Росія терпить поразки на полі бою, а тому її керівництво у звичній для себе манері вдається до шантажу. Цього разу – ядерного. Ядерний удар по Україні вважається малоймовірним, а головна мета цих погроз — налякати українців та світ та змусити нас йти на поступки, а наших партнерів – послабити підтримку України. Утім це залякування не матиме очікуваних росією наслідків.
Водночас українці мусять мати план дій на випадок будь-яких надзвичайних ситуацій: застосування ядерної зброї, “брудної бомби” чи в разі аварії на АЕС.
Ядерна зброя є зброєю масового ураження. Ядерні заряди можуть бути розміщені на різних типах ракет, торпед, бомб та артилерійських снарядів, якими росія постійно обстрілює нашу територію. Зрозуміти, що це була ядерна зброя, можна тільки після безпосереднього вибуху та отримання даних про радіоактивне забруднення території.
Радіологічний розсіюючий пристрій або, як ще його називають, “брудна бомба,” фактично є вибухівкою з радіоактивним матеріалом. Під час детонації радіоактивні речовини поширюються вибуховою хвилею.
Рекомендації актуалізовано на основі досвіду і інструкцій України після аварії на ЧАЕС (1986р) Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки спільно з Державним науково-технічним центром з ядерної та радіаційної безпеки і на основі інформації з відкритих джерел: Державної служби надзвичайних ситуацій, Міністерства освіти і науки України та Патрульної Поліції України.
У випадку застосування ядерної зброї, використання “брудної бомби” або вибуху на АЕС головне правило лишається незмінним: почувши сирену, прямуйте в укриття.
Увімкніть радіо, телебачення або скористайтесь інтернетом для отримання сповіщення про відповідну загрозу та про подальші дії.
Оперативну інформацію має повідомити ДСНС, Генштаб, поліція чи місцева влада на сторінках їх офіційних сайтів чи соцмереж або в офіційних каналах у Viber чи Telegram. Якщо інтернет-звʼязок буде нестабільним, можна використовувати полегшені версії соцмереж (Facebook Lite, Messenger Lite).
Однак є велика ймовірність, що в зоні ураження ядерною зброєю зовсім не працюватиме інтернет та засоби звʼязку, буде відсутнє електропостачання. А тому заздалегідь подбайте про наявність радіоприймача з живленням від батарейок. Це може бути єдиним засобом звʼязку в надзвичайній ситуації.
Прикрийте рот і ніс маскою, тканиною одягу або хусткою, дихайте через них. Однак ці підручні засоби не можуть повністю захистити від внутрішнього опромінення. Тому важливо якнайшвидше потрапити в укриття.
Біжіть в укриття одразу, як з’явиться можливість звестися на ноги й коли минула вибухова хвиля від застосування ядерної зброї.
Бігти в укриття треба враховуючи напрям вітру. Якщо він дме з епіцентру вибуху – пересувайтесь перпендикулярно (ліворуч або праворуч) напряму вітру. В іншому випадку – рухайтесь проти вітру.
Головний критерій пошуку укриття – хвилинна доступність. Якщо поруч немає спеціально обладнаного сховища, найкраще підійде підвал або центр великих бетонних будівель з мінімальною кількістю вікон та дверей. Зони будівлі, де найбезпечніше сховатись у разі застосування ядерної зброї, дивіться на ілюстрації.
Проведіть дезактивацію – заходи для очищення від радіаційного забруднення тіла, приміщення, поверхонь та предметів, з якими ви контактуєте.
Переконайтесь, що в приміщення не потрапляє повітря. Закрийте всі вікна, двері, вентиляційні отвори, вимкніть кондиціонер та обігрівач. За можливості перейдіть у кімнату, де немає вікон.
Залишайтесь в укритті впродовж 24 годин, якщо органи влади не нададуть інших інструкцій щодо переміщення чи евакуації. Аби не пропустити інструкції, не вимикайте радіоприймач або інший засіб зв’язку.
Не їжте й не торкайтесь нічого, що могло зазнати радіоактивного забруднення.
Якщо члени вашої сімʼї на момент застосування ядерної зброї були в іншому укритті, вони мають залишитись там, доки не буде дозволу покинути його.
Тримайте своїх домашніх тварин усередині укриття.
Не вживайте водопровідну воду до отримання відповідного повідомлення про її безпечність.
Якщо на момент ядерного вибуху ваша дитина була в закладі освіти, вона має залишатись там в укритті з рештою дітей.
Навіть якщо школа або садок в пʼятихвилинному доступі від дому, не потрібно виходити з укриття і забирати дитину. Це нашкодить вам, бо на вулиці ви можете зазнати радіаційного впливу, вашій дитині, а також іншим дітям й вчителям або вихователям, які перебувають в укритті школи чи садочка. Згідно норм безпеки приміщення для укриття мають загерметизувати зсередини, аби туди не потрапляти шкідливі речовини ззовні. Батьки, що прийшли з вулиці, можуть переносити на одязі радіоактивний пил, або він разом з повітрям може потрапити у приміщення, де переховуються діти.
Тож вийти назовні означає наражати на небезпеку не лише себе, а й дітей та персонал. У випадку аварії з викидом або ядерного вибуху у будь-якій споруді безпечніше, ніж на вулиці.
Для того, що мати впевненість, що школа або садок готові до будь яких сценаріїв ми рекомендуємо вам переконатись заздалегідь, що тамтешнє укриття захистить вашу дитину від радіації у випадку ядерного вибуху. А також переконатись, що ваша дитина готова до такого сценарію.
Для цього потрібно:
Якщо дирекція закладу не проінформувала вас про це, ви маєте домовитись заздалегідь із іншими батьками та вчителем, що у випадку ядерного вибуху двері укриття, де перебувають діти – не будуть відчиняти, допоки не було дозволу від органів влади.
Це значить, що прийти і забрати дитину звідти, поки немає офіційних оголошень, що загроза минула – буде неможливо. Поясніть їм, що зайве відчинення дверей укриття і допуск туди батьків, що прийшли з вулиці – нашкодить дітям.
Переконайтесь, що укриття адаптоване для перебування там в умовах ядерної небезпеки. Чи є в адміністрації школи відповідні документи, акти перевірки контролюючих органів, що свідчать про те, що укриття – придатне. Крім цього – акт ДСНС про те, що приміщення в задовільному санітарному та протипожежному стані.
Деякі заклади мають спеціальні протирадіаційні укриття або більш надійні сховища – герметичні. Однак за відсутності таких допускається перебування в найпростіших укриттях, але в яких дотримані наступні вимоги ( їх дотримання ви можете перевірити самі):
Оскільки укриття має бути розраховане на перебування там дітей впродовж не менше від 48 годин, перевірте, чи є там перелік речей, які має забезпечити адміністрація закладу освіти:
Якщо не всі речі є, разом із іншими батьками проконтролюйте, аби їх придбали або знайдіть та принесіть самі.
Складіть тривожний рюкзак для своєї дитини, у ньому мають бути: пляшка чистої води; поживні батончики чи снеки в герметичних упаковках;
нотатка від батьків, у якій вказано ПІБ дитини, контактні дані батьків та ближніх родичів (імена, телефони, адреси); телефон (за можливості), зарядний пристрій і павербанк; індивідуальний набір необхідних ліків, респіратори (запас на кілька днів); комплект змінної білизни та одягу; спальник, якщо ними на забезпечує заклад; улюблена іграшка або річ. Інші речі відповідно до віку дитину (підгузки, дитяче харчування).
Важливо! Для того аби не навантажувати дитину важкими речами щоразу, коли вона йде до школи чи садочка, домовтесь з адміністрацією або вчителем (вихователем), щоб ці речі зберігались у закладі, але в швидкому доступі, аби їх можна було швидко брати під час тривоги.
Обовʼязково попередьте медичного працівника школи або садочка, вчителів (вихователів) або адміністрацію, якщо ваша дитина має порушення функціонування щитоподібної залози або алергію на калій йодид! В укритті їм може знадобитись йодопрофілактика, але тільки після офіційної вказівки ДСНС чи органів влади в її потребі!
Проговоріть з дитиною, що в разі ядерної загрози вона певний час залишатиметься в укритті з іншими дітьми. Не залякуйте дитину, але й не прикрашайте події. Поясніть, це важливо для того, аби перечекати небезпеку. Запевніть її, що як тільки небезпека мине, уся ваша родина знову буде разом.
Якщо ви не впевнені у безпечності перебування вашої дитини в укритті навчального закладу у випадку ядерного вибуху – тоді рішення, чи навчатиметься ваша дитина офлайн, допоки є така загроза – ви приймаєте на власний розсуд.
Залежно від ситуації, органи місцевого самоврядування або адміністрація закладу можуть ухвалити рішення про тимчасове припинення очного формату навчання у вашій школі.
Рекомендації актуалізовано на основі досвіду і інструкцій України після аварії на ЧАЕС Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки спільно з Державним науково-технічним центром з ядерної та радіаційної безпеки і на основі інформації з відкритих джерел: Державної служби надзвичайних ситуацій, Міністерства освіти і науки України та Патрульної Поліції України.
При наданні допомоги постраждалому першочергово необхідно видалити радіоактивні речовини з його одягу (роздягнути або попросити роздягнутися) та обробити шкіру теплою водою з милом.
Видалення одягу, очищення шкіри, ран, отворів тіла необхідне для запобігання потрапляння радіонуклідів до організму та зменшення дози опромінення постраждалого й оточуючих. При наданні допомоги постраждалому слід максимально використовувати наявні засоби індивідуального захисту: рукавички, одноразові комбінезони та респіратори. Після надання допомоги постраждалому проведіть дезактивацію самому собі.
Очищення ран. Якщо людина отримала будь-які поранення під час застосування ядерної зброї, то через них радіоактивні речовини можуть потрапити всередину організму. Тому необхідно провести наступну процедуру:
Первинна променева реакція триває до 3 діб після ураження.
Її прояви: дратівливість, загальна слабкість, нудота, блювання, головний біль, підвищення температури тіла, збудження, а потім пригнічення психічної діяльності.
Прихований період відсутній при тяжких формах. Зазвичай триває від 3 діб до року. У постраждалого спостерігається покращення самопочуття, проте він відчуває загальну слабкість, зниження апетиту, проблеми з дефекацією та іноді порушення сну.
Розпал хвороби відбувається від двох тижнів з моменту ураження. Далі – індивідуально. У хворого можуть бути такі симптоми: головний біль, безсоння, нудота, загальна слабкість, шлунково-кишкові розлади з сильними болями в животі, температура тіла до 38-40 ℃, множинні точкові крововиливи на шкірі та слизових оболонках, кровотечі внутрішніх органів (легеневі, шлунково-кишкові, ниркові), випадіння волосся на другому-третьому тижні, інфекційні ускладнення (ангіна, пневмонія, абсцес легень та загальне зараження крові – сепсис).
Окупанти постійно створюють загрозу радіаційних аварій на українських АЕС. А тому ознайомтесь із планом дій для населення в разі радіаційної аварії на АЕС.
Важливо! Проводити йодопрофілактику можна тільки після офіційного оповіщення щодо її необхідності.
Необхідність у прийомі препарату стабільного йоду (калію йодиду) може бути як після аварії на АЕС, так і після ядерного вибуху. Але вона виправдана лише тоді, коли радіація спричинена радіойодом. В інших випадках (зокрема при застосуванні “брудних бомб”) прийом препаратів йоду заборонений і може завдати організму непоправної шкоди. Дорослим старше від 40 років або людям з порушеннями функціонування щитоподібної залози йодна профілактика зазвичай не потрібна.
Йодопрофілактика полягає в одноразовому прийомі таблетованого йодиду калію. Другий прийом передбачено в разі пролонгованого (більше 24 годин) або повторного впливу і якщо людина вживала забруднену їжу або воду.
Дозування йодиду калію (таблетки):
немовлята від народження до 1 місяця – 16 мг
діти (від 1 місяця до 3 років) – 32 мг
діти (від 3 до 12 років) – 62,5 мг
підлітки (від 12 до 18 років), вагітні, матері-годувальниці та дорослі (до 40 років) – 125 мг
Безпечною для вживання є їжа, яка не контактувала з радіоактивними речовинами: їжа в герметичних контейнерах (банках, пляшках, коробках тощо) та їжа в холодильнику або морозильній камері.
Перед відкриттям протріть харчові контейнери вологою ганчіркою або чистим рушником. Також перед використанням протріть столи та посуд вологою ганчіркою або чистим рушником. Витріть миски й килимки для домашніх тварин. Ганчірʼя, яким ви очищували посуд та поверхні, покладіть у пакет чи пластикову коробку, яка герметично закривається. Бажано наклеїти на них етикетку з попередженням про радіацію й зберігати в місці, не доступному для дітей чи домашніх тварин.
Не збирайте й не вживайте їжу зі свого саду, городу чи ту, що перебувала на вулиці, поки не отримаєте офіційне повідомлення, що це безпечно.
Лише бутильована вода є безпечною для вживання, поки не буде проведена перевірка водопровідної води на забруднення. Кип’ятіння не позбавляє від радіоактивних речовин. Ви повинні мати воду в пляшках, якою запаслись заздалегідь. ДСНС чи органи виконавчої влади повідомлять про безпеку водопровідної води.
Ось кілька правил, як підготуватись до надзвичайної ситуації чи до евакуації з небезпечної зони.
Майте напоготові тривожну валізу. Що до неї покласти, читайте тут.
Не слід виключати застосування росіянами “брудних бомб” під час війни. Ці бомби ще називають “зброєю терористів”. Оскільки такі бомби є інструментом залякування, то їх можуть застосовувати на територіях, де немає активних бойових дій і є висока щільність населення.
“Брудна бомба” — це суміш вибухівки, наприклад динаміту, і радіоактивних речовин. Інша назва такої бомби – радіологічний розсіювальний пристрій (РРП).
Не слід плутати її з ядерною зброєю. “Брудна бомба” не може створити ядерний вибух, як ядерна зброя, хоч і може поширити радіоактивне забруднення в порівняно невеликих кількостях і на обмежені відстані. Головна небезпека “брудних бомб” – це сам вибух, від якого можуть загинути чи постраждати люди.
Зазнати радіаційного впливу можуть першочергово ті, хто опинився в епіцентрі вибуху. На більших відстанях від місця вибуху небезпека є тільки у випадку, коли люди вдихають пил, їдять забруднену їжу або п’ють забруднену воду.
Тому правила порятунку в разі застосування “брудної бомби” такі ж, як і під час радіаційної аварії на АЕС: прямуйте в укриття, залишайтесь в укритті, слухайте подальші вказівки від органів влади, ДСНС чи поліції. Детальніше тут.
– радіаційний фон в м. Коростень (при нормі 0,015-0,025 млР/год):
в повітрі: 0,018 млР/год;
на ґрунті: 0,018 млР/год;
на траві: 0,020 млР/год;
– рівень води в річці Уж, (при критичному рівні 460см.): 130 см;
– температура води: +12,2°С;
– температура повітря: +8,1°С.
Те, як діти реагують на труднощі кризи, залежить від їх віку та рівня розвитку. Це також залежить від того, як взаємодіють з ними їх батьки, піклувальники та інші дорослі. Наприклад, маленькі діти не здатні повністю зрозуміти, що відбувається навколо, і особливо потребують підтримки дорослих. Зазвичай діти справляються краще, коли поруч знаходяться сильні, спокійні дорослі. У дітей і підлітків виявляються такі ж реакції дистресу, що й у дорослих. Але в них також можуть виникати деякі з наступних специфічних реакцій:
маленькі діти можуть повернутися до поведінки, що притаманна більш ранньому віку, можуть чіплятися за батьків або піклувальників, а також менше займатися іграми чи повторювати одну і ту саму гру, пов’язану з тривожними подіями;
діти шкільного віку деколи вважають себе винуватцями негативних подій, у них виникають нові страхи, вони стають менш доброзичливими і привітними, відчувають себе самотніми або надто стурбовані захистом чи порятунком людей в умовах кризи;
підлітки можуть «нічого не відчувати», вважати, що вони відрізняються від своїх ровесників або ізольовані від них, здійснювати ризиковані вчинки або проявляти негативізм.
Члени сім’ї, батьки й опікуни – важливе джерело захисту та емоційної підтримки для дітей. Діти, розлучені зі своїми близькими, під час кризової події виявляються в незнайомому місці, в оточенні незнайомих людей. Вони часто сильно налякані, не мають змоги правильно оцінити ризики і навколишні небезпеки. Важливим першим кроком є возз’єднання тих дітей, котрі залишилися без сімейного догляду, в тому числі підлітків з їх близькими. Якщо діти перебувають разом з батьками, треба намагатися підтримувати дорослих в турботі про дітей.
Немовлята. Тримайте їх у теплі та безпеці, подалі від гучного шуму і хаосу. Частіше обіймайте і притискайте їх до себе. За можливості, дотримуйтесь графіка годування і сну. Говоріть спокійним і лагідним голосом.
Діти раннього віку. Приділяйте їм більше часу та уваги. Постійно нагадуйте їм, що вони знаходяться в безпеці. Поясніть, що вони не винні у події, яка сталася. Намагайтеся не розлучати дітей з тими, хто піклується про них, з братами, сестрами та близькими. За можливості виконуйте звичні процедури і дотримуйтеся режиму. Простими словами відповідайте на питання про те, що сталося, без страшних подробиць. Дозвольте дітям триматися поруч з дорослими, якщо їм страшно і вони тягнуться до дорослих. Будьте терплячими з дітьми, які повертаються до поведінки, притаманної більш молодшому віку, наприклад, смокчуть палець або мочаться в постіль. За можливості, створіть умови для ігор і відпочинку. Якщо дорослий поранений, перебуває у вкрай пригніченому стані або з іншої причини не може піклуватися про свою дитину, допоможіть йому організувати догляд за дітьми. Тримайте дітей та їхніх близьких разом і не дозволяйте розлучати. Наприклад, якщо дорослого відвезли, щоб надати йому медичну допомогу, намагайтеся відправити з ним дітей або докладно запишіть інформацію про те, куди його відправляють, щоб діти змогли возз’єднатися з ним.
Діти старшого віку і підлітки. Приділяйте їм час і увагу. Допоможіть займатися звичними справами. Поясніть їм, що сталося і що відбувається зараз. Дозвольте їм сумувати, не очікуйте, що вони виявляться сильнішими. Вислухайте їх міркування та страхи без засуджень і оцінок. Чітко визначить правила поведінки і поясніть, чого очікуєте від них. Запитайте, чого вони побоюються, підтримайте їх, обговоріть, як краще вчинити, щоб залишитися неушкодженим. Заохочуйте їх прагнення приносити користь оточуючим.
Також майте на увазі, що діти часто збираються навколо місця події й можуть стати свідками жахливих подій, навіть якщо вони або їхні батьки/піклувальники безпосередньо не постраждали. У хаосі кризи дорослі часто поглинені власними турботами і не можуть уважно стежити за тим, чим зайняті діти, що вони бачать або чують. Намагайтеся захистити дітей від трагічних подій або розповідей очевидців.
Що говорити і робити для допомоги дітям?
Підтримуйте перебування в сім’ї. Забезпечуйте перебування дітей разом з батьками та родичами, не дозволяйте розлучати їх. Якщо з дітьми немає дорослих, передавайте їх на піклування надійної мережі або служби захисту дітей. Не залишайте дитину без нагляду. Якщо на місці немає служби захисту дітей, самі прийміть заходи, аби знайти їх близьких чи зв’язатися з іншою родиною, яка може про них подбати.
Убезпечуйте. Захищайте дітей від трагічних сцен, наприклад, від вигляду важких ран або катастрофічних руйнувань. Захищайте дітей від травмуючих оповідань щодо події. Захищайте дітей від репортерів, від розпитувань сторонніх людей, що не входять в групи порятунку.
Слухайте, говоріть й організуйте дозвілля. Зберігайте спокій, говоріть м’яко, будьте привітні з дітьми. Вислухайте, що вони думають про події. Під час розмови намагайтеся перебувати на рівні їх очей, використовуйте прості, зрозумілі їм слова і пояснення. Назвіть своє ім’я і скажіть, що прийшли допомогти. Дізнайтеся ім’я дитини, звідки вона та інші подробиці, що допоможуть знайти її близьких та членів сім’ї. Якщо з дитиною є батьки або піклувальники, допоможіть їм забезпечити необхідну турботу. Якщо ви перебуваєте з дітьми певний час, намагайтеся залучити їх в гру або просто поговоріть на цікаві для них теми з урахуванням віку.
Пам’ятайте, що у дітей також є власні ресурси для подолання труднощів. Дізнайтеся, як вони справляються з труднощами, підтримуйте використання позитивних стратегій і допомагайте їм уникнути негативних. Діти старшого віку і підлітки часто здатні надати допомогу в кризовій ситуації. Якщо ви знайдете безпечні способи залучити їх до надання допомоги, це допоможе їм більшою мірою відчути контроль над ситуацією.
З алгоритмом дій при виявленні вибухонебезпечних предметів можна ознайомитися ТУТ.
після отримання повідомлення по радіо (або через інші засоби оповіщення) про радіаційну небезпеку населенню пропонується терміново зробити наступне:
укритися в житлових будинках. Важливо знати, що стіни дерев’яного будинку ослаблюють іонізуюче випромінювання у 2 рази, а цегляного – у 10 разів! Заглибленні сховища ще більше ослаблюють дозу випромінювання: з дерев’яним покриттям у 7 разів, з цегляним або бетонним у 40-100 разів;
уникати паніки, слухати повідомлення органів влади щодо дій у цій надзвичайній ситуації;
вжити заходи захисту від проникнення у квартиру (будинок), радіоактивних речовин з повітря: закрити кватирки, загерметизувати рами, двері;
зробити запас питної води: набрати воду в закриті ємкості, підготувати простіші засоби санітарного визначення, перекрити крани;
провести екстрену йодну профілактику (якомога раніше, але тільки після спеціального оповіщення): водно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі тричі на день протягом 7 діб: дітям до двох років – по 1-2 краплі 5% настоянки на 100 мл молока (консервованого) або дитячої молочної суміші; дітям старше двох років та дорослим – по 3-5 крапель на склянку молока (консервованого) або води. Наносити на поверхню рук настойку йоду у вигляді сітки раз на день протягом 7 діб.
уточнити час початку евакуації. Попередити сусідів, допомогти дітям, інвалідам та людям похилого віку (їх мають евакуювати в першу чергу);
підготувати документи та гроші, предмети першої необхідності, упакувати ліки, мінімум білизни та одягу (1-2 зміни);
зібрати наявний запас консервованих харчів, у тому числі молоко для дітей на 2-3 дні;
зібрані речі упакувати у поліетиленові мішки і пакети та скласти їх в помешканні, найбільш захищеному від проникнення зовнішнього забруднення;
перед виходом з будинку вимкнути джерела електро-, водо- і газопостачання, взяти підготовлені речі, одягнути протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов’язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидку), гумові чоботи;
з прибуттям на нове місце перебування провести дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно (зняти верхній одяг, ставши спиною проти вітру, за можливістю, почистити одяг), обробити відкриті ділянки шкіри водою або спеціальним розчином, що буде виданий кожному. Для оброблення шкіри можна використовувати марлю чи рушники.
використовуйте для харчування консервоване молоко та харчі, що зберігались в закритих приміщеннях та в яких відсутнє радіоактивне забруднення. Не пийте молоко від корів, які пасуться на забруднених полях;
не вживайте овочів, що зросли на забрудненому радіоактивними речовинами ґрунті;
не пийте воду із відкритих джерел та із водопроводу після сигналу радіаційної небезпеки; накривайте колодязі плівкою або кришкою;
уникайте довгих пересувань забрудненою місцевістю, особливо, ґрунтовими шляхами або травою, не ходіть в ліс, не збирайте у лісі ягід, грибів та квітів, не купайтеся у водоймищах;
у приміщеннях, призначених для перебування людей, щодня робіть вологе прибирання, бажано з використанням миючих засобів;
знімайте взуття при вході в приміщення з вулиці (забруднене взуття залишайте при вході).
Засоби індивідуального захисту можна не використовувати в приміщеннях, у тиху погоду без вітру та після дощу.
У випадку пересування відкритою місцевістю, необхідно використовувати підручні засоби захисту:
органів дихання – прикрити рот та ніс змоченою водою марлевою пов’язкою, носовою хусткою, рушником або іншою частиною одягу;
шкіри та волосся – вкрити будь-якими предметами одягу, головними уборами, хустинками, накидками. Якщо вам украй необхідно вийти на вулицю, потрібно взути гумові чоботи.
– радіаційний фон в м. Коростень (при нормі 0,015-0,025 млР/год):
в повітрі: 0,021 млР/год;
на ґрунті: 0,017 млР/год;
на траві: 0,022 млР/год;
– рівень води в річці Уж, (при критичному рівні 460см.): 122 см;
– температура води: +19,0°С;
– температура повітря: +7,6°С.
Про це повідомляє Головне управління ДСНС України у Житомирській області.
Так, у період з 07 вересня по 10 жовтня близько 12:00 кожного понеділка, середи та п’ятниці на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Львівської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей та у м. Києві на мобільні телефони абонентів мобільного зв’язку Київстар, Vodafone та lifecell будуть відправлятися тестові інформаційні повідомлення.
Нова система оперативного інформування населення про загрози працюватиме завдяки технології Cell Broadcast, яка має значні переваги над SMS-інформуванням: швидше отримання сповіщень, гнучкість у виборі локацій для інформування, наявність звукового сигналу навіть якщо звук на смартфоні абонента вимкнено.
Наразі ДСНС надсилатиме лише тестові інформаційні повідомлення на мобільні телефони такого змісту: “ДСНС України. Тестування системи інформування населення. Докладніше: https://dsns.gov.ua/test“.
Зберігайте спокій, тестування не потребує дій з вашої сторони.
Відповіді на розповсюджені питання
Як працює нова система оперативного інформування?
Нова система інформування буде працювати завдяки технології Cell Broadcast, яка має значні переваги над SMS-інформуванням:
– повідомлення передаються набагато швидше;
– повідомлення надходитимуть абонентам мобільних операторів, які перебувають у радіусі дії обраних базових станцій мобільного зв’язку. Тобто ДСНС може відправляти інформацію жителям конкретного населеного пункту, області або по всій Україні, в залежності від ситуації;
– звуковий сигнал про надходження повідомлення буде навіть у тому випадку, якщо звук на телефоні вимкнений, щоб на сповіщення обов’язково звернули увагу та реагували відповідно до інструкцій та порад щодо дій у різних загрозах.
Попри всі вказані переваги, технологія Cell Broadcast має деякі обмеження з боку абонентського обладнання (телефонів) – старі моделі телефонів (до 2019 року випуску) з великою ймовірністю не зможуть приймати оповіщення Сell Broadcast.
Які телефони підтримують ці сповіщення?
Приймати повідомлення від системи Cell Broadcast можуть переважно мобільні телефони (смартфони), які вироблено починаючи з 2019 року, та які мають операційну систему Android версії 11 та вище або iOS від версії 14.5.
У майбутньому ми разом з виробниками смартфонів будемо розширювати перелік моделей смартфонів, які зможуть отримувати такі повідомлення.
Як переконатися, що я точно отримуватиму ці сповіщення?
Спочатку перевірте, чи активна ваша SIM-карта, та чи є мережа мобільного оператора. Якщо увімкнено режим «У літаку», то вимкніть його, щоб отримувати сповіщення.
Зверніть увагу на версію операційної системи. Для Android це має бути версія 11 або вище, а для iOS – від версії 14.5. Якщо можете, то оновіть версію операційної системи.
Рекомендуємо перевірити, що отримання сповіщень увімкнено у налаштуваннях смартфона. В залежності від виробника, налаштування отримання екстрених оповіщень можуть бути у розділі «Сповіщення» (Samsung, iPhone, OnePlus), «Звук та вібрація» (Huawei), «Безпека та паролі» (Xiaomi).
Як керувати отриманням сповіщень у телефоні?
Отриманням деяких сповіщень можна керувати, вмикати та вимикати. В залежності від виробника пристрою, налаштування можуть бути у розділі «Сповіщення» (Samsung, iPhone, OnePlus), «Звук та вібрація» (Huawei), «Безпека та паролі» (Xiaomi). Вони можуть називатися «Екстрені оповістки» для iPhone, «Надзвичайні загрози» та «Серйозні загрози» для телефонів з ОС Android.
ДСНС переконливо не рекомендує громадянам відключати отримання сповіщень про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації, про повітряну тривогу, адже від своєчасного отримання цієї інформації може залежати життя людей.
Якщо звук в налаштуваннях телефону вимкнено, то я почую звук сповіщення?
Так, це одна із ключових переваг технології Cell Broadcast над SMS-повідомленням. Гучний сигнал разом із вібрацією буде тривати 15-20 секунд або до моменту вимкнення сповіщення людиною.
Що робити тим, хто не буде отримувати такі сповіщення?
Ми радимо стежити за іншими системами оповіщення, а саме: за сигналами «Увага всім», які подаються за допомогою електросирен і сигнально-гучномовних пристроїв та отримувати інформацію про надзвичайні ситуації через телебачення та радіомовлення, інформаційні ресурси в мережі Інтернет тощо.
Де можна завчасно ознайомитися з інструкцією на випадок виникнення різних надзвичайних ситуацій та інших небезпек?
З цією інформацією можна ознайомитися на сайті ДСНС України в розділі «Абетка безпеки» за посиланням.
Роз’яснення ДСНС щодо сигналів оповіщення (інформування) населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій читай ТУТ.
Про це інформує Головне управління ДСНС України у Житомирській області.
Вночі 06-08 вересня в Україні, крім Закарпаття та південної частини, на поверхні ґрунту заморозки 0-5° (I рівень небезпечності, жовтий).
У північно-східних та східних областях і у повітрі 0-3° (II рівень небезпечності, помаранчевий).
У Київській області вночі 06-08 вересня на поверхні ґрунту заморозки 0-5° (I рівень небезпечності, жовтий).
За інформацією Житомирського обласного центру з гідрометеорології, 07-08 вересня у Житомирі та області спостерігатиметься мінлива хмарність, без опадів. Температура вдень: 07 вересня – 14-19, 08 вересня – 17-22о
– радіаційний фон в м. Коростень (при нормі 0,015-0,025 млР/год):
в повітрі: 0,017 млР/год;
на ґрунті: 0,018 млР/год;
на траві: 0,019 млР/год;
– рівень води в річці Уж, (при критичному рівні 460см.): 125 см;
– температура води: +22,4°С;
– температура повітря: +15,1°С.
– радіаційний фон в м. Коростень (при нормі 0,015-0,025 млР/год):
в повітрі: 0,017 млР/год;
на ґрунті: 0,022 млР/год;
на траві: 0,024 млР/год;
– рівень води в річці Уж, (при критичному рівні 460см.): 126 см;
– температура води: +23,6°С;
– температура повітря: +21,2°С.
– радіаційний фон в м. Коростень (при нормі 0,015-0,025 млР/год):
в повітрі: 0,015 млР/год;
на ґрунті: 0,016 млР/год;
на траві: 0,018 млР/год;
– рівень води в річці Уж, (при критичному рівні 460см.): 127 см;
– температура води: +20,4°С;
– температура повітря: +19,1°С.