Гідрометеорологічна ситуація, що склались в басейнах річок України станом на 20 лютого 2024 р. та очікувані характеристики весняного водопілля у 2024 р.

Гідрометеорологічна ситуація, що склались в басейнах річок України станом на 20 лютого 2024 р. та
очікувані характеристики весняного водопілля у 2024 р.

Гідрометеорологічні умови зимового періоду 2023-2024 рр., як і в останні роки, були несприятливі для вираженого весняного водопілля на річках України: доволі короткий зимовий період та нестійкий режим погоди з чередуванням холодних періодів та відлиг, малоактивне та нерівномірне снігонакопичення і, як наслідок, незначні снігозапаси в межах водозборів річок, відсутність промерзання ґрунту на більшій частині країни не дають підстав для очікування високого весняного водопілля.

Упродовж доволі короткого зимового періоду (грудень-січень) спостерігались кілька періодів снігонакопичення на рівнинній частині території незначної висоти до 10-20 см, які переривалися відлигами, що в свою чергу призвели до утримання високої водності на більшості річок країни (крім річок Київської області та басейну Південного Бугу) та подальшого її збільшення.

Короткочасні затоки холоду упродовж зимового періоду сприяли появі льодових процесів та їх посиленню до утворення зажорів льоду з різкими коливаннями рівнів води на окремих ділянках річок країни та сповільненню і призупиненню на малих річках формування чергової хвилі підвищення рівнів, яка розпочалася у другій декаді грудня 2023 р., на фоні майже постійно зростаючої водності від осіннього паводку (з другої декади жовтня 2023 р.).

Враховуючи підвищену поточну водність більшості річок країни (внаслідок розвитку паводкових процесів упродовж осінньо-зимового періоду) та добре зволожений ґрунт (у порівняні з осінніми значеннями) формування весняного водопілля 2024 р. відбуватиметься на фоні підвищеної водності річок.

Більша частина осіннього періоду 2023 року була дощова. Протягом жовтня-листопада випало переважно 1,5-3,0 місячних норм опадів, що обумовило (на фоні меженної водності) поступове збільшення водності більшості річок країни перед початком зимового періоду, яка наприкінці осіннього періоду була близькою та дещо вищою за норму. Зимовий період 2023-2024 рр. розпочався в другій половині листопада 2023 р. (близько та дещо раніше за середні багаторічні строки) і характеризувався нестабільним температурним режимом та малоактивним снігонакопиченням, що стало характерним для зим останніх років.

Окремо варта уваги ситуація на річках Карпатського регіону, де впродовж осінньо-зимового періоду 2023-2024 рр., внаслідок випадіння значної кількості опадів (1,5-3,0 місячних норм) та нестійкого зимового періоду з відлигами, спостерігалась тривала паводкова ситуація з накладанням кількох хвиль дощових та тало-дощових паводків з виходом води на заплаву, перевищенням небезпечних відміток порушення транспортного сполучення, частковим затопленням сільськогосподарських угідь у Закарпатській області.

За даними Каталогу небезпечних відміток минулих років, в період формування тало-дощових паводків, відмічалось досягнення та перевищення відміток небезпечних гідрологічних явищ:

• порушення транспортного сполучення та часткового затоплення окремих населених пунктів у Чернігівському районі Чернігівської області;
• затоплення присадибних дiлянок та сiльськогосподарських угiдь в прирiчкових селах Камiнь-Каширського та Ковельського районiв Волинської області;
• порушення транспортного сполучення у Чернігівському, Новгород-Сіверському, Корюківському районах Чернігівської області та Шостському районі Сумської області;
• перевищення небезпечних відміток затоплення автодоріг місцевого значення, сільськогосподарських угідь ряду сіл Хустського та Берегівського районів Закарпатської області, утримання значного шару води на заплавi мiждамбового простору р. Латориця біля м. Чоп із затопленням автодороги мiсцевого значення в Ужгородському районі та нетривале затоплення паркової зони м. Ужгород.

Снігонакопичення розпочалось наприкінці листопада – початку грудня 2023 р. по всій території України (окрім південної частини країни) висотою 1-10 см, у північно-східній частині країни та у високогір’ї Карпат до 30 см. У другій декаді грудня розпочалась відлига, внаслідок чого на кінець грудня сніговий покрив станув по всій території України (крім високогір’я Карпат).

У першій декаді січня сніговий покрив відновився по всій території України, крім півдня. Упродовж січня висота снігового покриву на більшій частині рівнинної частини країни становила 1-10 см, на крайньому північному сході, у високогір’ї Карпат сніговий покрив накопичився до 100 см.

У третій декаді січня спостерігався стійкий перехід температур в бік позивних значень (що раніше за середні багаторічні строки на 2-3 декади), що зумовило поступове танення наявного снігового покриву і станом на 31 січня 2024 року сніговий покрив спостерігався лише на крайньому півночі, північному сході країни та в Карпатах. В першій декаді лютого відмічалось короткотермінове незначне відновлення снігового покриву на рівнинній частині країни крім півдня (1-12 см), у високогір’ї Карпат – 50-150 см. Максимальні снігозапаси за зимовий період 2023-2024 рр. переважно спостерігались у першій декаді грудня 2023 р.

Станом на 20 лютого 2024 року сніговий покрив на більшості території України – відсутній, лише на високогір’ї Карпат (Чорногірський хребет) він утримувався висотою 151-169 см. Спостерігалось короткотермінове утворення снігового покриву висотою до 2 см на території суббасейну Прип’яті, Сіверського Дінця та р. Ворскла (притока Середнього Дніпра).

В межах суббасейнів Прип’яті, Західного Бугу, Сіверського Дінця, водозборів правобережних приток Середнього Дніпра та його приток у Дніпропетровській області, басейну Південного Бугу та басейну Дністра – сніговий покрив відсутній, тому в Таблиці 2,4 подані фактичні рівнів води станом на 20 лютого 2024 року.

Запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту. Враховуючи, що ґрунт з осені був добре зволожений і протягом зимового періоду відмічались відлиги та опади у вигляді дощу, зволоження метрового шару ґрунту за інструментальними вимірами та за розрахунковими значеннями значно збільшилося і станом на 20 лютого ґрунт був переважно достатнього зволоженим та місцями перезволожений.

Нестійкий режим погоди зимового періоду 2023-2024 рр. обумовив нерівномірне та незначне промерзання ґрунту по території країни (переважно 10-20 см, на окремих пунктах до 40 см). Станом на 20 лютого 2024 р. в межах водозборів приток Середнього Дніпра, басейну Південного Бугу, у верхів’ї суббасейну Сіверського Дінця та частково у басейнах рр. Уборть, Случ (притоки Прип’яті) глибина промерзання ґрунту є значно меншою за середні багаторічні показники та становить 1-19 см, на решті території країни промерзання ґрунту відсутнє.

Льодоутворення розпочалось наприкінці листопада – початку грудня на річках та водосховищах (крім Дніпровського водосховища). Внаслідок відлиги в кінці грудня відбувалось послаблення та руйнування до очищення від льодоутворень майже на всій території країни. Активне похолодання у середині першої декади січня сприяло відновленню та посиленню льодових процесів до встановлення неповного та суцільного льодоставу на більшості річок країни та дніпровських водосховищах (крім Дніпровського водосховища). На Дніпровському водосховищі протягом січня спостерігалися нестійкі льодові явища. Відлига, що розпочалась у другій половині січня, призвела до послаблення льодоставу та його поступового руйнування.

Станом на 20 лютого на ділянках річок Лівобережжя, де русло очистилося від льоду, відновилися первинні льодові явища у вигляді заберегів і шуги та утримувалися ділянки льодоставу з промоїнами та ополонками на окремих ділянках Десни, її притоці р.Сейм та на р.Удай; ділянки з льодоходом спостерігалися на окремих ділянках Сули, на решті річок Лівобережжя утримуються забереги. На Печенізькому водосховищі утримується льодостав. На Дніпровському каскаді льодостав з ополонками, ділянками битого льоду утримується тільки на Київському та на нижніх ділянках Кременчуцького водосховища, на Канівському і місцями на Кам’янському – залишкові забереги, а Дніпровське водосховище очистилося від льоду. Товщина криги на Верхньому Дніпрі (в межах країни), на ділянці Десни Новгород-Сіверський – Розльоти, річках суббасейну Сіверського Дінця та Печенізькому водосховищі становила 5-25 см.

На окремих ділянках річок країни активні процеси льодоутворення спричиняли зажорні явища з різкими коливаннями рівнів води.

Водність. Внаслідок розвитку паводкових процесів на більшості річок країни відбувалось поступове збільшення водності і станом на кінець лютого середні витрати води були:

• меншими за норму – на Південному Бузі та його притоках (крім р. Інгул), р.Рось (суббасейн Середнього Дніпра) та малих річках Харківської області;
• в межах норми – р. Горинь (суббасейн Прип’яті), р. Тетерів (суббасейн Середнього Дніпра), р. Самара (суббасейн Нижнього Дніпра), р. Сухий Торець (суббасейн Сіверського Дінця) та по боковому припливу до Кременчуцького водосховища;
• більшими за норму – на пригирловій ділянці Десни, на українській ділянці Дунаю, р. Сіверський Донець та його притоках, притоці Прип’яті р. Стир, притоці Південного Бугу р. Інгул та рр. Сула, Псел, Ворскла (суббасейн Середнього Дніпра);
• значно більшими за норму – по припливу води до Київського водосховища, на Дніпрі, Десні (крім пригирлової ділянки) та її притоках, у верхів’ї Прип’яті та її притоках рр. Стохід, Случ, Уборть, на Західному Бузі та його притоках, на річках суббасейнів Тиси, Прута та Сірету, у басейні Дністра та по боковому припливу до Кам’янського та Дніпровського водосховищ.

 Висновок.

Гідрометеорологічні умови зимового періоду 2023-2024 рр. як і останні роки були несприятливі для вираженого весняного водопілля на річках країни, проте враховуючи підвищену поточну водність річок та добре зволожений ґрунт (у порівняні з осінніми значеннями) формування весняного водопілля 2024 р. відбуватиметься на фоні підвищеної водності річок та при умовах нормального розвитку весняних процесів очікується за максимумами у порівняні з середніми багаторічними значеннями:

• вищим за норму – на Верхньому Дніпрі, у пониззі Прип’яті, на Десні вище Чернігова, біля с.Морівськ та її притоках рр. Снов, Сейм;
• близьким до норми – на Дніпрі біля Києва та на українській ділянці Дунаю;
• нижчим за норму – на пригирловій ділянці Десни, на притоках Середнього Дніпра та річках суббасейну Тиси.

На решті річок країни весняне водопілля 2024 р. буде невираженим, оскільки відсутній основний чинник водопілля – сніговий покрив. Головним чином розвиток весняного водопілля 2024 р. буде визначатись подальшими гідрометеорологічними умовами другої половини лютого та протягом весняного періоду.

Проходження водопілля може супроводжуватися виходом води на заплаву та утримання води на ній, що є природним процесом. На окремих ділянках спостерігатиметься досягнення та перевищення відміток небезпечних гідрологічних явищ.

Ймовірні негативні наслідки.

Рівнинні річки. При проходженні водопілля найбільш ймовірне затоплення заплав Верхнього Дніпра (в межах країни), пригирлової ділянки Прип’яті (зона ЧАЕС), ділянки Десни Новгород-Сіверський-Макошине, біля Морівська, нижче поста Літки та рр. Снов, Сейм.

Внаслідок значного збільшення водності за зиму, порівняно з меженним періодом (в 4-7 разів), формування водопільної хвилі за рахунок дощової складової і високого стояння ґрунтових вод, можливі затоплення заплавних територій на нижній ділянці Сули та її притоці р. Удай у Чернігівській, Полтавській областях; також можливий негативний вплив місцевого стоку і затоплення  безстічних поглиблень в басейнах річок Псел та Ворскла.

Не виключається можливість досягнення і перевищення небезпечних відміток:

– водами Дніпра і Сожу – обтоплення ряду населених пунктів, відрізання їх основних шляхів сполучення, затоплення окремих ділянок доріг місцевого значення, часткові затоплення територій і об’єктів у населених пунктах, розташованих у заплаві Дніпра, Сожу у Чернігівській області;

– у пригирловій ділянці Прип’яті – подальше затоплення заплави нижньої течії р. Уж, негативний вплив на гідротехнічні споруди, затоплення прируслових ємкостей між захисними дамбами і руслом Прип’яті, часткове затоплення територій і прирічкових об’єктів у м. Чорнобиль Київської області;

– водами Десни та її приток рр. Сейм, Снов – обтоплення водою, порушення транспортного сполучення, часткове затоплення сільськогосподарських та господарських угідь, початкове затоплення окремих понижених частин вулиць прирічкових сіл у Чернігівській, Сумській областях; часткове затоплення садово-дачної забудови та доріг на заплаві біля  м. Чернігів.

 Можна очікувати складні умови пропуску водопілля на Дніпрі біля Києва, які важко спрогнозувати через російську агресію.

Максимальний рівень водопілля на Дніпрі у м. Києві очікується близьким до середнього багаторічного значення та залежитиме від роботи Київської ГЕС та режимом роботи каскаду дніпровських водосховищ в період пропуску весняного водопілля. При цьому часткове затоплення відмічатиметься лише на понижених ділянках і прируслових територіях поза межами жилої та промислової забудови міста. Часткове затоплення незначним шаром можливе у межах садово-дачної забудови (Воскресенські Сади, Осокорки – Вишеньки), приватної забудови (Корчувате, район Південного мосту, Бортничі, села Вишеньки, Гнідин Бориспільського району Київської обл.). Зберігається ймовірність затоплення лівобережної заплави на південній околиці міста, затоплення переливних дамб місцевого значення, затоплення місцевих доріг на лівобережній заплаві між селами Вишеньки і Гнідин, від дамби Бортничі – Вишеньки до села Вишеньки, переливу води через переливні ділянки лівобережної дамби Бортничі-Вишеньки, що призведе до тимчасового ускладнення проїзду по ній транспорту.

Річки Карпат є зоною потенційної небезпеки, оскільки гідрометеорологічна ситуація тут може різко змінюватися за короткий проміжок часу. Розвиток весняного водопілля, його обсяги та наслідки, будуть залежати від гідрометеорологічних умов впродовж третьої декади лютого та березня. При можливому подальшому відновленні снігонакопичення у басейнах річок ситуація може суттєво змінитись і значно ускладнити процес формування водопілля випадінням значних дощів.

Під час розвитку весняного водопілля на річках суббасейну Тиси найбільш ймовірний вихід води на заплаву очікується в створах гідрологічних постів Тиса-Тячів, Боржава-В.Ремети, Латориця-Мукачево, Латориця-Чоп, Уж-Ужгород.

Негативних наслідків від максимальних рівнів водопілля слід очікувати  в нижніх течіях річок: Латориця, де очікується довготермінове утримання води на заплаві міждамбового простору; р.Боржава, де починаючи з рівня води 500 см над нулем поста, відбувається підтоплення сільгоспугідь сіл Заріччя, Кам’янське, В.Комяти, Боржавське, автодороги Виноградове-Шаланки.

Рекомендуємо звертати увагу відповідних органів на необхідність перевірки стану малих водосховищ і гідротехнічних споруд на них, зливової каналізації, стану русел малих водотоків у населених пунктах, на необхідність розчистки русел річок тощо.

У разі різких змін гідрометеорологічної ситуації та по мірі розвитку весняного водопілля наведені у випуску консультації будуть уточнюватися в короткостроковому порядку, про хід водопілля УкрГМЦ інформуватиме попередженнями та оперативними інформаціями.