Інформація по генеральному плану міста Коростень
1
Містобудівна документація «Внесення змін до генерального плану
м.Коростень» розроблена згідно з договором No515-01-2015 від 08.05.2015 р.,
укладеним між ДП УДНДІПМ «ДІПРОМІСТО» імені Ю.М. Білоконя та
Виконавчим комітетом Коростенської міської ради.
Основні цілі та завдання проекту – приведення затвердженого
генерального плану м.Коростень у відповідність до чинного законодавства та
нормативної бази містобудування, внесення змін до затвердженого
генерального плану м.Коростень в частині зміни функціонального призначення
окремих територій і приведення у відповідність до матеріалів земельного
кадастру та містобудівної ситуації, що склалася, коригування вулично–
дорожньої мережі, а також внесення змін до генерального плану м.Коростень за
пропозиціями Коростенської міської ради.
Містобудівна документація розроблена з урахуванням інтересів
територіальної громади і містить принципові рішення щодо функціонального
зонування території міста, організації вулично–дорожньої мережі і дорожнього
руху, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, захисту
території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони
навколишнього середовища та історико–культурної спадщини.
При розробці використані матеріали, надані управліннями та відділами
Коростенської міської ради, підприємствами та установами міста, а також
врахована містобудівна документація затверджена на момент початку розробки
проекту.
Основними документами, що регламентують містобудівну діяльність, є:
Конституція України, Земельний кодекс України зі змінами, Закон України
«Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. No3038–VІ,
постанови та розпорядження Президента України, Кабінету Міністрів України.
Відповідно до завдання проект розроблений на розрахунковий етап
1.01.2026 р.
Містобудівна документація «Внесення змін до генерального плану
м. Коростень» виконана авторським колективом у складі фахівців
архітектурної–планувальної майстерні No 5 ДП УДНДІПМ «ДІПРОМІСТО»
імені Ю.М. Білоконя (начальник – Лауреат Державної премії України в галузі
архітектури – Губенко Т. В.); інженерно планувального відділу (начальник –
Головань О.В.); сектору транспортних мереж (начальник –Жуков Д.А.).
Головний архітектор проекту – Петельська О.П..
Головний економіст проекту – Луконіна Л.В.
Головний інженер проекту – Безкоровайна Л.Г.
2
Аналіз існуючого стану міста. Переваги та обмеження
перспективного соціально–економічного розвитку
Коростень – місто обласного значення, розташоване на річці Уж, притоці
Прип’яті, за 87 км на північ від обласного центру м. Житомира, за 150 км від
столиці України м. Києва і за 60 км від кордону з республікою Білорусь.
Чисельність наявного населення м. Коростеня станом на 1.01.2015 р.
становила 65,3 тис. осіб, або 5,2% населення Житомирської області.
Загальна площа земель в адміністративних межах Коростеня згідно з формою
6-зем складає 4230,84 га.
Згідно з Генеральною схемою планування території України,
затвердженою Законом України «Про генеральну схему планування території
України» від 7 лютого 2002 р. No3059–Ш, місто Коростень входить до складу
Коростенської міжрайонної та Житомирської обласної систем розселення і є
центром Коростенської районної системи розселення.
Законом України від 8.06.2000 р. No1805–ПІ «Про охорону культурної
спадщини» місто Коростень занесене до Списку історичних населених місць
України, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня
2001 року No878.
Господарський комплекс міста представлений промисловістю,
транспортом та зв’язком, будівництвом, складським господарством, установами
вищої та професійної освіти та сферою обслуговування, де зайнято 25,4 тис.
чол.
Житловий фонд м. Коростень на 1.01.2015 р. становив 1502,0 тис. м2 загальної
площі. Структура житлового фонду представлена багатоквартирними
житловими будинками – 899,7 тис. м2 (59,9%) та будинками з присадибними
ділянками – 602,3 тис. м2 (40,1%). Середня житлова забезпеченість становить
22,9 м2/чол.
Місто Коростень має сприятливі передумови для подальшого соціально–
економічного розвитку. До найважливіших конкурентних переваг, які
створюють умови для його перспективного розвитку, відносяться:
– вигідне географічне положення: місто розташоване за 87 км на північ від
обласного центру м. Житомира, за 150 км від столиці України м. Києва
та за 60 км від кордону з республікою Білорусь;
– розташування міста в системі міжнародних залізничних та
автомобільних магістралей: автодорога міжнародного значення М-07
Київ – Ковель – Ягодин (на Люблин), автодорога регіонального значення
Виступовичі (на Мозир) – Житомир. Місто є потужним залізничним
Аналіз існуючого стану міста. Переваги та обмеження
перспективного соціально–економічного розвитку
Коростень – місто обласного значення, розташоване на річці Уж, притоці
Прип’яті, за 87 км на північ від обласного центру м. Житомира, за 150 км від
столиці України м. Києва і за 60 км від кордону з республікою Білорусь.
Чисельність наявного населення м. Коростеня станом на 1.01.2015 р.
становила 65,3 тис. осіб, або 5,2% населення Житомирської області.
Загальна площа земель в адміністративних межах Коростеня згідно з формою
6-зем складає 4230,84 га.
Згідно з Генеральною схемою планування території України,
затвердженою Законом України «Про генеральну схему планування території
України» від 7 лютого 2002 р. No3059–Ш, місто Коростень входить до складу
Коростенської міжрайонної та Житомирської обласної систем розселення і є
центром Коростенської районної системи розселення.
Законом України від 8.06.2000 р. No1805–ПІ «Про охорону культурної
спадщини» місто Коростень занесене до Списку історичних населених місць
України, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня
2001 року No878.
Господарський комплекс міста представлений промисловістю,
транспортом та зв’язком, будівництвом, складським господарством, установами
вищої та професійної освіти та сферою обслуговування, де зайнято 25,4 тис.
чол.
Житловий фонд м. Коростень на 1.01.2015 р. становив 1502,0 тис. м2 загальної
площі. Структура житлового фонду представлена багатоквартирними
житловими будинками – 899,7 тис. м2 (59,9%) та будинками з присадибними
ділянками – 602,3 тис. м2 (40,1%). Середня житлова забезпеченість становить
22,9 м2/чол.
Місто Коростень має сприятливі передумови для подальшого соціально–
економічного розвитку. До найважливіших конкурентних переваг, які
створюють умови для його перспективного розвитку, відносяться:
– вигідне географічне положення: місто розташоване за 87 км на північ від
обласного центру м. Житомира, за 150 км від столиці України м. Києва
та за 60 км від кордону з республікою Білорусь;
– розташування міста в системі міжнародних залізничних та
автомобільних магістралей: автодорога міжнародного значення М-07
Київ – Ковель – Ягодин (на Люблин), автодорога регіонального значення
Виступовичі (на Мозир) – Житомир. Місто є потужним залізничним
3
вузлом, розташованим на наступних залізничних ділянках: Коростень –
Шепетівка, Коростень – Тетерів, Коростень – Житомир, Коростень –
Овруч, Коростень – Олевськ;
– корисні копалини: на території міста розташовані два кар’єри
будівельних матеріалів, на території Коростенського району – родовища
ільменіту, апатитів, цирконію, фосфоритів, декоративного
облицювального каменю, мармуру, сировини для металургії та
будівельної промисловості;
– лісові масиви, розташовані на території Коростенського району;
– значний промисловий потенціал: розвинуте машинобудування,
підприємства з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції,
хімічних речовин і хімічної продукції, харчових продуктів, одягу тощо;
– туристичні ресурси: три геологічні пам’ятки природи місцевого
значення; об’єкти культурної спадщини;
– наявність структур нового типу – малих підприємств та фізичних осіб–
підприємців, працюючих практично в усіх сферах господарського
комплексу Коростеня. В місті зареєстровано близько 300 малих
підприємств та 3,3 тис. фізичних осіб–підприємців;
– вільні виробничі площі, облаштовані необхідною інфраструктурою, що
дозволяє нарощувати або створювати нові види виробництва з відносно
незначними витратами;
– вільні земельні ділянки для розміщення нових промислових та
комунально–складських підприємств;
– вільні трудові ресурси.
Незважаючи на такі безумовні переваги, дія ряду об’єктивних та
суб’єктивних факторів призвела до виникнення та поглиблення соціально–
економічних, екологічних та планувальних проблем, основними з яких є:
– негативні тенденції демографічного розвитку, які характеризуються
високою смертністю, зокрема, чоловіків працездатного віку; старінням
населення та деформацією його вікової структури у зв’язку зі
зменшенням питомої ваги дітей і підлітків; низькою тривалістю життя та
значним розривом тривалості життя чоловіків і жінок;
– несприятлива екологічна ситуація, що пов’язана з радіаційним
забрудненням території міста та прилеглих територій;
– високі показники захворюваності населення;
– наявність в зоні житлової забудови підприємств та діючих кладовищ, що
потребують санітарних розривів;
– відсутність надійного транспортного зв’язку між районами міста (в місті
існує лише один переїзд через залізницю);
вузлом, розташованим на наступних залізничних ділянках: Коростень –
Шепетівка, Коростень – Тетерів, Коростень – Житомир, Коростень –
Овруч, Коростень – Олевськ;
– корисні копалини: на території міста розташовані два кар’єри
будівельних матеріалів, на території Коростенського району – родовища
ільменіту, апатитів, цирконію, фосфоритів, декоративного
облицювального каменю, мармуру, сировини для металургії та
будівельної промисловості;
– лісові масиви, розташовані на території Коростенського району;
– значний промисловий потенціал: розвинуте машинобудування,
підприємства з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції,
хімічних речовин і хімічної продукції, харчових продуктів, одягу тощо;
– туристичні ресурси: три геологічні пам’ятки природи місцевого
значення; об’єкти культурної спадщини;
– наявність структур нового типу – малих підприємств та фізичних осіб–
підприємців, працюючих практично в усіх сферах господарського
комплексу Коростеня. В місті зареєстровано близько 300 малих
підприємств та 3,3 тис. фізичних осіб–підприємців;
– вільні виробничі площі, облаштовані необхідною інфраструктурою, що
дозволяє нарощувати або створювати нові види виробництва з відносно
незначними витратами;
– вільні земельні ділянки для розміщення нових промислових та
комунально–складських підприємств;
– вільні трудові ресурси.
Незважаючи на такі безумовні переваги, дія ряду об’єктивних та
суб’єктивних факторів призвела до виникнення та поглиблення соціально–
економічних, екологічних та планувальних проблем, основними з яких є:
– негативні тенденції демографічного розвитку, які характеризуються
високою смертністю, зокрема, чоловіків працездатного віку; старінням
населення та деформацією його вікової структури у зв’язку зі
зменшенням питомої ваги дітей і підлітків; низькою тривалістю життя та
значним розривом тривалості життя чоловіків і жінок;
– несприятлива екологічна ситуація, що пов’язана з радіаційним
забрудненням території міста та прилеглих територій;
– високі показники захворюваності населення;
– наявність в зоні житлової забудови підприємств та діючих кладовищ, що
потребують санітарних розривів;
– відсутність надійного транспортного зв’язку між районами міста (в місті
існує лише один переїзд через залізницю);
4
– наявність безробіття, обумовленого недостатньою кількістю місць
прикладання праці. Чисельність зареєстрованих безробітних на
1.01.2015 р. становила 1488 осіб;
– значна ступінь зношеності основних засобів виробництва. Відсутність
достатніх коштів для оновлення та технічного переоснащення
виробництва;
– недостатній рівень попиту на продукцію базових галузей промисловості;
– спад виробництва продукції на підприємствах міста; втрата ринків збуту
продукції в зв’язку з напруженою суспільно–політичною ситуацією в
країні;
– відсутність інфраструктури підтримки малого і середнього бізнесу;
– недостатня кількість вищих навчальних закладів;
– недостатність кваліфікованих кадрів інженерних та робітничих
професій;
– відставання рівня розвитку соціальної сфери від потреб населення. У
місті недостатня кількість дитячих дошкільних установ, закладів
побутового та комунального обслуговування, відкритих площинних
споруд, спортивних залів загального користування та інших установ і
підприємства обслуговування. Так, забезпеченість населення дитячими
дошкільними установами у порівнянні з нормативною складає лише
62,6%, спортивними залами – 25,2%, басейнами – 4,0%, підприємствами
побутового обслуговування – 63,3%, готелями – 58,3%;
– наявність черги на одержання житла. За станом на 1.01.2015 р. на
квартирному обліку перебувало 916 сімей та одинаків;
– наявність аварійного та ветхого житла;
– незадовільний стан дорожнього покриття;
– зношеність існуючих систем водопостачання та водовідведення.
Централізованим водопостачанням охоплено 69,7% міста,
водовідведенням – 53,7%;
– зношеність електромереж; мережа освітлення охоплює лише 60%
вулиць;
– близько 90% котелень працює на газі;
– наявність несанкціонованих сміттєзвалищ;
– невідповідність полігону захоронення ТПВ сучасним вимогам;
– відсутність підприємства по переробці вторинної сировини та утилізації
відходів;
– нестача коштів міського бюджету, що веде до погіршення технічного
стану інженерно–транспортної інфраструктури, споруд та інших об’єктів
комунальної власності;
– наявність безробіття, обумовленого недостатньою кількістю місць
прикладання праці. Чисельність зареєстрованих безробітних на
1.01.2015 р. становила 1488 осіб;
– значна ступінь зношеності основних засобів виробництва. Відсутність
достатніх коштів для оновлення та технічного переоснащення
виробництва;
– недостатній рівень попиту на продукцію базових галузей промисловості;
– спад виробництва продукції на підприємствах міста; втрата ринків збуту
продукції в зв’язку з напруженою суспільно–політичною ситуацією в
країні;
– відсутність інфраструктури підтримки малого і середнього бізнесу;
– недостатня кількість вищих навчальних закладів;
– недостатність кваліфікованих кадрів інженерних та робітничих
професій;
– відставання рівня розвитку соціальної сфери від потреб населення. У
місті недостатня кількість дитячих дошкільних установ, закладів
побутового та комунального обслуговування, відкритих площинних
споруд, спортивних залів загального користування та інших установ і
підприємства обслуговування. Так, забезпеченість населення дитячими
дошкільними установами у порівнянні з нормативною складає лише
62,6%, спортивними залами – 25,2%, басейнами – 4,0%, підприємствами
побутового обслуговування – 63,3%, готелями – 58,3%;
– наявність черги на одержання житла. За станом на 1.01.2015 р. на
квартирному обліку перебувало 916 сімей та одинаків;
– наявність аварійного та ветхого житла;
– незадовільний стан дорожнього покриття;
– зношеність існуючих систем водопостачання та водовідведення.
Централізованим водопостачанням охоплено 69,7% міста,
водовідведенням – 53,7%;
– зношеність електромереж; мережа освітлення охоплює лише 60%
вулиць;
– близько 90% котелень працює на газі;
– наявність несанкціонованих сміттєзвалищ;
– невідповідність полігону захоронення ТПВ сучасним вимогам;
– відсутність підприємства по переробці вторинної сировини та утилізації
відходів;
– нестача коштів міського бюджету, що веде до погіршення технічного
стану інженерно–транспортної інфраструктури, споруд та інших об’єктів
комунальної власності;
5
– недостатня кількість інвестиційних ресурсів.
Обґрунтування та пропозиції
Прогноз розвитку господарського комплексу
Згідно з Законом України «Про Генеральну схему планування території
України» від 7.02.2002 р. No 3059–ІІІ м.Коростень віднесено до типу
багатофункціональних міст обласного значення, в яких передбачено розвиток
виробничої бази із структурно–технологічною перебудовою, виведення з
експлуатації шкідливих виробництв, екологічну реабілітацію міських територій
та розвиток соціально–культурного потенціалу.
Стратегічним напрямком розвитку Коростеня на перспективу є
формування високоефективного господарського комплексу, орієнтованого на
досягнення сталого економічного і соціального розвитку міста, що можливо на
основі:
− максимально ефективного використання його ресурсного потенціалу;
− збереження та модернізації існуючих і створення нових підприємств у
пріоритетних галузях економіки;
− подальшого розвитку транспортного комплексу міста – залізничного і
автомобільного, із створенням транспортних логістичних центрів,
враховуючи вигідне розташування міста на магістралях, що з’єднують
Україну з Європою;
− стимулювання підприємництва, урізноманітнення видів підприємницької
діяльності з пріоритетним створенням малих підприємств в сфері
виробництва;
− проведення активної інвестиційної політики з метою залучення
інвестицій у пріоритетні галузі виробництва для збереження існуючих та
створення нових робочих місць, впровадження нових технологій.
Промисловість, яка має значний потенціал, і на перспективу залишиться
основою господарського комплексу міста. Подальше функціонування
промислового комплексу передбачає перехід на інноваційний розвиток,
максимальне використання потужностей та виробничих площ підприємств з
забезпеченням їх структурної перебудови, технічного переозброєння та
реконструкції.
Розвитку економіки міста сприятиме розміщення у місті виробничого
комплексу нового покоління – індустріального парку, що інтегрує практично
всі складові підприємницької та виробничої діяльності, впроваджує високі
технології. Пріоритетними напрямками економічної діяльності в межах парку
– недостатня кількість інвестиційних ресурсів.
Обґрунтування та пропозиції
Прогноз розвитку господарського комплексу
Згідно з Законом України «Про Генеральну схему планування території
України» від 7.02.2002 р. No 3059–ІІІ м.Коростень віднесено до типу
багатофункціональних міст обласного значення, в яких передбачено розвиток
виробничої бази із структурно–технологічною перебудовою, виведення з
експлуатації шкідливих виробництв, екологічну реабілітацію міських територій
та розвиток соціально–культурного потенціалу.
Стратегічним напрямком розвитку Коростеня на перспективу є
формування високоефективного господарського комплексу, орієнтованого на
досягнення сталого економічного і соціального розвитку міста, що можливо на
основі:
− максимально ефективного використання його ресурсного потенціалу;
− збереження та модернізації існуючих і створення нових підприємств у
пріоритетних галузях економіки;
− подальшого розвитку транспортного комплексу міста – залізничного і
автомобільного, із створенням транспортних логістичних центрів,
враховуючи вигідне розташування міста на магістралях, що з’єднують
Україну з Європою;
− стимулювання підприємництва, урізноманітнення видів підприємницької
діяльності з пріоритетним створенням малих підприємств в сфері
виробництва;
− проведення активної інвестиційної політики з метою залучення
інвестицій у пріоритетні галузі виробництва для збереження існуючих та
створення нових робочих місць, впровадження нових технологій.
Промисловість, яка має значний потенціал, і на перспективу залишиться
основою господарського комплексу міста. Подальше функціонування
промислового комплексу передбачає перехід на інноваційний розвиток,
максимальне використання потужностей та виробничих площ підприємств з
забезпеченням їх структурної перебудови, технічного переозброєння та
реконструкції.
Розвитку економіки міста сприятиме розміщення у місті виробничого
комплексу нового покоління – індустріального парку, що інтегрує практично
всі складові підприємницької та виробничої діяльності, впроваджує високі
технології. Пріоритетними напрямками економічної діяльності в межах парку
6
визначено приладобудування, оброблення деревини та виготовлення виробів з
деревини, виробництво продукції легкої промисловості, логістика тощо.
Зайнятість працівників у господарському комплексі м. Коростеня до
кінця розрахункового етапу збільшиться у 1,2 рази і складе 30,4 тис. чол.
Прогноз демографічного розвитку
Аналіз особливостей, тенденцій і чинників демографічного розвитку
вказує на неминучість подальшого зменшення чисельності населення м.
Коростеня внаслідок природного скорочення, яке частково може компенсувати
активна міграційна політика.
Надалі зменшення народжуваності та зростання смертності у зв’язку зі
збільшенням питомої ваги людей старших вікових груп призведуть до
прискорення середньорічних темпів депопуляції, в результаті кількість жителів
м. Коростень на 1.01.2026 р. зменшиться орієнтовно до 62,0 тис. чол.
Функціонально–планувальна організація території
Під час розроблення проекту проведений аналіз внутрішньо міських
ресурсів, визначена містобудівна цінність території та запропоноване
подальше, насамперед якісне, вдосконалення міського середовища.
Рішення генерального плану передбачають збалансований розвиток
територій рекреаційних зон, житлової забудови, системи громадських центрів,
комерційно–ділових зон, виробничих та комунальних об’єктів.
Розвиток міста спрямований на підвищення якості життя населення, що
передбачає: упорядкування забудови виробничих та комунальних територій за
рахунок більш інтенсивного їх використання та реконструкції а також
подальший розвиток виробничих зон; формування системи центрів та об’єктів
громадського обслуговування; благоустрій рекреаційних зон, формування
системи озеленення міста; розвиток сельбищної зони.
ВПОРЯДКУВАННЯ ЗАБУДОВИ КОМУНАЛЬНИХ І ВИРОБНИЧИХ
ТЕРИТОРІЙ ТА ПОДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК ВИРОБНИЧО–КОМУНАЛЬНИХ
ЗОН
В підтвердження рішень чинного генерального плану передбачається
впорядкування забудови південно–західної та південно–східної виробничих зон
за рахунок більш інтенсивного їх використання та реконструкції, а також
подальший розвиток північної виробничо–комунальної зони.
визначено приладобудування, оброблення деревини та виготовлення виробів з
деревини, виробництво продукції легкої промисловості, логістика тощо.
Зайнятість працівників у господарському комплексі м. Коростеня до
кінця розрахункового етапу збільшиться у 1,2 рази і складе 30,4 тис. чол.
Прогноз демографічного розвитку
Аналіз особливостей, тенденцій і чинників демографічного розвитку
вказує на неминучість подальшого зменшення чисельності населення м.
Коростеня внаслідок природного скорочення, яке частково може компенсувати
активна міграційна політика.
Надалі зменшення народжуваності та зростання смертності у зв’язку зі
збільшенням питомої ваги людей старших вікових груп призведуть до
прискорення середньорічних темпів депопуляції, в результаті кількість жителів
м. Коростень на 1.01.2026 р. зменшиться орієнтовно до 62,0 тис. чол.
Функціонально–планувальна організація території
Під час розроблення проекту проведений аналіз внутрішньо міських
ресурсів, визначена містобудівна цінність території та запропоноване
подальше, насамперед якісне, вдосконалення міського середовища.
Рішення генерального плану передбачають збалансований розвиток
територій рекреаційних зон, житлової забудови, системи громадських центрів,
комерційно–ділових зон, виробничих та комунальних об’єктів.
Розвиток міста спрямований на підвищення якості життя населення, що
передбачає: упорядкування забудови виробничих та комунальних територій за
рахунок більш інтенсивного їх використання та реконструкції а також
подальший розвиток виробничих зон; формування системи центрів та об’єктів
громадського обслуговування; благоустрій рекреаційних зон, формування
системи озеленення міста; розвиток сельбищної зони.
ВПОРЯДКУВАННЯ ЗАБУДОВИ КОМУНАЛЬНИХ І ВИРОБНИЧИХ
ТЕРИТОРІЙ ТА ПОДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК ВИРОБНИЧО–КОМУНАЛЬНИХ
ЗОН
В підтвердження рішень чинного генерального плану передбачається
впорядкування забудови південно–західної та південно–східної виробничих зон
за рахунок більш інтенсивного їх використання та реконструкції, а також
подальший розвиток північної виробничо–комунальної зони.
7
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЦЕНТРІВ ТА ОБ’ЄКТІВ ГРОМАДСЬКОГО
ОБСЛУГОВУВАННЯ
Основними принципами раціональної організації системи громадського
обслуговування в межах міста є:
− повне задоволення потреб населення в різних видах послуг;
− створення рівноцінних умов обслуговування населення як центральних,
так і периферійних територій;
− дотримання максимально допустимих радіусів обслуговування.
В генеральному плані відзначаються наступні пріоритети:
− створення умов для всебічного розвитку особистості, трудової
підготовки, професійного самовизначення;
− задоволення потреби населення в дитячих дошкільних установах;
− розширення мережі позашкільних установ;
− розвиток мережі установ культури та мистецтва;
− забезпечення розвитку мережі закладів фізичної культури і спорту;
− розвиток установ сімейної медицини;
− створення багатопрофільних підприємств всіх форм власності з метою
поліпшення обслуговування населення і надання якісних послуг тощо.
Розрахунок необхідної ємності установ і підприємств обслуговування для
населення міста зроблено на підставі нормативів забезпеченості, які
відображають соціально–гарантований рівень відповідно до ДБН 360-92**
«Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».
Розміщення нових дитячих дошкільних установ:
– житловий масив Чигирі – 60 місць;
– житловий масив Бровар, вул. Івана Оснадчука – 150 місць;
– площадка No1 – 110 місць;
– площадка No2 – 220 місць та 90 місць;
– площадка No3 – 90 місць;
– площадка No4 – 60 місць;
– площадка No6 – 90 місць;
– площадка No9 – 90 місць.
Розміщення установ охорони здоров’я та соціального забезпечення:
– амбулаторія загальної практики сімейної медицини – в центрі
обслуговування на розі вулиць Залізничної та Прорізної;
– розширення міської та районної лікарень, завершення будівництва
хірургічного корпусу на 180 ліжок;
– розширення будинку – інтернату для людей похилого віку, ветеранів
війни і праці по вул. Котовського;
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЦЕНТРІВ ТА ОБ’ЄКТІВ ГРОМАДСЬКОГО
ОБСЛУГОВУВАННЯ
Основними принципами раціональної організації системи громадського
обслуговування в межах міста є:
− повне задоволення потреб населення в різних видах послуг;
− створення рівноцінних умов обслуговування населення як центральних,
так і периферійних територій;
− дотримання максимально допустимих радіусів обслуговування.
В генеральному плані відзначаються наступні пріоритети:
− створення умов для всебічного розвитку особистості, трудової
підготовки, професійного самовизначення;
− задоволення потреби населення в дитячих дошкільних установах;
− розширення мережі позашкільних установ;
− розвиток мережі установ культури та мистецтва;
− забезпечення розвитку мережі закладів фізичної культури і спорту;
− розвиток установ сімейної медицини;
− створення багатопрофільних підприємств всіх форм власності з метою
поліпшення обслуговування населення і надання якісних послуг тощо.
Розрахунок необхідної ємності установ і підприємств обслуговування для
населення міста зроблено на підставі нормативів забезпеченості, які
відображають соціально–гарантований рівень відповідно до ДБН 360-92**
«Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».
Розміщення нових дитячих дошкільних установ:
– житловий масив Чигирі – 60 місць;
– житловий масив Бровар, вул. Івана Оснадчука – 150 місць;
– площадка No1 – 110 місць;
– площадка No2 – 220 місць та 90 місць;
– площадка No3 – 90 місць;
– площадка No4 – 60 місць;
– площадка No6 – 90 місць;
– площадка No9 – 90 місць.
Розміщення установ охорони здоров’я та соціального забезпечення:
– амбулаторія загальної практики сімейної медицини – в центрі
обслуговування на розі вулиць Залізничної та Прорізної;
– розширення міської та районної лікарень, завершення будівництва
хірургічного корпусу на 180 ліжок;
– розширення будинку – інтернату для людей похилого віку, ветеранів
війни і праці по вул. Котовського;
8
Розміщення фізкультурно–спортивних споруд:
– спортивно–оздоровчі комплекси – в центрах обслуговування по
вулицях С. Козака, І. Осадчука, Боровського, Г. Косовського, Г.
Жукова;
Проектом також надані пропозиції щодо розміщення підприємств
торгівлі, громадського харчування, побутового та комунального
обслуговування, кредитно–фінансових установ, запропоновано розміщення
багатофункціональних комплексів:
– торгово–розважального по вул. Жовтневій;
– готельно–офісного по вул. Сосновського;
– готельно–туристичного в районі пров.2 Шатрищанському.
Генеральним планом передбачається подальший розвиток та
упорядкування загальноміського центру, який вже склався в історичній частині
міста вздовж вулиць Грушевського та Красіна
Розміщення підцентрів загальноміського центру передбачається в
центральній частині міста на розі вулиць Гастелло і Косовського та в північній
частині на розі вулиць Залізничної і Прорізної. Окрім об’єктів обслуговування
житлового району, тут передбачається розміщення об’єктів загальноміського
значення. Передбачається створення підцентрів обслуговування окремих груп
житлових кварталів.
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОЗЕЛЕНЕННЯ МІСТА
Система озеленення – частина архітектурно–планувальної структури
міста, її формують озеленені території, які за функціональною належністю
поділяються на:
− озеленені території загального користування;
− озеленені території обмеженого користування;
− озеленені території спеціального призначення.
Озеленені території загального користування Коростеня представлені
парками, скверами та лісопарками загальною площею 182,7 га, у тому числі:
– парки – 31,7 га:
ім. Островського – 6,4 га;
ім. Т. Г. Шевченка – 3,8 га;
ім. Перемоги – 13,1 га;
Дзержинського – 2,1 га;
«Пляж No2 – 3,0 га;
«Курган Слави – 3,3 га.
– сквери – 7,2 га:
Розміщення фізкультурно–спортивних споруд:
– спортивно–оздоровчі комплекси – в центрах обслуговування по
вулицях С. Козака, І. Осадчука, Боровського, Г. Косовського, Г.
Жукова;
Проектом також надані пропозиції щодо розміщення підприємств
торгівлі, громадського харчування, побутового та комунального
обслуговування, кредитно–фінансових установ, запропоновано розміщення
багатофункціональних комплексів:
– торгово–розважального по вул. Жовтневій;
– готельно–офісного по вул. Сосновського;
– готельно–туристичного в районі пров.2 Шатрищанському.
Генеральним планом передбачається подальший розвиток та
упорядкування загальноміського центру, який вже склався в історичній частині
міста вздовж вулиць Грушевського та Красіна
Розміщення підцентрів загальноміського центру передбачається в
центральній частині міста на розі вулиць Гастелло і Косовського та в північній
частині на розі вулиць Залізничної і Прорізної. Окрім об’єктів обслуговування
житлового району, тут передбачається розміщення об’єктів загальноміського
значення. Передбачається створення підцентрів обслуговування окремих груп
житлових кварталів.
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОЗЕЛЕНЕННЯ МІСТА
Система озеленення – частина архітектурно–планувальної структури
міста, її формують озеленені території, які за функціональною належністю
поділяються на:
− озеленені території загального користування;
− озеленені території обмеженого користування;
− озеленені території спеціального призначення.
Озеленені території загального користування Коростеня представлені
парками, скверами та лісопарками загальною площею 182,7 га, у тому числі:
– парки – 31,7 га:
ім. Островського – 6,4 га;
ім. Т. Г. Шевченка – 3,8 га;
ім. Перемоги – 13,1 га;
Дзержинського – 2,1 га;
«Пляж No2 – 3,0 га;
«Курган Слави – 3,3 га.
– сквери – 7,2 га:
9
вул. Грушевського – 1,8 га (3 сквери);
вул. Табукашвілі – 1,3 га (2 сквери);
вул. Жовтнева – 2,4 га (4 сквери);
вул. Франка – 1,7 га;
вул. Б. Хмельницького – 0,1 га.
– міські лісопарки – 143,8 га, у тому числі:
Шатрищанський лісопарк – 71,8 га;
Загальна площа парків та скверів дорівнює 38,9 га. Нормативна площа
озеленених територій загального користування, яка включає загальноміські
зелені насадження, зелені насадження житлових районів (парки, сквери,
бульвари) та враховує розміщення в місті промислового підприємства ІІ класу
шкідливості (завод «Янтар»), складає 15 м2 на 1 жителя Коростеня (ДБН 360–
92** п. 5.4, таблиця 5–1). Для забезпечення зеленими насадженнями загального
користування населення міста, чисельність якого станом на 1.01.2015 р.
становила 65,5 тис. чол., необхідно 98,3 га. Таким чином, існуюча площа
парків, скверів, бульварів менше за нормативну в 2,5 рази, а забезпеченість на 1
жителя становить 5,9 м2 (39,3% нормативної площі).
На розрахунковий етап потреба в озеленених територіях загального
користування (парках, скверах, бульварах) визначена виходячи з нормативної
площі та розрахункової чисельності населення міста – 62,0 тис. чол., і
становитиме 93,0 га. Виходячи з цього, потреба в нових парках, скверах та
бульварах складе 54,1 га (93,0 га – 38,9 га).
Проектом намічене створення нових парків та скверів загальною площею
113,5 га, з яких 84,0 га займатиме ландшафтний парк «Північний».
До групи озеленених територій загального користування, але зі значно
меншим навантаженням на рекреаційний ландшафт, відносяться лісопарки. На
півдні Коростеня в районі об’їзної дороги, що проектується, запропоновано
створення лісопарку загальною площею 59,0 га. Крім того передбачено
розширення на 17,0 га Шатрищанського лісопарку і розміщення в ньому
спортивного та водноспортивного комплексів.
В заплавах річок Уж та Кремно передбачається організація ландшафтної
зони площею 81,5 га, яка використовуватиметься для короткочасного
відпочинку населення міста.
Збільшення площі озеленених територій загального користування
намічається за рахунок упорядкування існуючих озеленених територій,
доповнення декоративними видами дерев, кущів, газонами тощо та
упорядкування сільськогосподарських угідь. Таким чином, загальна площа
нових парків, скверів, бульварів, лісопарків та ландшафтної зони складе
вул. Грушевського – 1,8 га (3 сквери);
вул. Табукашвілі – 1,3 га (2 сквери);
вул. Жовтнева – 2,4 га (4 сквери);
вул. Франка – 1,7 га;
вул. Б. Хмельницького – 0,1 га.
– міські лісопарки – 143,8 га, у тому числі:
Шатрищанський лісопарк – 71,8 га;
Загальна площа парків та скверів дорівнює 38,9 га. Нормативна площа
озеленених територій загального користування, яка включає загальноміські
зелені насадження, зелені насадження житлових районів (парки, сквери,
бульвари) та враховує розміщення в місті промислового підприємства ІІ класу
шкідливості (завод «Янтар»), складає 15 м2 на 1 жителя Коростеня (ДБН 360–
92** п. 5.4, таблиця 5–1). Для забезпечення зеленими насадженнями загального
користування населення міста, чисельність якого станом на 1.01.2015 р.
становила 65,5 тис. чол., необхідно 98,3 га. Таким чином, існуюча площа
парків, скверів, бульварів менше за нормативну в 2,5 рази, а забезпеченість на 1
жителя становить 5,9 м2 (39,3% нормативної площі).
На розрахунковий етап потреба в озеленених територіях загального
користування (парках, скверах, бульварах) визначена виходячи з нормативної
площі та розрахункової чисельності населення міста – 62,0 тис. чол., і
становитиме 93,0 га. Виходячи з цього, потреба в нових парках, скверах та
бульварах складе 54,1 га (93,0 га – 38,9 га).
Проектом намічене створення нових парків та скверів загальною площею
113,5 га, з яких 84,0 га займатиме ландшафтний парк «Північний».
До групи озеленених територій загального користування, але зі значно
меншим навантаженням на рекреаційний ландшафт, відносяться лісопарки. На
півдні Коростеня в районі об’їзної дороги, що проектується, запропоновано
створення лісопарку загальною площею 59,0 га. Крім того передбачено
розширення на 17,0 га Шатрищанського лісопарку і розміщення в ньому
спортивного та водноспортивного комплексів.
В заплавах річок Уж та Кремно передбачається організація ландшафтної
зони площею 81,5 га, яка використовуватиметься для короткочасного
відпочинку населення міста.
Збільшення площі озеленених територій загального користування
намічається за рахунок упорядкування існуючих озеленених територій,
доповнення декоративними видами дерев, кущів, газонами тощо та
упорядкування сільськогосподарських угідь. Таким чином, загальна площа
нових парків, скверів, бульварів, лісопарків та ландшафтної зони складе
10
271,0 га, а загальна площа озеленених територій загального користування на
кінець розрахункового етапу – 453,7 га.
Озеленені території обмеженого користування включають зелені
насадження при групах житлових будинків, на ділянках промислових
підприємств, установ обслуговування та інших закладів.
Озеленені території спеціального призначення представлені зеленими
насадженнями уздовж смуги відчуження залізниці, які складають 85,8 га.
Санітарно–захисні зони промислових та комунальних підприємств, кладовищ
відсутні. Впродовж розрахункового етапу передбачається створення зелених
насаджень спеціального призначення загальною площею 166,0 га.
Перелік об’єктів зеленого будівництва
таблиця
No
з/п Найменування об’єктів га
1 2 3
Парки, сквери, бульвари
1 Ландшафтний парк «Північний» 84,0
2 Парк по вул. В. Чкалова 3,4
3 Парк по вул. Г. Жукова 3,3
4 Парк в районі No2 2,9
5 Парк в районі No2 1,4
6 Парк по вул. Г.Котовського 2,9
7 Парк в районі площадки No3 2,8
8 Парк по вул. І. Оснадчука 4,6
9 Парк по вул. В. Котика 8,2
Разом 113,5
Лісопарки
7 Розширення Шатрищанського лісопарку 17,0
8 Лісопарк в районі об’їзної дороги, що проектується 59,0
Разом 76,0
Ландшафтна зона в заплавах річок Уж та Кремно 81,5
Всього 271,0
РОЗВИТОК СЕЛЬБИЩНОЇ ЗОНИ МІСТА
Проектом підтверджуються рішення генерального плану щодо розвитку
сельбищної зони в південній частині міста.
Розміщення нового будівництва – це в основному квартали садибної
забудови, а також квартали та мікрорайони багатоквартирної забудови (5-9
поверхів).
Внаслідок розширення існуючого кладовища по вул.К.Лібкнехта розміри
сельбищної зони, що передбачалася в центральній частині міста, скориговані.
Розвиток сельбищної зони запропоновано в північній частині міста в районі
271,0 га, а загальна площа озеленених територій загального користування на
кінець розрахункового етапу – 453,7 га.
Озеленені території обмеженого користування включають зелені
насадження при групах житлових будинків, на ділянках промислових
підприємств, установ обслуговування та інших закладів.
Озеленені території спеціального призначення представлені зеленими
насадженнями уздовж смуги відчуження залізниці, які складають 85,8 га.
Санітарно–захисні зони промислових та комунальних підприємств, кладовищ
відсутні. Впродовж розрахункового етапу передбачається створення зелених
насаджень спеціального призначення загальною площею 166,0 га.
Перелік об’єктів зеленого будівництва
таблиця
No
з/п Найменування об’єктів га
1 2 3
Парки, сквери, бульвари
1 Ландшафтний парк «Північний» 84,0
2 Парк по вул. В. Чкалова 3,4
3 Парк по вул. Г. Жукова 3,3
4 Парк в районі No2 2,9
5 Парк в районі No2 1,4
6 Парк по вул. Г.Котовського 2,9
7 Парк в районі площадки No3 2,8
8 Парк по вул. І. Оснадчука 4,6
9 Парк по вул. В. Котика 8,2
Разом 113,5
Лісопарки
7 Розширення Шатрищанського лісопарку 17,0
8 Лісопарк в районі об’їзної дороги, що проектується 59,0
Разом 76,0
Ландшафтна зона в заплавах річок Уж та Кремно 81,5
Всього 271,0
РОЗВИТОК СЕЛЬБИЩНОЇ ЗОНИ МІСТА
Проектом підтверджуються рішення генерального плану щодо розвитку
сельбищної зони в південній частині міста.
Розміщення нового будівництва – це в основному квартали садибної
забудови, а також квартали та мікрорайони багатоквартирної забудови (5-9
поверхів).
Внаслідок розширення існуючого кладовища по вул.К.Лібкнехта розміри
сельбищної зони, що передбачалася в центральній частині міста, скориговані.
Розвиток сельбищної зони запропоновано в північній частині міста в районі