Заїнчківський Владислав Миколайович
Народився 16 травня 1985 року в селищі Ємільчине, нині Звягельського району. Там ходив у дитячий садочок, а потім навчався у Ємільчинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1, яку закінчив у 2002 році. В школі Владислав навчався добре, був веселий і комунікабельний, його любили вчителі і тягнулись до спілкування з ним діти. Після закінчення школи вступив до професійно-технічного училища №15 м.Житомира, після закінчення якого у 2004 році, отримав професію кухаря.
Одразу після закінчення навчання в училищі проходив строкову військову службу в ЗСУ та підписав контракт, але в подальшому Владислав не захотів пов’язувати своє життя з військовою службою.
У 2011 році Владислав одружився, в цьому ж році в нього народилась донечка Тоня. У 2013 році разом з дружиною і донькою переїхав жити і працювати у м.Коростень. Тут працював будівельником, потім на шиномонтажі. У 2017 році пішов працювати у ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», звідки згодом перейшов працювати в ТОВ «Біджейес Меблі». У вільний від основної роботи час Владислав підтаксовував, бо ж хотів забезпечити достаток для своєї родини.
У 2021 році Владислав проходив навчальні збори при військовій частині А 7309. А в перші дні війни намагався вступити до територіальної оборони, але йому відмовили, бо вже було набрано достатньо хлопців. Тому він чим міг допомагав військовим на блокпостах – щось підвозив чи перевозив, завозив їжу, каву, чай тощо. У вересні 2022 року був мобілізований у військову частину А 0409 і в перші ж дні служби вирушив на виконання бойових завдань у Донецьку область, де практично цілий рік і служив, перебуваючи в одних з найгарячіших точок Донеччини. Лише на 2 місяці протягом року підрозділ Владислава був відведений в Миколаївську область, де на той час було відносно спокійно.
11 вересня 2023 року надвечір Владислав пішов у свій останній бій… 12 вересня під час штурмових дій наших військ поблизу села Залізнянське Бахмутського району Донецької області він героїчно загинув.