Волівецький Іван Сергійович
Народився 9 червня 1995 року в місті Коростені. У вересні 2001 року пішов до 1 класу Коростенської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7, де закінчив 9 класів. Рано залишився без батьків. Виховували Івана і двох його сестер бабуся з дідусем. Хлопець з дитинства ріс мужнім і був дорослим не за віком. Завжди намагався бути підтримкою для своєї родини.
Повну загальну середню освіту здобував у Вечірній школі та паралельно навчався в Коростенському професійно-технічному училищі №16, здобув дві професії токаря та слюсаря із складання металевих конструкцій. Роботи не боявся, тому відразу пішов працювати на ПрАТ «Хіммаш».
В червні 2015 року був призваний на строкову військову службу в ЗСУ та гідно виконав свій Конституційний обов’язок. Звільнившись зі служби пішов працювати на Коростенський завод МДФ.
На двадцяти трьох річчя отримав ключі від власної квартири від Коростенської міської територіальної громади. Йог щастю не було меж, Іван прагнув чогось більшого, змінив роботу, пішов працювати в місцевий маркет АТБ. Але в 2019 році померла найрідніша людина для Івана, бабуся Надія Григорівна. Він важко пережив цю втрату, але сестри підтримували його з усіх сил. Власної сім’ї Іван не мав, але дуже любив сестер та племінників.
Коли розпочалось повномасштабне вторгнення Іван одразу хотів іти в ЗСУ, але сестри вмовляли не йти, бо він був їх єдина підтримка. Іван погодився, але сказав: «Якщо прийде повістка – зразу піду. Хто як не я!».
З початком війни пішов працювати в магазин «Полісся Продукт». На всіх роботах, де працював Іван Сергійович завжди був душею всього колективу та без вагань приходив усім на допомогу. Завжди усміхнений, і щоб не трапилося, ніколи не опускав руки. Любив життя, любив своє рідне місто та говорив: «Все буде ок. Ми переможемо!»
20 вересня 2023 року був призваний на військову службу Коростенським РТЦК та СП та не вагаючись пішов захищати рідну землю.
31 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання зник безвісти в районі населеного пункту Роботине Пологівського району Запоріжської області. Після довгих пошуків 16 грудня 2024 року повернувся додому на щиті.