Відділ інформаційно-консультативного забезпечення

#DOVIDKA.INFO: Зв’язок та пошук інформації

10 Вересня 10:07

Сусідські чати: як ділитись інформацією безпечно

Під час війни через напружене безпекове становище в країні українці стали більше обмінюватись інформацією в групових чатах месенджерів та соцмереж. Бути на зв’язку із сусідами в сьогоднішніх реаліях – потрібно. Це питання безпеки, поінформованості та підтримки одне одного. Однак важливо робити це правильно – щоб не нашкодити собі та іншим. Ось поради, як зробити чат вашого будинку безпечним і водночас корисним:

Зважено ставтесь до нових учасників чату. Не звинувачуйте їх у співпраці з ворогом за найменшої підозри. Найчастіше нові учасники будинкового чату – це просто нові мешканці. Перш ніж вдаватися до пошуку серед них шпигунів, проаналізуйте причини виникнення своїх підозр. Часто такі сумніви можуть бути спровоковані напругою через погані новини.

Не поширюйте дані про військові об’єкти та критичну інфраструктуру.Іноді чати з великою кількістю учасників можуть використовуватися ворогом для ведення розвідки та деструктивної пропаганди через окремих членів чатів.

Справедливу підозру викликають учасники чатів, що намагаються зібрати інформацію про:
- склади, ремонтні бази й автопарки;
- інженерно обладнані позиції ЗСУ та місця проживання особового складу;
- шпиталі;
- важливі об’єкти інфраструктури – теплоелектроцентралі, нафтобази, гідротехнічні споруди тощо;
- маршрути пересування наших військовослужбовців, зброї та боєприпасів.
Для попередження потрапляння чутливої інформації до рук ворога, не публікуйте та не поширюйте такі дані в групах месенджерів. Якщо ви є адміністратором чату, встановіть відповідні правила та попередьте учасників про важливість їх дотримання.

Не діліться у чатах інформацією про місця влучень ворожих ракет і дронів. Така інформація може використовуватися ворогом для коригування точності ударів та виявлення прогалин у системі протиповітряної оборони. В умовах воєнного стану за публікацію фотографій, що локалізують територію та/або нерухомість, загрожує кримінальна відповідальність. Не поширюйте у публічних чатах будь-яку інформацію про прильоти, обстріли й руйнування до її появи в офіційних джерелах.

Проте залишайтесь розсудливими. Дивні або невідомі звуки, які почув хтось із сусідів – допустима тема для обговорення. Адже домові чати існують для вирішення побутових проблем, а такі питання можуть бути пов’язані з аварійними ситуаціями у будинку.

Вимагайте від адміністратора чату видаляти повідомлення, що представляють цінність для ворога. Серед них ті, що можуть містити:
- геотеги та інші метадані відправлених файлів – фото або відео;
- впізнавані елементи місцевості, які можна ідентифікувати на мапі – характерні споруди, ландшафт, дорожні вказівники, зовнішня реклама тощо;
- серійні номери на уламках ворожих боєприпасів;
- номерні знаки військової техніки, позначки на ній;
- справжні імена/прізвища військовослужбовців, їхні обличчя.
Не поширюйте інформацію про визволення населених пунктів з-під окупації, якщо вона не підтверджена офіційними джерелами. Деокупація – не одномоментний і незворотний акт, а складний і часом тривалий процес, фінал якого може зафіксувати лише командування ЗСУ.

Завчасне розповсюдження повідомлень про визволення може створити безпідставні очікування та наразити місцевих жителів на небезпеку. Наприклад, якщо вони спробують повернутися до своїх помешкань через неперевірені дані. Тому поширюйте інформацію про звільнення територій чи контрнаступ тільки після її офіційного підтвердження.Крім того, привернення медійної уваги до щойно визволеного населеного пункту може спонукати ворога докладати зусиль для відвоювання позицій.
Не дозволяйте спровокувати вас на емоції, ворожнечу та «зраду».Суперечки в групових чатах сприяють розпалюванню ворожнечі між українцями. Зафіксовані випадки, коли через спільноти розповсюджуються емоційно заряджені заклики до протиправних дій. Наприклад, до перекриття автомобільних та трамвайних шляхів з вимогами увімкнути світло. Така агітація може послабити обороноздатність, тож не підтримуйте її розповсюдження. Маніпулятори грають на надмірних емоціях та почутті несправедливості. «В нашому будинку світла нема, а в іншому воно є» або «в нашому регіоні електроенергії нема, бо її спрямовують в інший регіон / продають за кордон» – яскраві приклади такого підбурювання.

Для уникнення емоційного впливу завжди перевіряйте інформацію за допомогою незалежних джерел – офіційних каналів державних установ, місцевої влади, в офіційних медіа. Також потурбуйтесь про встановлення і дотримання правил чату: визначте модераторів, неприпустимі теми та лексику при спілкуванні. Дотримання цих правил дозволить вам безпечно та вільно обмінюватися ідеями, думками та інформацією у своєму груповому чаті.

Поради щодо гігієни спілкування в групових чатах від Rakuten Viber:

Призначте модераторів групового чату та домовтеся про правила спілкування. Зафіксуйте, які теми обговорюються у групі, проговоріть, що заборонено спам. Ці правила зручно прикріпити зверху чату, аби всі їх бачили й пам’ятали про них.

Не переходьте на особистості. Під час переписки ми не зчитуємо емоції співрозмовника повною мірою, тож образити людину та зіпсувати відносини набагато простіше.

Не пересилайте новини та повідомлення із тривожною інформацією, не перевіривши їх в офіційних каналах чи у медіа. Це базове правило інформаційної гігієни, і воно вбереже вас та всіх учасників чату від зайвих нервувань.

Групові чати будинків – не найвдаліше місце для емоційного обговорення життєвих питань. Намагайтеся зосередитися на головному, конструктивно обговорюйте ті питання, що стосуються теми чату. Інакше учасники сприйматимуть чат як місце негативу і виключатимуть сповіщення, а отже, пропускатимуть важливе.

Шукайте інформацію у чатах самостійно, перш ніж перепитати всіх учасників. Наприклад, інформацію про провайдерів інтернету, які працюють під час відключення світла, учасники могли обговорювати раніше, тож варто пошукати її в месенджері перед тим, як іще раз перепитувати в чаті.

Закріплюйте важливі повідомлення зверху чату: наприклад, графіки відключення світла, правила спілкування, важливі номери телефонів аварійних служб – так її буде зручно знаходити.

Інструкцію розробив Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Міністерстві культури та інформації спільно з Rakuten Viber. До розробки рекомендацій долучились медіаексперти – авторка проєкту «НотаЄнота» Альона Романюк та голова Незалежної медіапрофспілки України Сергій Штурхецький.

Як бути на зв’язку та отримувати інформацію

Мобільний зв’язок у надзвичайній ситуації може бути відсутній. Якщо він буде, але слабким, можна використовувати полегшені версії багатьох додатків (Facebook Lite, Messenger Lite, Google Go, Google Maps Go). Вони потребують менше місця, працюють швидше навіть за умови гіршого доступу до Інтернету.

Також варто встановити на смартфон додаток з мапами, які не потребують мережі. Наприклад, mapy.cz, чи увімкнути відповідну функцію на Google Maps. Зверніть увагу, що додатки не завантажують автоматично потрібні карти — ви маєте зробити це самостійно і заздалегідь.

Розгляньте можливість придбати запасний кнопковий телефон. Він може працювати довше, ніж смартфон, якщо використовувати його лише для розмов.

Офлайн месенджери: коли немає інтернету та мобільного зв’язку

За відсутності мобільного зв’язку внаслідок ушкоджень мережі чи довготривалої відсутності електрики ми радимо користуватись національним роумінгом. Цю послугу надають усі українські оператори. Як під’єднатись – читайте тут.

А за одночасної недоступності інтернету або мобільної мережі вийти на зв’язок з рідними або сусідами можуть допомогти офлайн-месенджери.

За даними Центру Національного спротиву такі застосунки мають певні ризики для мешканців населених пунктів, що тимчасово перебувають в окупації. Через це наявність на телефоні такого месенджера може викликати додаткові питання з боку окупантів і створити для людини небезпеку.

В умовах війни цей варіант може бути допоміжним під час безпосередніх бойових дій чи вуличних акцій.

Особливість використання офлайн месенджерів у тому, що вони працюють через Bluetooth, Wi-Fi тa мережу смартфонів з такими ж встановленими додатками. Радіус дії цих месенджерів приблизно 100 метрів.

Звертаємо вашу увагу, що скачування цих додатків в Україні ще не є масовим, тому державні органи поки не дали офіційних висновків щодо безпечності їх використання та не гарантують конфіденційності.

Тож користуватись офлайн месенджерами радимо лише за крайньої потреби, коли це для вас єдиний спосіб вийти на зв‘язок.

Якщо ви все ж вирішили встановити офлайн-месенджер, нагадуємо, що завантажувати додатки потрібно тільки з офіційних сайтів або магазинів – AppStore та GooglePlay.

Які офлайн месенджери існують?

Автономний месенджер для спілкування Bridgefy

Доступність: безкоштовно

Де скачати? Лінк для IOS – тут, лінк для Android – тут.

Як працює? Через Bluetooth-зв’язок і тільки для зв’язку з користувачами, які теж встановили цей додаток.

Радіус дії: 100 метрів довкола вас.

Доступні режими:

Текстові повідомлення та передавання зображень між двома людьми чи групою (сусіди, родина). Адресату не обов’язково бути у вашій контактній книзі, але щоб написати йому, ви маєте ввести номер його телефону.
Режим трансляції – надсилання повідомлень всім знайомим і незнайомим користувачам, що запустили додаток і перебувають в радіусі до 100 метрів довкола вас (ця функція – спосіб поділитись інформацією в ході масштабних заходів, акцій протесту, тощо).

Безпека даних: усі повідомлення, відправлені між двома користувачами чи в групі, захищені. Щоб користуватися застосунком, вам не обов’язково мати обліковий запис у додатку чи ділитися своїм номером телефону. Однак перевірка номера телефону може прискорити виявлення потрібних вам користувачів.

Звернуть увагу, що функція “Трансляція” не захищає зміст ваших повідомлень і надсилає його всім, у кого є додаток Bridjefy у доступному довкола вас радіусі (100 м).

Briar
Доступність: Безкоштовно, але тільки для Android
Де скачати? Лінк для Android – тут.
Як працює? Через Bluetooth або WiFi-зв’язок і тільки для зв’язку з користувачами, які теж встановили цей додаток.
Радіус дії: 10 м. довкола вас, однак якщо ви далі, застосунок “запам’ятає” повідомлення й надішле його користувачу, коли ви знов опинитеся в радіусі досяжності.

Доступні режими:

текстовий чат з одним або кількома людьми через Bluetooth (у застосунку оберіть людину й натисніть «З’єднатися через Bluetooth» або створену вами точку доступу WiFi
тематичний форум (тестово)– синхронізоване спілкування з людьми, у яких встановлений додаток і яким ви надсилаєте запрошення долучитись до форуму. Однак тільки після того, як вони приймають запрошення
блог: ви можете створити блог, публікації в якому буде видно всім користувачам, яких ви колись долучили до своїх контактів. Без доступу до мережі тим, хто в радіусі 10 м від вас, а також тим, чий гаджет підключений до мережі, незалежно від того, як далеко від вас вони перебувають.

Безпека даних: працює без перевірки номера телефону. Достатньо ввести своє ім’я (або вигаданий логін) і встановити пароль. За цим логіном вас шукатимуть інші користувачі.

Застосунки-рації: Two Way: Walkie Talkie або Walkie Talkie Communication

Доступність: безкоштовно
Де скачати? Лінк на завантаження Two Way: Walkie Talkie для IOS – тут, лінк для Android – тут, лінк на завантаження Walkie Talkie Communication для IOS – тут, лінк для Android – тут.
Як працюють? Як традиційна рація, без необхідності підключення до мережі. Ви можете обрати номер каналу чи місцезнаходження на карті в додатку й поговорити з тим, хто перебуває на тому ж каналі.
Радіус дії: 60-100 метрів довкола вас.

Доступні режими: один режим голосового зв’язку. Просто натисніть кнопку “Talk” на головному екрані й почніть говорити. Відпустіть її – і ви почуєте, як говорять інші. Те ж саме має зробити ваш співрозмовник.

Безпека даних: не вимагає вводити номер телефону чи будь-які дані. Водночас відсутнє шифрування повідомлень і вас почують усі, хто перебуває на тому ж каналі, куди ви повідомляєте щось.

До речі, рації – ще один спосіб мати зв’язок, коли немає мобільної мережі та інтернету. Як ними користуватись, читайте тут.

Як використовувати рації

В умовах відсутності мобільного зв’язку телефон може замінити рація. Комплект цих пристроїв у родині варто використати, щоб домовлятися одне з одним, коли потрібно буде самостійно переміститися в безпечне місце.

Сучасні рації прості у використанні, можуть мати вбудований FM-приймач. Радимо підготувати запасний акумулятор.

Не варто вмикати рацію на передачу сигналу на частотах поліції чи інших служб: це заважатиме їх роботі.

Зв’язок в окупації

Бути зі зв’язком на окупованих територіях – часто питання не просто безпеки, а й виживання. Розповідаємо, як подбати, щоб у вас був мобільний зв’язок, інтернет та телебачення.

Мобільний зв’язок і телефони

Якщо український мобільний зв’язок не зник повністю, але мережа вашого оператора недоступна, спробуйте підключитися до інших українських мобільних операторів за допомогою національного роумінгу. Цю послугу надають усі українські оператори. Як під’єднатися, читайте тут.
За можливості не користуйтеся російськими SIM-картками. Якщо купувати SIM-карту все-таки доводиться, спробуйте отримати її без паспорта, щоб не передавати окупантам своїх персональних даних.
Російські спецслужби мають доступ до мереж російських операторів, тому користуватися зв’язком російських мобільних операторів треба максимально обережно. По телефону говоріть тільки про буденні нейтральні речі та уникайте тем, які можуть нашкодити вам і вашим близьким: не обговорюйте місць дислокації чи руху окупаційних військ, окупаційної влади тощо. Краще взагалі мінімізувати розмови з використанням мобільного зв’язку та користуватися месенджерами з відкритим кодом і наскрізним шифруванням передавання даних.
Не зберігайте в телефоні небезпечної для вас інформації. Видаляйте з пам’яті пристрою весь контент, який може нашкодити вам у разі затримання окупантами: листування, фото, відео, завантажені файли. Ви можете зробити це вручну (не забудьте очистити кошик) або за допомогою програм, які безповоротно знищують файли.

Ще один варіант – скинути систему телефона до заводських налаштувань. У такому разі з пристрою будуть видалені абсолютно всі дані та файли без можливості відновлення. Для цього:

Якщо у вас Android: зайдіть у Налаштування > оберіть Загальне керування > натисніть Скидання > натисніть Скинути до заводських налаштувань (назви меню можуть дещо відрізнятися залежно від моделі телефону).

Якщо у вас iOS: оберіть Параметри > Загальні > Перенести чи скинути iPhone > Стерти весь вміст і налаштування.

Та майте на увазі, що повністю порожній телефон також може викликати підозри в окупантів.

Прискіпливо оцініть, які з застосунків вашого телефона чи підписки в месенджерах та соцмережах можуть викликати підозру в окупантів і позбудьтеся їх.
Обов’язково використовуйте вбудовані засоби блокування телефону (пароль, графічний ключ, відбиток тощо), щоб ускладнити стороннім доступ до нього в разі втрати.
Забороніть доступ до геолокації.
Якщо є можливість, знайдіть старий працездатний телефон, який ви зможете віддати на вимогу окупантів.

Інтернет

За можливості використовуйте VPN-сервіси (особливо, якщо ваш інтернет-провайдер підключений до російської мережі). VPN-сервіси дають можливість уникати відстеження, користуватися ресурсами, доступ до яких заборонено, відвідувати заблоковані сайти. Зараз окупанти блокують багато таких сервісів, тому потрібно шукати ті, які все ще працюють. Зважайте також на те, що наявність VPN-сервісів на пристрої може викликати підозру в окупантів.
Якщо у вас український інтернет-провайдер, намагайтеся спілкуватися з усіма через Wi-Fi. Телефонуйте в месенджерах. Як їх безпечно налаштувати, читайте тут.
Використовуйте надійні паролі до всіх облікових записів (як це зробити, читайте тут), встановіть двофакторну аутентифікацію.
Не зберігайте на комп’ютерах і ноутбуках та видаляйте з пам’яті всю інформацію, яка може нашкодити вам у разі затримання окупантами: листування, фото, відео, завантажені файли. Після видалення файлів не забудьте очистити кошик.
Не під’єднуйтеся до невідомих відкритих Wi-Fi-мереж або інших пристроїв, які «роздають» інтернет.
Якщо користуєтеся соцмережами, приберіть з налаштувань усю особисту інформацію (номер телефону, дату народження, місце проживання, місце роботи тощо). Не публікуйте на своїх сторінках контенту, який може викликати негатив в окупантів. Де можливо, залиште доступ до вашої сторінки тільки для тих, кому довіряєте.

Радіо та телебачення

Від початку війни українське телебачення розкодоване на супутнику й безкоштовне. Сигнал можна зловити супутниковим чи вбудованим у телевізор приймачем.

Шукайте українські канали за такими параметрами:

Супутник Astra 4A (4.8°E). Частоти та поляризація 11766 H, 12130 V, 12437 V.

Супутник Amos 3 (4.0°W). Частоти та поляризація 11140 H, 11175 H.

Важливо! Деякі поради, залежно від умов та ситуації в окупованих населених пунктах, можуть не працювати. Враховуйте оперативну обстановку та піклуйтеся перш за все про власну безпеку.

Як захиститись від дезінформації

Дотримуйтесь наступних порад:

Поширюйте інформацію лише з перевірених джерел. Достовірна інформація від державних органів — на їхніх офіційних сторінках у соцмережах чи каналах Суспільного мовлення (UA:Перший, колишній УТ-1).

Не вірте повідомленням про припинення боротьби з боку української армії. Така інформація — типовий прийом для деморалізації населення. Ви маєте пам’ятати, що в разі ворожої агресії українські силовики неухильно чинитимуть опір.

Якщо перервався інтернет-зв’язок або сторінки державних органів недоступні, звертайтесь по інформацію до Суспільного мовлення: телеканал UA:Перший та UA:Українське радіо. Налаштуйте радіоприймач на частоту свого міста заздалегідь, дізнатись частоту мовлення можна на сайті nrcu.gov.ua/maps. Якщо маєте стаціонарну радіоточку, користуйтеся нею.

Не поширюйте інформацію про переміщення українських військ. Ви можете нашкодити тим, хто захищає вас.

Не вірте повідомленням про умисні обстріли мирного населення, нібито вчинені українськими військовими. Таким чином агресор намагається підірвати вашу довіру до захисників.

Не діліться неперевіреною інформацією про перебіг бойових дій. Такі дані мають лише органи безпеки та оборони України. Інформація з будь-яких інших джерел чи приватних сторінок у соцмережах може не відповідати дійсності.

Перевіряйте патріотичні на вигляд, але сумнівні за змістом повідомлення та заклики. Агресор може прикриватись гаслами й українською символікою.

Діпфейки: що це таке та як їх виявити

Росіяни опановують інструменти штучного інтелекту, щоб їх фейки виглядали переконливими та вводили в оману все більше людей. До сучасних інструментів вдаються й недобросовісні українці, які таким чином хочуть наростити популярність того чи іншого створеного ними ресурсу в соцмережах.

У цій довідці розповідаємо, чому не всьому, що ви бачите, можна вірити і як зрозуміти, що перед вами діпфейк.

Діпфейк — це штучно згенеровані відео, аудіо чи фото, створені для введення в оману. Вони зображують конкретну особу чи групу осіб.

Сьогодні діпфейки активно використовуються з кількох причин:

Новизна. Українська інтернет-аудиторія ще недостатньо знайома з цим типом фейків, тому користувачі з більшою ймовірністю віритимуть інформації, поданій у діпфейку.

Приклад: у багатьох соцмережах наприкінці 2023 року активно поширювали фейкове відео, де нібито Володимир Зеленський говорить, що всім українцям, які не виїхали за кордон під час повномасштабної війни, виплатять по 16 тисяч гривень.

Ефективність. Створити діпфейк можна з будь-яким політиком, актором, громадським діячем, за основу взявши реальне відео. Для цього спікера можна написати будь-який текст будь-якою мовою, поєднати відео та аудіоряд і представити це відео як правдиву топновину.

Приклад: у березні 2022 року в ефірі «Україна 24» показали відео, де нібито Володимир Зеленський оголошує про капітуляцію України у війні з росією.

Простота. Згенерувати діпфейк можна за лічені хвилини за допомогою інструментів штучного інтелекту. Чим простіший діпфейк, тим легше його розпізнати. І навпаки, чим більше часу пропагандисти приділили створенню діпфейку, тим складнішим стає завдання з його розвінчання. Російська пропаганда використовує як прості, так і складні діпфейки, залежно від інформаційних приводів.

Види діпфейків

Комерційні. Автори фейку створюють сторінку в TikTok або Instagram, яка візуально повторює стиль відомого українського ЗМІ чи блогера, й наповнюють цю сторінку штучно згенерованими відео, обовʼязково на гостру соціальну тематику.Наприклад, мобілізація, повернення чоловіків із-за кордону, новини з фронту тощо. Зазвичай такі відео дають якусь частину інформації, а щоб дізнатися решту, пропонують перейти на анонімний Telegram-канал, посилання на який зазвичай закріплене в шапці профілю. І щоб отримати доступ, на нього треба підписатися. Звісно ж, жодної корисної інформації на цьому каналі ви не знайдете, проте підписка залишиться. Такі діпфейки зазвичай використовують для накручуванняінтернет-аудиторії.
Розважальні. Такі діпфейки зазвичай публікують на сатиричних Telegram-каналах – вони обігрують відомі або присвячені актуальним. Наприклад, є багато варіацій зі словами самопроголошеного диктатора Білорусі Лукашенка про те, звідки на Білорусь нібито готувався наступ.Або вигадані «погрози» голови СБУ Василя Малюка тим українцям, які знімають роботу ППО. Їхня мета — розважити аудиторію, привернути її увагу до себе та збільшити кількість підписників.
ІПСО (інформаційно-психологічна операція). Російські ІПСО спрямовані на підрив довіри українців до влади та Сил оборони України, зменшення волі до перемоги та поширення паніки. Наприклад, у листопаді 2023 року російські Telegram-канали масово поширювали фейкові відео з Валерієм Залужним, де він закликав ЗСУ покинути зони бойових дій і захоплювати владу.

Як дізнатися, що перед вами – діпфейк

Ознаки, що можуть свідчити про несправжність відео:

міміка спікера, особливо рух губ, не повністю збігається зі сказаним

фейкове відео опубліковане не на перевіреному новинному ресурсі чи офіційній сторінці спікера, а на анонімному каналі в соціальних мережах.

відео має погану якість.

у відео відсутні сторонні звуки та шуми

голос спікера відрізняється від голосу реальної людини.

заява спікера суперечить його попередній риториці.

Наприклад, коли Валерій Залужний несподівано виступає за державний переворот, а Володимир Зеленський неочікувано наказує відступити з Авдіївки.

Щоб розпізнати діпфейки в зображеннях, варто звернути увагу на:

дрібні деталі на фото
розмиті обличчя
глянцевий ефект у шкіри
зайві або відсутні кінцівки
викривлені символи, як-от неправильні смуги на прапорі
неприродний фон
неприродні пози людей на світлині

Існують кілька цифрових інструментів, що допоможуть виявити діпфейк.

Оригінальність аудіозапису допоможуть перевірити такі безкоштовні інструменти:

PlayHT
AI or Not
AI Speech Classifier (дозволяє визначити, чи згенерували аудіо на сайті ElevenLabs, працює й з українською мовою)

Серед платних ресурсів: AI Voice Detector, Resemble Detect.

Перевірити оригінальність зображення допоможуть такі безкоштовні інструменти:

Fake news debunker by InVID & WeVerify
FotoForensics
AI or Not.

Як не потрапити на гачок діпфейку

Менше емоцій. Мета діпфейку — розпалити ваші емоції. Тому, якщо ви бачите контент, що несе більше емоційного навантаження, ніж інформаційного, перше, що треба зробити – відправити ці емоції на «карантин» та не вчиняти імпульсивних дій. Наприклад, не поширювати інформацію серед свого кола спілкування: ви лише посилите дію цього фейку.
Обʼєктивно проаналізуйте джерело, де опублікували діпфейк. Чи це перевірене медіа, чи анонімний канал у соцмережі? Подивіться, які ще новини публікують на цій сторінці, чи є на ній приклади заангажованого висвітлення подій. Якщо ця сторінка поширює однотипні відео чи новини з гучними емоційними заголовками, не варто довіряти цьому джерелу.
Перевірте, що про це писали надійні українські ЗМІ з білого списку медіа від Інституту масової інформації. До цього списку входять українські ЗМІ, що дотримуються професійних стандартів і яким можна довіряти. Якщо такі медіа не висвітлювали дану новину, цілком імовірно, що це фейк. Також варто перевірити канали українських фактчекерських організацій: VoxCheck, Центру стратегічних комунікацій, StopFake.

Якщо ви виявили діпфейк або сумніваєтесь, чи можна вірити новині, напишіть про це в чат-бот Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Інструкцію розроблено за рекомендаціями фактчекінгового проєкту VoxCheck.

Яким джерелам інформації можна довіряти

Насамперед, орієнтуйтеся на повідомлення державних установ. Слідкуйте за інформацією від ДСНС, армії та уряду на сторінках їх сайтів чи соцмереж, а також у повідомленнях Суспільного мовлення.

Нижче ви знайдете перелік перевірених джерел. Зверніть увагу, що в соцмережах верифіковані (офіційно підтверджені) акаунти біля назви мають спеціальну позначку — синю галочку. Таким чином соцмережа підтверджує, що цю сторінку справді веде ця особа чи установа. В Україні ще не всі офіційні установи її отримали, тож беріть до уваги акаунти зі списку.

Суспільне мовлення:

Сайти державних служб:

Корисні чат-боти у Viber

У Telegram ворог часто створює двійників чат-ботів для того, щоб вводити українців в оману й збирати їх персональні дані. Перевірити, чи безпечний бот, яким ви користуєтеся, можна тут.

На відміну від Telegram, у Viber цієї проблеми не існує. Адже чат-боти й канали там проходять модерацію (перевірку адміністрацією) і будь-хто не може дублювати канал чи бот, створений раніше.

Якими корисними чат-ботами можна користуватись у Viber, читайте далі.

Чат-боти для вашої безпеки

Безпека: довідник – Інформаційний чат-бот проєкту Dovidka.info. У ньому є плани дій на випадок різних надзвичайних ситуацій, що можуть статися під час війни.

Пункти Незламності – Чат-бот з інформацією про Пункти незламності у вашому місті та їх пошук за геолокацією.

Де укриття? – Чат-бот з інформацією про укриття вашого міста та їх пошук за геолокацією.

вБезпеці – Чат-бот з інформацією про гарячі лінії допомоги гуманітарних організацій.
Handy Friends Bot – Цифровий помічник українця за кордоном.

Чат-боти для протидії фейкам

SPRAVDbot– Бот від Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Можна надіслати фейк, або новину, в правдивості якої ви сумніваєтесь, і фахівці її перевірять. Якщо вона виявиться фейком – спростують.
ФейкоБот – Інформаційний чат-бот із виявлення фейків та боротьби з дезінформацією.

Чат-боти влади вашого міста

1551 Official – Гаряча лінія Києва.
Ternopil Military Administration – Чат-бот військової адміністрації Тернополя.
Rivne Military Administration – Чат-бот військової адміністрації Рівненщини.
Volyn Hotline – Гаряча лінія Волині.
Zakarpattya Military Administration – Чат-бот військової адміністрації Закарпаття.

Медичні чат-боти

Лікар Іван Маск – Інформаційний чат-бот про коронавірус в Україні.

Корисні чат-боти державних органів і організацій

Дія – Інформаційний та сервісний чат-бот Дії.
Укрзалізниця – Чат-бот “Укрзалізниці” для придбання залізничних квитків.
Укрпошта – Чат-бот “Укрпошти” з інформацією та сервісами.
Info TAX – Чат-бот Податкової служби України.

Чат-боти правозахисних організацій

Warcrime bot – Чат-бот для реєстрації військових злочинів.

Чат-боти для пошуку даних

Опендатабот – Чат-бот для доступу до баз відкритих даних України.

Корисні канали у WhatsApp

Через сумнівні надійність і безпеку мессенджера Telegram усе більше державних органів та інших організацій створюють канали інформування на інших платформах. Зокрема, у месенджері WhatsАpp.

Якщо ви вирішили відмовитися від Telegram або хочете читати новини не лише там, ось список перевірених каналів, на які радимо підписатись у WhatsApp.

Офіційні канали органів влади

Володимир Зеленський – Офіційний канал Президента України Володимира Зеленського.
Олена Зеленська – Офіційний канал Першої леді України Олени Зеленської.
Міністр цифрової трансформації — Михайло Федоров – Офіційний канал Міністра цифрової трансформації Михайла Федорова.
Anton Melnyk – Радник Міністра цифрової трансформації.
ДСНС України – Офіційне представництво Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Канали про Україну

Ukraine.ua – Офіційний канал України — хороброї країни, що бореться за свободу в самому серці Європи. Підписуйтеся, щоб отримувати перевірені новини та досліджувати Україну.
UNITED24 Media – UNITED24 допомагає побачити справжню Україну і те, як вона впливає на кожну людину в світі.

Канали військових

Повітряні Сили | UA Air Force – Офіційний канал Повітряних сил Збройних сил України.
Головне управління розвідки МО України – Офіційний канал Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
Кирило Буданов – Офіційний канал Начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-лейтенанта Кирила Буданова.
АЗОВ – Офіційний канал 12-ої бригади спеціального призначення «Азов» НГУ.

Канали для протидії фейкам

SPRAVDI – Канал Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Розвінчання російських фейків та пояснення важливих подій.
StopFake – Журналістська організація, що ставить на меті перевірку інформації, посилення медіаграмотності аудиторії та боротьбу за чітке розмежування між журналістикою фактів і пропагандою.

Канали в Telegram, що маскуються під українські, а насправді є проросійськими

Центр Стратегічних комунікацій спільно з СБУ публікував список каналів у Telegram, що позиціонують себе як “незалежні інформаційні канали”, але насправді їхню роботу координує кремль. Серед них — «Резидент», «Легитимный», «Картель», «Сплетница» та інші.

Іноді важко виявити, що ці канали небезпечні, адже повідомлення з пропагандою вони уміло ховають серед справжніх новин.

Тож зробіть ревізію своїх підписок, використовуючи цей перелік. Наполегливо радимо відписатися від будь-якого з наступних каналів:

Крокодил (@KrokooDil)
ШептунUA Украина Война (@sheptoon)
Легитимный (@legitimniy)
Анатолий Шарий (@ASupersharij)
Резидент (@rezident_ua)
МОНТЯН! (@montyan2)
ЗеРада (@ZeRada1)
Open Ukraine| Открытая Украина (@OpenUkraine)
UKR LEAKS (@ukr_leaks)
Сплетница (@spletnicca)
Картель (@ZE_kartel)
Ольга Шарий (@OlgaSharij)
Украина.ру (@ukraina_ru)
MediaKiller (@MediaKiller2021)
ТелеДНО (@tvdno)
Женщина с косой (@skosoi)
Типичная Одесса (@odessa_typical)
Война с фейками (@warfakes)
Главное в Херсоне и области (@hercon_ru)
Чёрный Квартал (@cherniy_kvartal)
НачШтабу (@nach_shtabu)
Бунтарь (@buntariy)
наглый (@maksnazar)
Украина. Спецоперация. Мониторинг (@MonitoringUA)
Я Краматорск (@news_kramatorsk)
Одесский фраер (@life_odessa)
Запрещённая Украина (@godeye_ru)
Отряд Ковпака (@otryadkovpaka)
Шкварка News (@belshkvarka)
Кріт СБУ (@SBUmole)
цибуля UA (@tsibulya_ua)
Администрация города Мелитополя (@melitopoladmin)
IDirty Harry | Игорь Гомольский (@harry_homolsky)
Партия Шария (@sharij_official)
Нетипичное Запорожье (@zp_live)
Новости Херсонщины (@kherson_news_info)
Главное в Геническе (@Genichesk_ru)
Херсон Life Новости (@NewsKhersonLife)
Украинский формат (@Ukrainian_format)
Главное в Мелитополе (@melitopol_ru)
Тень на плетень (@Ten_NaPleten)
Николаев live (@niklive)
Тремпель Харьков (@kharkov_trempel)
93 бригада “Холодний Яр” | ОБРАТНАЯ СТОРОНА (@HolodniyYar)
ХтоШо Сергей Черкасский (@htosho)
Главное в Чернобаевке (@chernobaevka_ru)
Новый Мелитополь (@NowMelitopol)
Military photographer (@photographermilitary)
ХЕРСОНЩИНА сегодня (@herson_today)
Херсонский Вестник (@HersonVestnik)
Главное в Каховке и Новой Каховке (@newkahovka_ru)
Главное в Скадовске (@skadovsk_rus)
Бердянск ZaVtra (@brd_zavtra)
Новый Мелитополь (@NowMelitopol)
Южный плацдарм (@yug_plazdarm)
Энергодарский связной (@zaporojie24)
Токмак Сегодня (@tokmak_segodna)
Главное в Пологах (@polohy_ru)
Главное в Энергодаре (@energodar_ru)
Главное в Бердянске (@berdyansk_ru)
Харьковские антифашисты (@Kharkiv_antiFA)
Нетленка (@netlenkanet)

Базові поради, щоб не стати жертвою інформаційних операцій ворога

Дезінформація – це фальшивий, маніпулятивний контент, створений навмисно, щоб зашкодити. Вона покликана створити брехливі сенси, залякати, ввести в оману та завдати удару.

Дезінформатори фальсифікують усе – новини, книжки, документи, твори мистецтва та навіть публічні події. Російські пропагандисти постійно вигадують та перекручують інформацію про події. Організовують підставні заходи, щоб легалізувати свої злочини та використати їх у публічному просторі проти України.

Щоб вберегти себе від дезінформації важливо дотримуватися низки простих правил та розрізняти інформаційні атаки.

Як виявити фейк?

Вимкніть «режим автопілота» у споживанні інформації та запитайте себе:

Чому я бачу цю інформацію?
Яке джерело поширило цю інформацію (сторінка соцмереж, медіа чи підозрілий сайт)?
Хто автор повідомлення (офіційна особа, журналіст чи анонімний дописувач)?

Зверніть увагу на:

Наявність посилань на джерела інформації.
Подання фактів, оцінок і коментарів, узагальнення.
Фото чи відео, використані на підтвердження інформації.
Коментаторів, залучених експертів.

Ознаки маніпулятивної інформації:

Емоційно забарвлена подача – “неймовірна” чи “шокуюча” інформація.

Відсутнє першоджерело.

Підозрілий акаунт, який поширює інформацію.

Дезінформатори також часто використовують фейкові фотографії. Як їх перевірити?

Відкрийте браузер Google Chrome. Натисніть правою кнопкою миші на фото, яке хочете перевірити та виберіть опцію: “шукати зображення в Google”.
Якщо у вас інший браузер, тоді відкрийте Google. Перейдіть у розділ: “пошук за зображенням”. Скопіюйте посилання на зображення і вставте його в рядок пошуку.

Таким чином ви зможете перевірити, чи зображення не крадене, де воно з’явилось вперше та яку ситуацію ілюструє насправді.

На що звернути увагу, коли знайшли першоджерело фотографії?

Дати публікацій: однакові чи різні?
Місце публікації: хто опублікував це фото? Чи можна довіряти цьому джерелу?
Чи відповідає назва та зміст статті фотографії?
Чи є відмінності між оригіналом, який ви знайшли, та фото, яке ви хотіли перевірити? Наприклад, фото обрізане, додані або змінені елементи.
В якій країні зроблено фото? Про яку країну йдеться в посиланні?

Джерела інформації

Важливо! Читати інформацію слід лише на офіційних ресурсах – сайти або канали міністерств та інших органів державної влади, а також на платформах Суспільного мовника.

Інформація, отримана на неофіційних каналах та сторінках у соціальних мережах, може бути неправдивою. Наприклад, У 2021 році СБУ викрила мережу зловмисних телеграм-каналів, пов’язаних з російськими спецслужбами. Прикриваючись форматом “інсайдерська інформація” вони транслювали ворожі заклики та фейки. Серед них («Резидент», «Легитимный», «Картель», «Сплетница» та інші). У лютому 2022 року Центр протидії дезінформації публікував розширений список таких каналів.

Також в інформаційному просторі існує багато сайтів-сміттярок, які зароблять на дискредитаційних повідомленнях. Проте часто користувачі вірять сумнівним джерелам інформації, адже інформацію там подають емоційно, так щоб одразу налякати, шокувати чи обурити і вимкнути здатність до холодного аналізу.

Ознаки сайту-сміттярки:

Імітує сайт реального ЗМІ (bbc-cnn, ua24ua, informator.su тощо).

Немає інформації про редакцію сайту (рубрики «Про нас», «Редакція»).

Контент підозріло однотипний.https://youtu.be/mLELhPUTyBw

Дотримуйтеся 5 простих кроків медіаграмотності:

Свідомо формуйте свій інформаційний простір.

Протидійте цифровій залежності та вимкніть режим “автопілота”.

Опануйте думки та емоції.

Перевіряйте отриману інформацію в різних джерелах.

Перевіряйте інформацію, яку маєте намір поширити.

Не ловить мобільний? Як автоматично підключитись до іншого оператора. Національний роумінг

Vodafone, Київстар, lifecell запускають тестування національного роумінгу в Україні. Якщо мережа вашого оператора недоступна, тепер можна переключатися на мережу інших.

Як це зробити (всі пункти обов’язкові):

Відключити автовибір мережі (на Android: Налаштування – Мобільна мережа (чи Підключення) – Оператор, на iOS: Параметри – Стільникові дані – Вибір мережі)
Знайти й вибрати доступну мережу: Vodafone UA, UA-KYIVSTAR чи LIFECELL
Якщо зареєструватися не вдалось, спробувати ще раз або вибрати іншу мережу
Перевірити можливість вихідного дзвінка, SMS

Важливо: раз на день намагайтеся повернутись до мережі свого оператора. Бо підключення національного роумінгу навантажує мережі і може впливати на якість роботи деяких послуг.

https://youtu.be/WYLMNHhk5Qo

Як економити заряд телефона

Щоб економити заряд телефона в умовах відсутності електроенергії, дотримуйтесь цих порад від Держспецзв’язку. Вони допоможуть залишатись на звʼязку максимально довго.

Заряджайте телефон за кожної можливості й постійно тримайте зарядженими павербанки.

Увімкніть режим енергозбереження. Ярлик із цією функцією розташований на панелі швидких налаштувань, а також у налаштуваннях (“Батарея – Живлення” тощо).

Якомога рідше вмикайте екран та встановіть енергоефективні налаштування екрану. Для цього:

увімкніть стандартну плавність дисплею замість високої, якщо в смартфоні є відповідне налаштування
вимкніть автообертання екрану
поставте яскравість екрану на мінімум
встановіть енергоефективні «шпалери»: чорний фон для OLED/AMOLED-дисплея, світлий – для IPS (тип екрана вашої моделі телефону можна знайти на сайті виробника).

Видаліть не критичні для вас додатки, які активно використовують батарею, або додаткові акаунти в цих застосунках. Дізнатися рівень енергоспоживання додатків можна, перейшовши в Налаштування → Батарея (або Акумулятор) → Використання батареї (або використання Акумулятора).

Вимкніть автозавантаження, автооновлення та синхронізацію застосунків, особливо якщо у вас підключено кілька акаунтів (в режимі енергозбереження ця функція має працювати автоматично):

Android → налаштування → акаунти та синхронізація,

iOS → налаштування → App Store → Оновлення програм.

Обмежте кількість додатків у «несплячому» (фоновому) режимі, залиште тільки ті, від яких залежить ваше життя: месенджер, дзвінки, застосунок «Повітряна тривога»

Android → ліва сенсорна клавіша → змахніть непотрібні додатки,

iOS → проведіть пальцем угору від нижнього краю екрану, доки не з’явиться Перемикач програм, або двічі натиснувши на кнопку «Початок» → змахніть угору екран попереднього перегляду програми, щоб закрити її.

Вимкніть розпізнавання голосових команд

Android → Google Now → налаштування → Голосовий пошук → Розпізнавання «О’кей, Google»,

iOS → налаштування → Siri та пошук або Siri та диктування.

Зменшіть режим очікування екрану до мінімуму

Android → Панель швидких налаштувань або Налаштування → Екран

iOS → Налаштування – Загальні або Налаштування -> Екран та яскравість

Вимкніть вібрацію

Вимкніть зайві комунікації: GPS, Bluetooth.

Відмовтесь від перегляду відео та ігор на смартфоні.

Якщо ситуація з живленням критична (немає світла й невідомо, коли буде)

Увімкніть режим “екстрена економія енергії”, якщо такий є у вашому смартфоні.

Переведіть смартфон у режим польоту, якщо є альтернативний звʼязок.

Користуйтесь одним смартфоном на родину по черзі.

Домовтесь із близькими про час виходу на зв’язок або про час і місце зустрічей, якщо не вийде відновити зв’язок. Порадьте людям поруч зробити те саме.

Випишіть на папір усі важливі номери телефонів на випадок, якщо батарея сяде.

Тест для перевірки новини

Завантажити файл у форматі pdf

«Чи можна довіряти новині?»

Яке джерело поширило цю інформацію?

Російське медіа

Сусід розповів, допис  у соцмережах, невідомий сайт

Офіційне джерело – президент,  міністерство, інший держорган

Чи фото й відео, що супроводжують новину, не фейкові?

Фото чи відео давно бачив в інтернеті

Новина – це лише текст,  не підтверджений фото й відео

Новина підтверджена фото й відео  з чітким розумінням, що зображено

Повідомлення змушує вас відчувати емоції?

Викликає емоції, у заголовку є слова  «жахливо», «соромно», «скандал»

Не можу визначитися

Новина сприймається спокійно

На що посилається автор?

На чутки

Джерело відсутнє, воно анонімне

На офіційний документ: закон,  постанову чи заяву чиновника

Наскільки новина для вас є зрозумілою?

Нічого не зрозуміло

У новині є незрозуміла  інформація, якої автор не пояснив

У новині чітко вказано, хто, що, де  й коли зробив

Що про це повідомляють інші медіа?

Про новину більше ніхто не згадує

Схожа інформація є ще в небагатьох ЗМІ

Багато перевірених ЗМІ про це пишуть

Якщо більшість ваших відповідей – із зеленою галочкою, швидше за все  новина правдива.

Якщо більшість відповідей – із жовтою галочкою, дослідіть новину глибше.  Вона може бути фейком.

Якщо майже всі відповіді – із червоною галочкою, швидше за все новина — фейк!  І ви уміло його виявили!

Візьміть за звичку перевіряти новини до того, як вірити їм та їх поширювати. Ставтеся критично до будь-якої інформації. Подумайте, кому вигідно поширювати таке повідомлення саме зараз і що воно може змінити. І пам’ятайте: популярність допису не  є ознакою правдивост