Податкова знижка

 

 Податкова знижка – це документально підтверджена сума витрат платника податку протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати. Порядок застосування податкової знижки передбачений ст.166 ПКУ.

   Право на податкову знижку має фізична особа-підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати, яка понесла витрати у вигляді:
– Сплати відсотків по іпотеці.
– Внесків на користь українських навчальних закладів усіх типів, якщо оплачувалася власне навчання або навчання близьких родичів.
– Оплати лікування платника податків або членів його близьких родичів у медзакладах.
– Сплати страхових платежів за договорами довгострокового страхування життя.
– Оплати допоміжних репродуктивних технологій (частково).
– Оплати вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням.
– Суми витрат на переобладнання автомобіля для роботи на газу або біопаливі.
– Оплати витрат на будівництво (придбання) доступного житла.
 
   Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу. 
 
   Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом .

   Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався  правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.