Про це повідомляє Головне управління ДСНС України у Житомирській області.
Так, у період з 07 вересня по 10 жовтня близько 12:00 кожного понеділка, середи та п’ятниці на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Львівської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей та у м. Києві на мобільні телефони абонентів мобільного зв’язку Київстар, Vodafone та lifecell будуть відправлятися тестові інформаційні повідомлення.
Нова система оперативного інформування населення про загрози працюватиме завдяки технології Cell Broadcast, яка має значні переваги над SMS-інформуванням: швидше отримання сповіщень, гнучкість у виборі локацій для інформування, наявність звукового сигналу навіть якщо звук на смартфоні абонента вимкнено.
Наразі ДСНС надсилатиме лише тестові інформаційні повідомлення на мобільні телефони такого змісту: “ДСНС України. Тестування системи інформування населення. Докладніше: https://dsns.gov.ua/test“.
Зберігайте спокій, тестування не потребує дій з вашої сторони.
Відповіді на розповсюджені питання
Як працює нова система оперативного інформування?
Нова система інформування буде працювати завдяки технології Cell Broadcast, яка має значні переваги над SMS-інформуванням:
– повідомлення передаються набагато швидше;
– повідомлення надходитимуть абонентам мобільних операторів, які перебувають у радіусі дії обраних базових станцій мобільного зв’язку. Тобто ДСНС може відправляти інформацію жителям конкретного населеного пункту, області або по всій Україні, в залежності від ситуації;
– звуковий сигнал про надходження повідомлення буде навіть у тому випадку, якщо звук на телефоні вимкнений, щоб на сповіщення обов’язково звернули увагу та реагували відповідно до інструкцій та порад щодо дій у різних загрозах.
Попри всі вказані переваги, технологія Cell Broadcast має деякі обмеження з боку абонентського обладнання (телефонів) – старі моделі телефонів (до 2019 року випуску) з великою ймовірністю не зможуть приймати оповіщення Сell Broadcast.
Які телефони підтримують ці сповіщення?
Приймати повідомлення від системи Cell Broadcast можуть переважно мобільні телефони (смартфони), які вироблено починаючи з 2019 року, та які мають операційну систему Android версії 11 та вище або iOS від версії 14.5.
У майбутньому ми разом з виробниками смартфонів будемо розширювати перелік моделей смартфонів, які зможуть отримувати такі повідомлення.
Як переконатися, що я точно отримуватиму ці сповіщення?
Спочатку перевірте, чи активна ваша SIM-карта, та чи є мережа мобільного оператора. Якщо увімкнено режим «У літаку», то вимкніть його, щоб отримувати сповіщення.
Зверніть увагу на версію операційної системи. Для Android це має бути версія 11 або вище, а для iOS – від версії 14.5. Якщо можете, то оновіть версію операційної системи.
Рекомендуємо перевірити, що отримання сповіщень увімкнено у налаштуваннях смартфона. В залежності від виробника, налаштування отримання екстрених оповіщень можуть бути у розділі «Сповіщення» (Samsung, iPhone, OnePlus), «Звук та вібрація» (Huawei), «Безпека та паролі» (Xiaomi).
Як керувати отриманням сповіщень у телефоні?
Отриманням деяких сповіщень можна керувати, вмикати та вимикати. В залежності від виробника пристрою, налаштування можуть бути у розділі «Сповіщення» (Samsung, iPhone, OnePlus), «Звук та вібрація» (Huawei), «Безпека та паролі» (Xiaomi). Вони можуть називатися «Екстрені оповістки» для iPhone, «Надзвичайні загрози» та «Серйозні загрози» для телефонів з ОС Android.
ДСНС переконливо не рекомендує громадянам відключати отримання сповіщень про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації, про повітряну тривогу, адже від своєчасного отримання цієї інформації може залежати життя людей.
Якщо звук в налаштуваннях телефону вимкнено, то я почую звук сповіщення?
Так, це одна із ключових переваг технології Cell Broadcast над SMS-повідомленням. Гучний сигнал разом із вібрацією буде тривати 15-20 секунд або до моменту вимкнення сповіщення людиною.
Що робити тим, хто не буде отримувати такі сповіщення?
Ми радимо стежити за іншими системами оповіщення, а саме: за сигналами «Увага всім», які подаються за допомогою електросирен і сигнально-гучномовних пристроїв та отримувати інформацію про надзвичайні ситуації через телебачення та радіомовлення, інформаційні ресурси в мережі Інтернет тощо.
Де можна завчасно ознайомитися з інструкцією на випадок виникнення різних надзвичайних ситуацій та інших небезпек?
З цією інформацією можна ознайомитися на сайті ДСНС України в розділі «Абетка безпеки» за посиланням.
Роз’яснення ДСНС щодо сигналів оповіщення (інформування) населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій читай ТУТ.
Про це інформує Головне управління ДСНС України у Житомирській області.
Вночі 06-08 вересня в Україні, крім Закарпаття та південної частини, на поверхні ґрунту заморозки 0-5° (I рівень небезпечності, жовтий).
У північно-східних та східних областях і у повітрі 0-3° (II рівень небезпечності, помаранчевий).
У Київській області вночі 06-08 вересня на поверхні ґрунту заморозки 0-5° (I рівень небезпечності, жовтий).
За інформацією Житомирського обласного центру з гідрометеорології, 07-08 вересня у Житомирі та області спостерігатиметься мінлива хмарність, без опадів. Температура вдень: 07 вересня – 14-19, 08 вересня – 17-22о
– радіаційний фон в м. Коростень (при нормі 0,015-0,025 млР/год):
в повітрі: 0,017 млР/год;
на ґрунті: 0,018 млР/год;
на траві: 0,019 млР/год;
– рівень води в річці Уж, (при критичному рівні 460см.): 125 см;
– температура води: +22,4°С;
– температура повітря: +15,1°С.
– радіаційний фон в м. Коростень (при нормі 0,015-0,025 млР/год):
в повітрі: 0,017 млР/год;
на ґрунті: 0,022 млР/год;
на траві: 0,024 млР/год;
– рівень води в річці Уж, (при критичному рівні 460см.): 126 см;
– температура води: +23,6°С;
– температура повітря: +21,2°С.
– радіаційний фон в м. Коростень (при нормі 0,015-0,025 млР/год):
в повітрі: 0,015 млР/год;
на ґрунті: 0,016 млР/год;
на траві: 0,018 млР/год;
– рівень води в річці Уж, (при критичному рівні 460см.): 127 см;
– температура води: +20,4°С;
– температура повітря: +19,1°С.
– радіаційний фон в м. Коростень (при нормі 0,015-0,025 млР/год):
в повітрі: 0,018 млР/год;
на ґрунті: 0,017 млР/год;
на траві: 0,019 млР/год;
– рівень води в річці Уж, (при критичному рівні 460см.): 126 см;
– температура води: +23,6°С;
– температура повітря: +18,4°С.
– радіаційний фон в м. Коростень (при нормі 0,015-0,025 млР/год):
в повітрі: 0,019 млР/год;
на ґрунті: 0,016 млР/год;
на траві: 0,020 млР/год;
– рівень води в річці Уж, (при критичному рівні 460см.): 128 см;
– температура води: +19,6°С;
– температура повітря: +18,6°С.
Підготовчі заходи:
1. Учасники освітнього процесу мають заздалегідь бути ознайомлені з
місцем розташування споруд фонду захисних споруд, а також правилами
поведінки під час евакуації та укриття в захисних спорудах.
2. Якщо за однією захисною спорудою закріплено більше одного закладу,
то розподіл учасників освітнього процесу за наявними спорудами фонду
захисних споруд відбувається з урахуванням їх місткості та розташування на
місцевості.
3. Учасники освітнього процесу заздалегідь повинні вміти виконувати
заходи з Плану реагування на надзвичайні ситуації або Інструкції навчального
закладу, які передбачені на випадок отримання сигналу.
4. Заклад освіти заздалегідь повинен розмістити всі покажчики напрямку
руху для швидкого та безпечного проведення евакуаційних заходів учасників
освітнього процесу.
5. Під час евакуації та укриття в захисній споруді учасників освітнього
процесу має супроводжувати відповідальна особа з числа працівників
освітнього закладу.
6. Заздалегідь встановлюються відповідальні особи, які після евакуації
перевірять заклад на наявність присутніх учнів за межами захисної споруди.
Порядок дій при отриманні сигналу:
1. Відповідальна особа у разі надходження сигналу вмикає наявну систему
оповіщення навчального закладу.
2. Вчитель має миттєво сповістити учнів (словесно) про загрозу або
виникнення надзвичайної ситуації та припинити навчальне заняття.
3. Відповідальна особа разом із вчителями має скоординувати хід евакуації
учнів від класу до захисної споруди (укриття).
4. Класи, в яких викладають вчителі, мають бути організовані для
негайного пересування двома колонами в приміщенні класу та швидкого
залишення кабінету. За можливості учні самоорганізовуються для залишення
кабінету та руху до захисної споруди. При обмеженому просторі для
пересування учні залишають приміщення групами.
5. Відповідальні особи за евакуацію повинні знаходитись у заздалегідь
визначених місцях та допомогти в організації та регулюванні швидкого руху до
захисної споруди. До вчителів, які супроводжують молодші класи, приставити
помічників.
6. Медичний працівник повинен знаходитись у відведеному для нього місці для швидкого надання медичної допомоги.
7. Відповідальні особи за евакуацію повинні знаходитися біля виходу із
захисної споруди для здійснення контролю за порядком укриття учасників
освітнього процесу та швидкого реагування у разі, якщо виявиться, що хтось
відсутній.
8. Учні або цілі класи, які знаходяться на подвір’ї закладу, під час сигналу
тривоги повинні рухатися під наглядом вчителя або самостійно до захисної
споруди.
9. У середині захисної споруди відповідальні особи повинні забезпечити,
щоб учні швидко та обережно зайняли свої місця. Після того як усі учні
займуть свої місця відповідальний за клас повинен перевірити наявність усіх
учнів.
10. Під час перебування в захисній споруді вчителі та відповідальні особи
повинні провести заходи, щоб заспокоїти дітей та всіх, хто знаходиться в ній.
1. Зупинити транспортний засіб у безпечному місці (на узбіччі дороги).
2. Поінформувати пасажирів про отриманий сигнал.
3. Вивести пасажирів з траспортного засобу, у разі наявності
маломобільних груп населення організувати за допомогою пасажирів
(кондуктора) їх евакуацію.
4. Швидко, без паніки зайняти місце у найближчій захисній споруді
(сховищі, підвальному приміщенні, паркінгу тощо).
5. Якщо захисної споруди поблизу немає, сховатися за бетонними плитами,
бордюром, лягти у заглибленнях землі, згрупуватися та закрити голову руками.
Рекомендації власникам:
1. Забезпечити наявність та готовність системи оповіщення на випадок
надзвичайної ситуації воєнного характеру.
2. Визначити найближчі укриття для відвідувачів та персоналу.
3. Позначити маршрути евакуації до укриттів.
4. Призначити осіб, відповідальних за оповіщення, відкриття дверей
запасних евакуаційних виходів, забезпечення порядку під час евакуації,
збереження майна тощо.
5. Розробити чітку інструкцію для працівників щодо дій за сигналом та
провести з ними тренування.
6. Розмістити на видному місці інформацію для відвідувачів щодо порядку
дій за сигналом.
7. Періодично доводити інформацію до відвідувачів щодо дій у разі
загрози та виникнення надзвичайної ситуації (гучномовним зв’язком,
пам’ятками, буклетами тощо).
8. Організувати швидку евакуацію відвідувачів та персоналу у разі загрози.
9. Перевірити відсутність людей у приміщеннях після евакуації.
10. За необхідності вжити обмежувальні заходи щодо кількості
відвідувачів.
Рекомендації відвідувачам:
1. Ознайомитися з інформацією щодо дій у разі загрози або виникнення
надзвичайних ситуацій під час перебування у закладі.
2. Дотримуватися правил поведінки у місцях масового перебування людей.
3. Не залишати неповнолітніх дітей без нагляду.
4. Уважно стежити за сигналами системи оповіщення та оголошеннями
адміністрації закладу.
5. Неухильно виконувати вказівки адміністрації закладу.
6. У разі оголошення евакуації негайно залишити приміщення, зберігаючи
спокій.
7. Під час евакуації не користуватися ліфтами, спускатися сходами,
прямувати визначеними маршрутами евакуації до визначених укриттів.
8. Швидко, без паніки зайняти місце у найближчій захисній споруді
(сховищі, підвальному приміщенні, паркінгу тощо).
9. Якщо захисної споруди поблизу немає, сховатися за бетонними плитами,
бордюром, лягти у заглибленнях землі, згрупуватися та закрити голову руками.
10. При виникненні паніки зберігайте спокій та здатність швидко і
правильно оцінювати ситуацію.
11. За необхідності надати допомогу тим, хто її потребує.
Раки мають найбільшу кількість заборон на їх вилов серед усіх водних мешканців українських водойм.
Перша з них встановлюється з кінця осені на період спарювання та виношування ікри, друга – на час весняно-літнього нересту. Один-два рази на рік відбувається линька раків та проходить період формування і зміцнення нового панцира, що може тривати до півтора місяця.
Починаючи з серпня, у найбільш вразливий період другої линьки раків, вступає в силу третя заборона.
Зокрема, з 1 серпня по 20 вересня 2022 року діятиме заборона на будь-який вилов раків у рибогосподарських водних об’єктах (та їх частинах) Чернігівщини, Житомирщини та Львівщини.
Заборона на вилов раків під час їх другої линьки з 20 серпня по 30 вересня 2022 року діятиме на Дніпропетровщині.
Річкові раки – цінні безхребетні водні мешканці, популяція яких через несприятливі екологічні обставини, варварські методи лову, сьогодні перебуває на критично низькому рівні.
Й лише відповідальне ставлення та належний державний контроль може врятувати їх запаси у наших водоймах від подальшого знищення.