Позов про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (про заборону проведення масового заходу

УКРАЇНА

ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ

КОРОСТЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Грушевського,22, м.Коростень,  11500, тел./факс: (04142) 5-00-00

Web: http:// korosten-rada.gov.ua/,  е-mail:general_department@korosten-rada.gov.ua, Код ЄДРПОУ 04053507

 _______ №________

Житомирський окружний          адміністративний суд

Позивач: Виконавчий комітет

Коростенcької міської ради

вул. Грушевського, 22,

м. Коростень, Житомирська обл., 11500

Код ЄДРПОУ 04053507

телефон: (042) 5-00-00

Офіційна електронна адреса:

general_department@korosten-rada.gov.ua

Відповідачі:  Сидоренко Владислав Ігорович

                     вул.Кибальчича, 14, кв.61, м.Київ, 02139

                     телефон : +380673347802

                     електронна пошта: vladsydorenko@gmail.com ,

                     vlad.sydorenko@yahoo.com

                     Первинна профспілкова організація «Професійна спілка журналістів «П’ята влада»

                     Код ЄДРПОУ 43023309

                     вул. Кибальчича, 14, кв.61, м.Київ02139,

                     Телефон: +380673347802

                     електронна пошта: vladsydorenko@gmail.com

                     Всеукраїнська професійна спілка «Незалежна медіа-профспілка України»

                     Код ЄДРПОУ 33400078

                     вул.Звіринецька,63, м.Київ, 01014

                     Телефон: +380503565758

                     Інші засоби зв’язку не відомі

«Про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (про заборону проведення масового заходу)»

Позов немайнового характеру

ПОЗОВНА ЗАЯВА

06.09.2021 на електронну адресу виконавчого комітету Коростенської міської ради надійшло повідомлення повідомлення журналіста «Незалежної медіа-профспілки України» Влада Сидоренка від 06.09.2021 № 06092021/2, що журналісти «Незалежної медіа-профспілки України» планують провести публічну презентацію серії розслідувань, що стосуються: міста Коростень, керівника районної партійної організації «Слуга народу» – Миколи Іскри, а також керівника партійної організації «Слуга народу» в Житомирській області – Арсенія Пушкаренка з публічним транслюванням відео матеріалів відкритих сцен сексуального характеру (аудиторія 18 +).

Виконавчий комітет Коростенської міської ради надіслав лист-відповідь від 09.09.2021 № 02-16-01/1371, згідно якого повідомив, що факти, викладені Відповідачем є неприпустимими.

Разом з тим, Коростенське районне управління поліції Головного управління поліції в Житомирській області направило лист від 10.09.2021 на адресу виконавчого комітету Коростенської міської ради про доцільність звернення до суду з позовом про заборону вищезазначеного заходу на території міста.

Так, реалізація права на мирні зібрання в Україні регулюється актами національного та міжнародного законодавства.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікована Верховною Радою України згідно із Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», гарантує кожній особі, серед інших прав і свобод, право на свободу зібрань та об’єднання. Зокрема, частиною першою статті 11 Конвенції передбачено право кожного на свободу мирних зібрань і свободу об’єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів.

Статтею 21 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ратифікованого ще Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19 жовтня 1973 року N 2148-VIII, також визнається право на мирні збори. Зазначена стаття визначає, що користування цим правом не підлягає ніяким обмеженням, крім тих, які накладаються відповідно до закону і які є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах державної чи суспільної безпеки, громадського порядку, охорони здоров’я і моральності населення або захисту прав та свобод інших осіб.

Мирні зібрання можна розтлумачити як масові заходи громадян, відкриті й доступні кожному, хто бажає взяти у них участь. Мирні заходи найчастіше проводяться з метою вираження ставлення тих чи інших груп, об’єднань громадян до суспільних явищ та проблем, привернення уваги органів влади до них та є однією із форм безпосередньої демократії. Основною рисою мирних зібрань є мирний характер їх проведення.

Частиною другою статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що здійснення прав на свободу зібрань та об’єднання не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, поліції чи адміністративних органів держави.

Право громадян України на мирні зібрання гарантується Конституцією України, згідно з частиною першою статті 39 якої вони мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Частиною другою цієї статті встановлено, що обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку – з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання може встановлюватися лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку.

Визначення терміна «національна безпека» надано у статті 1 Закону України «Про основи національної безпеки України», яка вбачає у ній захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у сферах правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією, прикордонної діяльності та оборони, міграційної політики, охорони здоров’я, охорони дитинства, освіти та науки, науково-технічної та інноваційної політики, культурного розвитку населення, забезпечення свободи слова та інформаційної безпеки, кібербезпеки та кіберзахисту, соціальної політики та пенсійного забезпечення, житлово-комунального господарства, ринку фінансових послуг, захисту прав власності, фондових ринків і обігу цінних паперів, податково- бюджетної та митної політики, торгівлі та підприємницької діяльності, ринку банківських послуг, інвестиційної політики, ревізійної діяльності, монетарної та валютної політики, захисту інформації, ліцензування, промисловості та сільського господарства, транспорту та зв’язку, інформаційних технологій, енергетики та енергозбереження, функціонування природних монополій, використання надр, земельних та водних ресурсів, корисних копалин, захисту екології і навколишнього природного середовища та інших сферах державного управління при виникненні негативних тенденцій до створення потенційних або реальних загроз національним інтересам;.

Згідно зі статтею 3 цього Закону об’єктами національної безпеки є:

–    людина і громадянин – їхні конституційні права і свободи;

–   суспільство – його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище і природні ресурси;

–   держава – її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність.

Національні інтереси відповідно до зазначеного Закону – життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток; загрози національній безпеці – наявні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють небезпеку життєво важливим національним інтересам України.

У практиці застосування юридичних термінів громадський порядок можна визначити як сукупність усіх правил, що регламентують суспільні процеси і відносини між його окремими частинами; у вузькому – інститути і норми, що обумовлюють статус людини і громадянина та соціальних груп у суспільстві тою мірою, якою це зумовлено їх інтересами та закономірностями розвитку самого суспільства, а також науково обґрунтовані відносини між членами суспільства та його структурними елементами.

Тлумачення понять «національна безпека», «громадський порядок», «громадська безпека» та інших, що стосуються окремих положень щодо обмеження прав, містяться також у Сіракузьких принципах тлумачення обмежень і відступів від положень Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, схвалених економічною та соціальною радою Організації Об’єднаних Націй у 1985 році.

Так, згідно з названим актом «громадський порядок» можна визначити як сукупність норм, які забезпечують життєдіяльність суспільства або як низку основоположних принципів, на яких побудовано суспільство. Повага до прав людини є частиною громадського порядку. Громадський порядок необхідно тлумачити в контексті задач конкретного права, яке обмежено з цієї підстави.

Під «громадською безпекою» мається на увазі захист від загрози безпеці людей, їхньому життю або фізичному здоров’ю, а також серйозних збитків їхньому майну.

Здійснення повноважень щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян під час проведення мирних зібрань Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» покладено на органи місцевого самоврядування. Так, відповідно до підпункту 3 пункту «б» частини першої статті 38 названого Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів, здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку.

Отже, виконавчі комітети місцевих рад здійснюють повноваження щодо організації та контролю за забезпеченням охорони громадської безпеки, громадського порядку під час проведення мирних зібрань.

Встановити обмеження щодо реалізації права громадян на мирні зібрання може лише суд, якому надано такі повноваження відповідно до Конституції України, і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку – з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Порушення інтересів національної безпеки і громадського порядку, у зв’язку із проведенням Відповідачем запланованого заходу, полягає в:

–    порушенні правил щодо карантину;

–    порушенні моральності населення;

–  порушенні прав громадян перекриттям чи обмеженням дорожнього руху, оскільки невизначено часу та тривалості заходу;

–  позбавленні органів місцевого самоврядування та правоохоронних органів можливості здійснити належну розробку плану необхідних заходів із забезпечення громадського порядку під час проведення масового заходу та забезпечити його виконання, оскільки Відповідачем не заявлено орієнтовну тривалість заходу та кількість учасників;

–  ймовірності використання іншими особами з протилежними Відповідачу поглядами вчинення провокацій та порушень громадського порядку та дестабілізації ситуації в м. Коростень;

–  ймовірності загрози безпеці людей, їхньому життю або фізичному здоров’ю, а також серйозних збитків їхньому майну, порушенні громадського порядку у зв’язку з можливою ймовірністю проведення заходу іншими учасниками, які повідомляли про проведення зібрань 14.09.2021 на площі м. Коростень з 10:00 до 22:00 (заявка ТОВ «Редакція газети «Іскра»);

Такими чином, у разі проведення журналістом «Незалежної медіа-профспілки України Владом Сироренко спільно з Первинною профспілковою організацією «Професійна спілка журналістів «П’ята влада», Всеукраїнської професійної спілки «Незалежна медіа-профспілка України» запланованого безстрокового заходу 14 вересня 2021 року на площі міста Коростень можуть виникнути ситуації, які приведуть до масових заворушень чи злочинів і, як наслідок, до нанесенню шкоди здоров’ю та життю мешканців міста.

Право громадян України на мирні зібрання гарантується Конституцією України, згідно з частиною першою статті 39 якої вони мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Частиною другою цієї статті встановлено, що обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку – з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Частиною другою статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що здійснення прав на свободу зібрань та об’єднання не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

При реалізації прав громадян на мирні зібрання мають враховуватися інтереси громадського порядку та не повинно бути посягань на права і свободи, честь і гідність інших людей, оскільки згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України. Статтею 21 Конституції України гарантовано, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Так, перекриття дорожнього руху є реальною загрозою для мешканців міста Коростень, не залучених до даного заходу. Повне перекриття руху всіх видів транспортних засобів у робочий день призведе до порушення прав тисяч громадян, які в цей час будуть перебувати в центрі Коростеня, та до перенесення маршрутів громадського транспорту, збільшить завантаженість інших магістралей центру міста, що в свою чергу створить підвищену небезпеку дорожнього руху, унеможливить рух спеціальних транспортних засобів центром міста («швидкої допомоги», пожежних автомобілів та ін.).

Крім того, Законом України «Про дорожній рух», визначена можливість перекриття чи обмеження дорожнього руху лише за погодження із  службою місцевого державного органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, і лише за виняткових причин.

Серед іншого, слід зазначити, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 22 липня 2020 р. № 641 (зі змінами) на території регіону (адміністративно-територіальної одиниці), на якій установлено «зелений», «жовтий» рівень епідемічної небезпеки, забороняється, зокрема, проведення масових (культурних, спортивних, розважальних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів за участю більше однієї особи на 5 кв. метрів площі будівлі або території (якщо захід проводиться на відкритому повітрі), а також діяльність кінотеатрів та закладів культури з наповненістю кінозалів або залів понад 50 відсотків місць у кожному окремому кінозалі або залі. Організатор заходу є відповідальним за дотримання між учасниками фізичної дистанції не менше ніж1,5 метра у разі проведення заходу із розміщенням учасників стоячи.

Враховуючи те, що карантинні заходи на території України тривають і неможливо встановити зі змісту повідомлення кількості учасників акції, з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби   COVID–19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, єдиними можливим заходом забезпечення епідеміологічного благополуччя населення в даному випадку є обмеження права на мирне зібрання.

Водночас, зазначаємо, що згідно повідомлення журналіста «Незалежної медіа-профспілки України Влада Сидоренка вбачається порушення моральності населення.

Так, Відповідач разом з Первинною профспілковою організацією «Професійна спілка журналістів «П’ята влада», Всеукраїнської професійної спілки «Незалежна медіа-профспілка України» планують провести публічну презентацію серії розслідувань, що стосуються: міста Коростень, керівника районної партійної організації «Слуга народу» – Миколи Іскри, а також керівника партійної організації «Слуга народу» в Житомирській області – Арсенія Пушкаренка з публічним транслюванням відео матеріалів відкритих сцен сексуального характеру (аудиторія 18 +).

Висвітлення такого характеру відеоматеріалів на широкому форматному екрані із застосуванням звукового обладнання в центрі міста Коростень є порушенням Конституції України, положень ст. 307 Цивільного кодексу України, Закону України «Про захист суспільної моралі».

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про захист суспільної моралі» проведення видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру фізичними та юридичними особами дозволяється лише в спеціально відведених місцях при дотриманні необхідних санітарних та гігієнічних норм, передбачених чинним законодавством.

Отже, виконавчий комітет Коростенської міської ради вважає, що мають місце об’єктивні та реальні факти, що проведення безстрокового заходу Відповідачем 14 вересня 2021 року на площі міста Коростень може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров’ю населення або правам і свободам інших людей.

Крім того, дії виконавчого комітету Коростенської міської ради покликані захистити суспільство від розповсюдження продукції, що негативно впливає на суспільну мораль у тому числі  захистити неповнолітніх від негативного впливу продукції сексуального чи еротичного характеру.

Виходячи з вищенаведеного, єдиним та ефективним способом обмеження права на мирне зібрання, який унеможливить небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров’ю населення, правам і свободам інших людей, є заборона проведення заходу Відповідачем 14 вересня 2021 року на площі міста Коростень.

Згідно положень статті 68 Конституції України кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ч. 1, ч. 9 ст. 280 Кодексу адміністративного судочинства України органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про встановлення іншого обмеження права на свободу мирних зібрань (щодо місця чи часу їх проведення тощо).

Суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров’ю населення або правам і свободам інших людей.

На виконання ст. 160 КАС України зазначаємо:

1. у виконавчого комітету Коростенської міської ради наявні оригінали доказів, копії яких додано до позову, а саме:

– повідомлення журналіста «Незалежної медіа-профспілки України» Влада Сидоренка від 06.09.2021 № 06092021/2;

– копія заявки ТОВ «Редакція газети «Іскра» на проведення масового заходу в м. Коростені Житомирської області від 10.09.2021 № 7;

– лист-відповідь Коростенської міської ради від 09.09.2021 № 02-16-01/1371;

– копія листа Коростенського районного управління поліції Головного управління поліції в Житомирській області від 10.09.2021;

1. Виконавчим комітетом Коростенської міської ради не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
2. Заходи забезпечення позову або доказів не вживались.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 280, КАС України, ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,

ПРОШУ:

В інтересах національної безпеки та громадського порядку та з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я й моральності населення або захисту прав і свобод інших людей, заборонити проведення масового заходу журналісту Сироренку Владиславу Ігоровичу, Первинній профспілковій організації «Професійна спілка журналістів «П’ята влада», Всеукраїнській професійній спілці «Незалежна медіа-профспілка України» із використанням технічних засобів у місті Коростень Житомирської області 14 вересня 2021 року.

Додатки:

–                     докази сплати судового збору (для суду);

–                     копія повідомлення журналіста «Незалежної медіа-профспілки України» Влада Сидоренка від 06.09.2021 № 06092021/2;

–                     копія заявки ТОВ «Редакція газети «Іскра» на проведення масового заходу в м. Коростені Житомирської області від 10.09.2021 № 7;

–                     копія листа-відповіді Коростенської міської ради від 09.09.2021 № 02-16-01/1371;

–                     копія листа Коростенського районного управління поліції Головного управління поліції в Житомирській області від 10.09.2021;

–                     докази надіслання копії позовної заяви з додатками сторонам (для суду);

–                     витяги з ЄДРПОУ;