Рожок Віктор Васильович

Народився  27 травня 1968 року в селі Черевки Овруцького району Житомирської області.  Разом з батьками, ще дитиною, переїхав в село Зелений Яр, що в Джанкойському районі Автономної республіки Крим, де закінчив середню школу. Перед строковою службою в десантних військах армії радянського союзу (м. Каунас, Литва), встиг отримати професію електрозварника. Звільнився з армії у званні старшини. Після служби в армії повернувся в рідне село Черевки та продовжив військову службу  у військовій частині в Коростені. У 1990 році одружився з Рожок (Захарчук) Раїсою, з якою народили та виховали двох доньок – Яну та Олену. Після звільнення в запас працював кочегаром у Коростенському теплокомуненерго потім лісорубом, а в подальшому – бригадиром у Коростенському державному лісомисливському господарстві. За сумлінну працю неодноразово був відзначений грамотами. Завжди був відповідальним та дисциплінованим працівником, за що користувався беззаперечною повагою у колег. В перші місяці війни, 7 квітня 2023 року Рожок Віктор Васильович був мобілізований  та став на захист Батьківщини. Служив головним сержантом, інспектором прикордонної служби 2 категорії – водій другої групи розвідки розвідувальної прикордонної комендатури швидкого реагування 3 прикордонного загону імені Героя України, полковника Євгенія Пікуса, Державної прикордонної служби України в/ч 9938. Побратими Віктора Васильовича писали про нього: «Віктор був дуже відповідальним, дисциплінованим, на нього завжди можна було покластись. Дбав за кожного як батько. В тяжкі хвилини завжди підставляв своє плече побратимам, а у вільний час – любив пожартувати. Загинув як герой. Для нашого підрозділу – це була велика втрата». 16 травня 2024 року в районі населеного пункту Білогорівка Сєверодонецького  району Луганської області під час виконання бойового завдання, внаслідок мінометного обстрілу загинув.