міста працює майже 22,0 тис.чол., найбільша кількість
зайнятих припадає на промисловість, транспорт, зв’язок, торгівлю та по-
слуги. Кількість безробітних у місті коливається в межах 1,5 тис.чоловік,
і має тенденцію до поступового зниження, як і потреба підприємств у
працівниках на заміщення вільних робочих місць.
Стратегічний план розвитку м. Коростеня до 2025 року 6.
Середньомісячна заробітна плата найманого працівника у Ко-
ростеня вища, ніж в середньому по області, але нижче середніх
загальноукраїнських показників. В структурі доходів населення в розра-
хунку на 1 мешканця 57% становлять соціальні виплати.

Матеріальні ресурси
Мінерально-сировинний потенціал міста й району представлений
рядом родовищ корисних копалин. Це декоративний облицювальний
камінь, мармур, сировина для металургії та будівельної промисловості,
вапняки, буре вугілля, цегельно-черепична сировина, торф. Також добу-
вають відомі граніти, наявні поклади титану, що задовольняють потреби
України, апатитів, цирконію, фосфоритів. В межах міста знаходиться 2
діючих кар’єри з видобутку гранітів та інших матеріалів. Їхня глибина –
6 горизонтів по 13 м. Ще 10 кар’єрів діють поблизу міста.
Регіон займає перше місце в Україні по запасах лісових ресурсів, де
переважають хвойні породи (60%), також присутні твердо-листові та
листові породи дерев.
Водні ресурси м.Коростень формуються на 90% за рахунок поверхне-
вих і на 10% за рахунок підземних вод. Головною водною артерією міста є
річка Уж. Водозабезпеченість м.Коростень є низькою – на одного жителя
припадає близько 1 тис. м3 води на рік.
Місто має вільні земельні ділянки, призначені для ведення
господарської діяльності, а саме для промислової та підприємницької
забудови.

Екологія
У 1989 р. місто Коростень визнано постраждалим від наслідків аварії
на Чорнобильській АЕС і віднесено до 3-ої зони радіаційного забруднен-
ня.
Аналіз стану довкілля в місті свідчить, що незважаючи на відносне по-
кращення якісних показників стану атмосферного повітря та стабілізації
цих показників для водних та інших природних ресурсів, екологічна
ситуація не відповідає сучасним вимогам.
З впливом на стан довкілля пов’язана діяльність більш ніж 100
підприємств, організацій, установ та інших суб’єктів господарюван-
ня. Цей вплив виявляється, по-перше, у викидах шкідливих речовин у
повітря, скиданні забруднених стічних вод і утворенні відходів, а по-
друге, у споживанні природних ресурсів, оскільки для функціонування
7. Стратегічний план розвитку м. Коростеня до 2025 року
промислового виробництва потрібні територія, земельні ділянки
для розміщення підприємств, водні та інші природні ресурси.
Спостерігається тенденція зменшення викидів від стаціонарних джерел
і суттєвого зростання викидів від пересувних джерел.
Однією з головних екологічних проблем м. Коростень є промислові та
тверді побутові відходи, які є значним фактором забруднення довкілля
та негативного впливу на здоров’я людини. В період 2006-2014 роки об-
сяги твердих побутових відходів збільшились в 2,8 рази.

Фінансові ресурси міста
Доходи бюджету міста формуються з коштів, які надходять з бюджетів
інших рівнів та податку на доходи фізичних осіб. При цьому бюджет роз-
витку Коростеня складає лише 4,5%.
Видатки бюджету міста соціально-орієнтовані та спрямовані, пере-
важно на заробітну плату і соціальну допомогу. Витрати на благоустрій,
житлово-комунальне господарство, дорожнє господарство, фізкультуру
і спорт складають менше 2% за кожним з напрямів.
Господарський комплекс міста.
Місто характеризується багатопрофільною економікою з акцентом на
промислове виробництво, торгівлю та діяльність транспорту. В структурі
виробництва продукції 18-ти промислових підприємств основно-
го кола переважають галузі деревообробної, хімічної, металургійної,
машинобудівної та добувної промисловості.
Провадять підприємницьку діяльність понад 3 тис.суб’єктів. Нада-
ють фінансові послуги відділення та філії 20-ти банківських установ,
6-ти страхових компаній.
В місті розміщено митний пост «Коростень», спеціалізацією якого є
оформлення вантажів, що йдуть через міжнародний залізничний пункт
пропуску «Виступовичі – Словечно», вид сполучення – вантажний-
залізничний, суміжна країна – Білорусь.
Зовнішньоекономічна діяльність підприємств міста протягом
останніх років характеризується позитивним сальдо між експортом та
імпортом.
Діяльність транспортного комплексу міста представлена двома
видами: автомобільним (вантажні та пасажирські перевезення) та
залізничним.
Місто має розгалужену телефонну мережу, активно розвиваються си-
стеми мобільного зв’язку та Інтернет.
Житлово-комунальне господарство міста представлено 8 комуналь-
ними підприємствами, які надають послуги тепло, водопостачання,
водовідведення, утримання житла, проведення благоустрою, озеленення
міста та вивіз твердих побутових відходів.

Інфраструктура міста.
Загальна площа житлових приміщень у місті Коростені станови-
ла 1495,2 тис.м². Площа міста під багатоповерховою забудовою та
індивідуальною забудовою за останні роки суттєво не змінилася і складає
10,91% і 8,3% відповідно. В місті функціонує 24 об’єднання співвласників
багатоповерхових будинків, які охоплюють 38 будинків.
Протяжність вулично-дорожньої мережі в межах міста складає 209,5
км, загальною площею 1457 тис.м². При цьому менше половини цих
доріг мають тверде покриття, майже 40% доріг не освітлені і лише 8,7 км
доріг обладнано закритою дощовою каналізацією.
Площа зелених насаджень в місті становить 794,14 га. Для відпочинку
городян упорядковано 6 парків та 11 скверів. Майже вдвічі на останні 8
років збільшилася кількість дитячих і спортивних майданчиків: з 70 у
2006 р. до 134 у 2014 р.
Основними енергоресурсами, які споживаються у м. Коростень, є газ
та електрична енергія. Найбільшими споживачами газу є населення та
житлово-комунальне господарство, а електричної енергії – населення та
підприємства.
Рівень охопленості населення послугою централізованого теплопо-
стачання складає 80%. Проблемним є питання збитковості КП «Тепло-
забезпечення», яке пов’язане з наявною заборгованістю населення за
тепло, неповне відшкодування тарифами собівартості послуг, значної
кількості аварій на теплотрасах.
Лише 66,4% мешканців міста мають доступ до послуги
централізованого водопостачання, при цьому протяжність мереж
водовідведення на 15% менша за протяжність мереж водопостачання.
Рівень зношеності мереж складає 51,5%. За останні 8 років аварійність
мережі водовідведення зросла вдвічі. Слід зауважити, що обсяги поданої
води в місто за останні роки скоротився. Тарифи на централізоване
водопостачання і водовідведення не покривають витрат комунального
підприємства на надання цих послуг.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНА СФЕРА
Соціальне та пенсійне забезпечення
У соціальній сфері відстежуються негативні процеси збільшення
відсотка мешканців міста, які потребують допомоги від держави та
органів місцевого самоврядування. За останні 8 років кількість осіб,
які отримують соціальну допомогу та соціальні послуги, зросла майже
втричі і складає 10% населення міста, населення пенсійного віку складає
34%.
За цей період відсоток домогосподарств, які отримують субсидії на
житлово-комунальні послуги, зріс більше ніж вдвічі і досяг 11,5%. Вра-
ховуючи суттєве підняття тарифів за комунальні послуги у 2014 році
можна очікувати подальше погіршення ситуації.

Охорона здоров’я
Медичний простір міста представлений двома лікарнями, чотир-
ма поліклінічними закладами, міжрайонним діагностичним центром,
станцією швидкої допомоги та приватними кабінетами, які надають
медичні послуги.
Демографічна ситуація в місті залишається складною. Хоча смертність
населення ще переважає, протягом останніх років намітилася позитивна
динаміка народжуваності населення.
Серед причин смертності переважають захворювання серцево-
судинної системи, онкопатологія, травми та отруєння. Відсоток
розповсюджуваності всіх захворювань протягом останніх років майже
не змінний. Залишаються актуальними захворюваність на інфаркти,
інсульти, онкопатологію, туберкульоз.

Освіта
У м. Коростені функціонує 23 дошкільні навчальні заклади, 22 з яких
комунальні. Кількість місць в них зросла за рахунок оптимізації вико-
ристання наявних площ, але проблема перезавантаженості залишається
актуальною.
У Коростені працює 4 заклади позашкільної освіти. Охоплення дітей
позашкільною освітою збільшилось з 25,7% в 2006р. до 45,8% в 2013 році.
У місті працює 14 загальноосвітніх закладів різних форм навчання,
які здатні прийняти 8886 учнів. Порівняно з 2006 роком кількість учнів
зменшилась на 1473 учні або на 18,5%. Працює вечірня школа для 10-12
класів, в якій навчається 163 учні.
Випускники шкіл мають можливість продовжити навчання у двох
професійних і вищих учбових закладах (Коростенський технічний ко-
ледж ТСОУ і Професійно-технічне училище № 16), які спеціалізуються
на підготовці кваліфікованих робітників машинобудівних професій.
Проте вони не забезпечують в певній мірі потреби економіки міста в
робітничих кадрах.

Культура і спорт
Для задоволення культурних потреб населення працює: 9 клубних
закладів, з них 3 будинки культури, 5 профспілкових клубів, 20 бібліотек,
3 парки культури, краєзнавчий музей, військово-історичний комплекс
«Скеля», музей Локомотивного депо, музейні кімнати заводу хімічного
машинобудування, фарфорового заводу, етнографічна кімната середньої
загальноосвітньої школи № 5. Для молоді діють художня школа та шко-
ла мистецтв ім. А.Білошицького, Будинок творчості школярів, станція
юних техніків та юних натуралістів, відділення Малої Академії Наук, 7
підліткових клубів за місцем проживання, спортивні клуби і секції.
Зберігаючи і розвиваючи свою культурну спадщину у місті постійно
зростає кількість пам’яток місцевого значення занесених до державного
реєстру.
Коростень є одним з найкращих спортивних міст області. Коростенські
спортсмени мають чималі досягнення на обласному та Всеукраїнському
рівнях.
У місті Коростені працює Коростенська дитячо-юнацька спортивна
школа, де є відділення з таких видів спорту як легка атлетика, волей-
бол, баскетбол, футбол. Працюють відділення дзюдо, шахів, з боротьби.
Діють спортивний клуб з хокею на траві, футбольні клуби, п’ять клубів
карате, боксерський клуб, клуби бально-спортивного танцю, фітнес-
клуб, тенісний клуб, баскетбольний клуб. Проводяться заняття з фрі-
файту та контактних єдиноборств. По мікрорайонах міста побудовані
сучасні спортивні майданчики.

Громадські об’єднання та засоби масової інформації
У місті Коростень зареєстровано 32 об’єднання громадян. З 2008 року
міська рада запровадила конкурс серед громадських організацій на от-
римання муніципального гранту на реалізацію власних ініціатив. Щоро-
ку 3 з них стають переможцями конкурсу та отримують додаткові кошти.
11. Стратегічний план розвитку м. Коростеня до 2025 року
Функціонує 9 місцевих засобів масової інформації: 6 газет, 2 телека-
нали, 1 радіостанція та 1 журнал. Функціонує інтернет-сторінка міста.
З метою забезпечення відкритості в діяльності органів місцевого са-
моврядування проводяться громадські слухання, заслуховуються звіти
керівників структурних підрозділів перед громадою міста.
Протягом 2012 року було повністю оновлено міський інформаційний
сайт korosten.in.ua, який знайшов позитивні відгуки у користувачів.
На офіційному сайті в повному обсязі забезпечено право на доступ до
публічної інформації.
Участь міста в міжнародних програмах розвитку
Протягом 2011-2014 років місто прийняло участь в 11 міжнародних
програмах розвитку. Найтісніша співпраця налагоджена з ПРООН,
USIAD, GIZ.
З 11 містами світу укладені побратимські та партнерські договори
про співпрацю.

ВИСНОВКИ З АНАЛІЗУ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ ТА
ОПИТУВАННЯ МЕШКАНЦІВ І ПІДПРИЄМЦІВ
1. Базовою підставою функціонування Коростеня як міста є
необхідність підтримки руху вантажів залізничним транспортом через
розташовану тут вузлову залізничну станцію. Залізничні шляхи, які
проходять через місто, мають стратегічне значення для транспортної
інфраструктури Європи.
2. У силу історичних обставин Коростень став регіональним цен-
тром (з відповідними центральними функціями: медицина, освіта,
адміністративні послуги, місцевий торговельний центр) півночі
Житомирської області. Проте поступове зменшення населення цих
територій в наслідок міграції призведе до зменшення важливості цих
функцій.
3. Коростень як промислова база для первинної переробки місцевої
сировини має хороші перспективи для існування. Активізація промис-
лового виробництва можлива у двох напрямах:
– розвиток «брудного» виробництва, що базується на дешевих
місцевих ресурсах та місцевій дешевій робочій силі;
Стратегічний план розвитку м. Коростеня до 2025 року 12.
або:
– розвиток виробництва готової до споживання продукції на основі
створення у майбутньому привабливих умов для ведення бізнесу, за-
лучення інвестицій та створення привабливих умов для проживання
приїжджих висококваліфікованих кадрів.

РОЗРОБКА СИСТЕМИ ЦІЛЕЙ ТА ЗАВДАНЬ РОЗВИТКУ
КОРОСТЕНЯ ДО 2025 Р.
Система цілей розвитку міста повинна забезпечити розв’язання го-
ловних проблем його розвитку та максимально використати наявні
можливості.
Стратегічний вибір громади міста враховує можливі сценарії розвит-
ку міста та базується насамперед на бажаннях мешканців міста, вира-
жених в баченні, аналізі слабких і сильних сторін міста, можливостей і
загроз для його розвитку.
Формування бачення міста в майбутньому.
На основі проведеного аналізу, соціологічних опитувань та дискусій в
робочих групах і на громадських слуханнях визначене бачення майбут-
нього міста:
Коростень — регіональний історико-культурний та економічний
центр Житомирського Полісся з розвиненою багатопрофільною
промисловістю високих технологій. Місто щирих та гостинних лю-
дей, відкрите для гостей та інвесторів, екологічно безпечне, комфор-
тне для проживання.
Обґрунтування стратегічного вибору.
Мета Стратегічного плану – спрямувати обмежені ресурси на
пріоритетні сфери, які призведуть до бажаного напряму розвитку. Од-
ним із перевірених інструментів вибору пріоритетів є SWOT-аналіз.

СИЛЬНІ СТОРОНИ:
1. Є затверджений генеральний план забудови;
2. Велика кількість різних природних ресурсів (мінеральні та лісові);
13. Стратегічний план розвитку м. Коростеня до 2025 року
3. Місцевий патріотизм;
4. Досвід залучення зовнішніх ресурсів;
5. Впевненість у власних силах мешканців міста та місцевих
підприємців;
6. Високий ступінь реалізації прийнятих міською радою програм і
планів соціально-економічного розвитку;
7. Статус міста обласного значення;
8. Високий рівень національної та культурної толерантності;
9. Розвинений інформаційний простір;
10. Довіра громади до влади;
11. Сталий баланс політичних сил, які можуть об’єднатися для
прийняття важливих рішень;
12. Рішучість у відстоювання власних інтересів громади;
13. Хороша взаємодія місцевих, регіональних і центральних органів
влади;
14. Розвинене залізничне та автомобільне сполучення з кордонами
ЄС і Митного Союзу, Києвом, Півднем України;
15. Багатопрофільний малий і середній бізнес з акцентом на
транспорт та промислове виробництво;
16. Підтримка населенням майбутнього міста як промислового
центру;
17. Позитивне ставлення місцевих підприємців до приходу
сторонніх, в т.ч. іноземних, інвесторів;
18. Наявність вільних виробничих площ;
19. Наявність вільних земельних ділянок для значних інвестицій;
20. Наявність робочої сили;

СЛАБКІ СТОРОНИ:
1. Мережа освітлення охоплює лише 60% вулиць;
2. Місто поділено на 4 сектори залізницею і річкою, що ускладнює
комунікації;
3. Майже половина населення міста не забезпечено централізованим
водопостачанням і водовідведенням;
4. Недостатня пропускна потужність очисних споруд каналізації;
5. Одне джерело водопостачання;
6. Застарілі електромережі;
7. Менше половини доріг з твердим покриттям;
8. Пішохідні тротуари облаштовані тільки в центральній частині
міста;
9. Недостатня кількість майданчиків для збору ТПВ;
Стратегічний план розвитку м. Коростеня до 2025 року 14.
10. Застарілий житловий фонд;
11.Наявність великих несанкціонованих сміттєзвалищ;
12. Відсутні підприємства по переробці вторинної сировини та
утилізації відходів;
20. Низька додана вартість виробництва;
21. Недостатність кваліфікованих кадрів інженерних та робітничих
професій;
22. Відсутність інфраструктури підтримки малого і середнього
бізнесу;
23. Спад виробництва продукції підприємствами міста;
24. Недостатньо інвестиційних пропозицій для інвесторів;
25. Несприятливий інвестиційний клімат в Україні;
27. Полігон захоронення ТПВ не відповідає сучасним вимогам;
28. Відсутність чітко сформованого образу міста серед широкого
загалу в Україні та закордоном;
Базуючись на результатах аналітично-описової частини та SWOT-
аналізу, обрано динамічну (конкурентну стратегію), яка передбачає
формування конкурентних переваг міста шляхом мінімізації впливу на
розвиток міста слабких його сторін за допомогою можливостей, які за-
раз виникають в нашій країні та у світі. При цьому місто повинно макси-
мально використати свої сильні сторони.

ВИЗНАЧЕНО ДВА ОСНОВНИХ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ МІСТА:
1. Регіональний індустріальний центр багатопрофільної економіки,
так як трансформація економіки країни та наявний у місті потенціал
нададуть широкі можливості для розвитку цієї сфери.
2. Місто високої якості міського середовища, оскільки більшість
проблем зосереджені в соціальній сфері та інженерній інфраструктурі
міста, що призводить до негативних соціальних та демографічних
наслідків.
З метою досягнення бачення майбутнього міста, за кожним з обраних
пріоритетних напрямів, були визначені стратегічні цілі. Розроблення і
досягнення цілей формує основу для управління містом. Стратегічні цілі
повинні дати відповідь на запитання, що необхідно зробити, щоб досяг-
ти бажаного результату розвитку міста.
15. Стратегічний план розвитку м. Коростеня до 2025 року
Структура стратегічних цілей розвитку м. Коростеня до 2025 р.
Стратегічні цілі деталізовані в операційні цілі, які формулюють чіткі
відповіді на питання, яким шляхом, яким чином громада намагатиметь-
ся реалізувати стратегічні цілі свого розвитку.
Операційні цілі, своєю чергою, об’єднують комплекси завдань що
визначають конкретні заходи, які згодом можуть бути реалізовані за до-
помогою проектів та програм дій.
Стратегічний план розвитку м. Коростеня до 2025 року 16.
Коростень — регіональний історико-культурний
та економічний центр Житомирського Полісся з розвиненою
багатопрофільною промисловістю високих технологій.
Місто щирих та гостинних людей, відкрите для гостей та
інвесторів, екологічно безпечне, комфортне для проживання
Регіональний індустріальний
центр багатопрофільної
економіки
Стимулювати розвиток
високотехнологічних секторів
промисловості
Покращити підприємницький
клімат
Удосконалити систему
маркетингу міста
Покращити візуальний
імідж міста
Підвищити рівень енергетичної
та екологічної безпеки міста
Місто високої якості
міського середовища

СИСТЕМА ЦІЛЕЙ РОЗВИТКУ М. КОРОСТЕНЯ ДО 2025 РОКУ.
Стратегічні напрями Стратегічні цілі Операційні цілі
1. Регіональний
індустріальний центр
багатопрофільної
економіки
1.1. Стимулю-
вати розвиток
високотехнологічних
секторів
промисловості
1.1.1. Індустріальний
парк «Коростень» –
національний проект
1.1.2. Розробка
інвестиційних пропозицій
щодо використання старих
промислових зон
1.2. Покращити
підприємницький
клімат
1.2.1. Розвиток
інфраструктури підтримки
бізнесу
1.2.2. Удосконалення
системи надання
адміністративних послуг
та розвиток електронного
урядування
2. Місто високої якості
міського середовища
1.3. Удосконалити
систему маркетингу
міста
1.3.1. Формування бренду
міста
1.3.2. Реалізація
активної міжнародної
маркетингової політики
з створення позитивного
іміджу міста
2.1. Покращити
візуальний імідж
міста
2.1.1. Реконструкція
центральної площі міста
на принципах публічно-
приватного партнерства
2.1.2. Реалізація локальних
проектів благоустрою
шляхом залучення
активної частини громади
2.2. Підвищити рівень
енергетичної та
екологічної безпеки
міста
2.2.1. Розвиток міської
енергетики
2.2.2. Модернізація
системи водопостачання/
водовідведення
2.2.3. Підвищення
екологічної свідомості
населення
2.2.4. Поліпшення пово-
дження з побутовими,
промисловими і
небезпечними відходами
17. Стратегічний план розвитку м. Коростеня до 2025 року
Стратегічний план розвитку м. Коростеня до 2025 року 18.
Завдання стратегічного плану розвитку Коростеня
Напрямок 1 Регіональний індустріальний центр багатопрофільної економіки
Стратегічна ціль 1.1 Стимулювати розвиток високотехнологічних секторів промисловості
Операційна ціль 1.1.1 Індустріальний парк “Коростень” – національний проект
Номер Назва завдання
Координатор
(відповідальний
виконавець)
Партнери
(виконавці)
Термін
(тривалість)
реалізації
Джерела
фінансування
(ресурси)
Критерії
виконання
1.1.1.1 Визначити керуючу
компанію
Заступник міського
голови з економічних
питань
Держінвестпроект
України, ДБУ
«Житомирський
регіональний центр з
інвестицій та
розвитку», відділ
місцевого
економічного
розвитку управління
економіки
6 міс. Міський бюджет* Визначена керуюча
компанія
індустріального
парку «Коростень»,
укладений договір
1.1.1.7 Визначити небажані види
діяльності на території
Парку
Секретар міської ради керуюча компанія
індустріального
парку, управління
економіки
виконавчого комітету
міської ради
6 міс. Міський бюджет* Затверджений на
сесії міської ради
список небажаних
видів діяльності,
організація
громадських
слухань
* Без додатковий асигнувань
19. Стратегічний план розвитку м. Коростеня до 2025 року
Напрямок 1 Регіональний індустріальний центр багатопрофільної економіки
Стратегічна ціль 1.1 Стимулювати розвиток високотехнологічних секторів промисловості
Операційна ціль 1.1.2 Розробка інвестиційних пропозицій щодо використання старих промислових зон
Номер Назва завдання
Координатор
(відповідальний
виконавець)
Партнери
(виконавці)
Термін
(тривалість)
реалізації
Джерела
фінансування
(ресурси)
Критерії
виконання
1.1.2.1.
Інвентаризувати
старопромислові зони
(СПЗ) на території міста
Управління економіки
МБТІ, міськрайонне
управління
державного агентства
земельних ресурсів
6 міс. Міський бюджет*
Зібрана інформація
про наявні земельні
ділянки і будівлі, та
інженерні мережі і
їх характеристики в
СПЗ
Напрямок 1 Регіональний індустріальний центр багатопрофільної економіки
Стратегічна ціль 1.2 Покращити підприємницький клімат
Операційна ціль 1.2.1 Розвиток інфраструктури підтримки бізнесу
Номер Назва завдання
Координатор
(відповідальний
виконавець)
Партнери
(виконавці)
Термін
(тривалість)
реалізації
Джерела
фінансування
(ресурси)
Критерії
виконання
1.2.1.1 Створити Центр
підтримки бізнесу
Управління економіки Підприємці, ЦНАП,
громадські організації
1 рік Міський бюджет,
кошти місцевих
підприємців,
гранти
Діючий міський
інформаційно-
консультаційний
центр з підтримки
бізнесу
1.2.1.2 Впровадити навчальні
програми з
підприємництва в ЗОШ
міста
Відділ освіти Управління
економіки, Центр
підтримки бізнесу,
Західноукраїнський
регіональний
навчальний центр
1 рік Міський бюджет*,
благодійні внески
Інтегровані в
навчальний план
ЗОШ спецкурси з
підприємництва,
забезпечені
методичними і
дидактичними
матеріалами
1.2.1.3 Створити
інвестиційний паспорт
міста
Управління економіки Центр підтримки
бізнесу, підприємці
міста, консалтингова
компанія
6 міс. Міський бюджет,
кошти місцевих
підприємців
Друкована і
електронна версія
паспорту,
включення цих
проектів в
Інтерактивну
інвестиційну карту
України
Стратегічний план розвитку м. Коростеня до 2025 року 20.
21. Стратегічний план розвитку м. Коростеня до 2025 року
Напрямок 1 Регіональний індустріальний центр багатопрофільної економіки
Стратегічна ціль 1.3 Удосконалити систему маркетингу міста
Операційна ціль 1.3.1 Формування бренду міста
Номер Назва завдання
Координатор
(відповідальний
виконавець)
Партнери (виконавці)
Термін
(тривалість)
реалізації
Джерела
фінансування
(ресурси)
Критерії
виконання
1.3.1.1 Розробити концепцію
брендубуку міста та
технічне завдання
Секретар міської
ради
Громадська рада, відділ
ІКЗ виконавчого
комітету міської ради,
управління економіки
виконавчого комітету
міської ради, відділ
місцевого
економічного розвитку
управління економіки
3 місяці Міський
бюджет*
Розроблене
положення «Про
бренд міста
Коростеня»
1.3.1.2 Вибрати та затвердити
брендбук міста на
конкурсній основі
Секретар міської
ради
Заступник міського
голови з економічних
питань, управління
економіки виконавчого
комітету міської ради,
відділ місцевого
економічного розвитку
управління економіки
6 місяців Міський бюджет,
кошти
громадських
організацій,
гранти
Прийнятий
брендбук міста
Стратегічний план розвитку м. Коростеня до 2025 року 22.
Напрямок 1 Регіональний індустріальний центр багатопрофільної економіки
Стратегічна ціль 1.3 Удосконалити систему маркетингу міста
Операційна ціль 1.3.1 Реалізація активної міжнародної маркетингової політики з створення позитивного
іміджу міста
Номер Назва завдання
Координатор
(відповідальний
виконавець)
Партнери
(виконавці)
Термін
(тривалість)
реалізації
Джерела
фінансування
(ресурси)
Критерії
виконання
1.3.2.1 Оновити дизайн сайту
міста з урахуванням
розроблених
розробленого брендбуку
Секретар міської
ради
Відділ
інформаційно-
консультативного
забезпечення
6 міс. Міській бюджет Інформація
надається
відповідно до
розробленої
системи
1.3.2.2 Створити скорочену
англомовну версію сайту
міста
Секретар міської
ради
Відділ
інформаційно-
консультативного
забезпечення
6 міс Міській бюджет Перекладені
англійською мовою
розділи сайту,
спрямовані на
інвесторів та
туристів, з
актуальною
інформацією
1.3.2.3 Створити «дорожню
карту» (концепцію)
співпраці з містами –
партнерами
Секретар міської
ради
Заступник міського
голови, Відділ
інформаційно-
консультативного
забезпечення, апарат
міської ради,
управління економіки
2 міс Міській бюджет Щорічне складання
планів співпраці з
містами –
партнерами. Обмін
інформацією про
розвиток громади
на сайтах міст.
1.3.2.4 Скласти календар
проведення найбільш
важливих міських
заходів та забезпечити їх
оприлюднення в засобах
масової інформації та
тематичних інтернет-
ресурсах
Секретар міської
ради
Заступник міського
голови, Відділ
інформаційно-
консультативного
забезпечення, відділ
культури, апарат
міської ради, міській
відділ освіти, відділ
сім’ї, молоді та
спорту, управління
економіки
1 міс. Міській бюджет,
кошти спонсорів
Збільшена кількість
учасників та гостей
міста в проведені
заходів згідно
затвердженого
плану. Забезпечено
інформування про
їх проведення та
учасників в ЗМІ та
тематичних
інтернет-ресурсах.
23. Стратегічний план розвитку м. Коростеня до 2025 року
Напрямок 2 Місто високої якості міського середовища
Стратегічна ціль 2.1 Покращити візуальний імідж міста
Операційна ціль 2.1.1 Реконструкція центральної площі міста на принципах публічно-приватного
партнерства
Номер Назва завдання
Координатор
(відповідальний
виконавець)
Партнери
(виконавці)
Термін
(тривалість)
реалізації
Джерела
фінансування
(ресурси)
Критерії
виконання
2.1.1.1 Зареєструвати місто на сайті
Skyscrapercity.com та
постійно просувати бренд
міста
Відділ архітектури,
містобудування та
земельних ресурсів
Інформаційно-
консультаційний
відділ
постійно Міський бюджет* Окрема тема на
профільній гілці
форуму та її
постійна підтримка
2.1.1.2 Розробити базову концепцію
розвитку центральної площі
Відділ архітектури,
містобудування та
земельних ресурсів
Профільні проектні
організації
3 міс. Міський бюджет* Розроблені варіанти
концепція
2.1.1.3 Створити дискусійні
майданчиків для залучення
громади міста до
планування
Заст. міського голови Інформаційно-
консультаційний відділ,
відділ освіти, відділ
культури, відділ молоді
і спорту, ТІЦ, ГО,
управління праці
6 міс. Міський бюджет*,
донори,
волонтерство
Не менше 30
поданих пропозицій
Стратегічний план розвитку м. Коростеня до 2025 року 24.
Напрямок 2 Місто високої якості міського середовища
Стратегічна ціль 2.1 Покращити візуальний імідж міста
Операційна ціль 2.1.2 Реалізація локальних проектів благоустрою шляхом залучення активної частини
громади
Номер Назва завдання
Координатор
(відповідальний
виконавець)
Партнери (виконавці)
Термін
(тривалість)
реалізації
Джерела
фінансування
(ресурси)
Критерії
виконання
2.1.2.3 Облаштувати
муніципальний пляж на р.
Уж
Заст. міського голови Інформаційно-
консультаційний відділ,
Управління ЖКГ, ГО,
місцевий бізнес, підрядні
організації, будівельні
організації
3 роки Міський бюджет,
місцевий бізнес,
донори, кошти
громадян
Облаштований пляж
25. Стратегічний план розвитку м. Коростеня до 2025 року
Напрямок 2 Місто високої якості міського середовища
Стратегічна ціль 2.2 Підвищити рівень енергетичної та екологічної безпеки міста
Операційна ціль 2.2.1 Розвиток міської енергетики
Номер Назва завдання
Координатор
(відповідальний
виконавець)
Партнери
(виконавці)
Термін
(тривалість)
реалізації
Джерела
фінансування
(ресурси)
Критерії
виконання
2.2.1.2 Перевести 8 котелень на
альтернативні види палива
Енергоменеджер Проектні і будівельні
організації, УЖКГ
4 роки Міський бюджет,
кошти КП,
залучені кошти,
запозичення
8 котелень на
альтернативних
видах палива
(% зменшення
обсягів газу)
2.2.1.5 Проводити регулярні
просвітницькі заходи з
енергозбереження серед
населення
Енергоменеджер Відділ освіти,
комунальні
підприємства,
громадські
організації, ЗМІ
Постійно Міський бюджет,
гранти, кошти
комунальних
підприємств
Навчальні програми
з енергозбереження
в усіх школах і
дитсадках міста; об
лаштовані
інформаційні стенди
у всіх бюджетних
установах міста
Стратегічний план розвитку м. Коростеня до 2025 року 26.
Напрямок 2 Місто високої якості міського середовища
Стратегічна ціль 2.2 Підвищити рівень енергетичної та екологічної безпеки міста
Операційна ціль 2.2.3 Підвищення екологічної свідомості населення
Номер Назва завдання
Координатор
(відповідальний
виконавець)
Партнери
(виконавці)
Термін
(тривалість)
реалізації
Джерела
фінансування
(ресурси)
Критерії
виконання
2.2.3.1 Створити Громадську
екологічну раду при
міському голові м.
Коростень для
забезпечення доступу
громадськості до
прийняття рішень з
питань, що стосуються
довкілля
Заступник міського
голови
Управління УЖКГ,
відділ з питань
цивільного захисту,
управління праці та
соціального захисту
населення, відділ
інформаційно-
консультаційного
забезпечення,
громадські організації
3 міс. Міський бюджет* Постійно діюча
громадська рада
2.2.3.2 Залучити ЗМІ до
інформування населення
щодо стану довкілля в
місті
Заступник міського
голови
Управління УЖКГ,
цивільного захисту,
управління праці та
соціального захисту
населення, відділ
інформаційно-
консультаційного
забезпечення, ЗМІ,
громадські організації
3 міс. Міський бюджет* Щомісячний
сюжет/публікація
на тематику стану
довкілля в місті
2.2.3.3 Залучити духовно-
релігійні установи для
формування екологічного
мислення населення
Заступник міського
голови
Управління УЖКГ,
відділ освіти, відділ
інформаційно-
консультаційного
забезпечення,
релігійні організації
6 міс. Міський бюджет*,
благодійні внески
Започаткування
практики
прибирання певних
ділянок міста,
організованого
релігійними
громадами міста
27. Стратегічний план розвитку м. Коростеня до 2025 року
Напрямок 2 Місто високої якості міського середовища
Стратегічна ціль 2.2 Підвищити рівень енергетичної та екологічної безпеки міста
Операційна ціль 2.2.4 Поліпшення поводження з побутовими, промисловими і небезпечними відходами
Номер Назва завдання
Координатор
(відповідальний
виконавець)
Партнери
(виконавці)
Термін
(тривалість)
реалізації
Джерела
фінансування
(ресурси)
Критерії
виконання
2.2.4.1 Закупити новий
спецтранспорт для
санітарного очищення
міста
Заступник міського
голови
УЖКГ
КВГП
3 роки Державний
бюджет, місцевий
бюджет, кошти КП
Закуплено 4
одиниці техніки
2.2.4.2 Завершити впровадження
системи роздільного збору
ТПВ з подальшим
сортуванням з метою
зменшення об’ємів вивозу
та поховання відходів
Заступник міського
голови.
УЖКГ
КВГП
Спілки голів
вуличних комітетів
4 роки місцевий бюджет,
власні кошти
підприємства,
гранти
Роздільний збір
ТПВ на всій
території міста
2.2.4.3 Довести полігон ТПВ до
вимог санітарних норм
Заступник міського
голови.
УЖКГ
КВГП
Сингаївська сільська
рада
5 роки Державний
бюджет, місцевий
бюджет,
власні кошти
підприємства,
гранти
Відповідність
полігону
санітарним нормам
ГРАФІК ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ
Формування графіка виконання завдань Стратегічного плану базу-
валось на їх ранжуванні, шляхом дослідження думок експертів з різних
сфер життєдіяльності міста. При цьому, застосовуються два критерії
оцінювання (оцінювання проводиться за 25-бальною шкалою):
1) стратегічна важливість для майбутнього розвитку міста –
відображає важливість конкретного завдання у контексті досягнення
бачення майбутнього міста;
2) можливість виконання своїми силами – свідчить про реалістичність
окресленого завдання. Даний критерій дає змогу відсіяти ті завдання,
виконання яких є малоймовірним з огляду на обмеженість фінансових,
людських ресурсів або з інших причини.
На основі вищеописаної методики складений графік виконання
завдань.
Стратегічний план розвитку м. Коростеня до 2025 року 28.
Номер
завдання
2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 2024 1
кв.
2 кв.
3 кв.
4 кв.
1 кв.
2 кв.
3 кв.
4 кв.
1 кв.
2 кв.
3 кв.
4 кв.
1 кв.
2 кв.
3 кв.
4 кв.
1 кв.
2 кв.
3 кв.
4 кв.
1 кв.
2 кв.
3 кв.
4 кв.
1 кв.
2 кв.
3 кв.
4 кв.
1 кв.
2 кв.
3 кв.
4 кв.
1 кв.
2 кв.
3 кв.
4 кв.
1 кв.
2 кв.
3 кв.
4 кв.
1.1.1.1
1.1.1.2
1.1.1.3
1.1.1.4
1.1.1.5
1.1.1.6
1.1.1.7
1.1.2.1
1.1.2.2
1.1.2.3
1.1.2.4
1.1.2.5
1.2.1.1
1.2.1.2
1.2.1.3
1.2.1.4
1.2.2.1
1.2.2.2
1.2.2.3
1.3.1.1
1.3.1.2
1.3.1.3
1.3.2.1
1.3.2.2
1.3.2.3
1.3.2.4
2.1.1.1
2.1.1.2
2.1.1.3
2.1.1.4
2.1.1.5
2.1.1.6
ГРАФІК ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУ МІСТА КОРОСТЕНЬ
Номер
завдання
2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 2024
1 кв.
2 кв.
3 кв.
4 кв.
1 кв.
2 кв.
3 кв.
4 кв.
1 кв.
2 кв.
3 кв.
4 кв.
1 кв.
2 кв.
3 кв.
4 кв.
1 кв.
2 кв.
3 кв.
4 кв.
1 кв.
2 кв.
3 кв.
4 кв.
1 кв.
2 кв.
3 кв.
4 кв.
1 кв.
2 кв.
3 кв.
4 кв.
1 кв.
2 кв.
3 кв.
4 кв.
1 кв.
2 кв.
3 кв.
4 кв.
2.1.1.7
2.1.2.1
2.1.2.2
2.1.2.3
2.1.2.4
2.1.2.5
2.2.1.1
2.2.1.2
2.2.1.3
2.2.1.4
2.2.1.5
2.2.1.6
2.2.2.1
2.2.2.2
2.2.2.3
2.2.2.4
2.2.2.5
2.2.3.1
2.2.3.2
2.2.3.3
2.2.3.4
2.2.4.1
2.2.4.2
2.2.4.3
2.2.4.4
Узгодженість основних положень
Стратегічного плану з іншими стратегічними документами
території
Стратегічний план розвитку м. Коростеня до 2025 року є
логічним продовженням попереднього Стратегічного плану, що
забезпечить послідовний цілеспрямований розвиток громади
міста. Він також є узгодженим з Генеральним планом м.Коростеня,
який розроблений на довгостроковий період до 2026 р., і практич-
но співпадає з часовим горизонтом Стратегічного плану розвитку
м. Коростеня до 2025 р. та міським енергетичним планом, який є
базою для розробки операційної цілі розвитку міської енергетики.
При розробці стратегічного плану розвитку міста також при-
ймалися до уваги діючі середньо- та короткострокові програми
розвитку.
Система управління, моніторингу та оновлення стратегії.
Реалізація завдань Стратегічного плану передбачає виконання
одночасно багатьох завдань структурними підрозділами виконав-
чого комітету Коростенської міської ради.
Система управління Стратегією має два рівні: політичний та
технічний. Політичний рівень забезпечує особисто міський голова
та міська рада. На цьому рівні заслуховуються та затверджують-
ся звіти Координаційної Ради, пропозиції щодо внесення змін до
Стратегічного плану. Міська рада приймає рішення щодо внесен-
ня змін на підставі пропозицій міського голови.
Технічний рівень забезпечує Координаційна Рада та органи
Управлінського і Громадського моніторингу. Члени Координаційної
Ради забезпечують виконання завдань Стратегічного плану
згідно затвердженого графіку. Члени Управлінського і Громадсь-
кого моніторингу аналізують основні показники соціально-
економічного розвитку міста та зовнішнього середовища (області,
країни, регіону, світові тощо). За результатами аналізу і досліджених
тенденцій розвитку формують пропозиції змін до цілей і завдань,
які необхідно вносити до Стратегічного плану.
31. Стратегічний план розвитку м. Коростеня до 2025 року
Стратегічний план розвитку м. Коростеня до 2025 року 32.
Адміністрування
(управління процесом реалізації)
Стратегічного плану розвитку м. Коростень на 2015 -2025 рр.
Адміністрування (управління процесом реалізації)
Стратегічного плану розвитку м. Коростень проводиться за
принципами єдності управління, персональної відповідальності,
прозорості та поточної координації дій. Адміністрування процесу
реалізації стратегічного плану здійснюється виконавчими орга-
нами міської ради (виконавчий комітет, самостійні управління та
відділи виконавчого комітету Коростенської міської ради).
Координацію дій здійснює Координаційна Рада з реалізації
Стратегічного плану розвитку міста, а саме:
– організовує взаємодію підрозділів виконавчих органів міської
ради, органів державної влади, підприємств та установ міста.
– готує звіти про стан реалізації Стратегічного плану на ім’я
міського голови та презентує його щоквартально на засіданні ви-
конавчого комітету, щорічні – сесії міської ради.
Пропозиції з корегування та змін в Стратегічному плані можуть
вноситися членами Координаційної Ради, органів Управлінського
або Громадського моніторингу, депутатами міської ради;
зацікавленими організаціями, установами та мешканцями міста.
Пропозиції щодо зміни основного тексту Стратегічного плану
розглядаються управлінням економіки, обговорюються на черго-
вих та позачергових нарадах Координаційної Ради і виносяться на
розгляд сесії Коростенської міської ради один раз на рік.
Стратегічний план розвитку м. Коростеня до 2025 року 33.
НОТАТКИ:

Конкурс бізнес-проектів 2020 р.

16 жовтня 2020 року в залі засідань Коростенської міської ради відбувся конкурс бізнес-проєктів “Школа бізнесу” для учнівської молоді міста.

В конкурсі приймали участь учні 10-11 класів з міської гімназії, міського колегіуму, школи-гімназії №2 ім. В. Сингаївського, загальноосвітньої школи №9. Всього представлено 14 бізнес-проєктів, на такі теми:

˗         магазин комп’ютерної техніки;

˗         ресейл-маркет «KOROSTEP»;

˗         наметове містечко «Біля Ужа»;

˗         заклад «SMALL GREEN HOUSE»

˗         інтелектуально-розважальний центр;

˗         дизайн-студія інтер’єрів «GEXY»;

˗         етнопарк «Іскоростень ЛЕНД»;

˗         мобільний планетарій «COSMIC»;

˗         арт-кафе «Балі»;

˗         швейне підприємство «Anitas»;

˗         інтернет-кафе «Cyber chill space»;

˗         виготовлення бігбегів (м’яких крісел);

˗         кімната для зняття стресу «Break and Smash»;

˗         центр 3D технологій.

Творчі роботи школярів оцінювала експертна рада у складі: заступник міського голови Олександр Ясинецький, головний спеціаліст управління економіки Тетяна Прищепа, голова ГО «Коростенська регіональна асоціація приватних підприємців» Олена Капітанчук, депутати Коростенської міської ради Володимир Боровков та Світлана Любочко.

За результатами оцінювання перемогу отримала учениця 10а класу міського колегіуму Гуцалюк Елизавета з бізнес-планом «Інтелектуально-розважального центру».

Олександр Ясинецький привітав переможця конкурсу дипломом та цінним подарунком від спонсора ТОВ «ДКТ-Буд», всіх інших учасників – заохочувальними призами від Коростенської міської ради. Олена Капітанчук окремо відмітила двох учасників конкурсу (Бочковську Анастасію / Солодку Аліну та Черницького Антона).

 

 

 

 

 

 

 

 

Конкурс бізнес-проектів 2019

23 квітня 2019 року відбувся конкурс бізнес-проєктів серед шкільних команд міста. Конкурс проведено в рамках проєкту «Школа підприємництва в місті Коростень», метою якого було навчити школярів основам написання бізнес-плану.

В конкурсі прийняли участь 11 шкіл міста, які представили 16 бізнес-проєктів: Клінінгова компанія «Cleaning Pro», «Ivent-агенція «STUDIO MOOD», «Встановлення автоматів з мінеральною водою», Кінотеатр під відкритим небом «Sky-cinema», «Центр по підготовці до ЗНО «ENJOYOURSTUDY», «Нічний клуб-кафе «Attika», «Chocup» (вафельні стаканчики з шоколадом), «Апітерапія як природний метод лікування», Арт-центр «Хенд-мейд», «Комбінований сад: грецький горіх+груша», LITcafe, «Транспортний автомобільний комфорт», «Виробництво бізібордов (дошка Монтессорі)», «Каолін» (виробництво посуду з каоліну), «Виробництво футболок з авторським малюнком», «Соснові дари Полісся».

Творчі роботи школярів оцінювала експертна рада у складі: заступник міського голови Ясинецький О.А., начальник управління економіки Жилін О.В., голова ГО «Коростенська регіональна асоціація приватних підприємців» Капітанчук О.А., депутати Коростенської міської ради та представники ГО «Агенція регіонального розвитку» Боровков В.В. та Любочко С.М.

 

Переможцями конкурсу стали авторські колективи:

1 місце – загальноосвітня школа №13, бізнес-проєкт «Соснові дари Полісся»;

2 місце – навчально-виховний комплекс №12 «Виробництво футболок з авторським малюнком»;

3 місце – міська гімназія, бізнес-проєкти «Кінотеатр під відкритим небом «Sky-cinema» та «Центр по підготовці до ЗНО «ENJOYOURSTUDY».

 

Всі авторські колективи отримали дипломи, подарунки та солодощі.

Переможці, які зайняли 1-3 місця були нагороджені цінними подарунками.

До відзначення учасників приєднались: члени експертної ради – депутат Коростенської міської ради Любочко С.М. та голова громадської організації «Коростенська регіональна асоціація приватних підприємців» Капітанчук О.А., а також незмінним «солодким» спонсором став ТОВ «Твій хліб» (керівник М.М.Іскра).

 

Чат-бот Гаряча лінія