Управління житлово-комунального господарства

Як зробити енергоефективною систему опалення у квартирі та будинку

12 Жовтня 10:24

Щоб у квартирі було тепло та комфортно, треба не лише правильно утеплити труби, вікна й двері, але й знати, як правильно вибрати і замінити старі батареї опалення.

Україна готується до другої зими в умовах війни. За інформацією Мінвідновлення, станом на кінець серпня до опалювального сезону було підготовлено понад 70% об’єктів ЖКГ. А до 1 жовтня готовність має бути повною – на всі 100%. А як щодо багатоквартирних будинків? Чи готові вони?

На жаль, по-справжньому цим переймаються здебільшого голови ОСББ. От тільки таких об’єднань у країні лише понад 20% від загальної кількості будинків. А це означає, що підготовка будинків до зими значною мірою залежить від самих мешканців. І вони, на переконання теплоенергетиків, мають час і можливість подбати про те, щоб в їх помешканнях було комфортніше, ніж минулої зими.

Яким чином можна підвищити енергоефективність системи опалення у своїй квартирі та будинку – за допомогою фахівців проаналізувала “Українська енергетика“.

Терморегулятори як маркери енергоефективності

Всі ми хочемо, аби і в холодні місяці року вдома було комфортно. Це означає тепло, але водночас не загаряче – приблизно 22 градуси. Від чого залежить матимемо ми цю температуру чи ні? І чи можемо ми впливати на неї?

З одного боку, так, можемо. З іншого боку, важливо, в який спосіб. Часто він не найефективніший. Наприклад, коли нам гаряче у квартирі, ми відчиняємо кватирки. Однак, часто не на 20-30 хвилин, щоб провітрити кімнати, а на цілий день, бо інакше годі витримати високу температуру. У цей самий час багато сусідів взимку, навпаки, мерзнуть. Чому так?

“Наші старі системи опалення були збудовані так, аби працювати з постійною витратою теплоносія, – пояснив Олександр Гут, спеціаліст із розвитку проєктів термомодернізації у житловому секторі. – Ними постійно циркулює один і той самий теплоносій (гаряча вода), одна й та сама його кількість. Може змінюватись лише температура теплоносія (це, так зване, якісне регулювання). Проте раніше (а у багатьох старих будинках, на жаль, і зараз) воно змінювалось лише на рівні котельні або джерела тепла. А оскільки всі будівлі у нас різні за своїм ступенем енергоспоживання, то за однакового теплоносія якісь із них недогріті, а якісь – перегріті”.

Для того, щоб всі квартири будинку (і кутові, і ті, що посередині) отримували тепло потрібної температури, необхідно регулювати систему опалення, зробити її енергоефективною. Без такого регулювання наші батареї можна порівняти із лампочками, які світять безперервно.

“Будь-який радіатор має теплову потужність у декілька кіловат, і при цьому він постійно працює протягом опалювального періоду, – заглибився у суть проблеми фахівець із термомодернізації. – Водночас електролампи (які тепер здебільшого енергоощадні) ми цілодобово не залишаємо увімкненими. Вони у нас не працюють 24/7. Отже, люди не усвідомлюють, що радіатор – це такий самий енергоприлад, який, як і лампочку, треба регулювати, заощаджуючи енергію. І власне виходячи з цього, маємо усвідомлювати, що нам потрібно регулювати систему опалення, підвищуючи її енергоефективність”.

Люди не усвідомлюють, що радіатор – це такий самий енергоприлад, який, як і лампочку, треба регулювати, заощаджуючи енергію

Загалом клас енергоефективності будівлі (а саме цей показник маркує її енергоощадність), прямо залежить від класу енергоефективності інженерних систем, які є у цій будівлі, і визначається найнижчим із наявних. Клас енергоефективності будь-якої інженерної системи, зокрема, системи опалення, безпосередньо залежить від класу енергоефективності обладнання, яке було використано в ній, і також визначається найнижчим. А найнижчим класом енергоефективності, який сьогодні припустимий для житлових будівель і відповідно для їх систем (про це йдеться у державних будівельних нормах – ДБН), є клас “С”.

“Виходить так, що за державними нормами, які стосуються енергомодернізації, у нас усе мало б відповідати мінімум класу енергоефективності “С” (споживання не більше 100 кВт-год на кв. м опалювальної площі за рік). Водночас клас “С” передбачає обов’язкову наявність на кожному опалювальному приладі (батареї) автоматичного терморегулятора. Йдеться про термостат, який може зменшувати надходження теплоносія, а значить й теплового навантаження. Відповідно він впливає на комфорт в опалювальному приміщенні. Однак таких приладів часто немає навіть у будинках із заявленим класом енергоефективності “В” чи “А”. Проте власне терморегулятори – це яскравий маркер реальної ситуації у країні з енергоефективністю систем опалення”, – зазначив Олександр Гут.

Терморегулятори – це яскравий маркер реальної ситуації в країні з енергоефективністю систем опалення

Нерідко замість автоматичного терморегулятора люди вирішують просто встановити кран біля батареї, аби “прикручувати”, тобто зменшувати або перекривати надходження тепла.

“Кульовий кран (запірну арматуру) не можна використовувати для регулювання подачі тепла, – застеріг спеціаліст із термомодернізації. – Адже наші системи, особливо у старих будинках, не призначені для того, щоб якось частково відключати в них опалювальний прилад, тобто батарею”.

Що зробити, аби у квартирі стало комфортно й тепло

Найкращий спосіб суттєво скоротити теплоспоживання – встановити на радіаторах у квартирах розподілювачі тепла (алокатори).

“Коли ми на рівні квартири у вертикальній системі маємо свій облік і реально сплачуємо своє витрачене тепло, то тоді ми можемо і 100% будемо впливати на теплоспоживання”, – вважає Олександр Гут.

Водночас самі роботи зі встановлення розподілювачів тепла дозволяють навести лад у системі опалення будинку: зрозуміти, хто скільки споживає тепла реально, виявити всі несанкціоновані втручання у систему.

“Приклад будинків, де є розподільний облік (скажімо, у Чабанах, Києві) показує, що саме це висмикує нас із теплового колгоспу, – наголосив фахівець. – Люди не платять більше за те, що їм нараховують відповідно до площі квартири, а платять справедливо за спожите тепло. Якщо у тебе через вікна задуває холодне повітря, то ти не можеш догріти квартиру так, як потрібно, і споживатимеш більше тепла, ніж твої сусіди, і платити відповідно також. У такому випадку ти дуже швидко полагодиш вікна. І якщо людина має облік, контроль і можливість регулювання, тоді споживання тепла можна зменшити, іноді, вдвічі. Чи не це нам потрібно?”

Якщо людина має облік, контроль і можливість регулювання, тоді споживання тепла можна зменшити, іноді, вдвічі

Однак зробити такий індивідуальний облік лише у своїй квартирі неможливо: слід об’єднатись із сусідами і мати у будинку понад 50% від загальної кількості радіаторів, оснащених розподілювачами. Це недешево, проте ця інвестиція дозволяє мешканцям надалі значно зменшити споживання тепла.

“І лише після цього можна пропонувати мешканцям будинку утеплити його. Коли роблять навпаки – спочатку утеплюють за, умовно, 10 млн грн стіни, а при цьому системи не оснащені ані регуляторами, ані ІТП, то ефект може бути негативний. Це безглузде витрачання коштів. Зараз таких випадків дедалі менше, але вони є”, – ділиться спеціаліст із питань термомодернізації.

Якщо встановити розподілювачі тепла найближчим часом нереально, то можна дещо зменшити витрати тепла, а відтак і рахунки, в інший спосіб – помити радіатори.

“Мало хто знає, що 1 мм пилу має у 4 рази більший термоопір, ніж 1 мм накипу, – пояснив Олександр Гут. – А пилу на наших батареях може бути багато, тому що найбільш розповсюджені радіатори – це чавунні батареї, які мають внутрішні ребра, які важко очищувати, але на них добре збирається пил. Особливо складно це зробити старим людям. А якщо такий радіатор ще чимось заставлений і до того ж зашитий екраном, тоді витрати тепла на підтримання необхідного комфорту в таких квартирах будуть більшими”.

Заміна радіатора – лише за необхідності

Якщо ви чи знайомий сантехнік раптом вирішили, що ваші старі батареї опалення неефективні й краще замінити їх на нові, то не поспішайте. Це буде вважатись несанкціонованим втручанням у систему опалення і може мати негативні наслідки як для вас, так і для ваших сусідів. На жаль, про це мало хто замислюється.

Система опалення у багатоквартирних будинках належить всім власникам на праві колективної власності. І тому жоден мешканець не повинен нічого робити із системою опалення у своїй квартирі. Втручання в неї (заміна типу опалювального приладу, встановлення додаткових ребер, перекладання трубопроводів у квартирі, заміна сталевих труб на пластикові зі звуженим діаметром, перенесення приладів опалення на балкони, лоджії, прокладання трубопроводів під підлогою тощо) заборонено законом “Про житлово-комунальні послуги”.

Отже, щоб замінити радіатор, потрібен проєкт, розрахунки, тому що батарея має свої гідравлічні характеристики і впливає на циркуляцію теплоносія у системі опалення.

Однак, як зауважив фахівець, буває таке, що люди в’їжджають у новий будинок, де запроєктована найновіша енергоефективна система опалення, але їм не сподобались опалювальні прилади. І тоді власники квартири кличуть сантехніка, аби замінити їх. Водночас сантехнік пропонує замінити також і регулювальний кран, який був підібраний під потреби саме цієї системи.

“Я доволі часто спілкуюсь із сантехніками, які, на жаль, не відрізняють кран від радіаторного регулятора, а надто, якщо це, наприклад, динамічний клапан, – констатує Олександр Гут. – Рівень їхньої фаховості дуже низький. Ніхто не перевіряє їх знання, не сертифікує, не ліцензує. Людина прийшла в ЖЕК, покрутилась там два роки і вважає себе фахівцем. Приходить у сучасний будинок і своїми діями починає, у прямому сенсі, руйнувати схему. Адже якщо в одному місці прибрати той чи інший регулятор, то вся система почне працювати не належним чином”.

І все ж доволі поширена ситуація, коли батарея стара або починає текти, і людина змушена її замінити. Зрозуміло, що хоче купити щось наймодніше і найкраще. Але як правильно вибрати?

“Більшість людей не здогадуються про те, що у проєкті опалювальної системи будинку зазначено потужність радіаторів, яка вимірюється в кіловатах. Відтак бажаючі замінити свою батарею їдуть в якийсь будмаркет чи магазин сантехніки і кажуть продавцю, що їм потрібен радіатор. Однак не повідомляють, яка потрібна потужність, аби компенсувати тепловтрати у тому приміщенні, в якому він буде встановлений”, – розповів фахівець.

Більшість людей не здогадуються про те, що у проєкті опалювальної системи будинку зазначено потужність радіаторів, яка вимірюється в кіловатах

Сьогодні найбільш поширеними типами радіаторів є біметалеві і сталеві. Для старих систем опалення, коли мешканці не знають, чи є там насосна циркуляція, чи є ІТП, краще зупинитись на біметалевому радіаторі, рекомендує спеціаліст із термомодернізації. Чому? Порівняно зі сталевим, він має конструкцію, яку легше доглядати.

Олександр Гут також наголосив на тому, що в разі необхідності заміни радіатора (якщо він тече чи виникла інша аварійна ситуація) в старих будинках, треба робити це без встановлення відсікаючих кранів. Навіть якщо їх будуть радити сантехніки, бо кожен такий кран впливає на гідравліку системи, а відповідно на якість її роботи.

“Якщо у вас у проєкті не було запірної арматури, то там її і не повинно бути. Чим небезпечна її поява? Вона матиме не той діаметр, що мають труби системи, до яких підключено радіатор. Відповідно буде не той гідравлічний опір, який має бути. Це означає, що такі крани створять перепону на шляху води (теплоносія), і вона потраплятиме не в тій кількості до радіатора, як раніше. Отже, в жодному разі не потрібно міняти труби, хоча сантехніки пропонуватимуть поставити поліпропіленові. Так, це зручно, але ніхто не каже, що це заборонено нормами”, – зазначив фахівець.

Він пояснив, чому. Річ у тім, що товщина стінки металевого стояка ¾” (Ду20мм), який йде у квартиру, зазвичай лише 2,5 мм. При цьому зовнішній діаметр цієї труби становить практично 27 мм. Таким чином внутрішній отвір труби, через який саме тече вода становить: 27 – 2,5х2 = 22 мм. А от у поліпропіленових труб йдеться саме про зовнішній діаметр, тобто поліпропіленова труба ¾” (Ду20мм) буде мати зовнішній діаметр саме ці 20 мм, і при товщині стінки 3 мм, бо вона більша від металевих: 20 – 3х2=14 мм. І це ми говоримо про діаметр. А якщо взяти до розгляду площу перетину такої труби (саме цей показник вплине на її пропускну здатність), то ми з’ясуємо, що такий показник для поліпропіленової труби буде практично вдвічі меншим! Через це менше тепла протече через весь стояк. Загалом неправильно підібрана труба, крани, радіатор, які мають свій гідравлічний опір, обмежать надходження гарячої води (теплоносія) у стояк у порівнянні з тим, що було запроєктовано.

Неправильно підібрана труба, крани, радіатор, які мають свій гідравлічний опір, обмежать надходження гарячої води (теплоносія) у стояк у порівнянні з тим, що було запроєктовано

Олександр Гут радить залишити стояк таким, яким він був. А якщо з ним щось не так і потрібно замінити трубу, то внутрішній діаметр нової труби має дорівнювати внутрішньому діаметру існуючої. Наприклад, аби замінити металеву трубу ¾” (Ду20мм), треба взяти щонайменше Ду25 поліпропіленової.

“Зробити все це правильно на рівні квартири дуже складно, тому якщо немає гострої потреби – не варто”, – застеріг фахівець.

Перевіряємо, як утеплені труби

Навіть якщо мешканці зробили все можливе у своїх квартирах, це може не дати їм бажаного комфорту через те, що багато тепла вилітає у повітря через підвали та горища. Отже, співвласникам житла варто заглянути й туди, доки до зими ще є час.

“Якщо говорити про заходи енергоефективності щодо системи опалення на рівні будинку, то перше, що треба було б зробити – це проінспектувати свої трубопроводи опалення. Якщо вони були неізольовані, то їх треба утеплити, а якщо були утеплені погано, то переізолювати, відповідно до нинішніх стандартів, – рекомендує Вадим Литвин, керівник Центру енергоефективності й голова Асоціації енергоаудиторів України. – Це дозволить не переплачувати за тепло і не купувати зайвий газ”.

Однак що означає погано утеплені труби? Як пояснив фахівець, згідно з діючими нормативами, якщо труба має діаметр, скажімо, 50 мм (це плюс-мінус стандартний діаметр труб у підвалах і на горищах), то товщина утеплювача має бути також 50 мм. Якщо труба має діаметр 25 мм, то утеплювач має бути такої самої товщини. Відтак, мешканцям треба порівняти діаметр шматка неутепленої труби у підвалі з утепленою.

Згідно з діючими нормативами, якщо труба має діаметр, скажімо, 50 мм (це плюс-мінус стандартний діаметр труб у підвалах і на горищах), то товщина утеплювача має бути також 50 мм

“Якщо товщина приблизно однакова, то все добре. Якщо вона менша, значить треба переробити утеплення і зменшити втрати тепла. Це дозволить не гріти вулицю, а запустити більше тепла всередину квартири. Власне через такі неутеплені труби у підвалі та на горищі будинок може втрачати до 5% тепла. Але цей показник залежить від ступеню утеплення. І це один з достатньо простих заходів, які можна робити будь-коли”, – зазначив енергоаудитор.

Наступні заходи стосуються вікон і дверей у місцях загального користування. Якщо двері у під’їздах не мають, наприклад, довідників та ущільнювача, то їх треба встановити. Можливо, десь слід пройтися силіконом між штапиком і склом. Головне, що все це можна зробити швидко. Водночас такі зміни дозволять підвищити температуру на сходових клітинах і відповідно у квартирах. Загалом навіть, здавалося б дрібні заходи, в сумі можуть дати хороший результат.

Встановлення та налаштування ІТП економить витрати тепла

Наступний крок – встановлення або налаштування індивідуального теплового пункту (ІТП). ІТП – це комплекс приладів, який дозволяє регулювати температуру залежно від погодних умов та суттєво економити тепло й гроші. Річ у тім, що нові будинки (збудовані після 2000 року) вже обладнані ІТП, але приблизно 90% з них належним чином не налаштовані. А от у багатьох старих багатоповерхівках ІТП немає.

“Якщо говорити про старі будинки, то встановлення такого погодного регулювання – це другий крок після утеплення труб, який потрібно зробити для оптимізації свого споживання тепла, – зазначив голова Асоціації енергоаудиторів України. – І це дасть приблизно мінус 10%, іноді мінус 20%, від суми у платіжці. Зараз ця платіжка дотується державою щонайменше наполовину, або навіть на ⅔ чи ¾, як це було минулої зими. Якщо ця дотація зменшиться, відповідно ми зможемо набагато більше зекономити. Однак і зараз встановлення ІТП – це дуже доцільний захід. Завдяки йому Україна може помітно зменшити споживання газу”.

Встановлення погодного регулювання дасть приблизно мінус 10%, іноді -20%, від суми у платіжці

Встановити ІТП сьогодні можна за допомогою програми “Енергодім”. Однак, по-перше, це доступно лише ОСББ. По-друге, ІТП коштує від 600 тис. грн (залежно від потужності), а Фонд енергоефективності надає грант розміром тільки 40% вартості проєкту. 20% ОСББ може залучати з інших джерел, зокрема, місцевих програм, але ще 40% – це мають бути кошти співвласників будинку. У багатьох людей сьогодні таких грошей просто немає.

Отже, на рівні будинку ми маємо звернути увагу на вікна й двері, утеплення труб, системи регулювання.

“Тобто якщо ви бачите що у вас перетопи – температура вища, ніж та, що потрібна, то є порівняно недорогі способи, які дозволяють її зменшити, і це треба робити, – зазначив Вадим Литвин. – Звісно, це краще виходить в ОСББ, бо там мешканці самоорганізовані і можуть або купити усе необхідне, або взяти участь у міських чи державних програмах з енергоефективності”.

Водночас фахівець застеріг мешканців, які вирішили замінити вікна чи зайнятися утепленням. Треба пам’ятати, що не всі вікна енергоефективні. А якщо утеплюватись, то робити це треба всім будинком, тому що лише тоді це дійсно призводить до хорошого ефекту – мінус 30-50% у платіжці і покращення комфорту проживання (немає переохолодження, зникає пліснява тощо). Якщо ж це кожен робитиме сам по собі (так зване латкове утеплення), то, як правило, зменшення споживання при цьому немає, а замість покращення комфорту може виникати пліснява в утепленій квартирі та сусідів.

“Тобто якщо ви візьмете технологічну карту або наш стандарт щодо того, як має відбуватись утеплення будинку, то там йдеться про необхідну кількістю дюбелів, необхідне протипожежне обрамлення навколо вікон, використання пінопласту певної щільності тощо. У 95% випадків клаптикового утеплення усього цього немає і це пуста трата грошей”, – пояснив експерт.

Отже, комфорт людей взимку залежить від того, чи будуть проведені у будинку та квартирах зазначені вище заходи. Однак, слід усвідомити, що про більшість із них ніхто, окрім самих мешканців, не потурбується. Відтак, опитані нами фахівці вважають, що Україні вкрай потрібні свідомі співвласники житла. Для цього потрібно поширювати інформацію, що таке енергоефективність.

“Про це треба сурмити на кожному кроці, – підсумував Олександр Гут. – Бо енергоефективність – це наша незалежність”.