Опис героя

Опис героя

Опис героя

Опис героя

Опис героя

Опис героя

Опис героя

Бутрик Віктор Іванович

Народився 9 жовтня 1981 року в селі Охотівка Коростенського району. Закінчив середню школу села Бондарівка Коростенського району. Пройшов строкову військову службу в лавах Збройних Сил України.

У березні 2014 року призваний за частковою мобілізацією. Солдат, номер обслуги, 95-та окрема аеромобільна бригада. З квітня 2014-го перебував у зоні боїв.

Загинув 4 серпня 2014 року в районі с. Степанівка Шахтарського району Донецької області під час обстрілу бойовиками установками БМ-21 «Град».

8 серпня 2014-го похований в селі Охотівка.

Без Віктора лишилися мама, брат та чотири сестри.

Козаренко Роман Вікторович

Народився 16 червня 1994 в селі Кам’янка (Ємільчинський район, Житомирська область). З 2002 проживав в селі Бехи, де закінчив 9 класів Бехівської ЗОШ, по тому учився в Васьковицькій ЗОШ, котру закінчив 2010-го. Навчався в Козятинському ПТУ, 2012 року призваний до лав ЗСУ. Восени 2013-го демобілізувався. У часі війни мобілізований в березні 2014-го. Служив солдатом, водієм, 30-тої окремої механізованої бригади.

Загинув 8 серпня 2014-го на дорозі біля села Маринівка — рухалися у машині «Урал» разом з солдатом Олександром Закусилом. Тоді військова колона рушила із Степанівки до Маринівки для облаштування блокпосту, в кінці маршруту потрапила під обстріл російських збройних формувань. Роман згорів в «Уралі». В тому ж авті загинули Олександр Коростинський й Олександр Закусило, в БРДМі Юрій Макарчук. Тіло Романа знайдено пошуковцями місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») 4 вересня 2014-го на місці загибелі.

Похований в селі Кам’янка з військовими почестями 15 січня 2015 року.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений  орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Даманський Ян Юрійович

Народився 18 травня 1991 року в селищі Нова Ушиця (також вказується Новий Уренгой, Тюменська область, РРФСР — а в 1992 році батьки з маленьким Яном переїхали на постійне місце проживання в селище Нова Ушиця). Навчався в Гулянецькій школі; Головинському вищому профтехучилищі. У 2010 році був призваний на строкову військову службу. Після повернення працював на ПАТ «Ушицький комбінат будматеріалів».

Мобілізований 20 березня 2014 року, водій роти польового зв’язку 3-го батальйону 30-ї ОМБр. Побував у травні 2014-го в короткотерміновій відпустці, освідчився, почали готуватися до весілля.

Загинув 13 серпня 2014 року під час боїв у прикордонній зоні в Донецькій області —наступали частини терористів уздовж російсько-українського кордону з артилерійським обстрілом. Разом з Яном загинули майор Микола Лісовський, майор Сергій Гордієнко, капітан Олег Обухівський, сержант Олександр Гордійчук та ще один військовослужбовець, особа якого остаточно не встановлена.

Похований 8 вересня 2014-го в Новій Ушиці з військовими почестями.

Без Яна лишились мама та наречена.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений орденом «За мужність» III ступеня (15.5.2015, посмертно), в школі, котру він закінчив, встановлено пам’ятну дошку випускникові Яну Даманському.

Шленчак Володимир Володимирович

Народився 23 липня 1976 року в селі Миролюбівка (Житомирський район, Житомирська область). Проживав у селі Грозине. Мав вищу освіту, але для забезпечення сім’ї працював робітником на двох роботах. Добровольцем пішов на захист держави ще в березні. Молодший сержант, заступник командира бойової машини — навідник-оператор 30-ї ОМБр.

Загинув 14 серпня 2014 року в результаті артилерійського та мінометного обстрілу позицій бригади в районі села Христофорівка, Антрацитівська міська рада, Луганська область.

Залишились мама, батько, дружина та син 2003 р. н.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (15.05.2015р., посмертно).

Колосюк Микола Вікторович

Народився 19 грудня 1984 року в с. Бовсуни.

По закінченні навчання проходив службу у Збройних Силах України.

Одним із перших, 26 березня 2014 року, був мобілізований до 30-ї механізованої бригади. Після проходження курсу молодого бійця захищав незалежність і суверенітет України у зоні проведення АТО. Загинув   17 листопада 2014 року.

У Миколи залишились батьки та донька.

Петренко Василь Васильович

Народився 6 жовтня 1975 року в місті Коростень Житомирської області. У 1993 році закінчив місцеву загальноосвітню школу № 3.

Проходив військову службу на посаді старшого помічника начальника особового складу та стройового штабу 160 зенітної ракетної бригади.

В 2014 році був призначений до складу зведеного загону ПС ЗС України «Дика качка») та відбув до району проведення АТО. Позивний «Моцарт». Один із «кіборгів».

Загинув від кулі ворожого снайпера на опорному пункті під час оборони Донецького аеропорту.

Залишились дружина та дві доньки.

Похований в м. Коростені на Житомирщині.

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно), нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно). 2 березня 2015 року у місті Коростень на фасаді будівлі загальноосвітньої школи № 3 (вулиця Древлянська, 20), де навчався Василь Петренко, йому відкрито меморіальну дошку. В січні 2016 року, на території 160 зенітної ракетної бригади було відкрито меморіальну дошку на честь Василя Петренка.

Романчук Сергій Михайлович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Походить з родини службовців. Закінчив Коростенську ЗОШ № 4. Вступив до Санкт-Петербурзького військового університету зв’язку, який закінчив 1996 року. Протягом 1996—1998 років — на командних посадах у військах ППО Збройних сил РФ. Через суперечності світогляду звільнився, повернувся на батьківщину. Працював на підприємствах міста Коростеня, останнє місце роботи — відділення ВОХОР, охорона в/ч Ушомир Коростенського району.

19 березня 2014 року за власним бажанням мобілізований. Заступник командира роти по роботі з особовим складом, 30-та окрема механізована бригада.

9 лютого 2015-го зник безвісти — дві машини бригади потрапили під обстріл терористів поблизу села Логвинове — у верхній частині «дебальцівського виступу» (на трасі між Дебальцевим і Артемівськом). Підрозділ Романчука був обстріляний «Градами», проте позицій не здав.

Був у переліку зниклих безвісти. Упізнаний серед загиблих. Похований у Коростені 26 березня 2015-го. Лишилися дружина, малолітня донька, двоє дітей дружини, їх Сергій Романчук виховував як рідних.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня, відзнакою «Народний Герой України» (посмертно). 13 жовтня 2015 на приміщенні Коростенської міської гімназії відкрито меморіальну дошку Сергію Романчуку.

Ущапівський Андрій Миколайович

Народився 20 жовтня 1993 року. Солдат Збройних сил України. Один із «кіборгів». По закінченню Васьковицької школи Коростенського району  навчався в Козятинському ВПТУ залізничного транспорту. 2012 року розпочав службу за контрактом у ЗСУ. В зоні бойових дій перебував з травня 2014-го року, на посаді оператора  95-та окремої аеромобільної бригади.

10 лютого 2015-го загинув під час вогневого контакту ротно-тактичної групи з терористами біля села Спартак Ясинуватського району, тоді ж полягли старшина Сергій Порозінський, солдати Іван Рудницький й Олександр Саєнко.

Похований у селі Васьковичі 15 лютого 2015-го.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). У селі Васьковичі відкрито меморіальну дошку Андрію на будинку, де він проживав.

Панасенко Василь Геннадійович

Народився 14 серпня 1983 року, в селі Поліське Коростенського району. З 1987 року проживав в Ірпені, де закінчив школу. Навчався у Коростенському ПТУ №16. У війську з травня 2014 року, в 25-му батальйоні від початку його створення, пройшов бої за Дебальцеве. У вересні 2016 вдруге пішов на фронт, підписавши контракт.

Солдат (25-й окремий мотопіхотний батальйон, 54-та окрема механізована бригада), позивний «Ваха».

Загинув у бою на Світлодарській дузі (Донецька область), відбиваючи атаки проросійських терористів. Разом з Василем загинули солдати Андрій Байбуз, Дмитро Клименко, Роман Радівілов, Сергій Степаненко, Андрій Широков, молодший сержант Володимир Андрешків та лейтенант Микита Яровий.

По смерті залишилися дружина та донька.

Похований у м. Ірпінь, Київська область.

Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно), медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно), відзнакою Начальника Генерального Штабу Збройних сил України «Учасник АТО» (посмертно).

18 грудня 2017 року в Ірпінський школі № 2, де навчався Василь Панасенко, йому було відкрито меморіальну дошку.

20 лютого 2019 року відкрито меморіальну дошку в Коростені на будівлі професійно-технічного училища № 16.

  Коробцов Сергій Олександрович

Народився Коробцов Сергій Олександрович 02 липня 1998 р. в м. Коростені. Батько Коробцов Олександр Сергійович – працівник правоохоронних органів, мати – вихователь дошкільного закладу №17.

Хлопчик ріс допитливим, добрим, милосердним, намагався, всім допомогти, бути корисним.  Ще в дитсадку в його групі була дуже хвора дівчинка, яку він опікував аж до школи: допомагав одягатися на прогулянку чи роздягтися; повернувшись до групи, допомагав змінити взуття, тримав за руку, щоб одногрупниця не травмувалась. Разом з дівчинкою виконував різноманітні  завдання на занятті.

У 2004 р. Сергій вступив до  1 класу навчально-виховного комплексу «Дитячий садок – школа-гімназія» №12. В школі зарекомендував себе як відповідальний, організований, товариський, добрий, готовий завжди прийти на допомогу іншим. Користувався повагою серед учнів та вчителів. Завжди з любов’ю згадував свою першу вчительку Савенок Ольгу Іванівну.

В 2013р. вступив до Севастопольського морського інституту, де провчився один рік. Після трагічних подій в Криму, перевівся в коледж при Київському університеті ім. Т.Г. Шевченка.

В 2018 р. був призваний на військову службу в Збройні Сили України. З лютого 2021 р. був розвідником другого розвідувального взводу розвідувальної роти в/ч А1376 та проходив військову службу в 58 бригаді ООС із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях.

Він був справжнім патріотом своєї країни. Любив своє місто, свою родину, свою Україну. Говорив, що повинен захищати Батьківщину від ворога і не має права бути осторонь, хоча міг бути вдома разом з маленьким  синочком Єгорком (08.02.2019 p.н.).

Під час несення служби проявив надзвичайну відданість, стійкість, мужність та незгасиму жагу до Перемоги. «Він був чуйним, чесним, справжнім. Сергій ішов туди,куди не йшли інші. Мав загострене відчуття справедливості. Був душею компанії, за друзів в огонь і воду. Для кожного знаходив потрібне слово чи пораду, допомагав у біді,» – згадували його побратимі. А ще вони говорили, що Сергій був улюбленцем розвідувальної роти, хоча був наймолодший на той час. На нього завжди можна було покластися, надійний в розвідці, не міг підвести друзів.

В нього є старший брат Олександр та молодша сестра Діана, яка так схожа з Героєм. Сергій дуже любив їх. Прагнув завжди допомогти їм.

Роковим днем  для Сергія стало 06 травня 2021 року.  В с. Піски Донецької області, виконуючи бойове завдання, Сергій  отримав вогнепальне поранення в голову від кулі снайпера.

Йому навіки 22 роки.

Указом Президента України від 10.03.2022 р. Героя нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Розвідники не вмирають, вони продовжують працювати з неба…

Прізвище, ім’я, по-батькові, позивний.

Тичина Ігор Олегович, позивний «Компас».

Дата народження, місце народження.

21 січня 2001, м. Коростень, Житомирської області.

Дата смерті, місце загибелі.

1 січня 2022 року. Помер у військовому шпиталі міста Харкова.

Обставини загибелі.

27 грудня 2021 року, виконуючи своє бойове завдання поблизу міста Нью-Йорка, Донецької області, Ігор отримав поранення від кулі снайпера.

Військовий підрозділ, звання, посада.

13 окремий парашутно-десантний батальйон 95-тої десантно-штурмової бригади. З зими 2021 року, Ігор став стрільцем-снайпером 2 десантно-штурмового взводу 1 десантно-штурмової роти військової частини А1910 в зоні Операції Об’єднаних Сил.

Додаткова біографічна  інформація про загиблу особу, її родичів, близьких.

Народився Ігор Тичина у багатодітній родині. Його батько, Олег Йосипович, працював метрологом, а мати, Ірина Анатоліївна – терапевтичною медичною сестрою. Мав двох  сестричок: Валерію і Катерину. Саме родина, завдяки любові та підтримці,  стала для Ігоря прикладом відповідальності, чуйності та небайдужості.

У 2007 році Ігор пішов до першого класу Коростенського міського ліцею № 10. Саме у школі почав захоплюватися спортом й досягнув вагомих результатів. Будучи вихованцем ДЮСШ, став членом збірної команди міста з волейболу, збірної команди Житомирської області, призером чемпіонатів України з волейболу, отримав I дорослий розряд.

Після закінчення школи, вступив до Професійно-технічного училища № 16 міста Коростень, де продовжив розвивати свій талант і волейбольні навички.

З 2019 року Ігор вирішив кардинально змінити своє життя, прийнявши рішення про військову службу за контрактом у 13 окремому парашутно-десантному батальйоні 95-тої десантно-штурмової бригади. Окрім гідного виконання військових обов’язків, грав у збірній команді бригади з волейболу, яка протягом 2020-2021 рр. перемагає на чемпіонаті України з волейболу серед чоловічих команд вищої ліги, чемпіонаті ДШВ ЗС України з волейболу, бере участь у міжнародному волейбольному турнірі серед силових структур.

27 грудня 2021 року, виконуючи своє бойове завдання поблизу міста Нью-Йорка, Донецької області, Ігор отримав смертельне поранення від кулі снайпера. Поховали Ігоря Тичину в рідному місті Коростень.

Посмертно Ігор Тичина був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня Указом Президента України від 17 січня 2023 року № 24. Його пам’ять завжди буде жити серед нас. Герої – не вмирають!

Контакти автора інформації.

Тичина Валерія Олегівна, сестра Ігоря (+380960557873)

Сергій Кемський народився у місті Керч Автономної Республіки Крим 15 листопада 1981 року. Його батьки жили в Житомирській області, але після закінчення морехідного училища батька Сергія було направлено служити у Крим. Сергій закінчив місцеву школу №1. Займався кікбоксингом, плаванням, полюбляв читати. Захоплювався творчістю Володимира Маяковського й сам писав вірші. 1999 року вступив на філософський факультет Львівського національного університету імені Івана Франка на спеціальність “Політологія”.

Коли Сергій навчався на останньому курсі, почалася Помаранчева революція. Разом з однокурсниками він приїхав до Києва та брав участь в акціях проти фальсифікації результатів виборів.

Закінчивши навчання, Сергій приїхав до Києва. Спочатку писав тексти для рекламного агентства, а потім долучився до журналістики. У 2009 році разом із товаришем заснував ГО “Інститут політичних та економічних ризиків і перспектив”, готував аналітичні матеріали. У 2011 році переїхав у Коростень до батьків. Писав статті для “Української правди”, газети “День” та інших видань, перекладав з англійської, вів кілька інтернет-проєктів. Був засновником та адміністратором ресурсу “Кооперативний рух”. Окрім цього, створив портал для англомовних користувачiв про Україну, розробив сайт, на якому можна було отримати безкоштовну юридичну онлайн-консультацію.

Сергій Кемський вважав себе анархістом, обстоюючи ідеї самоорганізації людей та прямої демократії.

Участь у Революції Гідності. Із початком масових протестів Сергій допомагав у створенні організацій взаємодопомоги у Коростені та на Майдані у Києві. На мітингу в Києві 1 грудня 2013 року йшов у колоні лівих, профспілкових і правозахисних активістів із плакатом проти міліцейської сваволі. Про завдання Майдану як постійного інструменту прямої демократії та громадського контролю написав 19 грудня 2013 року в статті “Чуєш, Майдане?” Це була одна з останніх публікацій Сергія, який писав, що Майдан має стати важливим поштовхом до самоорганізації суспільства, що громадяни повинні виборювати право обирати не лише парламент і президента, а й районних суддів, голів райвідділів міліції, прокурорів та інших чиновників і за допомогою загальнодержавних та місцевих референдумів звільняти тих посадовців, які втратили довіру громади.

Він часто бував на Майдані, брав участь у створенні анархістської Чорної сотні, долучився до роботи Громадського сектору Євромайдану та Польової пошти Майдану. 17 лютого 2014 року, навідавшись до рідних, знову поїхав до столиці. Під час штурму Майдану в ніч на 19 лютого отримав поранення. Тоді осколком гранати йому подряпало ніс, і друзі жартували, що це краще, аніж утратити око.

20 лютого під час наступу майданівців на Інститутській Сергій разом із побратимами проривався вгору, відтісняючи силовиків у бік урядового кварталу. Коли він дістався верхнього в’їзду до Міжнародного центру культури і мистецтв Федерації профспілок України (“Жовтневого палацу”), пролунали постріли. На Сергієві був бронежилет, тому вбивця поцілив у шию. Майданівець був іще живий, коли його несли у” Жовтневий палац”, однак урятувати його не встигли. Тіло загиблого волонтери перенесли до готелю “Козацький”, звідки доправили на подвір’я Михайлівського Золотоверхого собору.

Сергієві було 32 роки.

Пошанування. Поховали Сергія Кемського в селі Великий Яблунець Ємільчинського району Житомирської області. За громадянську мужність, патріотизм, героїчне обстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції Гідності, Указом президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Сергієві Кемському було присвоєно звання “Герой України” з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно). Почесний патріарх УПЦ Філарет 4 липня 2015 року нагородив його медаллю “За жертовність і любов до України”, а верховний архиєпископ Києво-Галицький УГКЦ Святослав 8 травня 2016 року відзначив почесною грамотою (посмертно). Ім’я та портрет Сергія Кемського викарбувано на тимчасовому меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві та на Меморіалі Героїв Небесної Сотні у Львові. 15 листопада 2014 року в Коростені на фасаді будинку № 50 по вулиці Жовтневій, де у 2007–2014 роках жив Сергій, відкрито меморіальну дошку. 20 травня 2016 року розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації вулицю Жовтневу в Коростені перейменовано на вулицю Сергія Кемського, а 18 травня 2019 року на початку вулиці відкрито анотаційний пам’ятний знак. 2018 року започатковано щорічний Всеукраїнський конкурс наукових студентських робіт на тему Революції Гідності на здобуття Відзнаки імені Героя Небесної Сотні Сергія Кемського.

Інформація з Національного музею Революції Гідності https://maidanmuseum.net/uk

З початку листопада встановлюється заборона на вилов риби у зимувальних ямах, – Держрибагентство

З першого листопада 2021 року в більшості українських водойм розпочинається осінньо-зимова заборона на вилов водних біоресурсів у зимувальних ямах. У переважній кількості областей вона триватиме до початку весняно-літньої нерестової заборони, в деяких – до закінчення зимового періоду.
З метою збереження водних біоресурсів у зимовий період територіальними підрозділами Держрибагентства видано відповідні накази. У них зазначено водойми та місця, де вводиться дана заборона. З документами можна ознайомитись за посиланням.
Нагадуємо, риболовля у зимовий період (від льодоставу до скресання криги) дозволяється за межами зимувальних ям зимовими вудками з блешнею вертикального блесніння із гачком не більше № 10, мормишкою, наживною і живцевою снастями. Загальна кількість гачків на водоймах загального користування, а також тих, що закріплені за громадськими об’єднаннями не повинна перевищувати п’яти на рибалку, а на водоймах, де впроваджено платне рибальство – не більше десяти на одну особу.
За недотримання зазначених норм передбачено покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності. Крім цього, порушнику нараховуються збитки за кожну незаконно виловлену рибину. Нагадуємо, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 06.10.2021 № 1039, якою значно підвищено розміри такс за незаконний вилов водних біоресурсів.
Держрибагентство закликає громадян бути відповідальними та дотримуватися вимог чинного природоохоронного законодавства. Якщо ви помітили порушення правил рибальства або порядку придбання чи збуту водних біоресурсів просимо невідкладно повідомляти на всеукраїнську безкоштовну «гарячу лінію» відомства: 0 (800) 50-52-50.
Довідково:
З настанням холодів у водоймах відбуваються зміни, які впливають на поведінку водних біоресурсів. У риб різко знижується активність, практично повністю припиняється споживання їжі, знижується частота серцевих скорочень, сповільнюються процеси росту та реакції на подразники. У цей час риба дуже вразлива, тому вона збирається в зграї та йде на зимівлю до зимувальних ям.

ОПЕРАТИВНА ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ЕПІДЕМІЧНОЇ СИТУАЦІЇ З COVID-19 ПО ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ НА 01.11.2021 Р.
За даними Державної Установи “Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України”   та   Житомирської обласної державної адміністрації
За минулу добу
1.Зареєстровано нових лабораторно підтвердженихвипадків за добу –827
Всьоговипадків (знаростаючим  підсумком) –117221
Померло (всього) –2438
Всього одужало –96117
Активні хворі –18666
2.Всього проведено ПЛР-тестуваньза добу –1500
Всього проведено ПЛР-тестувань(з наростаючим підсумком)–368680
Всього проведено ІФА-тестувань за добу –0
Всього проведено ІФА-тестувань ( з наростаючим підсумком) –367497

Підтверджено
всього

Показник на 100 тис.

Підтверджено
за добу

Померло
всього

Померло
за добу

Одужало
всього

Одужало
за добу

Активні хворі

Показник
на 100 тис.

Андрушівський
2518
7940,2
8
56

2215

247
778,9

Баранівський
3174
8310,0
52
66
1
2604

504
1319,5

м.Бердичів
9429
12665,0
67
205

8209

1015
1363,3

Бердичівський
2997
10932,0
20
37

2640

320
1167,2

Брусилівський
1160
8066,8
3
22

1017

121
841,4

Ємільчинський
3386
10838,7
20
55
1
2940

391
1251,6

м.Житомир
28363
10753,1
128
692
8
22001
42
5670
2149,6

Житомирський
6462
8962,1
17
148

5161

1153
1599,1

м.Коростень
6298
10064,1
74
175
1
5149

974
1556,4

Коростенський
1917
7660,0
20
65

1593

259
1034,9

Коростишівський
3909
9981,1
64
74

3008

827
2111,6

Лугинський
1872
12069,6
3
26
1
1621

225
1450,7

Любарський
2544
9828,8
36
26

2094

424
1638,1

м.Малин
3361
13081,9
26
69

2643
45
649
2526,1

Малинський
1215
6802,5
13
36

886
19
293
1640,4

Народицький
926
9814,5
7
15

784

127
1346,1

м.Нов.-Волинськ.
8311
14937,1
88
143

7120
25
1048
1883,5

Нов.-Волинський
2802
6440,3
38
72

2163
1
567
1303,2

Овруцький
4215
7894,4
4
55

3604

556
1041,4

Олевський
3178
7828,7
26
40

2633

505
1244,0

Попільнянський
2756
9224,2
31
52

2403
43
301
1007,4

Пулинський
1605
7279,2
13
35
1
1367

203
920,7

Радомишльський
2669
7438,1
2
38

2235

396
1103,6

Романівський
2599
9580,5
21
50

2211

338
1245,9

Ружинський
1428
5664,4
17
30

1098

300
1190,0

Хорошівський
2495
7438,9
1
52
1
2086

357
1064,4

Черняхівський
2374
8727,6
1
55

1986

333
1224,2

Чуднівський
3258
9876,6
27
49
1
2646

563
1706,7

Всього
117221
9756,9
827
2438
15
96117
175
18666
1553,7

Комунальним виробничо-господарським підприємством  протягом тижня
 (з 25.10.2021 р. по 29.10.2021 р.)
проведено наступні роботи:

Проведено санітарну очистку  міста: вивезено сміття –2045 м3. Приватний сектор –373 м3. Утилізовано –2351 м3. Вивіз великогабаритного сміття –105 м3. Прибирання парку та скверів –50 м3. Прибирання кладовищ –240 м3.
Викошування травостою та чагарників на кладовищі по вул. І.Котляревського; видалення аварійних дерев по вул.С.Кемського, 42в; прибирання квітників вул. Шевченка.
Прибирання від змету та листя вул. Грушевського, вул. І.Франка, вул. Шевченка, вул. Героїв Чорнобиля, вул. Сосновського, вул. Козацька; прочистка автобусних зупинок, урн для сміття по місту, парків, прибирання закріплених за підприємством територій м. Коростеня.
Підвіс СІП (вул. Кільцева); підвіс дроту (вул. Деповська); ремонт вуличного освітлення (вул. Південна, вул. Іскоростенська, вул. Ломоносова, вул. С.Кемського, вул. Шевченка, вул. Селезньова); усунення короткого замикання (вул. С.Кемського); встановлення дорожнього знаку (вул. Войкова); встановлення стійки ліхтаря (вул. Б.Хмельницького); ремонт світлофорного об’єкта (вул. Грушевського – вул. І.Франка, вул. Ш.Алейхема – вул. І.Котляревського); ремонт відліку часу на світлофорному об’єкті (вул. Героїв Чорнобиля); зняття показників по ТП міста та ТГ.
Поточний ремонт об’єктів та елементів благоустрою міста, відновлення огорожі ДНЗ №17 по вул. Київська після видалення аварійних дерев, консервування фонтану на площі міськвиконкому (встановлення каркасної конструкції); надання послуг КП «Водоканал» асфальтування розкопок після аварійного ремонту по вул. С.Кемського,7 Г, вул. Гайдамацька, 2, 8.

 
Адміністрація КВГП
 
 
 
 

За даними Міністерства охорони здоров’я України:

За добу 31 жовтня 2021 року в Україні зафіксовано 13936 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19 (з них дітей – 905, медпрацівників – 111).
Старт вакцинації від COVID-19 в Україні відбувся 24 лютого 2021 року. Від початку кампанії проведено усього 17 695 591 щеплення.

Щеплення проводилось 631 мобільною бригадою з імунізації, 2 044 пунктами щеплення та 423 центрами вакцинації населення.
 

Також за останню добу:

госпіталізовано осіб із підтвердженими та підозрілими випадками

3 828

летальних випадків –

298

одужало (особи) –

5 885

Здійснено тестувань за добу –
   в т. ч.:

63 343

методом ПЛР —

29 021

методом ІФА —

7 648

досліджень експрес-тестами на антиген до SARS-CoV-2

26 674

За весь час пандемії в країні:

захворіло (особи) –

2 936 238

одужало (особи) –

2 442 098

летальних випадків –

68 027

проведено ПЛР-тестувань –

14 455 647

Розподіл випадків COVID-19 по регіонах України

Регіон

Підтверджені

Зареєстровано померлих

Одужали

Активні хворі

всього

за добу

всього

за добу

всього

за добу

Всього

на 100 тис. нас.

Україна

2936238

13936

68027

298

2442098

5885

426113

1118,8

м. Київ

259797

495

6208

39

229466

246

24123

813,6

Вінницька

85356

298

2079

14

75364

127

7913

514,1

Волинська

78189

397

1521

3

66602

76

10066

977,1

Дніпропетровська

188830

867

5910

52

151516

344

31404

992,5

Донецька

127961

322

3395

8

104479

427

20087

1069,6

Житомирська

117221

827

2438

15

96116

176

18667

1550,9

Закарпатська

69244

118

1762

4

62496

45

4986

398,0

Запорізька

143105

895

3377

45

110622

199

29106

1732,6

Івано-Франківська

104399

344

2441

10

90805

64

11153

816,9

Київська

151382

396

3299

6

134058

80

14025

787,1

Кіровоградська

24940

74

983

5

21152

35

2805

302,2

Луганська

48462

110

1559

1

34928

483

11975

1781,1

Львівська

183184

1166

4546

21

147129

301

31509

1257,0

Миколаївська

86599

864

2364

9

76073

183

8162

731,6

Одеська

194121

1281

4081

0

149755

597

40285

1697,1

Полтавська

99556

259

2307

0

84670

17

12579

910,6

Рівненська

102057

455

1597

12

89109

189

11351

986,0

Сумська

107499

573

1885

5

88193

267

17421

1638,8

Тернопільська

90919

398

1622

6

79231

206

10066

971,7

Харківська

207642

1227

4722

19

169967

1060

32953

1243,7

Херсонська

66340

828

1813

0

43562

388

20965

2047,7

Хмельницька

116873

693

2375

4

98471

68

16027

1281,3

Черкаська

101503

270

1616

0

87334

177

12553

1057,7

Чернівецька

106829

424

2448

18

88233

105

16148

1794,7

Чернігівська

74230

355

1679

2

62767

25

9784

992,1

 
 
Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.

МОЗ нагадує: дотримання трьох простих правил протиепідемічної безпеки — дотримання дистанції, носіння маски та користування санітайзерами — рятує життя. Бережіть себе та рідних. При перших симптомах респіраторних захворювань обов’язково зателефонуйте своєму сімейному лікарю або до контакт-центру МОЗ  за номером 0 800 60 20 19.

Постановою Кабінету Міністрів від 22 вересня 2021 р. N 981 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України»  внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України  від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – постанова № 1236) продовживши дію карантину до 31 грудня 2021 року. При цьому з 23 вересня 2021 року на всій території країни встановлюється “жовтий” рівень епідемічної небезпеки.
У зв’язку із складною епідемічною ситуацією режим надзвичайної ситуації на всій території України, запроваджений відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 338-р, подовжено до 31 серпня 2021 року.
20 вересня 2021 року Міністерство охорони здоров’я оновило єдиний державний протокол лікування  хворих на COVID-19. Протокол розроблено фахівцями Міністерства та найкваліфікованішими спеціалістами в галузі охорони здоров’я. Загалом до протоколу повністю включено підходи щодо медикаментозної терапії та кисневої підтримки при лікуванні COVID-19/
Стандарти надання медичної допомоги (COVID-19) затверджені наказом МОЗ від 08.09.2020 № 1907 (зі змінами). Вони ґрунтуються на рекомендаціях Всесвітньої організації охорони здоров’я та є адаптованими до потреб системи охорони здоров’я України.
Крім того, головним державним санітарним лікарем України розробляються та затверджуються протиепідемічні заходи, які визначають особливості провадження діяльності суб’єктами господарювання на період карантину. Усі постанови та розпорядження Головного державного санітарного лікаря України розміщуються за посиланням.
Також Урядом затверджено Порядок здійснення протиепідемічних заходів під час організації та проведення виборів.
Порядок перетину державного кордону на в’їзд в Україну, а також перетин контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та виїзду з них на період дії карантину визначено у постанові № 1236.
Актуальна інформація для планування відряджень та інших подорожей за кордон в умовах пандемії COVID-19  доступна на офіційному вебсайті МЗС та порталі https://tripadvisor.mfa.gov.ua/.  
Для профілактики захворювання слід дотримуватись стандартних рекомендацій:

часто мийте руки або обробляйте дезінфекційними засобами;
під час кашлю та чхання прикривайте рот і ніс паперовою хустинкою. уникайте тісного контакту з усіма, хто має гарячку та кашель;
якщо маєте підвищену температуру тіла, кашель й утруднене дихання, якнайшвидше зверніться до лікаря;
не споживайте сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження;
 Джерела з актуальною інформацією щодо COVID-19:

Рекомендації ВООЗ для громадськості та професійної спільноти
Сторінка Центру громадського здоров’я України
Сторінка Міністерства охорони здоров’я України
Офіційний інформаційний портал «Коронавірус в Україні»
Вебсайт «Все про вакцинацію від COVID-19 в Україні»

КОРОНАВІРУС

Кандидати до складу молодіжної ради при виконавчому комітеті Коростенської міської ради

Відповідно до Типового положення про молодіжний консультативно-дорадчий орган місцевого рівня, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1198, ініціативна група з підготовки установчих зборів щодо формування молодіжної ради при виконавчому комітеті Коростенської міської ради надає список кандидатів до складу молодіжної ради при виконавчому комітеті Коростенської міської ради, які братимуть участь в установчих зборах:

– Бондарчук Роман Володимирович (голова правління ГО «Власний вимір»);
– Вишневський Денис Олександрович (голова ГО «Кора Хаб»);
– Волківська Діана Анатоліївна (жителька м. Коростеня);
– Гамулінська Вікторія Василівна (член ГО «Коростенська федерація волейболу»);
– Кутерженко Олександр Володимирович (голова ГО «Сейкен»);
– Охрімчук Ігор Юрійович (член ГО «Коростенська футбольна школа»);
– Ревчук Станіслав Іванович (член ГО «Відродження та захист Полісся»);
– Семененко Аліна Олександрівна (жителька м. Коростеня);
– Степанюк-Головач Марія Олександрівна (член ГО «БК «Коростень»);
– Хоменко Світлана Сергіївна (жителька с. Васьковичі).

Список представників інститутів громадянського суспільства, яким відмовлено в участі в установчих зборах (в зв’язку з невідповідністю поданих документів п.8 Типового положення про молодіжний консультативно-дорадчий орган місцевого рівня, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1198):
– Сервинський Анатолій Олександрович (член ВМГО «Європейська Молодь України»).

Додатково інформуємо, що проведення установчих зборів щодо формування молодіжної ради при виконавчому комітеті Коростенської міської ради розпочнеться 05.11.2021 року о 15.00 годині в актовому залі виконавчого комітету Коростенської міської ради (вул. Грушевського, 22, І поверх).

Прогноз погоди на добу 1 листопада
Невелика  хмарність.
Без опадів.
Вітер південно-східний,  5-10 м/с.
Температура:
вночі: -2..+3°,
вдень: 8..13°.
 
Попередження про пожежну
небезпеку:
1 – 3 листопада по всій території
області утримається надзвичайна
(5 клас) пожежна небезпека.
 
 
Відділ з питань цивільного захисту
виконавчого комітету міської ради

У ніч проти 31 жовтня Україна змінить час на «зимовий». Переведення годинників означатиме, що світловий день стане коротшим, а брак сонячного світла позначається на загальному самопочутті.

Зміна світлового дня може спричиняти дратівливість і відчуття стомленості. Ось кілька порад, які будуть корисними для здоров’я:

При можливості виходьте на вулицю в денну пору доби

Це один зі способів отримання вітаміну D. У час, коли ніч стає довшою, а день — коротшим, ми ризикуємо мати дефіциту цього вітаміну. Тож варто проконсультуватися з лікарем щодо приймання профілактичної дози вітаміну D.

Підготуйте організм до раптової зміни графіку

За кілька днів до переведення годинників спробуйте лягати спати на 15–20 хвилин пізніше. Він має бути регулярним і мати приблизно однакову тривалість.

Дотримуйтеся гігієни сну

Відкладіть телефон щонайменше за годину до сну. Світло екранів стимулює мозок, перешкоджає виробленню мелатоніну, гормону, який спричиняє сонливість. Замість перегляду телевізора оберіть читання книги, прийміть теплий душ та приглушіть світло.

Додайте активності у своє життя

Навіть легка руханка покращить ваш сон. Проте тренуйтеся не пізніше ніж за чотири години до відпочинку, оскільки підвищення температури тіла може ускладнити процес засинання.

Вечеряйте в один і той самий час

Їжте більше білків та корисної клітковини, менше вуглеводів. Наші цикли сну і спосіб харчування пов’язані між собою. Намагайтеся не переїдати.

Ці поради корисні не лише в період короткого світлового дня. Тож дотримуйтеся їх завжди й будьте здорові!

Прогноз погоди на вихідні