Яновшек Віктор Миколайович

Народився 14 квітня 1964 року в селі Зубівщина Коростенського району Житомирської області. Після закінчення  9 класів Молозубівщинської середньої школи, продовжив навчання на автомеханіка.

Був трудолюбивим, працював в різних організаціях. Захоплювався автомобілями та любив ремонтувати різну техніку. Віктор був веселим та життєрадісним, винахідливим та непосидючим. Ніколи не відмовляв людям у допомозі та підтримці. Життя вирувало у серці та душі Віктора, він любив своїх шістьох дітей і дочекався внука.

Коли російський агресор зазіхнув на волю та незалежність українського народу, Віктор Миколайович 17 лютого 2023 року став у лави Захисників України стверджуючи: «Хто ж, як не ми?».

Далі війна…

Віктор Яновшек вірно і віддано захищав свою землю, мирний сон українців та своєї родини,  у складі 403  окремого стрілецького батальйону (32 ОМБр.), служив солдатом, старшим механіком відділення технічного обслуговування автотехніки. Проте не надовго…

Побратими згадували, що він був для них як батько, на важкі завдання завжди йшов першим, кажучи при цьому: «Ви ще молоді і Вам треба ще жити».

У час короткотривалих відпусток навідувався у Малозубівщинський ліцей, вів розмови з учителями, односельцями та учнями. Переконував усіх, що перемога буде за нами, за Україною. Своїх дітей запевняв: «Діти, ви будете гордитись своїм батьком».

У день річниці своєї служби в ЗСУ,  17 лютого 2024 року, Яновшек Віктор отримав важкі поранення несумісні з життям, під час виконання бойового завдання,  на Куп’янському напрямку Харківської області. Його життєва нитка обірвалась, його земний путь добіг кінця. Похований на рідній землі, в селі Мала Зубівщина.