Особливості комунікації та взаємодії з тими, хто повернувся з полону

Травму після полону неможливо забути чи ігнорувати, але її можна переосмислити, краще за допомогою небайдужого суспільства, а не на самоті.

Нерідко в українців виникають труднощі у спілкуванні з рідними чи близькими, які повернулися з російського полону. Комунікацію можуть ускладнювати тривала розлука та пережитий у неволі травматичний досвід.

Саме тому не тільки родинам, Захисників, які повернулися з полону, а й усім жителям громад необхідно розуміти, як правильно спілкуватися та реагувати на поведінку людей, які пережили неволю. Для цього необхідно знати більше про пережитий травматичний досвід Захисників та їх родин.

Тому 29 липня в приміщенні Коростенської військової державної адміністрації фахівці Центру Життєстійкості Коростенської міської організації  Товариства Червоного Хреста Олеся Швець, Наталія Єрмак та дружина Захисника, який повернувся з полону, в якому був майже два роки, Ірина Антоненко-Алеєва поділилися рекомендаціями, які особливості комунікації та взаємодії з тими, хто повернувся з російського полону.

Учасниками тренінгу були голови громад, старости Коростенського району та спеціалісти відділу з питань ветеранської політики УПСЗН та РВА. Головні правила спілкування – не переходити особистих кордонів людей, які пережили травму, але при цьому залишатися чесними та співчутливими.

Заступник голови Коростенської районної державної адміністрації Володимир Сивко заначив, що насправді в українців немає такого досвіду спілкування з Захисниками, які пережили фізичні та психологічні травми та з родинами загиблих у цій жахливій війні, тому такі тренінги дуже необхідні для суспільства.

Тренінги будуть продовжуватись. Фахівці Центру  життєстійкості готові поділитися своїми  знаннями і досвідом та робити виїзди на місця в громади для того, щоб донести інформацію, як правильно взаємодіяти з людьми, які найбільше постраждали від війни «братнього народу» росії з Україною.