Сингаївський Андрій Петрович

Народився 30 січня  2003 року  в селі Каленське Коростенського району. Через рік родина переїхала до села Ходаки. В 2009 році Андрій пішов навчатися в 1 клас Грозинської гімназії. Після закінчення неповної загальної середньої освіти вступив до ДНЗ «Київський професійний коледж з посиленою військовою  та фізичною підготовкою» за професією радіомеханік з обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури, радіомеханік із ремонту радіоелектричного устаткування.

В серпні  2021 року був призваний Коростенським РТЦК до лав Збройних сил України та підписав контракт з 95 бригадою, де служила його мама. Служив стрілецем-помічником гранатометника десантно-штурмового взводу (3 взводу) десантно-штурмової роти (1 роти) десантно-штурмового батальйону (1 батальйону)  військової частини А0281.

У лютому 2022 року навчався управлінню безпілотником, очікував переведення у розвідувальний підрозділ та підвищення у званні.  Андрій мріяв стати офіцером та, нажаль, повномасштабне вторгнення росії в Україну перекреслило його життя. Війна застала хлопця під Горлівкою Донецької області. Був у Бахмуті, Довгенькому, Барвінковому та інших населених пунктах Харківської області.

26 березня 2022 року зник безвісти поблизу  населеного пункту Кам’янка Ізюмського району Харківської області. 23 серпня за співпадінням ДНК перепоховали останки тіла воїна.

За словами побратимів Сингаївський Андрій був сміливим, відповідальним, жодного разу не відмовився йти на штурм, був справжнім патріотом своєї країни.