16 листопада 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)» (законопроект № 5748), який дає визначення поняттю «мобінг» та закріплює заборону вчинення стосовно працівника дій, що принижують честь, гідність та ділову репутацію.

В Україні є доволі велика кількість випадків, коли люди на роботі потерпають від системних цькувань, образ, психологічного чи економічного тиску. Це явище, фіксується в усьому світі і давно вже врегульовано в більшості демократичних держав. Нарешті Україна також ухвалила відповідний законопроєкт. Тож тепер усі наші громадяни, які перебувають у трудових відносинах, мають розуміти, що вони перебувають під захистом закону, коли їх на робочому місці систематично  ображають, принижують, безпідставно обмежують їх у виплатах або змінюють робоче місце, внаслідок чого працівники часто вимушені змінювати роботу. При цьому враховується тиск і через соцмережі.

Також тепер на законодавчому рівні передбачено обов’язок роботодавців сприяти тому, щоб у трудових колективах була продуктивна робоча позитивна атмосфера, де кожен працівник мав би можливість розкритися й бути максимально ефективним і для свого підприємства, і для всієї країни.

20 жовтня набрала чинності урядова постанова від 14 жовтня 2022 року № 1172 «Про затвердження Порядку припинення трудового договору у разі смерті роботодавця – фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою».

Згідно з порядком для припинення трудового договору працівник подає в електронній або паперовій формі до будь-якого центру зайнятості:

• заяву про припинення трудового договору (далі – заява) з викладенням відповідної інформації про смерть роботодавця – фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою;

• копії документів, що підтверджують смерть роботодавця або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою (за наявності);

• копії документа, що посвідчує особу, реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відповідну відмітку в паспорті громадянина України);

• інформацію про роботодавця: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) роботодавця – фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків або індивідуальний податковий номер (для фізичної особи – підприємця) (за наявності такого у роботодавця);

• копію примірника трудового договору або наказу (розпорядження) про прийняття на роботу, а у випадку їх відсутності – відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;

• копію трудової книжки (за наявності).

Датою припинення трудового договору вважається день подання заяви працівником.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-XII, ст. 169 Кодексу законів про працю України роботодавець зобов’язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього і періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, що річного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров’я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров’я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я.

Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов’язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов’язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників:

• за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров’я пов’язане з умовами праці;
• за своєю ініціативою, якщо стан здоров’я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов’язки.

За час проходження медичного огляду за працівниками зберігаються місце роботи і середній заробіток.

Нагадуємо роботодавцям, що процедуру проведення медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких де є потреба у професійному доборі та осіб віком до 21 року визначено Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, який затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 р. № 246.

Роботодавець несе адміністративну відповідальність за несвоєчасність проходження працівниками обов’язкових медоглядів і за шкідливі наслідки для здоров’я населення, спричинені допуском до роботи осіб, які не пройшли обов’язкових медоглядів — штраф згідно з ч. 5 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Наголошуємо, що запровадження в Україні воєнного стану не спричинило змін у нормативно-правових актах або інших розпорядчих документах, які дали б роботодавцеві можливість переносити строк проведення медичного огляду працівників чи допускати до роботи працівника, який не пройшов медогляду!

З ухваленням і набуттям чинності урядового законопроєкту № 7628 «Про колективні угоди та договори» наймані працівники та роботодавці отримають сучасніші й дієвіші інструменти для ведення соціального діалогу, захист сторін колективних угод буде посилено.

За проєкт Закону України «Про колективні угоди та договори», який покликаний оновити чинний, але застарілий Закон України від 1 липня 1993 року № 3356-XII «Про колективні договори і угоди», Верховна Рада проголосувала за основу в першому читанні.

Колективно-договірне регулювання трудових відносин в Україні потребувало суттєвого оновлення. Статистика свідчить про те, що інтерес до укладення колективних договорів в умовах чинного правового регулювання зменшується. І це є проблемою, оскільки робітники та роботодавці втрачають випробуваний та надійний інструмент діалогу. Для виправлення ситуації та наближення українського законодавства в цій сфері до європейського Уряд разом з представниками зацікавлених сторін напрацював відповідний проєкт закону.

Закон передбачає розширення суб’єктного складу сторін колективних переговорів, що дозволить залучити до соціального діалогу й новостворені профспілки. Зокрема, на галузевому рівні: у колективних переговорах зможуть брати участь нерепрезентативні представники, які укладають галузеві угоди обмеженої дії.

Своєю чергою на рівні підприємства, установи чи організації право на укладення колективного договору матимуть усі без винятку працівники й роботодавці, зокрема фізичні особи.

Закон також визначає порядок застосування роботодавцем умов колективних угод у випадках, коли він зобов’язаний враховувати положення угод різного рівня (територіального, галузевого, локального тощо). Та встановлює взаємозв’язок між нормами колективних угод галузевого й територіального рівня.

Крім того, законопроєкт передбачає:

• можливість призупинення й зупинення дії окремих положень колективних угод і договорів — за згодою сторін і в разі настання форс-мажорних обставин (перелік яких зазначено в договорі);
• приєднання до сторін угод і договорів нових суб’єктів.

З початку воєнних дій близько 7,7 мільйона українців були змушені покинути домівки й переїхати в інші регіони України. Якщо це про вас і ви в пошуках нової роботи, дізнайтеся, як не стати жертвою примусової праці.

Конвенція МОП про примусову чи обов’язкову працю №29 визначає примусову працю як будь-яку роботу чи службу, яку вимагають від якої-небудь особи під загрозою покарання і для якої ця особа не запропонувала добровільно своїх послуг.

Більше про ознаки примусової праці та поради, як її уникнути, дізнайтеся з буклета Проєкту МОП «На шляху до безпечної, здорової та задекларованої праці в Україні», що фінансується Європейським Союзом.

Відмовляйтеся від роботи, якщо мають місце:

• психологічний тиск і маніпуляції;
• переказ коштів авансом за надання послуг із працевлаштування;
• неофіційне працевлаштування;
• постійний нагляд, контроль із боку роботодавця;
• відмова показати реєстраційні документи;
• стислий строк надання згоди на роботу;
• завищена обіцяна заробітна плата;
• зміна умов праці в останній момент;
• вимога віддати комусь паспорт;
• договір із незрозумілими умовами праці;
• компенсація «понесених» роботодавцем витрат із першої заробітної платні.

Дотримуйтеся правил, щоб мінімізувати ризики примусової праці:

• тримайтеся групами;
• не сідайте до незнайомих автомобілів поодинці;
• запишіть номерні знаки авто, котрим їдете, і перешліть знайомим;
• не віддавайте документи посереднику з працевлаштування, роботодавцю, іншим невідомим особам;
• зробіть копії важливих документів. Відправте близьким разом із нещодавно зробленою фотокарткою;
• не погоджуйся на неофіційну роботу;
• переконайтеся, що вам зрозумілі умови працевлаштування: обов’язки, робочий графік, розмір заробітної плати, медичне й соціальне страхування, відпустка й вихідні;
• перед підписанням угоди проконсультуйтеся з юристом;
• залиште рідним докладну інформацію про місцеперебування та розкажіть про подробиці роботи. Підтримуйте постійний зв’язок із ними, відразу повідомляйте про зміну місцеперебування;
• у підозрілих ситуаціях зверніться до поліції.

Маєте сумніви щодо запропонованої роботи та/або стали жертвою примусової праці? Звертайтеся за консультацією:

Урядова гаряча лінія з протидії торгівлі людьми тел.: 1547

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації

тел.: 116 123(з мобільного)

тел.: 0 800 500 335(з мобільного або стаціонарного)

Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів

тел.: 527 (з мобільного)

тел.: 0 800 505 501(з мобільного або стаціонарного)

19 липня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин». Цим Законом внесені зміни до Кодексу законів про працю України, Законів України «Про оплату праці», «Про відпустки» та «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Зокрема, внесені зміни передбачають, що у період дії воєнного стану можуть здійснюватись інспектування роботодавців з питань:

• додержання вимог Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»;
• законності припинення трудових договорів;
• виявлення неоформлених трудових відносин.

Тому, відділ з питань праці управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради звертається до роботодавців громади, що дотримання законодавства та недопущення порушень прав працівників – гарантія відсутності перевірок і штрафів! Дотримання законодавства про працю – це повага до кожного працівника, до кожного українця.

Зареєструватися на грошову програму можуть громадяни, які відповідають наступним критеріям:

• ваше помешкання пошкоджено або зруйновано через поточний воєнний конфлікт, а також наявний офіційний документ, що підтверджує пошкодження;
• ви не отримували жодної грошової допомоги протягом попередніх трьох місяців від жодної гуманітарної організації.

Для того щоб зареєструватися на грошову програму, необхідно прийти за адресою: м.Коростень, вул.Музейна, 3.

Час роботи 09:00-16:30 14.06.2022, 08:00-16:00 в період з 15.06.2022 по 17.06.2022.

Під час реєстрації необхідно буде надати інформації з оригіналів наступних документів:

• паспорт кожного члена родини, свідоцтво про народження дитини;
• ідентифікаційний код;
• документ, що підтверджує пошкодження помешкання.

Шановні отримувачі соціальних виплат Коростенської міської територіальної громади! У зв’язку з військовим станом, виникла затримка з державним фінансуванням деяких соціальних виплат. Просимо не хвилюватись, і з розумінням поставитись до даної ситуації. Всі соціальні виплати будуть обов’язково профінансовані та надійдуть на ваші банківські рахунки.

Українське товариство глухих (УТОГ) — всеукраїнська громадська організація людей з вадами слуху. Була заснована у 1933 році. У 1992 році, після прийняття Верховною Радою України Закону «Про об’єднання громадян», УТОГ був легалізований у Міністерстві юстиції України. На сьогодні обласні і територіальні організації УТОГ об’єднують понад 50 тисяч громадян України з порушеннями слуху та мови.

З нагоди 89 річчя з дня створення УТОГ, начальник управління праці та соціального захисту населення Єсін І.В сумісно з головою ГО «Промінь любові» Седляром О.М, за дорученням міського голови, привітали представників міського товариства глухих (УТОГ) зі святом. Адже за роки існування, УТОГ неодноразово доказав свою ефективність та дієвість, і є надійним та міцним «плечем» і джерелом надання правдивої, актуальної інформації особам з порушеннями слуху.

26.05.2022 року за сприяння голови Житомирської обласної військової адміністрації Віталія Бунечко та координатора Міжнародного фонду ЮНІСЕФ пані Наталії Датченко отримано благодійну допомогу (новий теплий одяг, засоби гігієни та інше) для малозабезпечених верств населення Коростенської міської територіальної громади. Надзвичайно приємним подарунком стало надання надсучасного обладнання для дітей в подоланні посттравматичних військових синдромів у дітей та підлітків нашої громади. Допомога буде спрямована на комунальні установи міста, а саме: КУ “Центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів “ДЖЕРЕЛО НАДІЇ”, соціально-психологічний реабілітаційний центр для дітей “Віри, Надії, Любові”, КУ “Коростенський інклюзивно-ресурсний центр”, Коростенський міський центр соціальних служб.

До уваги багатодітних родин та родин з дітьми з інвалідністю Коростенської міської територіальної громади!

На території нашої громади розпочав свою роботу Міжнародний надзвичайний фонд допомоги дітям при Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ).

Розпочинаємо оздоровчу кампанію. Не зважаючи на військовий стан  санаторій «Женева», «Дніпро-Бесекід» м.Трускавець та «Шаян» Закарпатська обл. а також санаторій «Червона калина» Рівненська обл. пропонують прийняти на  оздоровлення відповідно до профілю основного захворювання або захворювання, яка є причиною інвалідності (відповідно довідки 070/0).

Просимо постраждалих, які перебувають на обліку на санаторно-курортне лікування,  визначитись з санаторієм та точною датою оздоровлення в період 2022 року і звернутись до спеціаліста за адресою: м.Коростень, вул.Шевченка (раніше Кірова), 8, каб.9. Прийом кожний день, крім четверга з 8.00 до 17.00, перерва з 12.00 до 13.00.

Сьогодні на ваші банківські рахунки будуть зараховані готівкові кошти. Загальна сума фінансування за травень  – 7 млн.грн. Прохання підтримати наші комунальні підприємства ЖКГ і вчасно розрахуватись за надані послуги.

Сьогодні на ваші банківські карткові рахунки будуть зараховані “дитячі кошти”.  Загальна сума фінансування  за травень становить 10,5 млн.грн.

Наскільки гострим є питання домашнього насильства в Україні під час війни із росією?  Дане питання  залишається одним із пріоритетних для нашої країни і сьогодні. На території Коростенської міської територіальної громади продовжується спільна робота Національної поліції та управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради профілактична робота із особами, які вчинили домашнє насильство.

Четвертого травня було відвідано чотири родини, де бесіди проводилися не лише з кривдниками, а й з постраждалими особами, адже насильство в сім’ї є однією з найбільш розповсюджених форм порушення прав людини.

У більшості випадків протиправні дії проти когось із членів родини супроводжуються актами агресії, приниження та жорстокої поведінки. Подібні дії з боку насильника приводять до негативного впливу на фізичний, психічний та соціальний стан здоров’я постраждалої особи чи кількох осіб, членів цієї родини, а це особливо відчувається сьогодні. Як правило, найбільше страждають від сімейного насильства жінки та діти, для яких ситуації насильства в сім’ї є надзвичайно психотравматичними та має серйозні наслідки як для соматичного, так і для психічного здоров’я.

На жаль, в нашому суспільстві переважає думка, що проблеми жорстокого поводження   із членами сім’ї є внутрішньою проблемою цієї сім’ї і не потребує втручання суспільства, а тим більше держави. Але саме право на захист від насильства над особою, особливо в сім’ї, є одним із найголовніших прав громадян та дітей зокрема.

Відповідно до Указу Президента України від 18.08.2006 №685/2006 щороку 28 квітня, у Всесвітній день охорони праці, в Україні відзначається День охорони праці.

Враховуючи повномасштабну збройну агресію російської федерації проти України, всі зусилля країни спрямовані на захист Батьківщини. В цей складний час бізнес та працівники – друга лінія оборони, фундамент економічної стабільності та безцінна допомога Збройним Силам України.

Праця в умовах воєнного стану пов’язана з великою кількістю нових, в тому числі смертельно небезпечних ризиків, що призводять до погіршення умов праці в усіх галузях економіки. Україна несе великі втрати в цій війні і ці втрати збільшуються внаслідок загибелі працівників на робочих місцях.

Так в Україні, за час повномасштабної збройної агресії російської федерації, з 24 лютого, в Україні зареєстровано 110 нещасних випадків на виробництві в яких постраждав 191 працівник, у тому числі 115 – зі смертельним наслідком. При виконанні трудових обов’язків через активні бойові дії постраждало 94 працівники, 50 з яких загинули. В Коростенській міській територіальній громаді зареєстровано 3 нещасні випадки на виробництві які підлягають розслідуванню в яких постраждало 3 особи.

З огляду на зазначене, пропонуємо 28 квітня 2022 року вшанувати пам’ять працівників, які загинули на виробництві, як в мирний час, так і під час воєнного стану.

Також нагадуємо, що  будь-яку інформацію, роз’яснення, допомогу з питань праці та охорони праці, можна отримати у спеціалістів відділу з питань праці управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради по вул.Шевченка, 8.

До уваги сімей вимушених переселенців! Для вас в місті надається нова соціальна послуга психологічної підтримки ваших дітей. Чекаємо вас та ваших дітей в гарному та затишному приміщенні по вул. Музейна, 7.

До уваги суб’єктів господарювання: набрала чинності Постанова КМУ від 24 березня 2022 р. № 357 «Деякі питання виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки на період дії воєнного стану».

Згідно з Постановою Кабінет Міністрів України постановляє:

1) на період дії воєнного стану машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у пунктах 2-9 групи А переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 77 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 13, ст. 543), експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці;

2) на період дії воєнного стану види робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пунктах 4, 7—9, 11—21, 23—27, 29 і 30 групи А додатку 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 84, ст. 3077; 2021 р., № 13, ст. 543), виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці;

3) суб’єкти господарювання, які набули право на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та/або виконання робіт підвищеної небезпеки на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці з урахуванням підпунктів 1 і 2 цього пункту, не пізніше одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану повинні отримати відповідні дозвільні документи в порядку, строки та на умовах, що передбачені законодавством;

4) строк дії документів дозвільного характеру на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та на виконання робіт підвищеної небезпеки, який закінчився в період дії воєнного стану, автоматично продовжується на період дії воєнного стану і протягом одного місяця після його припинення чи скасування.

Одним з важливих напрямків роботи УПСЗН є допомога у пошуку зниклих безвісти людей під час війни. Для пошуку зниклих рідних під час війни в Україні створено чат-бот „Знайди рідних”, який дозволяє знайти тих, із ким втрачений зв’язок, незважаючи на країну їхнього теперішнього перебування. Чат-бот створено у взаємодії з громадською організацією „Міжнародна асоціація кібербезпеки”, „Центром Методик та Координації Криптографічного розвитку”, міжнародного жіночого руху „За сімейні цінності” та за підтримки Уповноваженого Президента України з питань волонтерської діяльності. Крім того, розробники інформують, що персональні дані учасників надійно захищені, інформацію про місце знаходження чат-бот надає лише зареєстрованим у ньому громадянам після підтвердження згоди того, кого розшукують, щоб уникнути небажаних ситуацій.

Посилання на чат-бот „Знайди рідних”: https://t.me/Family_Search_bot.

Відеоінструкція: https://youtu.be/q4OSwaQ5xrs

З повагою, колектив УПСЗН!

Cьогодні, на базі УПСЗН, по вул. Музейна, 5, починає працювати Безоплатна Правова Допомога. Фахівці Коростенського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги спільно з фахівцями УПСЗН надають консультації вимушеним переселенцям з понеділка по п’ятницю з 8:00 до 17:00. Серед питань, які найчастіше цікавлять внутрішньо переміщених осіб:
– як отримати статус внутрішньо переміщеної особи та що цей статус дає;
– який порядок отримання грошових виплат і соціальної допомоги від держави;
– чи буде компенсація комунальних послуг власникам приватних садиб, які прихистили в себе осіб, котрі вимушені були покинути свої домівки;
– як отримати допомогу в рамках програми “єПідтримка”;
– чи може дитина ходити до дитсадка/школи там, де вона на даний час тимчасово проживає;
– як відновити втрачені документи.

Управління праці та соціального захисту населення надає відповіді на найпоширеніші запитання щодо законодавства про працю в період воєнного стану:

Роботодавець вимагає написати заяви на звільнення або про надання відпустки без збереження заробітної плати. Чи є його дії правомірними?

Ні. Законодавством про працю не передбачено надання відпусток без збереження заробітної плати з ініціативи роботодавця. Оформлення відпусток без збереження заробітної плати, передбачених статтями 25, 26 Закону України «Про відпустки» є правом, а не обов’язком працівника. Роботодавець не має права примушувати працівника до написання відповідної заяви. У разі, якщо безпекова ситуація не дає можливості організувати процес роботи, роботодавець може вжити наступні заході: організація дистанційної або надомної роботи, надання за бажанням працівника йому відпусток, в тому числі і без збереження заробітної плати, запровадження простою із відповідною оплатою, призупинення трудових договорів тощо.

Працівники пішли в тероборону, чи зберігається за ними місце роботи та середній заробіток? 

Відповідно до статті 9 Закону України «Про основи національного спротиву» комплектування органів військового управління, військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України здійснюється в особливий період військовослужбовцями за контрактом, за призовом особами офіцерського складу та територіальним резервом. До складу добровольчих формувань територіальних громад зараховуються громадяни України, які відповідають вимогам, встановленим Положенням про добровольчі формування територіальних громад, пройшли медичний, професійний та психологічний відбір і підписали контракт добровольця територіальної оборони. На громадян України, зарахованих до складу добровольчих формувань територіальних громад, підчас участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони поширюється дія статутів Збройних Сил України.

Статтею 119 Кодексу законів про працю України передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Таким чином, за працівниками, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, зберігається місце роботи, посада і середній заробіток. Підставою є підписаний контракт.

Чи можна звільнити працівника, коли він без попередження виїхав за кордон під час воєнного стану? Надання відпусток, в тому числі без збереження заробітної плати.

Звільнення працівників за власним бажанням та за угодою сторін здійснюється на підставі заяви працівника. Якщо працівник залишив робоче місце і не виконує свої трудові обов’язки у зв’язку із воєнними діями, то такий факт не може розглядатися як прогул без поважної причини. Тому рекомендуємо за відсутності заяви працівника про звільнення, не вирішувати питання щодо звільнення працівника до закінчення бойових дій. У табелі обліку робочого часу можна проставляти позначку “інші причини відсутності” або трудовий договір із таким працівником може бути призупинений. Підстави для збереження заробітку за таким працівником відсутні. У разі необхідності виконання обов’язків відсутнього працівника, можна прийняти на його місце іншого працівника на умовах строкового трудового договору. Зважаючи на надскладну ситуацію на території України працівники, які не виходять на роботу внаслідок обставин, пов’язаних з бойовими діями, або ті, які не мають змоги виходити на роботу у зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я, не можуть бути звільнені за пунктом 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України за прогул без поважної причини.

У разі можливості доцільно надати працівникам оплачувані відпустки (щорічні, соціальні), а також відпустки без збереження заробітної плати, що надаються в обов’язковому порядку та відпустки без збереження заробітної плати, що надаються за угодою сторін у порядку, визначеному законодавством (ст. ст. 25, 26 Закону України «Про відпустки»). Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» протягом періоду дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки» або трудовий договір може бути призупинений (стаття 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Але при цьому треба враховувати, що відповідно до статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» під час воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Чи може працівник, який працює дистанційно, виконувати свої трудові обов’язки за кордоном?

Відповідно до частини першої статті 60-2 Кодексу законів про працю України дистанційна робота – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. При цьому законодавство не містить заборони виконання такої дистанційної роботи за кордоном. Тому відповідно у випадку, коли працівник у зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я під час дії воєнного стану виїхав за межі країни і має технічну можливість виконання трудових функцій дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, йому здійснюється виплата заробітної плати відповідно до умов, встановлених у трудовому договорі, за фактично виконану роботу (відпрацьований час). У табелі обліку відображається фактично відпрацьований працівником час.

Чи можна під час воєнного часу не платити заробітну плату?

Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

Впродовж 5-6 квітня на ваші банківські рахунки будуть зараховані готівкові кошти. Загальна сума фінансування по громаді  – 12 млн.грн. Прохання підтримати наші комунальні підприємства ЖКГ і вчасно розрахуватись за надані послуги.

З повагою, колектив УПСЗН!

Алгоритм роботи прозорого соціального офісу по вул. Музейна, 5:

1 стіл – прийом внутрішньо переміщених осіб;

2 стіл – прийом внутрішньо переміщених осіб;

4 стіл – прийом жителів громади які розмістили в себе внутрішньо переміщених осіб;

8 стіл – оформлення соціальних допомог пільг та субсидій.

Сьогодні на ваші банківські карткові рахунки будуть зараховані “дитячі кошти”. Загальна сума фінансування за травень становить 10.5 млн.грн.

Війна вже змінила кожного з нас і змінила наші життя. З 24 лютого  не вщухають сльози, розпач, страх. Тисячі українців залишають свої рідні домівки, тікаючи від бойових дій. Своє життя складають у валізи, забирають з собою домашніх улюбленців і вирушають подалі від небезпеки.

Що  відчувають  люди, коли поспіхом збирають речі і тікають від війни?

Як залишити рідний двір і сад, якщо можеш вже не повернутися назад нвколи? Як розпочати нове життя в іншому місті лише з одною валізою?

Ще зовсім недавно ніхто з цих людей не думав, що стане біженцем і втратить дім, на який працював усе життя. Сьогодні,  територія Коростенської міської територіальної громади стала новою домівкою для людей із таких міст як Київ, Буча, Гостоміль, Ірпінь, Іванків, Поліське.

Ці люди пережили і вибухи, і смерті, і   руйнування власних будинків.

Тому навіть важко уявити їхній стан. Дивитися по телевізору новини це одне, а побачити все власними очима – зовсім інше.

Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради проводять роботу щодо реєстрації та видачі довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб за адресою вулиця Музейна, 5

Право на отримання допомоги на проживання мають особи, які вимушено переселені з території, на якій проводяться бойові дії.

Для підтримки внутрішньо переміщених осіб на території України передбачені наступні механізми:

Щомісячна допомога від держави в розмірі 2000 грн на місяць для дорослого і 3000 грн на місяць для дітей та осіб з інвалідністю. Ця виплата нараховується щомісяця протягом воєнного стану + 1 місяць після його закінчення або скасування. Заявку можна за допомогою додатку Дія.

Ми  знаємо, закінчиться війна, перемога буде за нами, за українцями.

У наш нелегкий час спротиву України російській агресії, коли багато вимушених переселенців  та мало захищені верстви населення потребують підтримки та гуманітарної допомоги, є чимало людей, які сприймають чужі проблеми як свої.

Місто Коростень  висловлює  щиру подяку нашим містам-побратимам із країн Латвії, Польщі, Франції, Угорщини за організацію допомоги для України, за підтримку українського народу та міцне партнерство, яке ще більше укріпилося в реальності воєнного часу.

Добрі справи не залишаються непоміченими – вони як маяки світять тим, хто чекає допомоги. Упевнені, що Ваш приклад показовий і для інших благодійників. Надаючи допомогу в цей нелегкий для всіх нас час, Ви даруєте не просто матеріальні цінності, а даєте надію.