Павленко Микола Андрійович
Народився 29 травня 2001 року в селі Шатрище Коростенського району. Закінчивши 9 класів Грозинської гімназії, пішов навчатися в Коростенське професійно-технічне училище №16. Та навчання було не довгим, потрібно було забезпечувати життя самостійно. Тому вже через чотири місяці влаштувався на будівництво в сусіднє село. У маленькому кафе, куди забігав перекусити під час обідньої перерви знайшов не тільки друзів, але і нову родину. Микола зумів своїм щирим серцем та доброю душею заслужити любов нової сім’ї, яка прийняла його як рідного.
З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Микола постійно марив військовою службою. Добровільно пішов до військкомату та 7 липня 2023 року був призваний Коростенським РТЦК та СП до лав ЗСУ. Проводжали його в дорогу в один кінець названа мама та названий брат. Сьогодні названа мама Тетяна згадує: «Він так просив мене, ну відпустіть, а я як відчувала, що станеться щось недобре. Так просила і завжди казала, що так хочу побачити онуків, що ти маєш залишити на цій землі діток, які будуть продовженням тебе. Та він і слухати нічого не хотів. Завжди наспівував мені: «Батько наш Бендера, Україна – мати, ми за Україну підем воювати…». Які можна було підібрати слова, щоб його зупинити?»
Служив Микола солдатом, кулеметником в 1 окремому штурмовому батальйоні вогневої підтримки «Вовки Да Вінчі». Там він знайшов своїх друзів-побратимів, завжди розповідав про них. А вони дали йому позивний «КІПІШ». З великою повагою говорив про свого командира. Попри війну все мріяв, мріяв… Будував плани на майбутнє, завжди говорив про щасливе та мирне життя. Та цим мріям так і не судилося здійснитися.
2 серпня 2024 року отримав осколкове поранення в плече під час порятунку бійця-піхотинця. Та все ж 30 серпня повернувся на бойові позиції. Брав участь в боях близько населених пунктів Костянтинівка, Куп’янськ та Покровське.
7 вересня 2024 року наказом Міністра оборони України, Миколу Андрійовича нагороджено відзнакою «Залізний Хрест».
21 жовтня 2024 року загинув в населеному пункті Воздвиженка Покровського району Донецької області. Внаслідок вибухової травми серце Павленка Миколи Андрійовича зупинилося назавжди.