Мазунін Сергій Олександрович

Народився 11 лютого 1974 року.

Дитинство і юність Сергія пройшли у місті Коростень, на Житомирщині. Навчався в Середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №9.

Потім – столиця України.

Після закінчення навчання в м. Києві він завжди прагнув більшого, хотів реалізуватись і проявити себе.

Сергій працював на Залізниці майстром та в МНС інспектором в Коростені. На великих і малих будівництвах, брав активну участь в громадських акціях Революції гідності і завжди проявляв найбільш яскраві риси своєї особистості: дисциплінованість, неординарний розум, завзятість у навчанні та праці, націленість на результат, прямолінійність та життєву хватку.

Усі хто знав Сергія, хто хоч раз зустрічався з ним, завжди помічали наскільки він був надзвичайною людиною.

Справжній християнин, від Бога обдарований вчитель, прекрасний чоловік, люблячий батько та добрий друг, він завжди мав багато друзів, ділових контактів і міцну, дружну родину.

Його дім завжди був відкритим для кожного, хто потребував допомоги та підтримки.

Сергій завжди завойовував симпатії людей своїм умінням домовлятися, розуміти людей та налагоджувати тривалі, міцні стосунки, засновані на взаємній довірі та доброзичливому ставленні.

Крім цього, його відрізняла висока внутрішня культура, визначні моральні якості.

До лав Збройних Сил України Сергій був мобілізований 18 січня 2023 року, де проявив мужність, витримку, героїзм і справжній характер. Служив солдатом, водієм протитанкового відділення роти вогневої підтримки 2   десантної штурмового батальйону в/ч  А2582, позивний «Горець».

27 січня 2024 року  біля населеного пункту Вербове  Пологівського району  Запорізької області Сергій Олександрович загинув під час виконання бойового завдання та майже рік вважався зниклим безвісти

Він є той Друг, батько і чоловік, який поклав життя своє за тих, кого любив.

Нагороджений відзнакою Коростенської міської територіальної громади «За МУЖНІСТЬ та ВІДВАГУ» (посмертно).