Кириєнко Сергій Володимирович
Народиввся 22 червня 1978 року в місті Коростень. Навчався в Коростенському міському ліцеї №9 до 9 класу. Надалі здобував освіту в Професійно-технічному училищі №16. Після закінчення пішов працювати в ЖЕК №4 міста Коростень. Продовжувати навчання Сергій відмовився зі словами: «Я не хочу бути начальником, я буду простою людиною і працюватиму». З початком російського збройного вторгнення у квітні 2014 року, Сергій залишив роботу та пішов добровольцем в АТО, після чого його повернули до дому за станом здоровʼя. Наступні роки він весь час намагався піти захищати свою країну та його повертали. Він завжди прагнув стати на оборону України для нього не було перешкод попри свій стан здоровʼя. 24 лютого 2022 року ранок його рідному брату Кириєнко Вʼячеславу (який нині знаходиться безвісно зниклим) приходить повістка, Сергій пішов разом з ним добровольцем. Хлопців повертали до дому, бо Сергій сказав «Нас з братом не розʼєднуйте, ми будемо разом.». Сергій хворіє і Вʼячеслава відокремлюють від нього. Попри всі намагання знову обʼєднатися, так вони й залишилися служити окремо один від одного. Сергій ніколи не шкодував про свої дії, він завжди знав чого прагне, завжди розумів, якщо прийдеться віддати своє життя за країну, він це зробить без роздумів. Служив солдатом резерву запасної роти. Помер 05.06.2022 року на пероні приміських потягів залізничного вокзалу м.Коростень (інфаркт міокарда).
Нагороджений відзнакою Коростенської міської територіальної громади «За МУЖНІСТЬ та ВІДВАГУ», посмертно.