Козловський Валерій Валерійович

Народився 06 жовтня 1974 року  в селі Межирічка Коростенського району Житомирської області в родині колгоспників. Батько працював комбайнером, а мама – різноробочою.

У 1981 році пішов у перший клас навчального закладу в селі Межирічка. В дитячому та підлітковому віці Валерій завжди допомагав батькам по господарству, а під час канікул працював у колгоспі: допомагав сушити на току зернові культури та виконував інші колгоспні роботи. Під час навчання в школі завжди приймав активну участь в спортивній та трудовій діяльності.

У 1992 році був призваний до лав ЗСУ, служив солдатом, механіком-водієм бойових машин піхоти. У 1994 році після, звільнення зі строкової військової служби, проходив службу в органах внутрішніх справ.

Був одружений, у шлюбі народився син Назар. Після служби  в органах внутрішніх справ працював на різних підприємствах, останнє місце роботи ПрАТ «Коростенський завод хімічного машинобудування». Валерій був майстром на всі руки: залишив після себе багато кам’яних огорож, камінів та печей.

Останні роки проживав у селі Межирічка та доглядав стареньку маму і підтримував сина, який навчався в ДНЗ «Малинський професійний ліцей».

В 2023 році був призваний Коростенським ТЦК та СП, та став на захист рідної держави. Служив солдатом, механіком-водієм механізованого відділення механізованої взводу механізованої роти механізованого батальйону в/ч А4007.

Будучи вірним військовій присязі, захищаючи суверенітет, цілісність та незалежність України загинув 15 лютого 2024 року, не допустивши оточення українських військ поблизу населеного пункту Авдіївка Покровського району Донецької області. Виконуючи наказ останнім виходив з оточення.

Похований на «Алеї Героїв» в місті Коростень.