Данильчук Вячеслав Олександрович
Народився 11 жовтня 1997 року в місті Коростені. Відвідував дитячий садочок №8 і вже тоді був активним і допитливим, приймав участь у багатьох заходах. Навчався в школі №11, з 2011 року перейшов навчатися в ліцей №7. За час навчання відвідував багато різноманітних гуртків. Після школи поступив у Житомирській агротехнічний коледж, який закінчив 20 лютого 2019 року, отримав професію слюсаря з теплогазопостачання і вентиляції.
З квітня 2019 року проходив строкову службу у військовій частині А0704 в місті Васильків Київської області, де отримав професію водія.
З жовтня 2019 року працював на Коростенському щебеневому заводі водієм навантажувача. Працюючи, навчався на заочному відділенні Київського національного університету будівництва і архітектури, отримав професією інженера з теплогазопостачання і вентиляції. З юнацьких років захоплювався волейболом і баскетболом.
У травні 2022 року був призваний до лав Збройних Сил України і пішов захищати батьківщину від російських окупантів. Служив солдатом, стрільцем-помічником гранатометника десантно-штурмового взводу 13 десантно-штурмового батальйону військової частини А1910, позивний «Айфон».
Загинув 30.01.2025 поблизу н.п. Погребки Суджанського району Курської області російської федерації. Вдома на нього чекали мати, сестри, племінники.
«Вячеслав був цілеспрямованим. Завжди був неймовірно добрим, життєрадісним, веселим і жартівливим, приходив на допомогу і був готовий у будь-який момент заступитись. Завжди був впевнений у своїх починаннях та доводив усе до кінця. Цінував кожну хвилину свого життя, мав багато друзів. Був найкращим братом у світі», – розповіла сестра загиблого Ольга Данильчук.
Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Похований на «Алеї Героїв» міста Коростень.