Білошицький Микола Олексійович

Народився 25 грудня 1983 року  в місті Коростені. У 1991 році пішов до Коростенської загальноосвітньої школи №10. Повну загальну середню освіту здобував у Вечірній школі.

У 2015 році одружився з Білошицькою Христиною, у шлюбі народились доньки Софія та Соломія.

Протягом не тривалого життя працював на будівництві, пізніше в деревообробній фірмі. Мав хист до різьблення по дереву, планував відкрити свою майстерню для створення виробів з дерева і епоксидної смоли.

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, 25 лютого 2022 року пішов добровольцем до лав ТРО в місті Коростені, де служив до листопада 2023 року. По загибелі рідного брата, звільнився в запас.

Микола з сім’єю жив щасливо, але не зміг лишатись осторонь всього, що відбувається в країні. Тому в травні 2024 повернувся до лав ЗСУ на контрактній основі та став на захист Батьківщини.

Його відправили виконувати бойові завдання на Донеччину, де він з гідністю їх виконав. Служив солдатом, водієм-електриком лісопильного відділення в/ч А7043. 13 червня 2024 загинув поблизу населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області.

Микола був людиною неймовірної доброти, постійно усміхненим та з жартом наготові, був дуже люблячим чоловіком, татом і другом. Його загибель принесла багато болю у серця близьких, рідних і всіх хто його знав. Бо це була непересічна особистість яку втратив світ у цій жорстокій війні.