Новий Закон «Про колективні угоди та договори»

12 Жовтня 16:03

З ухваленням і набуттям чинності урядового законопроєкту № 7628 «Про колективні угоди та договори» наймані працівники та роботодавці отримають сучасніші й дієвіші інструменти для ведення соціального діалогу, захист сторін колективних угод буде посилено.

За проєкт Закону України «Про колективні угоди та договори», який покликаний оновити чинний, але застарілий Закон України від 1 липня 1993 року № 3356-XII «Про колективні договори і угоди», Верховна Рада проголосувала за основу в першому читанні.

Колективно-договірне регулювання трудових відносин в Україні потребувало суттєвого оновлення. Статистика свідчить про те, що інтерес до укладення колективних договорів в умовах чинного правового регулювання зменшується. І це є проблемою, оскільки робітники та роботодавці втрачають випробуваний та надійний інструмент діалогу. Для виправлення ситуації та наближення українського законодавства в цій сфері до європейського Уряд разом з представниками зацікавлених сторін напрацював відповідний проєкт закону.

Закон передбачає розширення суб’єктного складу сторін колективних переговорів, що дозволить залучити до соціального діалогу й новостворені профспілки. Зокрема, на галузевому рівні: у колективних переговорах зможуть брати участь нерепрезентативні представники, які укладають галузеві угоди обмеженої дії.

Своєю чергою на рівні підприємства, установи чи організації право на укладення колективного договору матимуть усі без винятку працівники й роботодавці, зокрема фізичні особи.

Закон також визначає порядок застосування роботодавцем умов колективних угод у випадках, коли він зобов’язаний враховувати положення угод різного рівня (територіального, галузевого, локального тощо). Та встановлює взаємозв’язок між нормами колективних угод галузевого й територіального рівня.

Крім того, законопроєкт передбачає:

можливість призупинення й зупинення дії окремих положень колективних угод і договорів — за згодою сторін і в разі настання форс-мажорних обставин (перелік яких зазначено в договорі);
приєднання до сторін угод і договорів нових суб’єктів.