Орловський Ігор Васильович

4 Серпня 15:40

Народився 14 листопада 1973 року в місті Коростені. Навчався в Коростенській ЗОШ (ліцей) №8. Згодом вступив до Овруцького середнього профтехучилища №35 та здобув спеціальність «електрик». З 1999 року працював електриком на Укрзалізниці, був кваліфікованим працівником, якого поважали колеги та друзі.

З перших днів повномасштабного вторгнення росії став на захист Батьківщини. 25 лютого 2022 року Ігор, прийшов до Коростенського РТЦК та СП і добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Так він почав свій шлях в 115 окремій бригаді 143 батальйону територіальної оборони матеріального забезпечення ЗСУ. Отримав посвідчення учасника бойових дій.

1 листопада 2024 року переведений на посаду водія-електрика 115 бригади 143 батальйону стрілецького відділення першого стрілецького взводу другої стрілецької роти військової частини А7309. Воював на різних напрямках. Зокрема на Харківському, Донецькому та Луганському, мав звання та обіймав посаду старшого солдата, водія-електрика.

Ігоря Васильовича поважали побратими та командування за відданість, справедливість, людяність, доброту. Побратими, рідні та близькі згадують його, як людину з великим серцем, яка завжди підтримувала інших, зберігала оптимізм та надихала оточення. В минулому житті і під час військової служби мав неодноразові відзнаки, подяки за працьовитість, винахідливість та відданість своїй справі.

Попри стан здоров’я, він не залишив своїх побратимів. Залишився на передовій, щоб і далі боронити нашу Батьківщину. Його відданість і мужність були сильніші за біль та втому.

23 червня 2025 року в селі Діброва Сєвєродонецького району Луганської області Ігор Васильович загинув від мінно-вибухової травми, отриманої внаслідок бойових дій. Повертаючись із позиції, загинув унаслідок удару ворожого FPV-дрона. В машині, де було четверо бійців, він став живим щитом для своїх побратимів. Прийнявши на себе весь удар, він врятував трьох воїнів ціною власного життя.

Його подвиг назавжди закарбований у пам’яті тих, кого він оберігав, і в серцях усіх, хто його знав. Орловський Ігор Васильович став прикладом безмежної любові до України, відданості військовому обов’язку та вірності побратимам.

Пам’ять про нашого Героя житиме вічно у серцях рідних, побратимів та всіх українців.