ВО “Vesta” наводить приклади фраз, які не можна говорити жінці у горі і пояснює, які етапи переживає людина, так, як вони минають

@ВО “Vesta” наводить приклади фраз, які не можна говорити жінці у горі і пояснює, які етапи переживає людина, так, як вони минають.

“Ти ще така молода, не закопуй себе, ще знайдеш чоловіка”.

“Боже, тільки два роки минуло, як чоловіка поховала, а знову заміж виходить”.

“Що ти сидиш вдома, на цьому світ не закінчується, ти маєш жити, він би хотів, щоб ти раділа і була щаслива”.

“Тільки недавно чоловік помер, а вона уже сміється і по ресторанах з подружками ходить”.

“Не смій горювати, ти маєш жити заради дитини, радій, що він після себе її залишив”.

“Ой, як добре, що в них дітей не було, самій то все простіше буде пережити і знайти нового чоловіка”.

Усі наведені фрази звучать, як абсурд. Але усі вони — це фрази, які чують вдови. Які чують жінки, що втратили на війні своїх коханих.

І що б вони не робили, як би не справлялися зі своїм горем, — усім навколо видніше, як треба горювати.

Скільки часу потрібно, щоб оплакати своє горе, відновитися і жити далі? На це питання немає однозначної відповіді. За певними суспільно прийнятими ритуалами траур триває приблизно один рік. Але що якщо й через рік біль не стихає, тоді люди вчаться ховати своє горе від оточуючих і, часто, від близьких, і лишаються з ним сам на сам.

Але так само абсолютно нормально, якщо жінка впорається з першими етапами горя за кілька місяців.

Найбільшу роль у переживанні горя відіграють риси особистості: характер, темперамент, тип мислення, емоційність, здоров’я (фізичне та психічне) та оточення, яке може підтримувати або навпаки засуджувати.

В процесі горювання організм адаптується і біль від втрати стає стерпним. Цей процес займає певний час, різний для різних людей — від кількох місяців до кількох років. Кожна людина має свій час і свій спосіб горювати.

“Не приміряйте своє бачення та очікування до горя інших людей. Не засуджуйте, якщо інша людина горює не так, як вам того хочеться. Не давайте порад.

Одна жінка через кілька місяців після втрати здатна вийти на роботу (можливо і не здатна, але потрібно годувати дітей, або це її спосіб забутися, ви ніколи не знаєте), а інша не може бути серед людей і через роки. І у кожної це правильно!

Ваші коментарі та бачення того, як людина має горювати, не те, що не допомагають, а лише поглиблюють і пригнічують стан. І змушують людину ще сильніше закриватися в собі в цей і без того дуже складний період.

Найважливіше в цей час не стигматизувати жінку та не ставити їй рамок. Якщо вона швидко з цим впоралась і має когось, з ким щаслива — це ок. Якщо закривається в собі і роками нікого не відпускає — теж ок. Немає неправильного способу і терміну горювання”, – говорять спеціалісти Vesta.