Соціологічне дослідження

10 Листопада 15:21

Результати соціологічного дослідження в рамках розробки Стратегічного
плану розвитку Коростенської міської територіальної громади до 2030 року

З метою оцінки основних тенденцій та проблем соціальноекономічного розвитку в рамках розробки Стратегічного плану розвитку Коростенської міської територіальної громади на період до 2030 року, було проведено соціологічне опитування з визначення думки жителів міста Коростень (міське населення) та інших населених пунктів громади (сільське населення), а саме представників місцевої виконавчої влади, місцевого бізнесу, ЗМІ та громадських організацій, працівників закладів освіти, культури, медицини й інше активне та ініціативне населення. Опитування проводилось анонімно на основі розроблених анкет, з переліком питань, які можна умовно поділити на наступні групи:

основна інформація про респондента вік, стать, сфера діяльності, посадовий (робочий) статус, середньомісячний дохід на одну особу, освіта та місце проживання із назвою відповідного населеного пункту громади;

власне ставлення респондента щодо проживання та роботи в громадівподобання проживання на території громади, плани щодо можливого переїзду з території громади та відповідні причини такого бажання, найгостріші проблеми, на рішення яких необхідно зосередити зусилля в першу чергу, пріоритетні напрями розвитку громади, визначення видів послуг (напрямів діяльності бізнесу), яких не вистачає на території громади;

бачення респондентом майбутнього образу громади та його місця в ньому образ майбутнього Коростенської міської територіальної громади, бажання займатись підприємницькою діяльністю,загальна оцінка соціальноекономічної ситуації в громаді.

Опитування проводилось у двох формах:
заповненням електронної форми, посилання до якої було опубліковано на офіційних сторінках Коростенської міської територіальної громади в Інтернеті (вебсайт) та соціальній мережі
Facebook, направлено зацікавленим особам електронною поштою, розповсюджено методом
активного просування з територіальним та віковим таргетуванням у мережі
Facebook з метою безперешкодного вільного доступу до опитування всіх бажаючих долучитись до дослідження;

заповненням роздрукованої форми анкети та її розповсюдженням серед всіх зацікавлених осіб, що проживають на території громади.


В опитуванні взяли участь 1 418 осіб жителів громади представники різних верств населення, у тому числі працівники апарату виконавчої влади громади та його структурних підрозділів, жителі сільської місцевості (сільських старостатів), працівники закладів соціальної, культурновиховної, освітньої, медичної й інших напрямів діяльності громади, а також представники бізнесу тому числі фізичні особипідприємці), ЗМІ та громадських організацій, пенсіонери та студенти. Опитування проводилось з дотриманням принципу пропорційності заповнення анкет міськими жителями (місто Коростень) та жителями сільської місцевості для наближення до максимальної репрезентативності вибірки та об`єктивного збору та аналізу даних.

Частка респондентів, що пройшли опитування в громаді, склала 2,4% від загальної чисельності населення без врахування дітей у віці від 0 до 17 років. До вибірки не увійшли діти сільських населених пунктів, частка яких складає 19% від загальної чисельності сільського населення, та діти міста Коростень, частка яких складає 18% від загальної чисельності міського населення. В опитуванні взяли участь жителі всіх населених пунктів громади. Відношення опитуваних жителів міста Коростень до загальної чисельності міського населення становило 2,1%, опитуваних жителів сільських населених пунктів до загальної чисельності сільського населення 4,3%. Активність сільського населення в опитуванні є суттєво більшою, що може свідчити про прояви небайдужості до тенденцій та проблем розвитку сільських територій.

Загальне відношення опитуваних жителів, що проживають в міській місцевості до жителів сільських населених пунктів, складає приблизно ¾ всіх респондентів, які взяли участь у дослідженні. Порівнюючи загальне відношення міського і сільського населення громади (без урахування дітей у віці від 0 до 17 років), що становить 85,7% та 14,3% відповідно, принцип пропорційності під час опитування порушується; за результатами сільське населення проявляло більшу активність у проведеному анкетуванні.

Найбільшу активність в опитуванні проявляли жителі громади працездатного віку у діапазоні 3039 років та 40-49 років, сумарна частка яких наближується до 58,2%. Залученість до дослідження частки більш молодого населення у віці 18-29 років, яке розглядається як майбутній людський потенціал громади, становила 17,3%. Приблизно ідентичний показник активності спостерігається серед жителів вікової групи 5059 років. Частка жителів, що взяли участь в анкетуванні, вік якого є більшим за 60 років, становила 7,3%. Враховуючи, що середній рік міського населення (місто Коростень) становить близько 42 років (39 років у чоловіків, 44 роки у жінок), а сільського – 43 роки (39 років у чоловіків, 46 років у жінок), очевидна активність більшої частини населення працездатного віку у діапазоні від 30 до 49 років.


Відповідно до статевого розподілу респондентів, частка чоловіків, що взяла участь у опитуванні склала близько третини від загальної кількості 31,0%. За даними Головного управління статистики в Житомирській області показник відношення чоловіків до жінок в громаді складає 46%. Спостерігається очевидний істотний прояв більшої активності жінок у порівнянні з чоловіками.

Загальна вибірка представлена працівниками основних галузей громади. Найбільша активність в опитуванні проявлена серед жителів, зайнятих у сфері освіта та науки; муніципальної та державної служби; виробництва та промисловості; оптової та роздрібної торгівлі; культури, мистецтва, творчості; медицини та фармацевтики; сільського господарства та агробізнесу; й інших галузей, у тому числі сфер обслуговування.

Відповідно до рисунку спостерігається непропорційність розподілу рівня доходів населення. Близько половини опитуваних (47,7%) зазначили про низький рівень середньомісячного доходу до 6 200 грн, що є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, законодавчо встановлений Податковим кодексом України на 01.01.2021 року. Середньомісячний дохід третьої частини опитуваних (35,5%) коливається у діапазоні від 6 200 грн до 10 000 грн. Близько 10% жителів отримують дохід в межах від 10 000 грн до 15 000 грн; близько 4% від 15 000 грн до 20 000 грн. Дохід від 20 000 грн і більше отримують 2,8% жителів. Найнижчий дохід до 6200 грн здебільшого зазначений у працівників сфер освіти та науки, медицини та фармацевтики, мистецтва, культури та творчості. Відповідно до даних Головного управління статистики у Житомирській області середньомісячна заробітна плата за перше півріччя 2021 року становила 11116 грн. Згідно з опитуванням зважений середньомісячний дохід жителів громади попадає у діапазон від 6 200 грн до 10 000 грн та становить близько 8 335 грн., що є значно нижчим обласного показника.

Зважений середньомісячний дохід жінок та чоловіків попадає в інтервал від 6 200 грн до 10 000 грн та становить близько 7 952 грн та 9 827 грн відповідно.

Середньозважений дохід міського населення більший, ніж сільського на 20%. Відповідно до даних Головного управління статистики у Житомирській області середньомісячна заробітна плата міського населення громади (місто Коростень,
середньомісячна заробітна плата 11 237грн) за 4й квартал 2020 року на 2,6% вище середньомісячної заробітної плати сільського населення по Коростенському району (середньомісячна заробітна плата 10 945 грн).
За даними опитування розрив у доходах міського та сільського населення є суттєвим. Спостерігається деяка невідповідність опитування статистичним даним, яка може бути пояснена методологічними підходами збору та аналізу статистичних спостережень, що передбачають врахування виключно доходів працівників юридичних осіб з кількістю штатних працівників більше 10 осіб.

Близько 81% респондентів не планують переїжджати з території громади та бажають залишитись за своїм місцем проживання. Такий результат є достатньо високим та має бути використаний як один із чинників планування розвитку окремих галузей та напрямів господарської діяльності в громаді з урахуванням наявності значного людського капіталу. Близько 19% жителів планують переїзд в інший населений пункт України; переїзд за кордон; чи у сільську місцевість іншого населеного пункту України.

Найбільша частка жителів, що планують переїзд з території громади до інших населених пунктів, знаходиться у віковому діапазоні від 18 до 39 років, яка становить у сумарному значенні більше 2/3 від загальної кількості опитуваних та від 40 до 49 років, яка складає близько 23%. Загальна вага жителів вікової групи найбільш економічно активного працездатного населення (18 49 років), що планують переїзд, становить 90,7%.


Більша питома вага жителів, що планують переїзд, від загальної кількості опитуваних спостерігається в місті Коростень, яка складає 21,2%, менша в сільській 18 – 29 років (33,6% ), 30 – 39 років (34,0%), 40 – 49 років (23,1%), 50 – 59 років (5,6%), 60 та більше років (3,7%). Віковий розподіл жителів, що планують переїзд місцевості – 12,3%. В свою чергу, відношення бажаючихпереїхати з міста та з сільських населених пунктів становить 83,2% та 16,8%. Відповіднодо розподілу чисельності населення громади за місцем проживання, частка міськогонаселення складає 85,6%, сільського – 14,4%. Можна зробити висновок про достатню
релевантність вибірки та відповідей.

Основними причинами переїзду з території громади жителі називають  відсутність можливості знайти роботу з гідною оплатою праці (21,5%),незадовільну інфраструктуру, низький рівень благоустрою населених пунктів (17,5%), відкриття більших можливостей і перспектив в іншому місці (15,2%). Кліматичні умови, екологічний стан та інші особисті причини переїзду стоять на
останніх позиціях в ранжуванні зазначених проблем та сумарно становлять 14,3%. Загальна частка причин, пов’язаних із низьким рівнем сфери культури, спорту, мистецтва, освіти та медицини становить близько 22%.

З метою визначення найгостріших проблем, на рішення яких необхідно зосередити зусилля в першу чергу в громаді, під час опитування респондентам дозволено було вибрати не більше 5 із визначеного переліку. Відповідно до запропонованих проблем, що представлені у таблиці, низький рівень доходів і якість життя населення є найголовнішою для вирішення, якій притаманна найбільша питома вага серед опитуваних (12,6%). Інші проблеми мають суттєво нижчі показники значущості та поступово ранжовані в таблиці за пріоритетністю. Серед суттєвих проблем для жителів громади (5 значущих за питомою вагою) визначені відсутність робочих місць та безробіття (8,0%), низька якість житловокомунальних послуг (7,0%), незадовільний стан дорожньотранспортної інфраструктури (6,9%), незадовільний стан благоустрою (6,2%) та відсутність системи поводження із сміттям (5,9%). Зазначені проблеми корелюють із проблемами, що були визначені жителями під час опитування щодо причин можливого переїзду з території громади. Серед малозначущих проблем для жителів (частка менше 1%) визначені такі, як нерозвинена туристична індустрія (0,9%), нерозвинена мережа підприємств громадського харчування (0,8%), стихійна вулична торгівля (0,8%) та інші проблеми (0,9%).

У порівнянні з наявними проблемами, що стоять перед громадою, найголовніші пріоритетні напрями розвитку більше виражені часткою значущості. Респонденти могли вибирати не більше трьох запропонованих напрямів, які на їх думку є найважливішими для розвитку в громаді. Близько п’ятої частини всіх опитуваних визначають розвиток промисловості і створення нових робочих місць головним напрямом (20,4%). Серед інших значущих напрямів зазначені створення комфортного середовища та благоустрою територій (15,0%), забезпечення доступного і якісного медичного обслуговування (12,8%), забезпечення населення доступним житлом (11,0%), створення умов для залучення інвестицій (9,6%). На жаль, серед малозначущих напрямів розвитку громади визначені сфери, пов’язані із розвитком людського капіталу (2,9%) та інформаційних технологій (1,6%), а також розвиток туризму та рекреації (2,3%) й інші напрями (2,2%). Безумовно, визначення основних пріоритетів та проблем не вимагає створення обмежень щодо вирішення інших задач та розвитку інших напрямів та галузей господарювання.

Підтримка та розвинення малого підприємництва одна з найважливіших цілей соціальноекономічного розвитку будьякої громади. Майже 23% опитуваних не мають бажання займатись підприємницькою діяльністю; 6,8% вже є зареєстрованими суб’єктами підприємницької діяльності. З близька 70% опитуваних громади визначили проблеми, які заважають їм розпочати підприємницьку діяльність, з чого слідує, що питання підприємництва для них є актуальним.Головною проблемою, частка якої становить майже третину, є відсутність початкового капіталу. Далі слідують проблеми, пов’язані із корупцією (16,4%), відсутністю досвіду підприємництва (10,6%), постійні зміни в законодавстві (9,0%) й інші.

Загалом, більше третини опитуваних визначили оцінку соціальноекономічної ситуації в громаді задовільною (35,8%), тобто такою, яка поєднує в собі негативні чинники, що створюють певні перешкоди для ефективного та результативного функціонування та розвитку соціальноекономічних процесів в громаді. 25,7% респондентів оцінили становище як кризове, таке, що підсилює вплив негативних факторів та стримує будьякі процеси розвитку. Сприятливою та стабільною ситуацією в регіоні визначили тільки 13,3% опитуваних. Близько чверті респондентів (25,2%) не змогли надати оцінку соціальноекономічній ситуації, що може бути пояснено коливаннями у прийнятті однозначного рішення або відсутності конкретної прозорої уяви про стан справ у громаді.

Близько половини респондентів визначили стратегічне бачення майбутнього Коростенської громади як екологічної чистої території з розвиненою інфраструктурою комфортною для проживання, роботи відпочинку. Запропоноване бачення втілює в собі основні загальні принципи комфортної життєдіяльності будьякої людини в суспільному просторі без врахування будьяких особливостей або специфіки основних напрямів господарювання. Інші бачення втілюють в собі певні напрями господарської діяльності, що можуть бути пріоритетними у соціальноекономічному розвитку громади. За розвиток промисловості, виробництва та конкурентоздатності вироблених товарів, робіт та послуг в громаді висловились 19,2%; інноваційні можливості для розвитку та реалізації людського потенціалу є пріоритетом для 16,0% опитуваних; розвиток підприємницької діяльності та пріоритетних напрямів бізнесу для 8,1%; за розвиток фермерства та сільського господарства висловились 7,7%.

 

Чат-бот Гаряча лінія