Родина, в якій любові вистачає на всіх, — саме цим є дитячий будинок сімейного типу

Назва “ДБСТ” може створювати враження, що діти виховуються у справжньому дитбудинку, і стигматизувати їх. То, можливо, час називати ДБСТ великими прийомними сім’ями?

Лише торік в Україні стало на 80 таких сімей більше. А загалом їх 1299 — у них зростають близько 8930 дітей, які залишилися сиротами або без батьківського піклування.

Зібрали основні факти про ДБСТ:

☛ Хто може створити: повнолітні і працездатні особи — подружжя або людина, яка не перебуває в шлюбі (винятки — в Постанові Кабміну № 564).

☛ Чи дає дитина згоду: так, якщо дозволяє вік і рівень розвитку дитини, її обов’язково питають, чи хоче вона жити в родині майбутніх батьків-вихователів.

☛ До якого віку дитина перебуває в ДБСТ: до 18 років, а якщо має інвалідність або навчається у школі, профтеху, коледжі чи закладі вищої освіти, — за бажанням може залишатися до 23-х.

☛ До якого віку можна стати батьками-вихователями: конкретної цифри немає. Діти повинні досягнути віку вибуття з ДБСТ на момент, коли молодший з подружжя або людина, що виховує дітей одна, досягає пенсійного віку. Іноді батьки можуть виховувати дітей і після виходу на пенсію, але не довше 5 років.

☛ Яку підтримку мають батьки-вихователі:

☑︎ грошове забезпечення;

☑︎ сплату єдиного внеску на соціальне страхування за рахунок бюджетних коштів;

☑︎ державну соціальну допомогу на дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;

☑︎ службовий будинок або квартиру. Житло передається сім’ї з меблями і технікою для комфортного проживання. Під час облаштування житла враховуються пропозиції батьків, а також потреби, вік, стать і стан здоров’я дітей;

☑︎ також може надаватися в користування земельна ділянка та/або транспортний засіб.

Кожна дитина має право на сім’ю і любов.

Більше про те, як подарувати дитині родину: https://www.msp.gov.ua/children/motherhood.php