Дорогі коростенці !
Жіноча Рада міста, щиро вітає Вас зі св’ятами !
                
14 жовтня  в Україні відзначають потрійне свято: духовне – Покрова Пресвятої Богородиці, історичне – День українського козацтва та звитяжне – День захисника України.
Покрова Пресвятої Богородиці для нашого народу це особливо шановане свято, яке символізує заступництво Божої Матері від усього лихого, торжество добра та справедливості – це єдине релігійне свято, яке є одночасно національно-патріотичним та державним. Це справжнє свято мужності й самовідданості, Це свято кожного, хто віддав свої знання, силу, мужність і професіоналізм справі захисту нашої держави. Уклінно дякуємо усім нашим героям, які ціною власного життя і здоров’я боронили  та боронять нашу рідну Україну від ворогів.
У сьогоднішніх нелегких обставинах життя українського народу ми просимо Пресвятої Владичиці її Покрову над нами. Нехай Пресвята Богородиця і надалі залишається надійною заступницею для нас та  благословенної України!
Бажаємо Вам, здоров’я, добра, удачі, родинного благополуччя, незламного та міцного  духу, довгих літ життя, мирного неба.
 
 
                                   Голова Жіночої Ради міста      Світлана ЗАГОРУЙКО

З метою вшанування пам’яті жертв злочинів, скоєних нацистами під час окупації столиці України, виховання поваги і толерантного ставлення учнівської молоді до історії і культури інших народів в закладах загальної середньої освіти Коростенської міської територіальної громади проведено ряд заходів, присвячених 80-м роковинам трагедії Бабиного Яру. У шкільних бібліотеках організовано виставки книжок, фотоматеріалів «Бабин яр… Наш біль… Наша пам’ять…», «Біль нашої пам’яті»; здобувачі освіти закладів загальної середньої освіти переглянули документальні фільми з наступним обговоренням:   «Червона точка пам’яті», «Бабин Яр. Без права на існування. Цілком таємна операція …», «Бабин Яр. Без права на існування», «Расова гігієна»; проведені виховні години «Бабин Яр:без права на забуття», «Трагедія Бабиного Яру-трагедія українського народу», «Попіл Бабиного яру в наші стукає серця», уроки-реквієми «Бабин Яр. Ніколи більше!», акції «Свічка пам’яті», діяв тематичний інформатор «Трагедія Бабиного Яру». Учні закладів освіти взяли участь у загальнонаціональному уроці пам’яті, приуроченому до цієї дати, з використанням онлайн-платформи «Червона точка пам’яті».

М О Н І Т О Р И Н Г
гама-випромінювання на території міста,
рівень і температура води в річці Уж
станом на 13 жовтня 2021 року.
 
– радіаційний фон в м. Коростень (при нормі 0,015-0,025 млР/год):
   в повітрі:             0,018  млР/год;
   на ґрунті:             0,016  млР/год;
   на траві:               0,020  млР/год;
 
   
– рівень води в річці Уж,  (при критичному рівні 460см.):  128 см;
– температура води:         +8,4°С;
– температура повітря:    +5,0°С.
 

Прогноз погоди на 13 жовтня

Хмарно.
Без істотних опадів.
Вночі та вранці місцями туман.
Вітер північно-західний, 5-10 м/с.
Температура:
вночі: 1-6º тепла,
вдень 8-13º.

Попередження про найважливіші гідрометеорологічні явища
13 жовтня в більшості районів – надзвичайна (5 клас)
пожежна небезпека

Відділ з питань цивільного захисту
виконавчого комітету міської ради

В період з 06.10.2021 р. по 11.10.2021 р.  до початку  опалювального сезону Комунальне підприємство теплозабезпечення виконало наступні роботи:  встановлення нових котлів, монтаж та фарбування газоходів, ізоляцію надземних теплових мереж, автоматизацію та диспетчеризацію котельні,  поточний ремонт силових шаф, приймання вузлів обліку газу.
Розвантаження  нового котла на котельні по вул. Шевченка, 86-Д.
Монтаж газового котла на котельні по вул. Шевченка, 86-Д.
Монтаж газоходу котла на альтернативному виді палива на котельні по вул. Пашинська, 6-Г. 
Поточний ремонт  силових шаф електропостачання на котельні по вул. Горького, 14В. Автоматизація та диспетчеризація котельні по вул. Черемушки, 34А
Приймання вузла обліку газу по вул. Г.Сковороди, 24-В.
Ізоляція надземної тепломережі біля будинку по вул. 1-го Травня, 3.
Фарбування газоходу на котельні по вул. Ольгинська, 4-Г.
Адміністрація КП «Теплозабезпечення»

09 жовтня  в нашому місті відбулося  15 літературно – мистецьке св’ято « Просто на Покрову».  Жіноча Рада міста,  разом з маленькими коростенцями, які віршованими рядками про місто прославляли  древлянську землю,  вітаючи гостей запашним короваєм  зустріли делегацію митців поезії, які з’їхалися.
На урочистих заходу, уже стало доброю традицією вітати переможців конкурсів в номінаціях:  « Джерело мудрості» –  Алла Диба м. Київ. « Зернятко таланту» –  Костянтин  Савинцький м. Коростень, які  отримали  від Жіночої Ради дипломи та подарунки. По завершення св’ята організатор  Віктор Васильчук  подякував маленькимкоростенцям  Жук Олександру та Опанасюк Олександрі за участь у заході та вручив подяки та подарунки.
Жіноча Рада міста, вдячна за надання благодійної допомоги:
директору ПАТ «Коростенський хлібозавод» М.М Іскрі.
 

21 жовтня 2021 року о 17:00 в залі засідань виконавчого комітету Коростенської міської ради відбудеться жеребкування, щодо розподілу земельних ділянок учасникам АТО/ООС в запроектованому житловому масиві садибної забудови між вулицями Григорія Сковороди (Котовського) та Василя Стуса (Сакко і Ванцетті) на території Коростенської міської територіальної громади, які перебувають на обліку згідно списку.
Шляхом жеребкування, буде дорозподілено 51 земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлових будинків на території міста Коростеня особам, які брали та беруть участь у проведенні антитерористичної операції/операції об’єднаних сил.
За додатковою інформацією Ви можете звернутися до відділу земельних відносин Управління земельних відносин та комунальної власності виконавчого комітету Коростенської міської ради за адресою: вул. Грушевського, 22 (каб. № 11) або за тел. 9-62-75.

До уваги суб’єктів звернень!
 
Повідомляємо про зміни у графіку роботи Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Коростенської міської ради:
 
13 жовтня 2021 року – робочий день з 8-00 до 19-00 год.
 
14 – 17 жовтня 2021 року – вихідні дні
 
з 18 жовтня 2021 року Центр працює в звичайному режимі

Протокол №12
чергового засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 8 жовтня 2021 року

Прогноз погоди на 12 жовтня
Хмарно.
Вночі без істотних опадів.
Вдень невеликий дощ.
Вітер південно-західний, 3-8 м/с.
Температура:
вночі 2-7º тепла, вдень 7-12º.

Попередження про найважливіші гідрометеорологічні явища
12 жовтня у південній та у центральній частині – надзвичайна (5 клас) пожежна небезпека
Відділ з питань цивільного захисту
виконавчого комітету міської ради

Васильчук Віктор Борисович народився 29 лютого 1960 року в м.Коростень, в сім’ї залізничника і робітниці. Навчався на філологічному факультеті Київського держуніверситету після закінчення Коростенської СШ№1 у 1977 році.

З 1982 р. працював у міськрайонній газеті «Радянське Полісся». В 1986 році став членом Спілки журналістів України. В 1989 р. готував серію матеріалів з чорнобильської зони, а також у 1996, 1997, 2007, 2010 роках, був відряджений до Чорнобиля.

Працював начальником рекламно-інформаційного відділу комерційного банку. 14 жовтня 1991 р. заснував газету «Апокаліпсис», яку в 1994 р. перейменовано у благодійний вільний тижневик «Вечірній Коростень», й дотепер є засновником, і видавцем цього видання.

У 1992 році вийшла перша книга «Несподівані зустрічі» (м. Житомир). У 1994 році за рекомендаціями Василя Юхимовича, Олексія Опанасюка, Валерія Нечипоренка став членом Національної спілки письменників України. Очолив міську літературно-мистецьку студію «Древлянка» (29 років керує) та один із найбільших в області первинних осередків журналістської організації (19 років).

Лауреат премії Держподаткової адміністрації України «Золший кадуцей», Дипломант Міжнародного Академічного рейтингу популярності «Золота Фортуна», Всеукраїнського літературно-мистецького свяла «Просто на Покрову», нагороджений медаллю «Трудова слава», «Золотою медаллю української журналістики», двічі медаллю НСПУ «Почесна відзнака», орденом «За заслуги перед Коростенем», орденом князя Мала, орденом «Слава України», Літературною відзнакою імені Валерія Нечипоренка, Корнійчуковською премією. «Гордість міста – 2002, 2003, 2013, 2014, 2017», «Творча гордість міста -2015, 2018, 2020». Володар «Діамантового Дюка» в Міжародному українсько-німецькому багаторівневому конкурсі імені Дюка де Рішельє – 2016, 2017, 2018, 2019, 2020. Лауреат премії імені Лесі Українки ЖОВ Фонду культури України, премії імені Михайла Дубова, Бойківського літературно-краєзнавчого конкурсу імені Мирона Утриска, Всеукраїнських літературних премій імені Василя Юхимовича, імені Івана Огїєнка, імені Бориса Тена, імені Василя Земляка, імені Леоніда Череватенка, імені Леся Мартовича, імені Миколи Томенка, Всеукраїнського літературного конкурсу «Рукомесло-2009», «Краща книга року-2011», «Краща книга-2012», «Краща книга – 2017, 2019», премія «Дідусева казка», Дипломант Першого літературно-мистецького фестивалю «ВоокФест» в Бородянці, переможець Житомирського обласного конкурсу «Єдина країна», лауреат премії «Ми Вас любимо», Міжнародного конкурсу «Ми – Українці!», «Благодійність у медіа», дипломант Міжнародного фотоконкурсу «Журнальний варіант», III Міжнародного літературного конкурсу україномовних видань «Ппірго-ВоокРе8С2020», Літературної премії імені Юрія Яновського. Прізвище внесене до Енциклопедії сучасної України та до «Золотого фонду нації».

У січні 2007 року Указом Президента України присвоєно почесне звання «Заслужений журналіст України».

Є співзасновником дитячого творчого конкурсу «Полісяночка», конкурсу краси «Міс Літо», фундатором Всеукраїнського літературно-мистецького свята «Просто на Покрову», літературної премії імені Василя Юхимовича.

Разом з сільським головою В. Дідківським відродив музей-хату Василя Юхимовича в Сингаях. Займається видавничою справою. Видав майже сотню книжок місцевих та українських авторів. Друком вийшли книги: «Несподівані зустрічі», «Не стріляйте, дядьку!..»,«Чорнобильські поневіряння Бучі», «Чому Нічка посварилася з Ранком», «Гавчик і Курчатко», «Франція: тільки один місяць», «Десять років житія», «Світ казковий та невигаданий», «Мандри темно-вишневої самописки», «Приречені на життя», «Собака буває кусачий…», «П’ятнадцять років: від суботи до суботи», «Голодомор на Коростенщині» (упорядник), «Література свіжого повітря», «Просто на Покрову» (упорядник), «Нехай увесь світ сміється!» (упорядник), «Пригоди Сновиди та його друзів», «Під знаком Риб», «In carne (вчасною персоною)», «Чому не можна кричати на Хомку», «Подружилися», «Казки від дяді Віті», «Пробач мені. Цукерочко!», «Останній бій знайдення», «Мій друг Пончик», «Пригода на Червоній гірці», «Правдиві байки кота Персика».

Рішенням 4 сесії Коростенської міської ради VIII скликання від 25.02.21р. №160 Васильчуку Віктору Борисовичу присвоєно звання
«Почесний громадянин міста Коростень».

Жидких Степан Степанович народився 2 липня 1950 року в с.Сидорово Слов’янського району Донецької області, українець, освіта – вища, в 1971 році закінчив Харківський державний університет ім.Горького. Після закінчення університету працював старшим економістом відділу промисловості Чернігівського облстатуправління.

З 1974 року по 1980 рік працював на комсомольській роботі.
З 1980 року – на господарській роботі.
З 1985 року і по теперішній час – директор ПОГ «Коростенське учбововиробниче підприємства» Українського товариства сліпих.

Жидких С.С. присвоєно звання «Заслужений член УТОС», обраний членом президії товариства сліпих України, тричі обирався депутатом Житомирської обласної Ради народних депутатів, депутатом Коростенської міської Ради.

За уміле керівництво підприємством і громадську діяльність нагороджений урядовою нагородою – орденом за заслуги 3-го та 2-го ступеня, присвоєно почесне звання “Заслужений працівник промисловості України”, нагороджений Почесною Грамотою Верховної Ради України, Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України, Почесною відзнакою «За благодійність» міжнародного академічного рейтингу популярності «Золота Фортуна», медаллю «Ветеран праці».

Степан Степанович краще від інших знає проблеми інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни та праці, дітей-сиріт. Відродження милосердя й гуманності до цієї категорії людей, соціальний захист найменш захищених громадян нашого міста – є змістом його життя.

Велику увагу приділяє розвитку аматорського мистецтва та спорту, особливо серед людей з інвалідністю м.Коростеня.

Був делегатом 4-х Асамблей всесвітньої організації сліпих та 4-х з’їздів Європейського Союзу сліпих.

Рішенням 36 сесії Коростенської міської ради VII скликання від 20.12.2019р. №1720 Жидких С.С. присвоєно звання «Почесний громадянин міста Коростеня».

Хошаба Ісхат Юрійович понад 40 років працює у галузі фізичної культури та спорту.

Працював директором спортивного комплексу „Ювілейний” ВАТ „Хіммаш”. Протягом 30 років колектив заводу був кращим серед колективів фізичної культури Житомирської області. Багато років очолював футбольну команду ФК „Хіммаш”, яка була переможцем чемпіонату Житомирської області з 2003 по 2006 роки та 2009 року, володарем Суперкубку області 2009 року, учасником чемпіонату України з футболу серед аматорських команд та володарем Кубку Житомирської області 2010 року.

З 2012 року Ісхат Юрійович очолює футбольний клуб СК „Коростень”, який є щорічним переможцем чемпіонатів та Кубку Житомирської області з футболу.

З 2018 року став Президентом футбольного клубу „Мал”, який у тому ж році став володарем Кубку Житомирської області з футболу серед чоловічих команд. Він активний учасник руху ветеранів фізичної культури і спорту, суддя національної категорії з баскетболу, обслуговує всеукраїнські змагання з баскетболу у якості комісара суперліги. Був нагороджений відзнакми „За заслуги” ФСТ „Україна”, „Відмінник фізичної культури і спорту України” та „За заслуги перед містом”.

Хошаба Ісхат Юрійович зробив вагомий особистий внесок у розвиток фізичної культури і спорту міста Коростеня, Житомирської області та України.

Рішенням тридцять третьої сесії Коростенської міської ради VІІ скликання від 29.08.2019 р. №1571 Хошабі Ісхату Юрійовичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Коростень».

Цепкова Ганна Василівна народилася 13.10.1946 року. За фахом – вчитель української мови та літератури. Ганна Василівна є активним учасником освітянського життя міста Коростеня.

В період з 1978 року по 1990 рік працювала вчителем російської
мови Коростенської загальноосвітньої ніколи №11. За час трудової діяльності досягла високої результативності, що засвідчено рівнем розвитку учнів та відзначено почесним званням «Відмінник народної освіти». Впродовж роботи у школі Ганна Василівна особливого значення надавала виявленню творчих задатків молоді. Плідно працювала над розвитком вербального образотворення та особистим прикладом направляла учнів до подальшого творчого шляху.

З 1990 року, працюючи провідним спеціалістом ЦБС, продовжила роботу з дітьми. Підготувала сотні переможців і призерів
Всеукраїнських, регіональних творчих конкурсів та олімпіад. У цьому ж році видає першу збірку під псевдонімом «Галина Цепкова».

Ганна Василівна постійно бере участь у проведенні різноманітних заходів в усіх школах та дитячих садках міста. Виступає на класних годинах, батьківських зборах, уроках, святах, що в свою чергу позитивно відображається на розвитку дітей, оскільки творчість поетеси є взірцем високої моральності, виняткової любові до землі, родини, країни та є свідченням досконалої інколи поетики. Діяльність авторки згуртовує батьківські колективи, спонукає до співпраці та альтруїстичних вчинків на користь розвитку закладів міста.

Ганна Василівна особисто опікується закладом дошкільної освіти №1, періодично відвідує вихованців, надає
посильну допомогу у покращенні умов розвитку дітей. Цепкова Г.В. є фундатором створення дитячого періодичного видання «Аллочкадошколярочка». Меценат та ментор молодих авторів, надає матеріальну допомогу з реалізації власних книжок хворим землякам та багатодітним родинам.

Ганна Василівна виступає автором багатьох сценаріїв загальноміських заходів, де окремим повноцінним моментом виступають діти як ключова цінність древлянської землі. Цепкова Г.В. написала десяток пісень, що прославляють Коростень. Авторка 16 поетичних збірок. Член Національної спілки письменників України.

Цепкова Г.В. нагороджена Почесною грамотою Президії Верховної Ради України. Дипломант «Гордість міста – 2004, 2015, 2017» в галузі культури. Лауреат премії ім. Юхимовича (2014), лауреат премії ім. Клименка (2013), лауреат Всеукраїнського фестивалю російськомовних поетів (2003), лауреат Фестивалю «Лесині джерела» (1994). Має Почесну відзнаку «За заслуги перед містом (2016). Лауреат обласної відзнаки «Краще книга року – 2017». Багаторазовий переможець та лауреат Всеукраїнського літературномистецького свята «Просто на Покрову».

Рішенням тридцять третьої сесії Коростенської міської ради VІІ скликання від 29.08.2019р. №1570 Цепковій Ганні Василівні присвоєно звання «Почесний громадянин міста Коростень».

Брицун Микола Іванович – історик, краєзнавець і етнограф Коростенщини. Народився 17 серпня 1938 року в селі Липлянщина Народицького району. Рано залишився без батьків.

Навчався з 1945 по 1949 роки у Липлянщинській початковій, а потім до 1955 року у середній школі с.В’язовець Народицького району. З 1955 по 1957 роки – він студент філологічного факультету Чернівецького університету. У тому ж 1957 році Микола Брицун їде в Кустанайську область, де працював на різних роботах до 1961 року.

У 1962 році він поступає на заочне навчання до Кустанайського педагогічного інституту, який закінчує у 1967 році. З 1962 по 1964 роки Брицун М.І. працює учителем російської мови та літератури в школах Кустанайської області.

У 1965 році Микола Іванович повертається в Україну в Народицькій район, де до 1970 року викладає російську мову та літературу в Болотницькій 8-річній школі.

Наступний 1970 – 1971 навчальний рік працює вчителем російської мови та літератури Голубівської середньої школи Ружинського району. В 1971 році 33-х річний Микола Іванович приїзджає з родиною до міста Коростень. Тут він розпочинає працювати учителем російської мови та літератури, а згодом, по закінченні заочного навчання (1975 – 1978 рр.) на історичному факультеті Київського державного педагогічного інституті ім. М.Горького, вчителем історії та народознавства в Коростенській ЗОШ№5.

У 2008 році, досягнувши 70-річного віку, Брицун Микола Іванович йде на заслужений відпочинок. Він має дружину та двох дітей.

3 46-річного стажу учительської роботи Миколи Івановича Брицуна тридцять років віддано Коростенській загальноосвітній школі №5. Як вчитель історії та народознавства він разом з учнями займається пошуковою роботою. Зібраний ним предметний матеріал склав основу створеного в школі оригінального музею “Селянська хата”. Етнографічні експонати цього шкільного музею можуть прикрашати колекції державних музеїв. Учні Миколи Івановича були активними членами Малої Академії Наук. Дослідницькі нотатки від пошукової роботи самого Брицуна М.І. стали матеріалом для написання ним п’яти книг історико-етнографічного та краєзнавчого спрямування, яких об’єднує тема історії Древлянської землі: Гради древлян. 2004р. Літописна Земля Древлян; 2006р. Присяголітні веди Землі Древлян; 2008р. Велика Древія; 2010р. Земля славетних предків; За 30 років досліджень Микола Іванович Брицун обстежив 300 сіл та хуторів Коростенського, Народицького, Лугинського, Овруцького, Пулинського, Малинського та Радомишльського районів Житомирської області. Він не тільки зібрав величезний матеріал, який свідчить про глибинну самобутність народної культури поліського краю, але й згуртував навколо себе багатьох однодумців – патріотів рідної землі. Своїми свідомими зусиллями вони прийняли естафету пам’яті від десятків поколінь своїх предків, пам’яті про минуле Поліського краю, віддалене на тисячі літ у глибінь віків. Живий усний підручник народної історії Микола Іванович переклав та записав у своїх книжках і дав змогу сучасним людям та майбутнім поколінням пити з джерела народної мудрості та духовності.

Брицун Микола Іванович завжди мав і має активну життєву позицію. Він був одним з засновників Коростенського осередку Народного Руху України, учасником установчого з’їзду Народного Руху України 1989 року. Микола Іванович є один із засновників у 1998 році Всеукраїнського Товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка.

Рішенням двадцять четвертої сесії Коростенської міської ради VІІ скликання від 30.08.2018 р. №1171 Брицуну Миколі Івановичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Коростень».

Арешонков Володимир Юрійович – 1957 року народження, має дві вищі освіти, в 1981р. закінчив Ужгородський державний університет, за кваліфікацією філолог-викладач, в 2003р. закінчив Академію державного управління при Президентові України та здобув кваліфікацію магістр державного управління.

З 2016 – професор кафедри спеціальних історичних дисциплін та правознавства ЖДУ ім.Франка. Доктор педагогічних наук.
Доцент кафедри управління освітою та інноваційних технологій. Має наукові праці – посібник «Соціально-правовий захист дитинства».

Одружений, має двох дітей.

Трудова діяльність:

• 1975-1976 – керівник оркестру БМК м.Коростень
• 1976-1981 – навчання в держуніверситеті м.Ужгород
• 1981-1982 – методист бюро подорожей та екскурсій м.Коростень
• 1982-1984 – вчитель російської мови та літератури с.Лісівщина
• 1984-1985 – керівник гуртка СЮТ м.Коростень
• 1985-1986 – директор міської СЮТ м.Коростень
• 1986-1987 – організатор позакласної роботи СШ №1 м.Коростень
• 1987-1989 – керівник гуртків СЮТ м.Коростень
• 1989-1989 – робітник цеху галантереї кооперативу «Зоря» м.Тирасполь
• 1989-1989 – електромеханік кооперативу «Здоров’я” м.Тирасполь
• 1989-1991 – електромеханік кооперативу «Прима” м.Тирасполь
• 1991-1991 – електромеханік кооперативу «Радуга” м.Тирасполь
• 1991-1992 – директор МП «Риф» м.Тирасполь
• 1993-1994 – директор МП «Риф м.Коростень
• 1994-1996 – заступник директора МП «Риф» м.Коростень
• 1996-1998 – юрист фірми «Аско» м.Коростень
• 1998-2001 – заступник міського голови м.Коростень
• 2001-2002 – начальник відділу у справах національностей, міграцій та релігій Житомирської ОДА
• 2002-2005 – начальник управління освіти та науки Житомирської ОДА
• 2005-2009 – проректор з навчально-методичної роботи обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (ОІППО) м.Житомир
• 2009- квітень 2010 – заступник міського голови міста Коростеня Житомирської області.
• Квітень-листопад 2010 – голова Коростенської районної державної адміністрації.
• З 17 листопада 2010 року – перший заступник голови Житомирської обласної ради.
• 27 листопада 2014 року – Народний депутата України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

Володимир Юрійович Арешонков постійно опікується проблемами Коростеня. Завдяки його клопотанню з державного бюджету України до бюджету міста Коростеня для здійснення заходів з соціально-економічного розвитку міста спрямовані чималі кошти для поліпшення роботи та життєдіяльності нашого міста. Зокрема це дало можливість провести капітальні ремонти в закладах дошкільної та загальної середньої освіти, покращити матеріально-технічне та інформаційно-комунікаційне забезпечення освітнього процесу.

Володимир Юрійович бере активну участь в спортивному житті міста, залучає кошти для ремонту спортивних приміщень, будівництва спортивних майданчиків, є багаторічним спонсором міських змагань на призи клубу «Шкіряний м’яч» та інших спортивних заходів.

Рішенням 18 сесії VII скликання Коростенської міської ради № 907 від 30 листопада 2017р. Арешонкову Володимиру Юрійовичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Коростень».

Рудь Петро Володимирович народився на Житомирщині у звичайній українській сім’ї 25 квітня 1956 року. Закінчив Врублівську середню школу, Іванопільське професійно-технічне училище, став робітником. Потім Петро Володимирович працював оператором Коростенської нафтобази, заступником директора і, згодом, директором Коростенського
міськмолзаводу (1987-1992 рр.).

Одружений. Виростив доньку Оксану. В 1990 році Петро Володимирович отримав диплом про закінчення Української
сільськогосподарської академії (пізніше вона одержала статус Національного аграрного університету).

На початку лютого 1992 року Петро Володимирович зайняв посаду директора Житомирського маслозаводу , а з 1995 року очолив Відкрите акціонерне товариство «Житомирський маслозавод».

За ініціативи Петра Володимировича компанія «Рудь» багато років поспіль проводить «Свято морозива» в місті Коростень та впродовж дев’яти років є генеральним спонсором фестивалю Дерунів.

Рішенням 16 сесії VII скликання Коростенської міської ради № 783 від 31 серпня 2017р. Рудю Петру Володимировичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Коростень».

Лебедь Олександр Федорович народився 04.02.1946 року в с.Сушки Житомирської області. З 1965 по 1968 рік проходив військову службу. В 1973 році закінчив інститут водного господарства у м.Рівне.

Свій трудовий шлях розпочав в будівельних організаціях тресту «Житомирводбуд» на будівництві гідротехнічних і цивільних споруд Житомирської області, спочатку майстром, потім начальником дільниці в Новоград-Волинському ПМК-114. З 1980 р. по 1989 р. працював начальником Коростенського ПМК-64. За час роботи на даному підприємстві побудував багато об’єктів цивільного і гідротехнічного призначення, дослідного господарства науково-дослідного інституту Нечорноземної зони України в с.Грозіно Коростенського району.

В 1986 році нагороджений медаллю «За трудовую доблесть». Лебедь О.Ф. приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АС в 1986-1987 рр., за що нагороджений іменним годинником Міністра водного господарства УССР. Підприємство очолюване Лебедем О.Ф. неодноразово займало призові місця серед підприємств області, Міністерства водного господарства.

Лебедь О.Ф. двічі обирався депутатом Коростенської районної ради. Був депутатом обласної ради. В 1989 році депутатами Коростенської районної ради був обраний головою виконкому та ради народних депутатів Коростенського району. Під його керівництвом побудовані об’єкти господарської та соціальної сфери Коростенського району.

З 1994 року по 2002 рік працював головним інженером Коростенської дистанції цивільних споруд і водопостачання Південно-Західної залізниці. В 2000-200 рр. Лебедь О.Ф. очолював будівельників НГЧВ-4 при реконструкції Київського залізничного вокзалу. За час роботи на підприємстві неодноразово нагороджувався Почесними грамотами, цінними подарунками та іншими заохоченнями керівництвом Коростенської дирекції та Південно-Західної залізниці.

З 2002 року по 2003 рік Лебедь О.Ф. працював начальником відділу житлово-комунального господарства виконкому Коростенської міської ради, а з 2003 року по 2011 рік начальником управління житлово-комунального господарства виконкому Коростенської міської ради. За час роботи на даній посаді проведена значна робота по благоустрою міста Коростеня, реконструкції парку ім.Островського, будівництві пішохідного переходу через р.Уж та інших об’єктів житлово-комунального господарства міста.

За багаторічну працю, вагомий внесок в соціально-економічний розвиток територіальної громади міста Коростеня в вересні 2005 року Лебедь О.Ф. нагороджений Грамотою Верховної Ради України.

З 2011 року після виходу на пенсію Лебедь О.Ф. продовжує свою трудову діяльність у комунальному виробничо-господарському підприємстві на посаді майстра. В 2015 році Лебедь О.Ф. очолив Раду ветеранів керівників підприємств міста Коростеня.

Рішенням третьої сесії Коростенської міської ради VII скликання від 28.01.2016 року №55 Лебедю Олександру Федоровичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста «Коростень».

Книш Михайло Миколайович народився 22 листопада 1983 року в місті Коростені. Випускник Коростенської ЗОШ №1. В одинадцятому класі почав відвідувати відділення легкої атлетики Коростенської ДЮСШ та тренуватися під керівництвом тренера Медведчука Віктора Володимировича.

В 2001 році закінчує Коростенську ЗОШ № 1 та в цьому ж році вступає до Вінницького педагогічного університету імені Коцюбинського, де тренується під керівництвом тренера Беха Петра Григоровича.

З 2003 року стає членом збірної команди України. Влітку 2004 року в місті Бідгош (Польща) четвірка українських легкоатлетів, серед яких і Михайло, виконують олімпійський норматив з естафетного бігу 4Х400 метрів з результатом – 3 хвилини 02,96 секунд і отримує путівку на Олімпійські ігри до Афін.

У 2006 році бере участь в чемпіонаті світу, який проходив в Хельсенкі (Фінляндія). У 2008 році на зимовому чемпіонаті
України в закритих приміщеннях Михайло встановлює національний рекорд України з бігу на дистанцію 400 метрів – 46,63 секунд та виконує норматив майстра спорту міжнародного класу. А влітку того ж року на чемпіонаті України в Києві долає 400 метрів з результатом 45,87 секунд, що перевершує норматив майстра спорту міжнародного класу та олімпійський норматив.

На ХХІХ Олімпійських іграх в Пекіні дистанцію 400 метрів Михайло подолав з результатом 46.28 секунди.

2010 року в місті Бергені (Норвегія) на командному чемпіонаті Європи стає бронзовим призером в естафеті 4х400 метрів з результатом 3 хвилини 04.10секунди. 2012 року в Стамбулі на чемпіонаті світу в закритих приміщеннях збірна команда України з легкої атлетики, до складу якої входив і Михайло, встановлює новий рекорд України в естафеті 4х400 метрів з результатом 3 хвилини 08.41 секунди. В 2013 році приймав участь у командному чемпіонаті Європи в Англії.

На даний момент Михайло є членом збірної України.

Народився Яременко Василь Васильович 10 січня 1949 року. У 1971 році закінчив Харківський інститут інженерів залізничного транспорту. Свою трудову діяльність розпочав у 1971 році на посаді чергового по станції Інза Куйбишевської залізниці. З 1973 року після служби в армії став працювати в Коростенському відділку Південно–Західної залізниці, пройшовши шлях від
чергового по коліях до начальника відділку.

З 1995 року по 31 березня 2014 року Яременко Василь Васильович очолював Коростенський відділок (з 2000 року – дирекцію залізничних перевезень). Під керівництвом Василя Васильовича забезпечувався транспортно-економічний зв’язок та потреби
підприємств і населення Житомирської області в перевезеннях, впроваджувались нові технічні засоби та технології, забезпечувалась розробка та виконання заходів, направлених на створення умов, що дозволяють швидко та якісно здійснювати транспортну діяльність. Велика робота була проведена по створенню єдиного офісу для пунктів пропуску через державний кордон України.

За вагомий особистий внесок у розвиток залізничного транспорту регіону Яременку В.В. присвоєне звання «Заслужений працівник транспорту України», нагороджений знаком «Почесному залізничнику», знаком «Залізнична слава» трьох ступенів.

Рішенням тридцять другої сесії Коростенської міської ради VI скликання від 17.04.2014 року №1453 Яременку Василю Васильовичу
присвоєно звання «Почесний громадянин міста Коростень».

Левицький Анатолій Володимирович народився 05.05.1948 року в селі Яроповичі Андрушівського району Житомирської області. У 1981 році закінчив Українську сільськогосподарську академію, за кваліфікацією інженер – електрик.

З 1972 по 1973 рік – електромонтер Зарічанського РЕМ, з 1973 по 1977 рік – старший диспетчер Зарічанського РЕМ, з 1977 по 1984 рік – заступник начальника Зарічанського РЕМ, з 1984 по 1987 рік – заступник начальника Житомирського обласного енергонагляду, з 1987 по 1995 рік – заступник директора Житомирських Західних електромереж, з 1995 по 2002 рік – заступник голови правління з питань енергонагляду, з квітня 2002 року – перший заступник голови правління. З квітня 2003 року – заступник голови правління – комерційний директор. З 1 березня 2004 року Голова Правління Компанії «Житомиробленерго».

У 2001 році присвоєно звання «Заслужений енергетик України». В 2004 році присвоєно звання «Заслужений енергетик Співдружності Незалежних Держав», нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. В 2005 році нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України. В 2008 році нагороджений відзнакою «За заслуги» перед Житомирщиною. Почесний професор Харківської національної академії міського господарства. Депутат обласної ради.

За багаторічну плідну працю та особистий внесок у розвиток міста Коростеня рішенням 29 сесії Коростенської міської ради VI скликання від 26.12.2013 р. №1327 Левицькому Анатолію Володимировичу присвоєно звання “Почесний громадянин міста Коростень”.

Шишук Яків Омелянович народився 27 червня 1949 року у с.Старі Новаки Лугинського району Житомирської області. У 1985 р. вступив до Київського державного педагогічного інституту ім.Горького, який успішно закінчив у 1990 р., отримавши спеціальність «Вчитель історії та суспільствознавства».

З 1988 року Яків Омелянович очолює комунальну установу «Коростенський геріатричний пансіонат для ветеранів війни та праці». Дана установа є однією з найкращих у системі соціального захисту України зі створення соціально-побутових умов проживання для самотніх малозабезпечених громадян, ветеранів війни та праці.

Яків Омелянович активно займається громадською діяльністю: член виконкому міської ради, член ради керівників міста, депутат
міської ради. За вагомий особистий внесок у розвиток конституційних засад української державності, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм у захисті конституційних прав і свобод людини і громадянина нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ та ІІ ступенів.

Як кращий працівник соціального захисту міста, отримав відзнаку «За заслуги перед містом», удостоєний відзнакою в номінації «Гордість міста». Нагороджений грамотами Міністерства соціальної політики, Житомирської держадміністрації та Житомирської обласної ради, грамотою «За заслуги перед Українською Православною Церквою та з нагоди 65-ї річниці Перемоги у Великій вітчизняній війні», орденом Української Православної Церкви святого великомученика Георгія Побідоносця.

Враховуючи вагомий особистий внесок Шишука Якова Омеляновича у розвиток міста та системи соціального захисту населення зокрема, рішенням двадцять п’ятої сесії Коростенської міської ради VІ скликання від 28.08.2013 р. №1153 йому присвоєно звання “Почесний громадянин міста Коростень”.

Туряниця Георгій Семенович народився 10 квітня 1938 року в селі Солочин Свалявського району Закарпатської області у сім’ї селянина.

У 1945 році вступив до 1 класу Солочинської семирічної школи, котру закінчив у 1952 році. Після закінчення семирічки вступив до 8 класу Полянської середньої школи. У 1956 році закінчив середню школу і вступив до історичного факультету Ужгородського державного університету, який закінчив у 1961 році, а потім працював вчителем історії та географії у Керечанській середній школі
Свалявського району Закарпатської області.

У зв’язку з сімейними обставинами у 1962 році переїхав до міста Коростеня, де до 1968 року працював вчителем історії та географії у Холосненській середній школі Коростенського району. З 1968 по 1976 рік він вчитель географії середньої школи № 6 міста Коростеня.

За успіхи у роботі у 1975 році був нагороджений значком «Відмінник народної освіти». З 1976 року по 1980 рік працював заступником директора з навчально-виховної роботи ЗОШ №10.

З 1980 по 1981 р він вчитель історії та суспільствознавства у Коростенській школі – інтернаті № 1. З 1981 по 1988 рік працював заступником директора з навчально- виховної роботи Коростенського СПТУ – 16. З 1988 по 2004 рік у Коростенській загальноосвітній школі № 4 він директор, якого обрав саме колектив.

А з 2005 по 2008 роки Георгій Семенович перший директор Коростенської міської гімназії. Значна робота з реорганізації школи в
гімназію відбулася саме під його керівництвом. Впродовж 8 років (2000-2008р.) школа посідала перше місце за кількістю переможців предметних міських обласних та Всеукраїнських олімпіад.

За його ініціативою у школі була розроблена власна система навчально-виховної роботи, яка являла собою цілісну структуру, що сприяла моральному становленню учнів, формуванню у них творчого мислення, відповідальності за доручену справу.

Скільки доріг пройдено Георгієм Семеновичем з вихованцями, скільки подолано кілометрів на велосипедах разом з школярами. Адже сам був старшим тренером збірної команди школярів України з туризму, яку готували для участі в чемпіонаті СРСР (підопічні посіли II місце), підготував 15 кандидатів у майстри спорту, вісім із них стали майстрами, а Тетяна Васянович – чемпіонкою світу.

Враховуючи вагомий особистий внесок Георгія Семеновича у розвиток освіти міста Коростеня, навчання та виховання молоді, за багаторічну сумлінну працю, активну громадську позицію рішенням 22 сесії Коростенської міської ради VI cкликання від 19.03.13р. №1019 йому присвоєно звання “Почесний громадянин міста Коростень”.

Гампель Анатолій Ісаакович 12 років пропрацював у вагонному депо міста Коростеня: пройшов шлях від слюсаря до майстра інструментального цеху.

В 1986 році переїхав на постійне місце проживання в місто Ноябрьськ. Працював начальником цеху виробничого об’єднання «Ноябрьськнафтогаз». В 1990 році Анатолій Ісаакович став головою кооператива «Мобільний», який займався перевезенням пасажирів в місті. В 1991 році організував виробничо-комерційну фірму «Нордсектикс», яка через декілька років була перетворена в відкрите акціонерне товариство «Аляска», і Анатолій Ісаакович став його генеральним
директором.

В 1993 році закінчив Київський торгово-економічний інститут. Почесний громадянин міста Ноябрьська. За фінансової підтримки Анатолія Ісааковича був створений та встановлений пам’ятник княжні Малуші та князю Володимиру.

За вагомий особистий внесок в розвиток міста, безкорисливе служіння громаді міста Коростеня рішенням 43 сесії V скликання від 20.08.10р. №6 присвоєно звання “Почесний громадянин міста Коростеня“.

Заєць Олексій Макарович розпочав свою діяльність у 1972 році дільничним терапевтом Коростенської міської поліклініки. У 1973 році призначений на посаду заступника головного лікаря по амбулаторнополіклінічній роботі. У 1989 році під його особистим керівництвом було розпочато будівництво нового приміщення міської поліклініки на 800 відвідувань в день, яке було завершено у 1996 році.

У 1999 році призначений на посаду головного лікаря Коростенського територіального медичного об’єднання, яке у 2003 році було реорганізоване в Коростенську центральну міську лікарню.

Заєць О.М. налагодив тісні стосунки з Норвезькою та Шведською місіями в Україні, які надають значну гуманітарну допомогу для
покращення медичного обслуговування населення. Три скликання підряд обирався депутатом обласної ради. 15 років був членом виконавчого комітету Коростенської міської ради. Неодноразово обирався депутатом міської ради.

За активну громадську позицію, багаторічну сумлінну працю, значний особистий внесок в поліпшенні якості медичного обслуговування населення міста Коростеня та району, постраждалого від аварії на ЧАЕС, його соціальний захист на державному рівні – рішенням 41 сесії V скликання від 13.05.2010р. №67 присвоєно звання „Почесний громадянин міста Коростеня”.

Москаленко Володимир Васильович народився у Коростені 29 вересня 1953 р. в сім’ї робітників-залізничників. Закінчив Коростенську міську загальноосвітню школу №8 та Морську школу в естонському місті Пярну.

Працював матросом естонського пароплавства, у 1971-1973 рр. проходив строкову службу на військовому флоті. Після закінчення служби у 1974 р. повернувся до рідного міста, де продовжив трудову діяльність у локомотивному депо ст. Коростень
слюсарем, а згодом помічником машиніста тепловоза.

У 1976 році обраний секретарем комсомольської організації Локомотивного депо, де працював до 1978 р. З 1978 по 1990 рр. працював секретарем Коростенського міського комітету комсомолу та міському комітеті компартії України. У 1990 році на альтернативних виборах був обраний першим секретарем Коростенського міського комітету компартії України.

Після припинення діяльності Комуністичної партії у 1991 році створив виробничу фірму «Верас», директором якої працював до 1998 р. Освіта вища. Закінчив філософський факультет Київського державного університету ім. Шевченка, (1981р.) та Київський інститут політології (1992р.).

У березні 1998 р. був вперше обраний міським головою Коростеня, в 2002 р., 2006 р. та 2010 р. переобраний на цю посаду. Депутат міської ради шести скликань. За роки перебування на посаді міського голови міста Коростеня Володимира Васильовича нагороджено десятками нагород і відзнак, зокрема він є повним кавалером ордену “За заслуги”.

За особливі заслуги і досягнення міста у соціально-економічному й культурному розвитку, зміцнення партнерських зв’язків з іншими країнами, високу результативність керівництва територіальною громадою рішенням 26 сесії міської ради 5 скликання від 30.09.2008р. №42 Володимиру Васильовичу присвоєно звання “Почесний громадянин міста Коростеня”.

Куницький Василь Іванович народився 14 липня 1953 року в селі Куліші Ємільчинського району Житомирської області. У 1980 році закінчив Київський інженерно-будівельний інститут за спеціальністю інженермеханік.

Трудову діяльність розпочав у 1970 році – працював монтером колії КМС-121 міста Києва, з серпня 1974 року по теперішній час працює на Коростенському заводі залізобетонних шпал, який очолив з 1996 року.

Неодноразово обирався депутатом міської Ради. Голова ради керівників міста. Заслужений працівник транспорту України.

За значний особистий вклад у розвиток очолюваного підприємства та міста в цілому, активну життєву позицію, громадську діяльність, присвоєно звання „Почесний громадянин міста Коростень” рішенням 25 сесії міської ради 5 скликання 07.08.2008р. №21.

Потопальський Анатолій Іванович народився в с.Ходаки Коростенського району Житомирської області. У 1956-57рр. працював завідуючим медпункту в с.Ушомир. Закінчив Житомирське медичне училище та Івано-Франківський медінститут.

Анатолій Іванович – видатний всесвітньо відомий вчений, кандидат медичних наук, доцент, професор. Має звання «Кращий винахідник Академії Наук України», має велику кількість авторських свідоцтв СРСР на винаходи, зарубіжних патентів, наукових робіт.

Американський біографічний інститут включив біографію А.І.Потопальського до видання «500 лідерів впливу» та обрав його у 1996р. «Людиною року». Номінант на Нобелівську премію у 2004 р.

За значний внесок у розвиток міста присвоєно звання „Почесний громадянин міста Коростень” рішенням 34 сесії міської ради 24
скликання від 16.03.2006р.

Матвійчук Олександр Володимирович пройшов шлях від різноробочого, механізатора широкого профілю до начальника Житомирського обласного головного управління земельних ресурсів.

Нагороджений знаком Держкомзему України “Почесний землевпорядник України”. За вагомий внесок у відродження духовності в Україні нагороджений орденами “Святого Володимира”, “Різдва Христового” ІІ ст.., “Нестора літописця”.

За значний особистий внесок у розвиток міста, активну життєву позицію, громадську діяльність присвоєно звання „Почесний громадянин міста Коростень” рішенням міської ради від 23.08.2005р.

Лушкін Володимир Андрійович народився в селі Поздняшовка Брянської області. Закінчив Глухівський технікум механізації, Київський політехнічний інститут.

Трудову діяльність розпочав інженером Черняхівського РЕМу. В 1972р. призначений начальником Коростенського РЕМу. Був обраний депутатом Житомирської обласної ради по Коростенському виборчому округу №9. В 1998р. призначений головою Житомирської обласної держадміністрації. Значний внесок зробив у прискоренні процесу газифікації м.Коростеня і району, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

За особливий внесок у розвиток енергетики в регіоні присвоєно звання «Почесний енергетик України». Нагороджений медаллю «За трудову доблесть», церковними орденами ряду православних релігійних концесій. За особливі заслуги перед містом присвоєно звання „Почесний громадянин міста Коростень” рішенням 13 сесії міської ради 24 скликання від 09.09.2003р.