Гідрометеорологічні умови зимового періоду 2023-2024 рр., як і в останні роки, були несприятливі для вираженого весняного водопілля на річках України: доволі короткий зимовий період та нестійкий режим погоди з чередуванням холодних періодів та відлиг, малоактивне та нерівномірне снігонакопичення і, як наслідок, незначні снігозапаси в межах водозборів річок, відсутність промерзання ґрунту на більшій частині країни не дають підстав для очікування високого весняного водопілля.
Упродовж доволі короткого зимового періоду (грудень-січень) спостерігались кілька періодів снігонакопичення на рівнинній частині території незначної висоти до 10-20 см, які переривалися відлигами, що в свою чергу призвели до утримання високої водності на більшості річок країни (крім річок Київської області та басейну Південного Бугу) та подальшого її збільшення.
Короткочасні затоки холоду упродовж зимового періоду сприяли появі льодових процесів та їх посиленню до утворення зажорів льоду з різкими коливаннями рівнів води на окремих ділянках річок країни та сповільненню і призупиненню на малих річках формування чергової хвилі підвищення рівнів, яка розпочалася у другій декаді грудня 2023 р., на фоні майже постійно зростаючої водності від осіннього паводку (з другої декади жовтня 2023 р.).
Враховуючи підвищену поточну водність більшості річок країни (внаслідок розвитку паводкових процесів упродовж осінньо-зимового періоду) та добре зволожений ґрунт (у порівняні з осінніми значеннями) формування весняного водопілля 2024 р. відбуватиметься на фоні підвищеної водності річок.
Більша частина осіннього періоду 2023 року була дощова. Протягом жовтня-листопада випало переважно 1,5-3,0 місячних норм опадів, що обумовило (на фоні меженної водності) поступове збільшення водності більшості річок країни перед початком зимового періоду, яка наприкінці осіннього періоду була близькою та дещо вищою за норму. Зимовий період 2023-2024 рр. розпочався в другій половині листопада 2023 р. (близько та дещо раніше за середні багаторічні строки) і характеризувався нестабільним температурним режимом та малоактивним снігонакопиченням, що стало характерним для зим останніх років.
Окремо варта уваги ситуація на річках Карпатського регіону, де впродовж осінньо-зимового періоду 2023-2024 рр., внаслідок випадіння значної кількості опадів (1,5-3,0 місячних норм) та нестійкого зимового періоду з відлигами, спостерігалась тривала паводкова ситуація з накладанням кількох хвиль дощових та тало-дощових паводків з виходом води на заплаву, перевищенням небезпечних відміток порушення транспортного сполучення, частковим затопленням сільськогосподарських угідь у Закарпатській області.
За даними Каталогу небезпечних відміток минулих років, в період формування тало-дощових паводків, відмічалось досягнення та перевищення відміток небезпечних гідрологічних явищ:
Снігонакопичення розпочалось наприкінці листопада – початку грудня 2023 р. по всій території України (окрім південної частини країни) висотою 1-10 см, у північно-східній частині країни та у високогір’ї Карпат до 30 см. У другій декаді грудня розпочалась відлига, внаслідок чого на кінець грудня сніговий покрив станув по всій території України (крім високогір’я Карпат).
У першій декаді січня сніговий покрив відновився по всій території України, крім півдня. Упродовж січня висота снігового покриву на більшій частині рівнинної частини країни становила 1-10 см, на крайньому північному сході, у високогір’ї Карпат сніговий покрив накопичився до 100 см.
У третій декаді січня спостерігався стійкий перехід температур в бік позивних значень (що раніше за середні багаторічні строки на 2-3 декади), що зумовило поступове танення наявного снігового покриву і станом на 31 січня 2024 року сніговий покрив спостерігався лише на крайньому півночі, північному сході країни та в Карпатах. В першій декаді лютого відмічалось короткотермінове незначне відновлення снігового покриву на рівнинній частині країни крім півдня (1-12 см), у високогір’ї Карпат – 50-150 см. Максимальні снігозапаси за зимовий період 2023-2024 рр. переважно спостерігались у першій декаді грудня 2023 р.
Станом на 20 лютого 2024 року сніговий покрив на більшості території України – відсутній, лише на високогір’ї Карпат (Чорногірський хребет) він утримувався висотою 151-169 см. Спостерігалось короткотермінове утворення снігового покриву висотою до 2 см на території суббасейну Прип’яті, Сіверського Дінця та р. Ворскла (притока Середнього Дніпра).
В межах суббасейнів Прип’яті, Західного Бугу, Сіверського Дінця, водозборів правобережних приток Середнього Дніпра та його приток у Дніпропетровській області, басейну Південного Бугу та басейну Дністра – сніговий покрив відсутній, тому в Таблиці 2,4 подані фактичні рівнів води станом на 20 лютого 2024 року.
Запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту. Враховуючи, що ґрунт з осені був добре зволожений і протягом зимового періоду відмічались відлиги та опади у вигляді дощу, зволоження метрового шару ґрунту за інструментальними вимірами та за розрахунковими значеннями значно збільшилося і станом на 20 лютого ґрунт був переважно достатнього зволоженим та місцями перезволожений.
Нестійкий режим погоди зимового періоду 2023-2024 рр. обумовив нерівномірне та незначне промерзання ґрунту по території країни (переважно 10-20 см, на окремих пунктах до 40 см). Станом на 20 лютого 2024 р. в межах водозборів приток Середнього Дніпра, басейну Південного Бугу, у верхів’ї суббасейну Сіверського Дінця та частково у басейнах рр. Уборть, Случ (притоки Прип’яті) глибина промерзання ґрунту є значно меншою за середні багаторічні показники та становить 1-19 см, на решті території країни промерзання ґрунту відсутнє.
Льодоутворення розпочалось наприкінці листопада – початку грудня на річках та водосховищах (крім Дніпровського водосховища). Внаслідок відлиги в кінці грудня відбувалось послаблення та руйнування до очищення від льодоутворень майже на всій території країни. Активне похолодання у середині першої декади січня сприяло відновленню та посиленню льодових процесів до встановлення неповного та суцільного льодоставу на більшості річок країни та дніпровських водосховищах (крім Дніпровського водосховища). На Дніпровському водосховищі протягом січня спостерігалися нестійкі льодові явища. Відлига, що розпочалась у другій половині січня, призвела до послаблення льодоставу та його поступового руйнування.
Станом на 20 лютого на ділянках річок Лівобережжя, де русло очистилося від льоду, відновилися первинні льодові явища у вигляді заберегів і шуги та утримувалися ділянки льодоставу з промоїнами та ополонками на окремих ділянках Десни, її притоці р.Сейм та на р.Удай; ділянки з льодоходом спостерігалися на окремих ділянках Сули, на решті річок Лівобережжя утримуються забереги. На Печенізькому водосховищі утримується льодостав. На Дніпровському каскаді льодостав з ополонками, ділянками битого льоду утримується тільки на Київському та на нижніх ділянках Кременчуцького водосховища, на Канівському і місцями на Кам’янському – залишкові забереги, а Дніпровське водосховище очистилося від льоду. Товщина криги на Верхньому Дніпрі (в межах країни), на ділянці Десни Новгород-Сіверський – Розльоти, річках суббасейну Сіверського Дінця та Печенізькому водосховищі становила 5-25 см.
На окремих ділянках річок країни активні процеси льодоутворення спричиняли зажорні явища з різкими коливаннями рівнів води.
Водність. Внаслідок розвитку паводкових процесів на більшості річок країни відбувалось поступове збільшення водності і станом на кінець лютого середні витрати води були:
Висновок.
Гідрометеорологічні умови зимового періоду 2023-2024 рр. як і останні роки були несприятливі для вираженого весняного водопілля на річках країни, проте враховуючи підвищену поточну водність річок та добре зволожений ґрунт (у порівняні з осінніми значеннями) формування весняного водопілля 2024 р. відбуватиметься на фоні підвищеної водності річок та при умовах нормального розвитку весняних процесів очікується за максимумами у порівняні з середніми багаторічними значеннями:
На решті річок країни весняне водопілля 2024 р. буде невираженим, оскільки відсутній основний чинник водопілля – сніговий покрив. Головним чином розвиток весняного водопілля 2024 р. буде визначатись подальшими гідрометеорологічними умовами другої половини лютого та протягом весняного періоду.
Проходження водопілля може супроводжуватися виходом води на заплаву та утримання води на ній, що є природним процесом. На окремих ділянках спостерігатиметься досягнення та перевищення відміток небезпечних гідрологічних явищ.
Ймовірні негативні наслідки.
Рівнинні річки. При проходженні водопілля найбільш ймовірне затоплення заплав Верхнього Дніпра (в межах країни), пригирлової ділянки Прип’яті (зона ЧАЕС), ділянки Десни Новгород-Сіверський-Макошине, біля Морівська, нижче поста Літки та рр. Снов, Сейм.
Внаслідок значного збільшення водності за зиму, порівняно з меженним періодом (в 4-7 разів), формування водопільної хвилі за рахунок дощової складової і високого стояння ґрунтових вод, можливі затоплення заплавних територій на нижній ділянці Сули та її притоці р. Удай у Чернігівській, Полтавській областях; також можливий негативний вплив місцевого стоку і затоплення безстічних поглиблень в басейнах річок Псел та Ворскла.
Не виключається можливість досягнення і перевищення небезпечних відміток:
– водами Дніпра і Сожу – обтоплення ряду населених пунктів, відрізання їх основних шляхів сполучення, затоплення окремих ділянок доріг місцевого значення, часткові затоплення територій і об’єктів у населених пунктах, розташованих у заплаві Дніпра, Сожу у Чернігівській області;
– у пригирловій ділянці Прип’яті – подальше затоплення заплави нижньої течії р. Уж, негативний вплив на гідротехнічні споруди, затоплення прируслових ємкостей між захисними дамбами і руслом Прип’яті, часткове затоплення територій і прирічкових об’єктів у м. Чорнобиль Київської області;
– водами Десни та її приток рр. Сейм, Снов – обтоплення водою, порушення транспортного сполучення, часткове затоплення сільськогосподарських та господарських угідь, початкове затоплення окремих понижених частин вулиць прирічкових сіл у Чернігівській, Сумській областях; часткове затоплення садово-дачної забудови та доріг на заплаві біля м. Чернігів.
Можна очікувати складні умови пропуску водопілля на Дніпрі біля Києва, які важко спрогнозувати через російську агресію.
Максимальний рівень водопілля на Дніпрі у м. Києві очікується близьким до середнього багаторічного значення та залежитиме від роботи Київської ГЕС та режимом роботи каскаду дніпровських водосховищ в період пропуску весняного водопілля. При цьому часткове затоплення відмічатиметься лише на понижених ділянках і прируслових територіях поза межами жилої та промислової забудови міста. Часткове затоплення незначним шаром можливе у межах садово-дачної забудови (Воскресенські Сади, Осокорки – Вишеньки), приватної забудови (Корчувате, район Південного мосту, Бортничі, села Вишеньки, Гнідин Бориспільського району Київської обл.). Зберігається ймовірність затоплення лівобережної заплави на південній околиці міста, затоплення переливних дамб місцевого значення, затоплення місцевих доріг на лівобережній заплаві між селами Вишеньки і Гнідин, від дамби Бортничі – Вишеньки до села Вишеньки, переливу води через переливні ділянки лівобережної дамби Бортничі-Вишеньки, що призведе до тимчасового ускладнення проїзду по ній транспорту.
Річки Карпат є зоною потенційної небезпеки, оскільки гідрометеорологічна ситуація тут може різко змінюватися за короткий проміжок часу. Розвиток весняного водопілля, його обсяги та наслідки, будуть залежати від гідрометеорологічних умов впродовж третьої декади лютого та березня. При можливому подальшому відновленні снігонакопичення у басейнах річок ситуація може суттєво змінитись і значно ускладнити процес формування водопілля випадінням значних дощів.
Під час розвитку весняного водопілля на річках суббасейну Тиси найбільш ймовірний вихід води на заплаву очікується в створах гідрологічних постів Тиса-Тячів, Боржава-В.Ремети, Латориця-Мукачево, Латориця-Чоп, Уж-Ужгород.
Негативних наслідків від максимальних рівнів водопілля слід очікувати в нижніх течіях річок: Латориця, де очікується довготермінове утримання води на заплаві міждамбового простору; р.Боржава, де починаючи з рівня води 500 см над нулем поста, відбувається підтоплення сільгоспугідь сіл Заріччя, Кам’янське, В.Комяти, Боржавське, автодороги Виноградове-Шаланки.
Рекомендуємо звертати увагу відповідних органів на необхідність перевірки стану малих водосховищ і гідротехнічних споруд на них, зливової каналізації, стану русел малих водотоків у населених пунктах, на необхідність розчистки русел річок тощо.
У разі різких змін гідрометеорологічної ситуації та по мірі розвитку весняного водопілля наведені у випуску консультації будуть уточнюватися в короткостроковому порядку, про хід водопілля УкрГМЦ інформуватиме попередженнями та оперативними інформаціями.
М О Н І Т О Р И Н Г
гама-випромінювання на території міста,
рівень і температура води в річці Уж
станом на 21 лютого 2024 року.
– радіаційний фон в м. Коростень (при нормі 0,015-0,025 млР/год):
в повітрі: 0,015 млР/год;
на ґрунті: 0,015 млР/год;
на траві: 0,016 млР/год;
– рівень води в річці Уж, (при критичному рівні 460см.): 196 см;
– температура води: +2,6°С;
– температура повітря: +2,9°С.
М О Н І Т О Р И Н Г
гама-випромінювання на території міста,
рівень і температура води в річці Уж
станом на 14 лютого 2024 року.
– радіаційний фон в м. Коростень (при нормі 0,015-0,025 млР/год):
в повітрі: 0,019 млР/год;
на ґрунті: 0,018 млР/год;
на траві: 0,017 млР/год;
– рівень води в річці Уж, (при критичному рівні 460см.): 209 см;
– температура води: +1,8°С;
– температура повітря: +2,8°С.
М О Н І Т О Р И Н Г
(за даними метеостанції Коростень)
гама-випромінювання на території міста,
рівень і температура води в річці Уж
станом на 3 січня 2024 року.
– радіаційний фон в м. Коростень (при нормі 0,015-0,025 млР/год):
в повітрі: 0,017 млР/год;
на снігу: 0,016 млР/год;
– рівень води в річці Уж, (при критичному рівні 460см.): 150 см;
– температура води: – 5,4°С;
– температура повітря: +2,4°С.
Характерні ознаки підозрілих осіб, які можуть прибути в регіон для вчинення диверсій та терактів:
Ознаки перебування диверсійно-розвідувальних груп:
Ознаки терористичних (диверсійних) проявів у зонах антитерористичного забезпечення потенційно небезпечних об’єктів (ПНО):
Необхідні дії для попередження терористичного акту, диверсій та виявлення вибухового пристрою:
Необхідні дії при виявленні диверсійно-розвідувальних груп:
УСБУ у Житомирській області – +38 (0412) 47-21-52; +38 (096) 563-02-07;
ГУНП у Житомирській області – 102;
УДСНСУ у Житомирській області – 101.
Пам’ятка посадовій особі органу виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації
Алгоритм дій посадової особи при отриманні інформації про вчинення (загрозу вчинення) діяння з ознаками терористичного акту, диверсії.
– джерело отримання інформації; час і точне місце події (адреса);
– характер діяння (вибух, загроза вибуху, захоплення заручників чи ін.); об’єкт посягання;
– кількість заручників, наявність потерпілих, місце перебування тих або інших;
– кількість терористів, їх вимоги, озброєння, прикмети чи установчі дані; обстановка, що склалась на останній час на об’єкті посягання;
– заходи, які вжиті адміністрацією або присутніми з реагування на подію.
Прим. Відсутність повних даних не звільняє посадову особу від термінової доповіді.
– посилення охорони і пропускного режиму наявними силами; терміновий збір керівників і працівників режимних, охоронних, аварійно-рятувальних служб (якщо такі є);
– призупинення тимчасово функціонування об’єкта або його окремих ланок, виведення за його межі вільного персоналу;
– надання допомоги потерпілим; зустріч сил правоохоронних органів.
– наявність і кількість на підконтрольній території уразливих в терористичному відношенні об’єктів, їх коротку характеристику (наявність небезпечних речовин, кількість працюючих), прізвища і телефони їх керівників;
– місцеперебування в районі розташування таких об’єктів будівель, придатних для розміщення тимчасового командного пункту (на випадок проведення антитерористичної операції), їх власників;
– телефони територіальних органів МВС-СБ України, ГУ ДСНСУ, прізвища їх керівників або співробітників, які обслуговують уразливі об’єкти.
Телефони чергових служб:
УСБУ у Житомирській області – +38 (0412) 47-21-52; +38 (096) 563-02-07;
ГУНП у Житомирській області – 102;
УДСНСУ у Житомирській області – 101.
За даними спостережень метеостанцій Житомирської області на 09 год 18 серпня 2023 року радіаційний фон знаходився в межах природного (максимально допустиме значення рівня природного фону – 25 мкР/год) і становив:
М Житомир – 11 мкР/год;
М Звягель – 11 мкР/год;
М Коростень – 17 мкР/год;
М Овруч – 13 мкР/год;
М Олевськ – 11 мкР/год.
М О Н І Т О Р И Н Г
гама-випромінювання на території міста,
рівень і температура води в річці Уж
станом на 16 серпня 2023 року.
– радіаційний фон в м. Коростень (при нормі 0,015-0,025 млР/год):
в повітрі: 0,017 млР/год;
на ґрунті: 0,017 млР/год;
на траві: 0,016 млР/год;
– рівень води в річці Уж, (при критичному рівні 460см.): 134 см;
– температура води: +23,0°С;
– температура повітря: +23,8°С.
– радіаційний фон в м. Коростень (при нормі 0,015-0,025 млР/год):
в повітрі: 0,019 млР/год;
на ґрунті: 0,018 млР/год;
на траві: 0,021 млР/год;
– рівень води в річці Уж, (при критичному рівні 460см.): 136 см;
– температура води: +22,6°С;
– температура повітря: +14,8°С.
За даними спостережень метеостанцій Житомирської області на 09 год 3 липня 2023 року радіаційний фон знаходився в межах природного (максимально допустиме значення рівня природного фону – 25 мкР/год) і становив:
М Житомир – 12 мкР/год;
М Звягель – 11 мкР/год;
М Коростень – 19 мкР/год;
М Овруч – 14 мкР/год;
М Олевськ – 11 мкР/год.
За даними спостережень метеостанцій Житомирської області на 09 год 30 червня 2023 року радіаційний фон знаходився в межах природного (максимально допустиме значення рівня природного фону – 25 мкР/год) і становив:
М Житомир – 13 мкР/год;
М Звягель – 11 мкР/год;
М Коростень – 18 мкР/год;
М Овруч – 14 мкР/год;
М Олевськ – 12 мкР/год.
Повідомлення про намір отримати дозвіл на викиди
Повне та скорочене найменування суб’єкта господарювання: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ХОЛДИНГОВА ЛІСОПИЛЬНА КОМПАНІЯ» (ТОВ «УХЛК»)
Ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 39325379
Місцезнаходження суб’єкта господарювання – 01034 м. Київ, Шевченківський район, вул. Ярославів Вал, 38, контактний номер телефону – (067) 4657762, адреса електронної пошти суб’єкта господарювання – gurska_mariya@ukr.net.)
Місцезнаходження об’єкта/промислового майданчика: 11501 м. Коростень, Житомирська область в промисловій зоні міста по вулиці Сергія Кемського, 11-Т, 11-Б, 11-С, 11-Я
Мета отримання дозволу на викиди – отримати документ дозвільного характеру у сфері охорони атмосферного повітря, який надає право суб’єкту господарювання експлуатувати об’єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.
Відомості про наявність висновку з оцінки впливу на довкілля, в якому визначено допустимість провадження планованої діяльності, яка згідно з вимогами Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” підлягає оцінці впливу на довкілля: відповідно до статей 3, 6, 7, 9 і 14* Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» планової діяльності, щодо реалізації інженерних, технічних, технологічних організаційних та інших рішень, задля розширення асортименту продукції шляхом реорганізації (приєднання) підприємств деревообробної промисловості, що розташовані за адресою м. Коростень, Житомирська область в промисловій зоні міста по вулиці Сергія Кемського, 11-Т, 11-Б, 11-С, 11-Я та мають спільний безперервний технологічний цикл, отриманий висновок з оцінки впливу на довкілля № 1672/1-3/2-4-0655, виданий Управлінням екології та природних ресурсів Житомирської обласної військової адміністрації 06 червня 2023 року та офіційно опублікований в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля https://eia.menr.gov.ua/uk/case/id-10081 07 червня 2023 року.
Загальний опис об’єкта (опис виробництв та технологічного устаткування):
ТОВ «УХЛК» – існуючий об’єкт. Підприємство відноситься до другої групи об’єктів за складом документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, в залежності від ступеня впливу об’єкта на забруднення атмосферного повітря
Функціональне призначення об’єкту полягає в розширені виробничих потужностей і номенклатури продукції деревообробного заводу, який матиме спільний безперервний технологічний цикл.
Асортимент продукції в розрізі підрозділів складається:
Цех № 3 – зрощена дошка по довжині на відкритий шип, клеєний брус з зрощеної дошки по довжині, цільна або зрощена на відкритий шип заготовка під ламель, пагонажні вироби, меблевий щит із заготовок зрощеної дошки на відкритий шип.
Зрощення пиломатеріалу м’яких порід деревини проводиться лінією LEDINEK.
Зрошена дошка попереднє подається струганню, яке проводиться на чотиристоронньому верстаті Hydromat 4000. Строгана зрощена заготовка подається на клеєнасосну станцію, де використовується ПYP клей 2010 для клеєних несущих конструкцій компанії AkzoNobel. Строгана зрощена ламель поштучно подається для клеєнанесення, після чого автоматично формується в загрузочний пакет пpeca, де проходить його вирівнювання та пресування. Кінцеве профілювання бруса проводиться на чотиристоронньому верстаті Widemat 700.
Цех № 5 – опалубний щит та балка, клеєна багатошарова деревина з перехресним розташуванням (CLT-панелі) з деревних пиломатеріалів.
Технологічний процес виробництва опалубного щита послідовно відбувається на наступних лініях: лінія оптимізації та зрощення дошки для щита та рамки, де використовуються ножи-шипорізи спочатку з одного боку потім з іншого, та клеєнаносна система; лінія пресування одношарових щитів заготовок для зовнішнього та внутрішнього шарів опалубних щитів – після обробки чотирьохстороннім стругально-калібрувального верстатом дошки подаються на станцію розділення і проклеювання торців. Проклеєні двокомпонентним клеєм дошки подаються одна за другою в прес, де притискуються одна до одної, утворюючи безперервне одношарове полотно (шар). Наприкінці преса полотно розрізається поперечною пилкою на необхідну ширину; лінія обробки одношарових щитів заготовок для зовнішнього та внутрішнього шарів опалубних щитів, де після затвердіння клею в полотнах верхніх шарів, панелі обробляються двостороннім стругальним верстатом. На верстаті панелі обстругуються зверху та знизу до необхідної товщини. Далі стрічковими пилками панелі ділятся на два або три щита Після розрізання деталі автоматично подаються на лінію шліфування; лінія виробництва середніх шарів та рамки опалубних щитів, де використовуються торцювальний та багатопильний верстати; лінія збирання та пресування опалубних щитів на клеєнаносному верстаті вальцьового типу з підсушуванням у сушильній камері. На столах для збирання на щит викладають внутрішній шар і дві крайкові довгі рамки, а верхній шар притискається до рами за допомогою алюмінієвих затискачів. Для пресування встановлений прес ItalPress фірми LEDINEK (Італія), після чого проходить процес форматування з послідуючим фарбуванням у фарбувальній камері, яка оснащена касетним фільтром та двома гідрофільтрами для очищення газоповітряної суміші, що виходить з неї після фарбування та сушки.
Технологічний процес виробництва опалубної балки послідовно відбувається на наступних лініях: елементи балки- стінка – лінія оптимізації та зрощення дошки для стінки та полки опалубної балки, лінія пресування одношарових щитів заготовок для зовнішнього та внутрішнього шарів стінки опалубної балки, лінія обробки одношарових щитів заготовок для зовнішнього та внутрішнього шарів стінки опалубної балки, лінія виробництва середніх шарів стінки опалубної балки, лінія збирання та пресування стінки опалубної балки, лінія формування розмірів стінки, лінія нарізання пазив на стінки. Елементи балки- полка – лінія оптимізації та зрощення дошки для полки опалубної балки, лінія форматування остаточних розмірів полки, лінія нарізання шипа на полці, лінія склеювання елементів балки, лінія фрезерування кінцівок опалубної балки під захисний ковпак та формування остаточних розмірів, лінія свердління технічних отворів, лінія фарбування та завершальної підготовки опалубної балки.
Етапи технологічного процесу виготовлення CLT-панелі: прийомка сировини, підготовка зрощеної дошки довжиною 5-18,1 м; підготовка зрощеної дошки довжиною 2,5-3,55 м; процес формування та пресування CLT панелей з нанесенням однокомпонентного поліуретанового клею; процес шліфування CLT панелей шліфувальними верстатами Imeas COMBI 2.6/360, оснащеними двома шліфувальними барабанами; форматна обрізка та розкрій CLT панелей на портальному оброблювальному центрі РВА виробництва Hundegger; зберігання готової продукції.
Цех № 7 – паливні гранули (пілети). Переробляються відходи у вигляді тирси в паливні пелети. Встановлені дві виробничі лінії продуктивністю 10т/год кожна.
Основні виробничі nрoцecu, що відбvваються: прийом та зберігання вологої тирси у бункері об’ємом 2180 мЗ; сушіння в стрічковій сушарці продуктивністю 20 т/год по cухій речовині та зберігання cyxoї тирси у силосі об’ємом 2180 мЗ; очищення сировини від домішок (каміння, метал); размол тирси в молотковій дробарці продуктивністю 10 т/год, де відбувається гомогенізація суміші; грануляція пелет; охолодження пелет; очистка від дрібної фракції; зберігання пелет; упаковка, завантаження в транспорт; робота навантажувача.
Цех № 9 (основне виробництво) готова продукція є обрізні пиломатеріали – дошка, брусок, брус, визначення відповідно ДСТУ 2448-93 «Пилопродукція. Терміни та визначення».
Для виробництва теплової енергії на потреби підприємства працюють дві котельні, укомплектовані двома водогрійними котлами марки URBAS-І0000 та UR-FRR-10000 теплопродуктивністю по 10 МВт (котельня №1) та одним водогрійним котлоагрегатом теплопродуктивністю 20 МВт фірми “Polytechnik” (Австрія) (котельня №2), спалюються відходи обробки деревини (біопаливо).
До допоміжних об’єктів відносяться пост зварки, металообробка, паливний зберігальний модуль контейнерного типу ПЗМ-Д-20-1-1-1 призначений для прийому, зберігання, вимірювання об`єму і видачі дизельного палива споживачу
Відомості щодо видів та обсягів викидів, т/рік: речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційовані за складом 74,11086, оксид вуглецю 437,75618, оксиди азоту (у перерахунку на діоксид азоту [NO + NO2]) – 245,069784, сірки діоксид (діоксид та триоксид) у перерахунку на діоксид сірки 0,078002, титану діоксид 0,000185, натрію гідроокис (натр їдкий, сода каустична) 0,00009, емульсол (склад:вода-97.6%,нітpит натpію-0.2% та інш.) 0,000002, залізо та його сполуки (у перерахунку на залізо) 0,001, хром та його сполуки (у перерахунку на триоксид хрому) 0,000002, цинк та його сполуки (у перерахунку на цинк) 0,00001, манган та його сполуки (у перерахунку на діоксид мангану) 0,0001, аміак 0,04094, діоксид та інші сполуки сірки 0,0025, сірководень 0,020906, неметанові легкі органічні сполуки 101,148, вінілацетат 0,03718, кислота мурашина 0,00146, кислота оцтова 0,002, спирт метиловий 0,0773, формальдегід 0,0326, стійкі органічні забруднювачі 0,00007, ціаніди 0,038, всього 858,4, а також парникові гази 231104,9, у т.ч.: метан 11,223, азоту(1) оксид (N2O) 8,977, вуглецю діоксид 231084,7. Разом 231963,3.
Заходи щодо впровадження найкращих існуючих технологій виробництва, що виконані або/та які потребують виконання: підприємство відноситься до другої групи підприємств, відповідно до Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №108 від 09.03.2006 р., як об’єкт, для якого заходи щодо впровадження найкращих існуючих технологій виробництва, що виконані або/та які потребують виконання не розроблялись і відсутні.
Перелік заходів щодо скорочення викидів, що виконані або/та які потребують виконання; дотримання виконання природоохоронних заходів щодо скорочення викидів; відповідність пропозицій щодо дозволених обсягів викидів законодавству: викиди не перевищують затвердженні граничнодопустимі нормативи, а викиди забруднюючих речовин, які не підлягають регулюванню та за якими не здійснюється державний облік, не перевищують гігієнічних нормативів. Викиди забруднюючих речовин відповідають вимогам Наказу № 309 від 27.06.2006 р. та Наказу № 177 від 10.05.2002 р.
Зауваження та пропозиції громадських організацій та окремих громадян щодо видачі дозволу на викиди суб’єктом господарювання просимо надсилати до Житомирської обласної військової адміністрації за адресою: 10014, м. Житомир, майдан С.П. Корольова, 1, тел. 0412-47-08-57; 0412-47-11-09, email: ztadm@apoda.zht.gov.ua.
Зауваження та пропозиції приймаються до розгляду протягом 30 календарних днів з дати опублікування інформації в друкованих засобах масової інформації.
Розробник матеріалів для отримання дозволу на викиди: ПП «Матрикс Груп», тел. 0978998905, email: matrixzt@gmail.com.
Сьогодні (28.04.2023) рятувальниками Коростенської міської комунальної рятувальної служби на воді спільно з працівниками відділу з питань цивільного захисту виконавчого комітету Коростенської міської ради та комендантом ВІК «Скеля» проведено роботи по упорядкуванню території ВІК «Скеля». Проведено обріз кущів і чагарнику на схилах скелі, покіс трави та прибирання сміття.