Петренко Олександр Володимирович

Народився 2 липня 1976 року в селі Нивки Коростенського району. До третього класу навчався у Холосненській середній школі. Через складні сімейні обставини Олександра разом із сестрою згодом направили до Ушомирської школи-інтернату, де він здобув базову освіту (9 класів). Професійне навчання розпочав у Житомирському ПТУ за спеціальністю «зварювальник», проте згодом повернувся до Холосненської школи, де й отримав повну загальну середню освіту.

У 2001 році одружився. Разом із дружиною виховував двох дітей — доньку Анастасію та сина Антона.

У 2014 році був призваний до лав Збройних сил України. Брав участь в антитерористичній операції у складі сектору «С» на Донеччині, отримав статус учасника бойових дій. Після демобілізації працював стропальником на АТ «Коростенський гранітний кар’єр».

З початком повномасштабного вторгнення Олександр знову став на захист держави. Служив сержантом, був стрільцем-санітаром 3-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 6-го механізованого батальйону військової частини А0536. Мав позивний «Козак».

Олександр Петренко загинув 16 березня 2024 року поблизу населеного пункту Тоненьке Покровського району Донецької області. Тривалий час він вважався зниклим безвісти. 28 жовтня 2025 року рішенням суду воїна було визнано загиблим.