Толочко Олександр Миколайович
Народився 5 грудня 1991 року в Коростені. В дитинстві Сашко був дуже активний, обожнював з братом та друзями грати футбол, ходити на риболовлю, їздити до бабусь на канікули, з радістю бавився, любив домашніх тварин. У 2009 році закінчив Школу-гімназію НВК №12. Потім закінчив Професійно-технічне училище №16 м. Коростеня за спеціальністю «електрогазозварник». Відразу після навчання, з 2010 – 2011 рр., був призваний до лав Збройних Сил України в Кам’янець-Подільському. Після армії працював експедитором. З початком війни на Донбасі 2014-го, Олександр був призваний та пішов захищати Батьківщину. 2014-2015 рр., та у 2016 році був учасником АТО на сході України. Побував у різних куточках: спочатку у Чонгарі, потім Волноваха, Гранітне, Богданівка, Курахово, Артемівськ, Попасна, Золоте. Мав воєнні спеціальності: стрілець, кулеметник, електрик, механік, гранатометник, снайпер. Отримав статус учасника бойових дій. Наступні роки працював у різних галузях: на кар’єрі (2018 рік), охоронцем у Києві, інспектором з безпеки лінійної частини нафтопроводу АТ “Укртранснафта” НПС “Плещівка” у 2019 році. Коли почалося повномасштабне російське вторгнення 2022-го, Олександр того ж ранку пішов до Коростенського РТЦК та СП. Звільнився з роботи. Далі тільки захист країни. До кінця літа 2023 року, Олександр перебував в лавах Сил ТРО в Житомирській області, на кордоні з Білоруссю. У середині вересня 2023 року – відправлений в зону бойових дій, у 231-й окремий батальйон ТрО, 128-ма окрема бригада Сил ТрО ЗСУ (м. Дніпро). Після двох тижнів підготовки, Олександр прибув у село Старомайорське (Донецької обл.), там проходила лінія фронту, велись нескінченні обстріли та активні штурми російського агресора. У першу ж неділю перебування “на нулі” біля Старомайорського, на руках у Олександра загинув наш захисник з Коростенської громади – Сергій Димчук (1991р.н.), внаслідок влучання ворожого снаряду. Олександр отримав контузію, деякий час перебував у госпіталі, переживаючи розповідав, що не зміг врятувати Сергія. Після лікування повернувся до побратимів. Останні місяці його життя були – під обстрілами із усього, вода бруд в окопах, морозний холод, часті поранення та втрати побратимів, кулі які пролітали за крок, а смерть була на відстані ще ближчою. Загинув Олександр на лінії фронту біля с. Старомайорське, 24 грудня 2023 року. Вбив його російський дрон, коли Олександр та його побратим з позивним “Пірат” вишли зі своїх окопів на ротацію після декількох днів перебування “на нулі”. Вони загинули вдвох. Олександр мав позивний “Мех” (це скорочено від “Механік”).