Омелянчук Олександр Володимирович
Народився 3 травня 1979 року в селі Велика Цвіля Ємільчинського району Житомирської області. Повну загальну середню освіту отримав в середній загальноосвітній школі Великої Цвілі. Після закінчення навчального закладу навчався в Миколаївському національному університеті імені В.О. Сухомлинського на фізико-математичному факультеті. Але вчителем бути не склалося.
Строкову службу проходив в 48-мій Кам’янець-Подільській інженерній бригаді (48 ІБр, в/ч А2738, пп В1527) — військове формування інженерних військ України в місті Кам’янець-Подільський Хмельницької області.
В жовтні 2000 року Олександр поїхав шукати кращого життя за кордон, працював на приватному підприємстві по обслуговуванню житлових комунікацій.
В 2007 році одружився та переїхав до міста Коростеня. Спільно з дружиною Таїсією народили та виховали двох дітей – Захарія та Юлію.
З початком повномасштабного вторгнення Олександр Володимирович їхав на Україну, бо працював вахтовим методом, та одразу пішов до військкомату, щоб стати на захист рідної держави. 25 лютого 2022 року пішов в ТрО, стояв на захисті північних кордонів. Після проходження навчання був направлений у військову частину А7309. Отримав спеціальність ЗКВ керованого мінування. Був нагороджений нагрудним знаком «За службу та звитягу ІІІ ступеня згідно наказу командира від 10 серпня 2022 року.
Служив Олександр головним сержантом-командиром відділення, заступником командира взводу. Помер 07.09.2024 р в шпиталі в міста Харків після отриманих поранень.