Вперше цей день світ відзначив 7 вересня 2020 року.

Ця екологічна дата встановлена  Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 19 грудня 2019 року, щоб привернути увагу до проблеми якості повітря.

Забруднення повітря є надзвичайно серйозним екологічним ризиком для здоров’я людини і другою найбільш поширеною причиною смерті від неінфекційних захворювань після куріння тютюну.

Це глобальна проблема з віддаленими наслідками через перенесення забруднювачів на великі відстані. За відсутності рішучих дій кількість передчасних смертей, викликаних забрудненням повітря, за існуючими оцінками до 2050 року може збільшитися на 50%.

Кожен згаяний рік екологізації – це сотні мільйонів тонн шкідливих речовин, які осідають в легенях наших громадян, на українській землі та водойми.

Сьогодні люди ще має шанси на покращення ситуації за рахунок обмеження викидів від транспорту та промисловості, адже це найбільші «статті витрат» чистого повітря. Також на допомогу можуть прийти правильне міське планування, розробка та використання  більш «чистих» технологій та пошуки альтернативних джерел енергії.

Найважливішою складовою успіху є глобальна співпраця у цьому напрямку, як на державному рівні, так і на людському. Завдання Міжнародного дня чистого повітря для блакитного неба полягає саме у заохоченні таких кроків.

На думку вчених, якщо до 2050 року повністю не припинити викиди вуглецю в атмосферу, глобальну зміну клімату вже не можна буде зупинити. Крім того, стало відомо, що, за даними ООН, забруднення повітря щороку спричиняє 7 млн смертей.

М О Н І Т О Р И Н Г

(за даними метеостанції Коростень)

гама-випромінювання на території міста,

рівень і температура води в річці Уж

станом на 6 вересня 2023 року.

– радіаційний фон в м. Коростень (при нормі 0,015-0,025 млР/год):

   в повітрі:              0,016  млР/год;

  на ґрунті:             0,016  млР/год;

   на траві:               0,015  млР/год;

– рівень води в річці Уж,  (при критичному рівні 460см.):  129 см;

– температура води:         +21,0°С;

– температура повітря:    +14,4°С.

М О Н І Т О Р И Н Г

(за даними метеостанції Коростень)

гама-випромінювання на території міста,

рівень і температура води в річці Уж

станом на 30 серпня 2023 року.

– радіаційний фон в м. Коростень (при нормі 0,015-0,025 млР/год):

   в повітрі:              0,018  млР/год;

   на ґрунті:             0,017  млР/год;

   на траві:               0,017  млР/год;

– рівень води в річці Уж,  (при критичному рівні 460см.):  131 см;

– температура води:         +24,2°С;

– температура повітря:    +24,8°С.

М О Н І Т О Р И Н Г

(за даними метеостанції Коростень)

гама-випромінювання на території міста,

рівень і температура води в річці Уж

станом на 23 серпня 2023 року.

– радіаційний фон в м. Коростень (при нормі 0,015-0,025 млР/год):

   в повітрі:              0,017  млР/год;

   на ґрунті:             0,019  млР/год;

   на траві:               0,020  млР/год;

– рівень води в річці Уж,  (при критичному рівні 460см.):  133 см;

– температура води:         +23,0°С;

– температура повітря:    +18,8°С.

М О Н І Т О Р И Н Г

(за даними метеостанції Коростень)

гама-випромінювання на території міста,

рівень і температура води в річці Уж

станом на 2 серпня 2023 року.

– радіаційний фон в м. Коростень (при нормі 0,015-0,025 млР/год):

   в повітрі:              0,017  млР/год;

   на ґрунті:             0,021  млР/год;

   на траві:               0,022  млР/год;

– рівень води в річці Уж,  (при критичному рівні 460см.):  137 см;

– температура води:         +22,4°С;

– температура повітря:    +20,8°С.

Повідомлення про оприлюднення Заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки проекту документа державного планування – «Детальний план території нового кладовища поза межами  населених пунктів Коростенської міської територіальної громади (колишня територія Бехівської сільської ради)»

Відповідно до Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» з метою одержання та врахування пропозицій і зауважень громадськості Коростенська міська рада оприлюднює Заяву про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки проекту документа державного планування – «Детальний план території нового кладовища поза межами  населених пунктів Коростенської міської територіальної громади (колишня територія Бехівської сільської ради)».

Повна назва документа державного планування та стислий виклад його змісту: «Детальний план території нового кладовища поза межами  населених пунктів Коростенської міської територіальної громади (колишня територія Бехівської сільської ради)». Необхідність розроблення детального плану обумовлена визначенням просторової композиції і параметрів забудови, організацією транспортного і пішохідного руху, визначенням планувальних обмежень використання території.

Орган, що прийматиме рішення про затвердження документа державного планування: орган згідно з   Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Передбачувану процедуру громадського обговорення Заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки, у тому числі:

а) дата початку та строки здійснення процедури: з 01.08.2023 по 11.08.2023;

б) способи участі громадськості (надання письмових зауважень і пропозицій, громадські слухання тощо): пропозиції приймаються у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові, місця проживання, особистим підписом заявника і повинні містити обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил.

в) дата, час і місце проведення громадських слухань: не передбачається проведення громадських слухань;

г) орган, від якого можна отримати інформацію та адресу, за якою можна ознайомитися з проектом документа державного планування (за наявності) та екологічною інформацією, у тому числі пов’язаною зі здоров’ям населення, що стосується документа державного планування: в приміщені Коростенської міської ради за адресою: вул. Грушевського, 22,
м. Коростень, Житомирська обл., 11500, а також на офіційному сайті https://korosten-rada.gov.ua/ протягом 10 днів з дня оприлюднення цього повідомлення.

ґ) орган, до якого подаються зауваження і пропозиції, його поштова та електронна адреси та строки подання зауважень і пропозицій: Коростенська міська рада за адресою:
вул. Грушевського, 22, м. Коростень, Житомирська обл., 11500.

Електронна адреса: general_department@korosten-rada.gov.ua

Строк: з 01.08.2023 по 11.08.2023.

Відповідальна особа: Вигівський Володимир Васильович.

д) місцезнаходження наявної екологічної інформації, у тому числі пов’язаної зі здоров’ям населення, що стосується документа державного планування: у приміщенні Коростенської міської ради за адресою: вул. Грушевського, 22, м. Коростень, Житомирська обл., 11500.

4. Необхідність проведення транскордонних консультацій щодо проекту документа державного планування: зважаючи на географічне положення проектованої території транскордонні наслідки реалізації проекту документу «Детальний план території нового кладовища поза межами населених пунктів Коростенської міської територіальної громади (колишня територія Бехівської сільської ради)» для довкілля, у тому числі здоров’я населення, не очікуються.

Заява

про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки проекту документа державного планування – «Детальний план території нового кладовища поза межами населених пунктів Коростенської міської територіальної громади (колишня територія Бехівської сільської ради)»

• Замовник та виконавець.

Замовник – Виконавчий комітет Коростенської міської ради (вул. Грушевського, 22,
м. Коростень, Житомирська обл., 11500).

Виконавець – ТОВ «ІНСТИТУТ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПЛАНУВАННЯ».

2)    Вид та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування.

«Детальний план території нового кладовища поза межами населених пунктів Коростенської міської територіальної громади (колишня територія Бехівської сільської ради)» є видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування розташування та експлуатації об’єкту, забудови та іншого використання території. Детальний план території визначає планувальну організацію і розвиток частини території, містобудівні умови та обмеження забудови в межах території проектування.

При розробленні детального плану враховуються: інформація містобудівного, земельного та інших кадастрів, інвестиційні наміри юридичних і фізичних осіб щодо забудови та іншого використання території, спеціалізовані схеми охорони навколишнього природного середовища тощо.

Детальний план територій, згідно статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», визначає:

1) принципи планувально-просторової організації забудови;

2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;

3) у межах визначеного комплексним планом, генеральним планом населеного пункту функціонального призначення режим та параметри забудови території, розподіл територій згідно з будівельними нормами;

4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;

5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;

6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;

7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;

8) систему інженерних мереж;

9) порядок організації транспортного і пішохідного руху;

10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі;

11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об’єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Містобудівні умови та обмеження згідно статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» включають, зокрема: відповідність цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні, планувальні обмеження (охоронні зони пам’яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об’єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони), охоронні зони об’єктів транспорту, зв’язку, інженерних комунікацій, відстані від об’єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. Для об’єктів господарської діяльності важливим є визначення класу небезпеки та встановлення розміру санітарно-захисної зони.

Необхідність розроблення детального плану території також обумовлена змінами, які відбуваються в соціально-економічному житті країни, вимогами ефективної реалізації Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», одним із ключових принципів сучасної соціально-економічної політики в Україні.

Згідно Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальні плани території підлягають стратегічній екологічній оцінці. Даний документ у відповідності із Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку» призначений визначити обсяг стратегічної екологічної оцінки документа державного планування «Детальний план території нового кладовища поза межами населених пунктів Коростенської міської територіальної громади (колишня територія Бехівської сільської ради)».

Підставою для розроблення детального плану території є рішення двадцять першої сесії Коростенської міської ради VIII скликання від 06.04.2023 р. № 1206 та відповідно до погодженого завдання на проектування. При розробці детального плану території використовуватимуться наступні вихідні дані:

• інвестиційні наміри;
• матеріали наявної містобудівної документації;
• матеріали існуючих інженерно-геодезичних вишукувань;
• план топографічного знімання, який виготовлено у системі координат
  УСК 2000;
• дані Держгеокадастру.

Під час розроблення детального плану території враховуються наступні законодавчі та  нормативні документи:

• Земельний кодекс України;
• Закон України «Про основи містобудування»;
• Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
• Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя»;
• Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку»;
• Закон України «Про охорону земель»;
• Закон України «Про енергетичну ефективність»;
• Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
• ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»;
• ДБН Б.1.1-14:2021 «Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні»;
• «Державні санітарні     правила    планування     та    забудови     населених пунктів»

затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.1996 №173;

• ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів»;
• ДБН В.2.3-4-2015 «Автомобільні дороги»;
• ДБН В.2.5-20-2018 «Газопостачання»;
• ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди»;
• ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди»;
• ДБН В.2.3-15:2007 «Споруди транспорту. Автостоянки й гаражі для легкових автомобілів»;
• ДБН Б.2.2-5:2011 «Планування та забудова міст, селищ і функціональних територій. Благоустрій територій».

Затверджений у чинному порядку детальний план території стане обов’язковим документом для всіх організацій та установ, які здійснюють будівельну діяльність на проектованій території.

Розроблення детального плану території обумовлене необхідністю вирішення поточних питань забудови проектної ділянки.

Умови для реалізації видів діяльності та об’єктів, які матимуть значний вплив на довкілля, визначаються детальним планом території відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

3)     Те, якою мірою документ державного планування визначає умови для реалізації видів діяльності або об’єктів, щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля.

Розроблення детального плану території передбачає формування проектних рішень на всю територію проектної ділянки. Проектні рішення охоплюють усі види діяльності, які провадяться або провадження яких заплановане в перспективі на території ділянки.

Проектні рішення архітектурно-планувальної організації та потреби територіального розвитку обумовлюються в тому числі завданням на розроблення детального плану території.

Мета розроблення детального плану:

• визначення планувальної організації і функціонального призначення території;
• визначення просторової композиції і параметрів забудови;
• визначення планувальних обмежень використання території;
• визначення переважних та супутніх видів використання території, містобудівних умов та обмежень;
• визначення комплексності забудови території;
• визначення напрямів проведення інженерної підготовки та інженерного забезпечення території;
• організація транспортного і пішохідного руху, розміщення місць паркування транспортних засобів;
• охорона та поліпшення стану навколишнього середовища, забезпечення екологічної безпеки.

Територія розроблення містобудівної документації знаходиться біля траси Ковель-Ягодин, вздовж  залізничного полотна Коростень-Овруч.

Територія детального плану в межах проектування згідно завдання на проектування та визначених меж ДПТ орієнтовною площею 80,00 га.

Проект визначає територіальні (просторові) умови для реалізації видів діяльності або об’єктів, щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, в частині дотримання планувальних обмежень (санітарно- захисних зон, охоронних зон, природоохоронних зон), а також в частині дотримання режимів господарської діяльності в їх межах, які визначені законодавством України та  низкою нормативно-правових актів та у сфері забезпечення норм санітарної гігієни та охорони навколишнього природного середовища поза територією населених пунктів.

До сфери охоплення стратегічної екологічної оцінки (далі – СЕО) детального плану території відноситься оцінка наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, від реалізації проектних рішень.

В процесі здійснення СЕО збираються та використовуються наступні вихідні дані:

1. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Житомирській області.
2. Законодавчі акти, які мають відношення до проекту детального плану:

– Земельний кодекс України;

• Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
• Закон України «Про внесення змін до статті 8 Закону України «Про автомобільні дороги» щодо класифікації автомобільних доріг загального користування»;
• Закон України «Про охорону атмосферного повітря»;
• Закон України «Про відходи»;
• Закон України «Про екологічну мережу України»;
• Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»;
• Постанова Верховної Ради України «Про Концепцію сталого розвитку населених пунктів»;
• низка інших законодавчих та підзаконних актів в сфері охорони довкілля, розміщення та експлуатації об’єктів та мереж інженерної та транспортної інфраструктури.

3. Дані моніторингу стану довкілля, що здійснюється існуючими державними суб’єктами моніторингу довкілля на регіональному та місцевому рівні.
4. Інші доступні джерела інформації.

4)    Ймовірні наслідки:

Детальний план території є комплексним документом, проектні рішення якого в різній мірі та формі можуть впливати на стан довкілля та здоров’я населення.

В ході здійснення СЕО мають бути оцінені ймовірні наслідки реалізації детального плану території, зокрема, мають бути оцінені наслідки для таких компонентів довкілля:

• ґрунти;
• атмосферне повітря;
• водні ресурси;
• стан фауни, флори, біорізноманіття, землі (у тому числі вилучення земельних ділянок);
• кліматичні фактори;

а) для довкілля, у тому числі для здоров’я населення:

• здійснення природоохоронних заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
• зменшення впливу забруднення повітря та ґрунтів автотранспортом шляхом реконструкції і будівництва проїздів з твердим покриттям;
• будівництво централізованої системи каналізування та влаштування централізованої системи водовідведення, що дозволить знизити рівень забруднення ґрунтових вод;

б) для територій з природоохоронним статусом: території з природоохоронним статусом в межах проектування відсутні.

в) транскордонні наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення: враховуючи географічне положення ділянки проектування наслідки реалізації проектних рішень документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення не передбачаються.

• Виправдані альтернативи, які необхідно розглянути, у тому числі, якщо документ державного планування не буде затверджено.

З метою розгляду альтернативних проектних рішень та їх екологічних наслідків під час здійснення стратегічної екологічної оцінки проекту «Детальний план території нового кладовища поза межами  населених пунктів Коростенської міської територіальної громади (колишня територія Бехівської сільської ради)» передбачається розглянути «Нульовий сценарій» – без впровадження проектних змін та за можливості територіальна та/або технологічна альтернатива.

Альтернатива 1: «Нульовий сценарій» – тобто опис, прогнозування та оцінка ситуації у випадку незатвердження зазначеного документа державного планування.

У разі незатвердження документа державного планування, а саме містобудівної документації «Детальний план території нового кладовища поза межами  населених пунктів Коростенської міської територіальної громади (колишня територія Бехівської сільської ради)», та відмова від реалізації проекту призведе до неможливості розвитку економіки населеного пункту, як продовження поточних тенденцій щодо стану довкілля. За даним варіантом подальший стабільний розвиток території є, очевидно, проблематичним, і ця альтернатива веде до погіршення екологічної ситуації, неефективного використання земельних ресурсів, хаотичної забудови.

Альтернатива 2: Передбачення у проекті документа державного планування подальшого перспективного розвитку населеного пункту. Порівняльний аналіз з існуючим розташуванням території та оцінка ефективності вказаних альтернативних варіантів буде відображена у Звіті про стратегічну екологічну оцінку.

6)         Дослідження, які необхідно провести, методи і критерії, що використовуватимуться під час стратегічної екологічної оцінки.

Основним критерієм під час стратегічної екологічної оцінки проекту містобудівної документації є її відповідність державним будівельним нормам, санітарним нормам і правилам України, законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Основні методи під час стратегічної екологічної оцінки:

– вивчення та аналіз формування й розвитку об’єктів території проектування;

– оцінка ризиків впливу екологічних чинників на стан здоров’я населення та навколишнього середовища;

– запровадження постійних у часі спостережень за станом компонентів навколишнього природного середовища – ведення екологічного моніторингу за допомогою визначення екологічних індикаторів моніторингу стану навколишнього середовища;

– збір та аналіз інформації про поточний стан компонентів навколишнього природного середовища;

– аналіз слабких та сильних сторін проекту містобудівної документації з точки зору екологічної ситуації (SWOT-аналіз), а саме:

– вивчити в регіональному плані природні умови території, яка межує з ділянкою розміщення планової діяльності, включаючи характеристику поверхневих водних систем, рельєфів, гідрогеологічні особливості території та інших компонентів природного середовища;

– розглянути природні ресурси з обмеженим режимом їх використання, в тому числі водоспоживання та водовідведення, забруднення атмосферного середовища;

– оцінити можливості зміни в природних та антропогенних екосистемах, тощо.

– консультації з громадськістю щодо екологічних цілей;

– отримання зауважень і пропозицій до проекту містобудівної документації;

– проведення громадського обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки проекту містобудівної документації.

Під час проходження процедури стратегічної екологічної оцінки провести оцінку факторів ризику і потенційного впливу на стан довкілля, врахувати екологічні завдання місцевого рівня в інтересах ефективного та стабільного соціально-економічного розвитку населеного пункту та підвищення якості життя населення.

Вищевказані методи та підходи базуються на ключових принципах прийняття екологічно безпечних рішень – попередження та запобігання негативному антропогенного впливу.

7)     Заходи, які передбачається розглянути для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування.

Під час здійснення стратегічної екологічної оцінки передбачається розглядати заходи із запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків на довкілля, визначені законодавством та нормативно-правовими актами.

Так, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», визначає загальні вимоги в галузі охорони навколишнього середовища. Законом встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов’язкових екологічних вимог:

• раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій;
• здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;
• здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів;
• застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров’я населення;
• здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб;
• здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час впровадження діяльності, пов’язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами;
• розробка транспортної стратегії, перерозподіл транспортних потоків та впровадження комплексу заходів щодо зниження викидів;
• впровадження системи інформування про ризики для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря, впровадження її у загальний доступ.

8)         Пропозиції щодо структури та змісту звіту про стратегічну екологічну оцінку.

Стратегічна екологічна оцінка повинна бути здійснена у відповідності до статті 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування, затверджених наказом Міністерства екології і природних ресурсів України № 296 від 10.08.2018 р. Структура Звіту про стратегічну екологічну оцінку має відповідати вимогам частини 2 статті 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» й відповідно містити:

1) зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування;

2) характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

3) характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

4) екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

5) зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування;

6) опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків;

7) заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування;

8) обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки);

9) заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;

10) опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності);

11) резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.

9) Орган, до якого подаються зауваження і пропозиції та строки їх подання

Зауваження і пропозиції до Заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки проекту містобудівної документації – «Детальний план території нового кладовища поза межами  населених пунктів Коростенської міської територіальної громади (колишня територія Бехівської сільської ради)» подаються до Коростенської міської ради за адресою:
вул. Грушевського, 22, м. Коростень, Житомирська обл., 11500.

Відповідальна особа: Вигівський Володимир Васильович.

Строк подання зауважень і пропозицій до Заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки становить не менш як 10 днів з дня її оприлюднення відповідно до частини п’ять статті 10 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

М О Н І Т О Р И Н Г

(за даними метеостанції Коростень)

гама-випромінювання на території міста,

рівень і температура води в річці Уж

станом на 26 липня 2023 року.

– радіаційний фон в м. Коростень (при нормі 0,015-0,025 млР/год):

   в повітрі:              0,019  млР/год;

   на ґрунті:             0,020  млР/год;

   на траві:               0,019  млР/год;

– рівень води в річці Уж,  (при критичному рівні 460см.):  138 см;

– температура води:         +21,0°С;

– температура повітря:    +19,8°С.

За даними спостережень метеостанцій Житомирської області на 09 год 21 липня 2023 року радіаційний фон знаходився в межах природного (максимально допустиме значення рівня природного фону – 25 мкР/год) і становив:
М Житомир – 11 мкР/год;
М Звягель – 12 мкР/год;
М Коростень – 16 мкР/год;
М Овруч – 16 мкР/год;
М Олевськ – 12 мкР/год.