*

Громадський моніторинг реалізації заходів Стратегічного плану розвитку міста Коростеня в 2020 році

10 Листопада 15:20

Аналітичний звіт

по результатах проведення громадського моніторингу виконання Стратегічного плану м. Коростеня на 2015 – 2025 р.р.

(листопад – грудень 2020 року)

 Координатором громадського моніторингу виконання завдань, спрямованих на досягнення цілей, передбачених Стратегічним планом розвитку міста Коростеня на 2015-2025 роки, громадською організацію «Агенція Регіонального Розвитку» протягом листопада – грудня 2020 року було проведено опитування мешканців міста та проведено аналіз отриманих результатів. Представники громадських організацій – членів комітету громадського моніторингу виступили в якості експертів у підготовці цього звіту.

 

Мешканцям міста було запропоновано оцінити ситуацію в місті по напрямках, що відповідають кожній оперативній цілі за п’ятибальною системою оцінки (від 2 до 5 балів):

 

2 – «змін не помітно» 3 – «є незначні зміни»

4 – «зміни є, але могло бути краще» 5 –  «є суттєві зміни»

 

Середня оцінка досягнення по оперативній цілі є середньозважена оцінка ( що враховує кількість голосів та відповідну оцінку від кожного голосу).

Середня оцінка досягнення по стратегічній цілі – середньоарифметичне значення оцінок по оперативних цілях, що до неї відносяться.

Середня оцінка досягнення по стратегічній напряму – середньоарифметичне значення оцінок по стратегічних цілях, що до нього відносяться.

 

З метою репрезентативності на підставі простої вірогідної вибірки було опитано 386 респондентів з урахуванням вікового, статевого та соціального статусу на всій території міста Коростеня.

 

Слід зазначити, що у грудні 2015 було проведено базове дослідження, головним завданням якого було визначення відправної «нульової» точки бачення коростенською громадою змін, що відбулися в рамках виконання стратегічного плану, а у 2016-2020 роках опитування проводились за тією ж формою анкети, що й у 2015, що дає можливість проводити порівняльний аналіз результатів, який ми приводимо у цьому звіті.

 

Обізнаність респондентів щодо прийняття Стратегічного плану

 

Обізнаність коростенців щодо існування Стратегічного плану розвитку міста Коростеня за даними опитування у листопаді – грудні 2020 року складає 42,75% (проти 43,41% у 2019, 42,08% у 2018, 48,45% у 2017, 37,98% у 2016, та 41,45 % у 2015 році). Протягом шести років поспіль більшість опитаних не знають про існування стратегічного плану розвитку громади. Молоді мешканці (до 30 років) менш обізнані про наявність в місті стратегічного плану.

Коростенці що за родом діяльності більш пов’язані з життям громади краще обізнані ніж інші. Це підтверджується результатами опитування в розрізі соціальних категорій. Більшість службовців (2020 – 58%, 2019 – 60%, 2018- 62%, 2017-70%, 2016- 67%) та підприємців (2020

– 55%, 2019 – 50%, 2018- 50%, 2017-62%, 2016-53%), які за характером своєї роботи мають стосунки з органами місцевого самоврядування є краще обізнаними, в той час як непрацюючі (безробітні, учні та пенсіонери) та робітники, що за характером праці не пов’язані з органами влади, в переважній більшості нічого про Стратегічний план не знають.

Аналіз виконання стратегічних цілей Стратегічного плану

 

Стратегічні напрями  

Стратегічні цілі

 

Операційні цілі

 

1. Регіональний індустріальний центр багатопрофільної економіки

 

1.1. Стимулювати розвиток високотехнологічних секторів промисловості

1.1.1. Індустріальний парк “Коростень” – національний проект
1.1.2. Розробка інвестиційних пропозицій щодо використання старих промислових зон
 

 

1.2. Покращити

підприємницький клімат

1.2.1. Розвиток інфраструктури підтримки бізнесу
1.2.2. Удосконалення системи надання адміністративних послуг та розвиток електронного урядування
 

1.3.Удосконалити систему маркетингу міста

1.3.1. Формування бренду міста
1.3.2. Реалізація активної міжнародної маркетингової політики з створення позитивного іміджу міста
 

2. Висока якість міського середовища

 

 

2.1. Покращити візуальний імідж міста

2.1.1. Реконструкція центральної площі міста на принципах публічно- приватного партнерства
2.1.2. Реалізація локальних проектів

благоустрою шляхом залучення активної частини громади

 

 

 

2.2. Підвищити рівень енергетичної та екологічної безпеки міста

2.2.1. Розвиток міської енергетики
2.2.2. Модернізація системи

водопостачання/водовідведення

2.2.3. Підвищення екологічної

свідомості населення

2.2.4. Поліпшення поводження з побутовими, промисловими і небезпечними відходами

 

ВИСНОВКИ

 

Через відсутність інформаційної підтримки Стратегічного плану розвитку міста, на обізнаність мешканців Коростеня впливає лише характер праці громадянина, його персональна безпосередня залежність від дій органів місцевої влади, які стимулюють персональний інтерес до дій влади.

 

До 2020 року середня оцінка результату виконання Стратегічного плану розвитку м.Коростеня на 2015 -2025 роки мала досить незначні відхилення в межах 1%. У 2020 році середня оцінка виявилась на 6% нижче за показник попереднього року.

 

Зафіксовано, що оцінка просування до стратегічних цілей знизалась по всіх напрямках та є найнижчою за п’ять років спостережень (виключення: «1.1. Стимулювання розвитку високотехнологічних секторів промисловості» – найнижча оцінка у 2016 році). Спад рівня оцінок в значній мірі можна пов’язувати із пандемією та глобальною економічною кризою 2020 року, які здійснюють значний вплив на платоспроможність та емоційний настрій коростенців.

За станом просування по обох стратегічних напрямках оцінку нижчу, ніж у 2019 році, отримали: «1. Регіональний індустріальний центр багатопрофільної економіки» (з 3,33 до 3,14) та «2. Висока якість міського середовища» ( з 3,09 до 2,96). При досить невисокій оцінці обох напрямків, розвиток економіки населенням оцінюється краще ніж зміни в якості життя коростенців.

 

По обох стратегічних напрямках протягом всіх років моніторингу превалюють іміджові проекти. Найбільш помітним є результат діяльності, пов’язаної з формуванням зовнішнього іміджу міста та презентацією його на загальнодержавному та міжнародному рівні. Операційні завдання, спрямовані на покращення умов життєдіяльності та розвитку громади, які потребують багаторічного, більш системного планування та широкого залучення мешканців міста досі мають менш успішні досягнення.

Враховуючи отримані дані було визначено рейтинг просування до стратегічних цілей та його динаміка протягом 2016 -2020 років:

Середній бал (за 5-бальною шкалою)

2016 2017 2018 2019 2020
1 «1.3. Удосконалити систему маркетингу міста» 3,70 3,53 3,72 3,68 3,55
2  

«2.1. Покращити візуальний імідж міста»

3,40 3,50 3,44 3,47 3,38
3 «1.1.Стимулювати розвиток високотехнологічних секторів промисловості» 2,93 3,06 3,02 3,07 2,98
4 «1.2. Покращити підприємницький клімат» 3,16 3,07 3,08 3,24 2,89
5 «2.2. Підвищити рівень енергетичної та екологічної безпеки міста» 2,69 2,70 2,70 2,70 2,54
ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ ОЦІНКА 3,17 3,17 3,19 3,20 3,03

 

З точки зору громадських експертів, в напрямку досягнення напрямку стратегічної цілі

«1.1. Стимулювання розвитку високотехнологічних секторів промисловості» за шість років спостережень жодних зрушень зроблено не було, бо єдиним напрямком промисловості, що знаходиться «в розробці» місцевої виконавчої влади, є деревообробка, що не входить до переліку «високотехнологічних секторів». Про якісь «стимули» для розвитку в публічному просторі ні громадськості, ні потенційним інвесторам невідомо. А занедбані промислові зони взагалі випали з зони уваги за принципом «не є відповідальністю органів місцевого самоврядування».

 

Оцінка просування до Стратегічної цілі «1.2. Покращити підприємницький клімат» має найбільший спад, що об’єктивно відображає наслідки обмежень на ведення бізнесу в наслідок пандемії та відсутність дієвої підтримки місцевого бізнесу в кризовій ситуації протягом 2020 року. На думку експертів у досягненні цілі «1.2. Покращити підприємницький клімат» у місцевого самоврядування є значний нереалізований потенціал. Впровадження місцевими комунальними підприємствами та бюджетними установами онлайн-сервісів допоможе вирішити проблему безконтактного надання послуг під час пандемії.

 

Висновок експертів про те, що в Коростені постійно приділяється першочергова увага формуванню іміджу міста, має щорічне підтвердження у оцінці населення.

 

З точки зору громадських експертів, відсутність системного і чіткого плану дій по всіх напрямках безпеки життя є неприпустимим. А щорічні витрати ресурсів громади на реалізацію окремих проектів, спрямованих на енергетичну та екологічну безпеку, а також на боротьбу з правопорушеннями, без скоординованих загальноміських програм та широкого залучення населення, є малодієвими.

 

Зберігається стан нестачі інформації щодо оперативних цілей, закладених в Стратегічному плані «Коростень 2025». Перелік питань, по яких відповідей «Не знаю» отримано більше ніж інших варіантів, з року в рік не змінюється:

 

  • «Реалізація проектів благоустрою за участі громади» – 39,64 %
  • «Інвестиції в недіючі промислові підприємства (території)» – 36,53%
  • «Впровадження заходів економії енергоресурсів» – 33,68%
  • «Створення умов для розвитку бізнесу» – 31,09%
  • «Формування бренду міста» – 22,80%

 

Тож виконавчий комітет Коростенської міської ради не надає необхідної увагу висвітленню заходів, що передбачені в рамках вищезазначених операційних цілей та не реагує на висновки та рекомендації громадського моніторингу по цьому питанню.

Серед всіх оперативних цілей рівень просування у 2020 році оцінку більше 3 балів («є незначні зміни») отримали наступні пункти:

  • «1.1.1 Розвиток нових промислових зон на території колишнього аеродрому»;
  • «1.2.2 Система надання адміністративних послуг»;
  • три іміджевих завдання (в тому числі «2.1.1 Реконструкція центральної площі міста»).

 

По інших завданнях стратегічного плану мешканці міста у переважній більшості зрушень не помітили. З огляду на те, що серед запропонованих в анкеті варіантів відповідей не було негативних, то учасники опитування мали змогу вказати лише на відсутність прогресу, в той час як по деяким питанням (наприклад «1.2.1 Створення умов для розвитку бізнесу») за результатами 2020 року можна стверджувати про значне погіршення умов для окремих видів бізнесу. Для більш об’єктивної оцінки настроїв коростенців є доцільним внести в систему оцінки й негативні тенденції.

 

З огляду на розширення території коростенської громади із включенням до неї мешканців сіл та кардинальною зміною перспектив розвитку рекомендуємо:

За участю фахівців та зацікавлених представників активних громадських об’єднань протягом першого півріччя 2021 року РОЗРОБИТИ НОВИЙ СТРАТЕГИЧНИЙ ПЛАН РОЗВИТКУ КОРОСТЕНСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ, як дороговказ та

основу для впровадження середньострокових та щорічних програм соціально- економічного розвитку громади.

Органи місцевої влади мають використовувати стратегічний план не як рекламний проспект

«для спонсорів», а як основний напрямок руху при прийнятті власних управлінських рішень

Стратегічний план розвитку громади – має бути подібним схилу пагорба, по якому тече річка наших спільних справ і прагнень, що звивається як Уж, огинаючи перешкоди, але ніколи не потече вгору по схилу – проти прагнень народу.

  

Голова ГО «Агенція регіонального розвитку»

В.Боровков

 

ОЦІНКА ПРОСУВАННЯ ДО СТРАТЕГІЧНИХ ЦЛЕЙ

 

Стосовно виконання стратегічної цілі «1.1. Стимулювання розвитку високотехнологічних секторів промисловості» жителі міста за п’ятибальною шкалою визначили наступний середній бал – 2,98 (проти 3,07 у 2019, 3,02 у 2018, 3,06, у 2017, 2,93 у 2016 та 2,88 у 2015 році). Протягом чотирьох років спостерігаються незначні (до 7%) коливання рівня оцінки прогресу досягнення цілі. Нижче наведені дані в розрізі бачення

коростенцями змін щодо виконання оперативних цілей в рамках зазначеної вище стратегічної цілі:

(2015/2016/2017/2018/2019/2020) %

 

1.1.1 Розвиток нових

промислових зон на території

колишнього аеродрому

змін не помітно 15,03 26,10 16,32 14,55 13,70 18,65
є незначні зміни 22,02 13,95 18,91 22,86 21,96 18,65
зміни є, але могло бути

краще

18,39 27,65 21,24 25,45 22,48 25,65
є суттєві зміни 8,55 10,59 22,80 18,18 19,12 18,91
НЕ знаю 36,01 21,71 20,73 18,96 22,74 18,13
Середня оцінка (2017)= 3,64; (2018)= 3,58, (2019)= 3,61, (2020)=3,55

 

 

1.1.2

Інвестиції в недіючі промислові підприємства (території)

змін не помітно 41,97 33,33 40,16 40,52 39,02 44,04
є незначні зміни 17,36 13,18 11,4 12,47 11,11 13,99
зміни є, але могло бути

краще

4,92 5,94 4,66 4,42 7,49 4,66
є суттєві зміни 0,26 2,07 2,33 1,82 2,07 0,78
НЕ знаю 35,49 45,48 41,45 40,78 40,31 36,53
Середня оцінка(2017)= 2,47; (2018)= 2,45, (2019)= 2,54 , (2020)= 2,40

 

Питання про розвиток нових промислових зон на території колишнього аеродрому відповідає операційної цілі «1.1.1. Індустріальний парк “Коростень” – національний проект», але відносно висока середня оцінка (3,55) – є рівнем сприйняття мешканцями міста розбудови на колишньому аеродромі підприємств групи Української Холдингової Лісопильної Компанії (в т.ч. МДФ та Меблевої фабрики), в той час як про існування національного проекту «Індустріальний парк «Коростень» майже ніхто не чув.

 

Питання про оцінку інвестицій в недіючі промислові підприємства (території) відповідає операційної цілі «1.1.2. Розробка інвестиційних пропозицій щодо використання старих промислових зон». Більше 44% опитаних висловили негативне ставлення до результатів розвитку нових промислових зон.

 

З точки зору громадських експертів шагів в напрямку стратегічної цілі «1.1. Стимулювання розвитку високотехнологічних секторів промисловості» за шість років зроблено не було, бо єдиний напрямок промисловості, що знаходиться «в розробці» міської виконавчої влади є деревообробка, що не входить до переліку «високотехнологічних секторів». Про якісь «стимули» для розвитку в публічному просторі ні громадськості, ні потенційним інвесторам не відомо. А занедбані промислові зони взагалі випали з зони уваги за принципом «не є відповідальністю органів самоврядування».

 

Стосовно виконання стратегічної цілі «1.2. Покращення підприємницького клімату» жителі міста за п’ятибальною шкалою визначили наступний середній бал – 2,89 (проти 3,24 у 2019, 3,08 у 2018, 3,07 у 2017, 3,16 у 2016 та 2,8 у 2015).

 

Нижче наведено дані в розрізі бачення коростенцями змін щодо виконання оперативних цілей в рамках зазначеної вище стратегічної цілі:

(2015/2016/2017/2018/2019/2020) %

 

 

1.2.1

Створення умов для розвитку бізнесу

змін не помітно 37,31 24,55 26,94 25,45 22,48 40,93
є незначні зміни 23,32 23,51 24,87 17,66 24,81 17,10
зміни є, але могло бути

краще

8,55 18,09 16,06 15,06 16,02 9,07
є суттєві зміни 2,33 4,91 4,15 3,90 4,65 1,81
НЕ знаю 28,5 28,94 27,98 37,92 32,04 31,09
Середня оцінка(2017)= 2,96; (2018)= 2,96, (2019)= 3,04, (2020)= 2,59

 

 

 

 

1.2.2 Система надання

адміністративних послуг

змін не помітно 32,38 21,96 26,68 21,56 18,09 29,27
є незначні зміни 26,42 23,77 30,05 30,91 23,77 25,65
зміни є, але могло бути краще 13,21 27,39 19,69 26,75 28,42 20,47
є суттєві зміни 6,99 8,53 10,88 5,97 13,44 12,44
НЕ знаю 20,98 18,35 12,69 14,81 16,28 12,18
Середня оцінка(2017)= 3,17; (2018)= 3,20, (2019)= 3,44, (2020)= 3,18

 

Питання про оцінку створення умов для розвитку бізнесу відповідає операційній цілі

«1.2.1. Розвиток інфраструктури підтримки бізнесу» та набрало 2,59.

 

На думку експертів, найнижча за шість років оцінка умов для розвитку бізнесу викликана, в першу чергу, карантинними обмеженнями внаслідок пандемії, а також відсутністю зрозумілої позиції місцевої влади стосовно перспектив та планів підтримки місцевих підприємців під час кризи.

 

Питання про систему надання адміністративних послуг відповідає операційній цілі «1.2.2. Удосконалення системи надання адміністративних послуг та розвиток електронного урядування». Просування до цієї цілі знов отримало порівняно високий (3,18) бал. Але він нижче за минулорічний. Це                викликано   об’єктивно різким покращенням ситуації після початку роботи ЦНАП, після якого мешканці міста вже менше помічають саме «суттєві зміни» в отриманні адміністративних послуг безпосередньо у Коростені.

 

На думку експертів у діях щодо досягненні цілі у місцевого самоврядування є значний нереалізований потенціал. Впровадження місцевими комунальними підприємствами та бюджетними установами онлайн-сервісів допоможе вирішити проблему безконтактного надання послуг під час пандемії та значно підвищить ефективність обслуговування жителів нової коростенської територіальної громади, в тому числі й у віддалених населених пунктах.

 

Стосовно виконання стратегічної цілі «1.3. Удосконалення системи маркетингу міста» жителі міста за п’ятибальною шкалою визначили наступний середній бал – 3,55 (проти 3,68 у 2019, 3,72 у 2018, 3,53 у 2017, 3,7 у 2016 та 3,58 у 2015 році). Оцінка просування до вказаної стратегічної цілі знов є лідером та відображає успішність у реалізації у місті Коростені суто іміджевих проектів.

Нижче наведені дані в розрізі бачення коростенцями змін щодо виконання оперативних цілей в рамках зазначеної вище стратегічної цілі:

 

(2015/2016/2017/2018/2019/2020) %

 

 

 

1.3.1

Формування бренду міста

змін не помітно 11,4 11,63 16,32 11,43 11,37 10,88
є незначні зміни 32,64 15,76 18,39 16,62 21,45 27,20
зміни є, але могло бути

краще

29,79 24,81 22,54 25,71 28,17 25,91
є суттєві зміни 9,33 17,05 14,77 17,14 15,25 13,21
НЕ знаю 16,84 30,75 27,98 29,09 23,77 22,80
Середня оцінка(2017)= 3,50; (2018)= 3,68, (2019)= 3,62, (2020)= 3,54

 

 

 

1.3.2

Створення позитивного іміджу міста

змін не помітно 6,22 11,37 13,47 8,05 10,34 16,06
є незначні зміни 31,35 19,64 27,98 27,53 25,58 23,32
зміни є, але могло бути

краще

40,67 36,95 25,39 29,61 28,17 33,16
є суттєві зміни 15,28 17,57 18,13 21,04 24,03 16,84
НЕ знаю 6,48 14,47 15,03 13,77 11,89 10,62
Середня оцінка(2017)= 3,57; (2018)= 3,74, (2019)= 3,79, (2020)= 3,57

 

 

Питання про формування бренду міста відповідає операційної цілі «1.3.1. Формування бренду міста» та отримало 3,54 бали, що знов є однією з найкращих оцінок. При тому, що знов майже 23% опитаних визнали, що не знають про що саме йдеться, тобто «що таке бренд міста», але більше 66% відмітили зміни, в тому числі 13,21% – значні.

Експерти припускають, що мешканці міста мало відрізняють поняття «бренд міста» та

«імідж міста», тому на уяву про формування бренду значний вплив має стан справ з формуванням іміджу міста Коростеня. Щодо самого бренду міста, то протягом шести років з дня початку дії та моніторингу Стратегічного плану, результатів його формування й досі немає.

 

Відповіді на запитання про стан справ із створенням позитивного іміджу міста зі середнім балом у 3,57 підтвердили друге місце для операційної цілі «1.3.2. Реалізація активної міжнародної маркетингової політики з створення позитивного іміджу міста» в рейтингу успішності просування (з точки зору мешканців міста).

 

Висновок експертів про те, що в Коростені постійно приділяється першочергова увага формуванню іміджу має щорічне підтвердження у відповідній оцінці населення.

 

Стосовно виконання стратегічної цілі «2.1. Покращення візуального іміджу міста»

жителі міста за п’ятибальною шкалою визначили наступний середній бал – 3,38 (проти 3,47 у 2019, 3,44 у 2018, 3,5 у 2017, 3,4 у 2016 та 2,61 у 2015). Оцінка досягнення вказаної цілі протягом всіх років дослідження забезпечує їй друге місце.

Нижче наведені дані в розрізі бачення коростенцями змін щодо виконання оперативних цілей в рамках зазначеної вище стратегічної цілі:

(2015/2016/2017/2018/2019/2020) %

 

 

 

2.1.1 Реконструкція центральної площі

міста

змін не помітно 51,81 11,37 4,92 4,16 6,98 12,44
є незначні зміни 31,87 21,71 22,54 30,91 30,23 20,98
зміни є, але могло бути

краще

10,36 36,18 36,53 40,00 36,43 34,20
є суттєві зміни 1,3 28,17 34,46 21,04 23,51 30,83
НЕ знаю 4,66 2,58 1,55 3,90 2,84 1,55
Середня оцінка(2017)= 4,02; (2018)= 3,81, (2019)= 3,79, (2020)= 3,85

 

 

 

 

2.1.2 Реалізація проектів

благоустрою за участі громади

змін не помітно 38,08 25,58 27,72 20,00 18,60 24,35
є незначні зміни 14,25 22,74 19,69 24,16 23,77 18,91
зміни є, але могло

бути краще

13,21 14,99 14,77 12,73 15,25 15,03
є суттєві зміни 0,26 4,39 5,96 5,71 6,46 2,07
НЕ знаю 34,2 32,30 31,87 37,40 35,92 39,64
Середня оцінка(2017)= 2,98; (2018)= 3,07, (2019)= 3,15, (2020)= 2,91

 

Відгуків «Не знаю» щодо максимально конкретної оперативної цілі «2.1.1 Реконструкція центральної площі міста» очікувано мало (лише 1,55%), а 30,83% опитаних відповіли, що

«є суттєві зміни» – це найбільший відсоток серед усіх питань. Коростенці щороку спостерігають активні дії з залученням значних матеріальних та адміністративних ресурсів для реалізації іміджевих проектів та відмічають відповідні зміни. Що стосується оновлення окремих елементів на центральній площі міста, то вони наочно помітні кожному незалежно від рівня освіти, обізнаності або району проживання.

 

Щодо відповідей на питання про «2.1.2 Реалізація проектів благоустрою за участі громади», то кожого року фіксуються дані, з яких витікає висновок: переважна більшість опитаних не бачить змін, або взагалі «не знає» про проекти «за участі громади». Щороку експерти відмічають, що причиною тому є відсутність системної співпраці органів самоврядування із громадським активом. Відмежування органів самоврядування від громадських ініціатив (навидь тих, що отримали фінансову підтримку з міського бюджету) приводить до того, що наявні досягнення у реалізації громадських проектів (в тому числі тих, що реалізовані ОСББ) не мають достатньої популяризації серед мешканців міста. А неспроможність виконавчої влади організувати реалізацію низки громадських проектів

«Бюджету участі» у 2017-2019 роках, які вочевидь сприймаються розпорядниками бюджетних коштів, як мінімум, зайвими, повністю дискредитувала ідею «громадської участі» у 2020 році. Жодного проекту «Бюджету участі» у 2020 році затверджено не було. Інших прикладів співпраці громадськості із комунальними службами афішовано не було. Такий стан справ, у значній мірі, пояснює оцінку, надану мешканцями рівню співпраці місцевої влади та громади в реалізації проектів благоустрою.

 

Стосовно виконання стратегічної цілі «2.2. Підвищення рівня енергетичної та екологічної безпеки міста» жителі міста за п’ятибальною шкалою визначили наступний середній бал – 2,54 (проти 2,71 у 2019, 2,7 у 2018, 2,7 у 2017, 2,69 у 2016 та 2,67 у 2015 році). Тобто рівень оцінки стану справ у царині енергетичних ресурсів та екології міста Коростеня від мешканців міста стабільний має найнижчий бал.

Нижче наведені дані в розрізі бачення змін коростенцями щодо виконання оперативних цілей в рамках зазначеної вище стратегічної цілі:

 

(2015/2016/2017/2018/2019/2020) %

 

 

2.2.1

Впровадження заходів економії енергоресурсів

змін не помітно 36,27 28,68 30,57 27,53 22,74 36,53
є незначні зміни 22,28 20,41 21,24 23,64 20,41 19,69
зміни є, але могло бути

краще

15,03 12,66 12,69 11,43 14,73 9,07
є суттєві зміни 1,81 2,33 5,96 5,71 4,91 1,04
НЕ знаю 24,61 35,92 29,53 31,69 37,21 33,68
Середня оцінка(2017)= 2,92; (2018)= 2,93, (2019)= 3,03, (2020)= 2,62

 

 

 

2.2.2 Зміни системи

водопостачання (водовідведення)

змін не помітно 51,55 50,13 54,66 50,13 45,48 59,07
є незначні зміни 19,43 18,09 14,77 25,19 21,45 15,28
зміни є, але могло бути

краще

11,92 15,25 10,36 8,57 12,92 12,18
є суттєві зміни 1,55 3,10 4,92 2,86 1,03 0,52
НЕ знаю 15,54 13,44 15,28 13,25 19,12 12,95
Середня оцінка(2017)= 2,59; (2018)= 2,59, (2019)= 2,62, (2020)= 2,47

 

Питання про впровадження заходів економії енергоресурсів , що відповідає операційній цілі «2.2.1. Розвиток міської енергетики» отримало 2,62 бали. Не

зважаючи на обладнання за громадські кошти майже всіх багатоквартирних будинків

будинковими засобами обліку різних енергоресурсів, оцінка діяльності влади у цьому напрямку лишається досить низькою. Бюджетне фінансування заходів економії енергоресурсів обмежуються термомодернизацією приміщень бюджетних установ та оптимізацією системи вироблення та обліку теплоносія в системах централізованого теплопостачання. Однак результат встановлення засобів комерційного обліку не виправдав очікування мешканців (а в малоповерхових будинках навіть призвів до цілком прогнозованого обурення власників житлових приміщень), адже реальні заходи термомодернізації багатоквартирних будинків по факту не є предметом загальноміських програм та не стали масовими (лише кілька будинків, де є ОСББ). Впровадження заходів економії енергоресурсів є одним з найбільш незнайомих для мешканців міста (33,68% відповіли «Не знаю»), а просування до наміченої цілі хоч і є очевидним для влади, але не є помітним для мешканців міста.

 

Питання анкети щодо оцінки стану справ з водопостачанням у місті, а саме в зміні системи водопостачання (водовідведення) відповідає операційній цілі Стратегічного плану «2.2.2. Модернізація системи водопостачання/водовідведення». Середня оцінка – 2,47. Більше половини опитаних відповіли, що в даному питанні «Змін не помітно». Така оцінка вже традиційна. Результат опитування показує необхідність впровадження якісних змін у

 

питанні забезпечення водою та забезпечення якісною водою, але громада не обізнана про плани діяльності влади в цьому напрямку. Відсутність реалізації добрих очікувань зменшує оцінку наявного стану в ситуації з якісним водопостачанням.

 

(2015/2016/2017/2018/2019/2020) %

 

 

2.2.3 Рівень екологічної свідомості населення

змін не помітно 48,7 51,42 58,81 54,29 59,95 61,14
є незначні зміни 27,98 25,32 11,92 17,40 14,21 18,13
зміни є, але могло бути

краще

10,88 8,27 10,10 8,31 10,34 11,40
є суттєві зміни 1,55 1,55 6,22 3,64 3,88 1,04
НЕ знаю 10,88 13,44 12,95 16,36 11,63 8,29
Середня оцінка(2017)= 2,58; (2018)= 2,54, (2019)= 2,53, (2020)= 2,48

 

 

2.2.4 Процес поводження з

відходами (побутовими, промисловими)

змін не помітно 43,78 44,96 52,33 42,34 51,16 50,00
є незначні зміни 32,12 27,65 26,94 32,47 25,06 25,39
зміни є, але могло бути

краще

16,32 13,70 12,18 13,25 13,44 13,99
є суттєві зміни 1,55 3,88 4,15 7,01 3,62 0,26
НЕ знаю 6,22 9,82 4,40 4,94 6,72 10,36
Середня оцінка(2017)= 2,67; (2018)= 2,84, (2019)= 2,67, (2020)= 2,60

 

Відповіді на питання анкети про рівень екологічної свідомості населення виявили одну з найнижчих оцінок з боку мешканців. По цьому питанню, досить конкретному та зрозумілому, «змін не помітно» відповіли найбільша частина опитаних (61,4%). Це засвідчує, що мешканці міста цілком свідомо дають різко негативну оцінку власному усвідомленню свого місця та ролі в локальній екосистемі..

Тісно пов’язаний з ним процес поводження з відходами (побутовими, промисловими) (операційна ціль –«2.2.4. Поліпшення поводження з побутовими, промисловими і небезпечними відходами») теж отримав досить низку оцінку.

 

З точки зору громадських експертів мешканці міста з одного боку виявляють підвищену чутливість до питань екологічної безпеки, але з іншого, досить безтурботно ставляться до забруднення навколишнього середовища відходами власної життєдіяльності. Рівень досягнення стратегічної цілі «2.2. Підвищення рівня енергетичної та екологічної безпеки міста» постійно отримує найнижчу оцінку населення.

Голова ГО «Агенція регіонального розвитку»

В.Боровков

Чат-бот Гаряча лінія