Федорчук Василь Миколайович
Народився 22 лютого 1982 року в селі Шершні Коростенського району в сім’ї робітників. Вчився в сільській школі, де і здобув середню освіту. Полюбляв автомобілі, тому в першу чергу пішов вчитися на водія.
Був призваний на строкову службу в смт. Вапнярка Тульчинського району Вінницької області. Повернувся додому та працював в смт. Іршанськ на камнепереробці.
Одружився, в 2005 році народилася донька Євгенія. Далі життєвий шлях завів молоду сім’ю в місто Коростень. Були свої злети та падіння. Влаштувався у ЗАТ «Західукрвибухпром», потім був переведений у Державну службу охорони. Фірми та підприємства закривалися, змінювали назви. Останнім місцем роботи було Управління поліції охорони в Житомирській області.
Василь Миколайович був хорошою людиною, люблячим чоловіком та сином, найкращим татом, який беріг спокій родини. Завжди справедливий, відповідальний та щирий, як на роботі так і в житті. Багато знайомих та друзів завжди згадують про нього з теплотою. Різні історії життя пов’язують них, а тепер і пам’ять про Василя.
В день повномасштабного вторгнення росії в Україну, Василь Миколайович довго не роздумував, взяв необхідні речі та пішов до пункту збору. В нього навіть не виникло сумнівів в своєму виборі. Рідним сказав не плакати і не просити його лишитись вдома, ніхто не змінить його думки.
Служив молодшим сержантом, начальником радіолокації, військової частини А7309. Командування та побратими відгукувались про Василя Миколайовича позитивно, говорили, що був відповідальним та не боявся труднощів.
Василь завжди був впевнений в перемозі України над росією, але не дочекався – 13 грудня 2022 року серце воїна зупинилось.