ОГОЛОШЕННЯ

/dostup-do-publichnoyi-informatsiyi/

/gromada/

/investment-korosten/

/korosten-istoriko-turistichniy-tsentr/

http://www.korosten-rada.gov.ua/zahodi-spryamovani-na-pokrashchennya-stanu-dovkillya/

http://korosten-rada.gov.ua/ekonomichniy-rozvitok/pidpriyemnitstvo/

https://www.youtube.com/channel/UCMS1WMTqy0CG2B-HsecQssQ/live

http://www.korosten-rada.gov.ua/ekonomichniy-rozvitok/energetichniy-menedzhment/

http://korosten-rada.gov.ua/zhitlovo-komunalne-gospodarstvo/mistobuduvannya-ta-arhitektura/town-planning-documentation/

http://www.korosten-rada.gov.ua/ekonomichniy-rozvitok/mizhnarodni-programi-rozvitku/meri-za-ekonomichne-zrostannya-/

https://my.matterport.com/show/?m=DRADJK3pEsa

http://korosten-rada.gov.ua/news/novini-mista/plan-zahodiv-13288.html

http://korosten-rada.gov.ua/news/anonsi-podiy/afisha.html

https://www.auc.org.ua/

https://gromconsult.rada-kor.gov.ua/uk

https://legalaid.gov.ua/
Календар

http://korosten-rada.gov.ua/images/jkh/TARIFI_na_zhkp.pdf

/index.php?page=695

http://www.korosten-rada.gov.ua/ekonomichniy-rozvitok/transportniy-kompleks-mista/avtomobilniy-transport/perevezennya-pasazhiriv-avtobusami-v-rezhimi-marshrutnogo-taksi/grafiki-ruhu-avtotransportu/

/transport-dozor

http://www.drv.gov.ua
Погода
Загружаем курс доллара от minfin.com.ua…
Ринок землі

Сучасна ринкова економіка являє собою складний організм , що складається з величезної кількості різноманітних виробничих, комерційних, фінансових і інформаційних структур , що взаємодіють на фоні розгалуженої системи правових норм бізнесу, і що об'єднуються єдиним поняттям - ринок.

Ринок землі став об'єктивною неминучістю ще 2002 року: тоді набрав чинності Земель­ний кодекс України, який узаконив приватну власність на землю. Відтоді 6,9 млн громадян отримали земельні сертифікати, 6,5 млн державні акти на право власності на землю. Нині понад 50 відсотків українських земель проінвентаризовано.

А от які небезпеки несе ймовірне затягування дії мораторію на запровадження ринку землі, варто знати. Мораторій, передовсім, стримує оптимізацію сільгоспволодінь: неможливо поліпшити техно­логічний рівень умов використання сільськогоспо­дарських земель через їхні нераціональні розміри. Нині в Україні влас­ник сільськогосподарської землі і аграрій — це різні люди. Дві третини пайовиків — пенсійного і передпенсійного віку, не мають ні фінансових, ні професійних, ані фізичних можливостей самотуж­ки обробляти землю. Здаючи паї в оренду, отриму­ють орендну плату переважно продукцією. Серед спадкоємців земельних ділянок майже третина живе у містах чи й за кордоном, вони не зацікав­лені розвивати виробництво на цій землі, опікува­тися її якістю, збереженням ґрунтів. Урешті-решт земельна сфера під гнітом мораторію відчутно страждає від зниження інвестиційної привабливо­сті. Оскільки земля не є предметом господарського обігу, це стримує іпотечне кредитування, інвестиції.

Для подолання таких негативних наслідків мораторію на відчуження земель сільськогосподар­ського призначення, як стримування оптимізації сільськогосподарського землеволодіння та землеко­ристування, неможливість поліпшити технологічніумови використання сільськогосподарських земельвнаслідок нераціональних розмірів землеволодінь проектом Закону України


   Про ринок земельпро­понується утворити державну спеціалізовану уста­нову з управління землями сільськогосподарського призначення державної власності, одним з основ­них завдань якої є проведення землеустрою, кон­солідація та забезпечення охорони земель сільсько­господарського призначення державної власності.

Враховуючи величезну важливість прийняття Закону України Про ринок земель , його принци­повими завданнями можна вважати:

законодавче визначення принципів та механіз­мів державного регулювання ринку земель;

запровадження механізмів попередження недоб­росовісних дій суб'єктів ринку земель, пов'яза­них із продажем земельних ділянок за заниже­ними цінами, а також досягненням суб'єктами ринку монопольного (домінуючого) становища;

деталізацію умов цивільно-правових угод, за якими може здійснюватися відчуження земель­них ділянок сільськогосподарського призначен­ня та прав на них;

попередження спекулятивних операцій із зе­мельними ділянками сільськогосподарського призначення.

Також доопрацьованим проектом Закону Ук­раїни Про ринок земельпропонується встанови­ти гранично допустимі площі земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського ви­робництва в регіонах України, що є регуляторним заходом держави щодо обмеження концентрації значних площ сільськогосподарських угідь в однієї особи і можливості встановлення монопольного по­ложення на ринку продовольства.

Запропоновані у законопроекті Про ринок зем­ліграничні максимальні загальні площі земель­них ділянок для товарного виробництва, які мо­жуть знаходитися у приватній власності однієї особи, встановлені відповідно до економічно об­ґрунтованих розрахунків вчених Інституту аграр­ної економіки з урахуванням природно-сільського­сподарського зонування земель України.

Крім того, законопроектом пропонується вста­новити заборону юридичним особам,  крім фермерських господарств, набувати у власність землі сільськогосподарського призначення, що є єдиним реальним способом попередити участь іноземного капіталу у придбанні земель сільськогосподарсько­го призначення в умовах, коли землі сільськогоспо­дарського призначення є недооціненим активом, а вітчизняні сільськогосподарські товаровиробники ще не мають можливості ефективно конкурувати із іноземними інвесторами з розвинених країн, арабських країн тощо.

До того ж така заборона дасть змогу запобігти концентрації основної частини земель сільського­сподарського призначення за агро-торгово-фінансовими об'єднаннями та формуванню латифундій та дозволить встановити дієвий контроль за основ­ними економічними потоками, як то виробничими, транспортними, експортними, за крупними юри­дичними компаніями.

М

Маємо сподівання  що, крім згаданого закону, вже в першому пів­річчі цього року Верховна Рада ухвалить закон про земельний кадастр. Україна — єдина держава на пострадянському просторі, яка не має узаконено­го державного земельного кадастру. Законопро­ект уже відпрацьовано Державним агентством зе­мельних ресурсів, Мінагропродполітики та Мін'­юстом, депутатами Верховної Ради, зареєстровано за № 8077 4 лютого 2011 року у Верховній Раді, та обговорено у парламентських комітетах. А для по­вного законодавчого пакетуринку землі буде ухвалено закони про консолідацію земель, про охо­рону ґрунтів, а також розроблено нову методику нормативно-грошової оцінки земель сільськогоспо­дарського призначення.

Виходячи з всього вище згаданого створюється Державний земельний фонд  України, ідея створення якого виникла на базі вивчення досвіду євро­пейських країн.

— Новостворений фонд передусім забезпечува­тиме реалізацію державної політики для регулю­вання, утримання, розширення державних земель сільгосппризначення, консолідуватиме сільгосп­угіддя, реалізуватиме від імені держави переважне право на купівлю земельних ділянок, випускатиме іпотечні цінні папери, підставою яких буде не за­става землі, а застава грошового потоку, доходу, що його отримуватиме Фонд, здаючи землю в оренду.

Але, чи вбережуть законо­давчі новації нинішніх землекористувачів від втра­ти масивів, бо, мовляв, якщо лише фізичні особи будуть набувачами землі, поламається вся система землекористування, розпадуться існуючі підприєм­ства.

Маємо надію,що нові закони не несуть жодної загрози компаніям, які займаються аграр­ним бізнесом. Мінятимуться, ймовірно, лише фізичні особи.  В Європі обіг земель сільгосппризначення — менше 1 відсотка. Ми прогнозуємо, що в перші роки зняття мораторію обіг наблизиться до 5 відсотків, цим фактично легалізуємо існуючі нині домовленості й угоди. А далі підтримуватиме­мо європейську планку — до 1 відсотка.

  Закон про консолідацію земель якраз і допоможе розв'язати ці проблеми. Нині в колишніх колгоспів — тисячі  власників земельних паїв. Кожен громадянин нашої держави, який отримав державний акт знає свою земельну ділянку,тому що її було винесено в натуру. Тому пропонуємо законодавчо закріпити норму: коли людина купує земельні ділянки в різних місцях, має вступити в силу процес кон­солідації, щоби ці клапті — обміном, купівлею-продажем — звести в одне місце, зробити єдиний масив, який був би рентабельним, та й цікавим банкам — для застави. Банк не дасть кредити під заставу 5 га, але охоче прокредитує під заставу 1000гамасиву.

З уведенням ринку ціна на землю зросте. Національна акаде­мія аграрних наук України завершує розробку но­вої методики грошової оцінки землі. ЇЇ апробують у кожній агрокліматичній зоні і щонайдалі з 1 черв­ня наступного року вартість усіх земель повністю перерахують. Розроблено і внесено до парламенту законопроект про ґрунти. А в законопроекті про ринок земель передбачено норму, що при будь-якій трансакції із земельною ділянкою покупець в обов'язковому порядку має замовити новий аг­рохімічний паспорт земельної ділянки. До речі, інститути, які займаються родючістю ґрунтів, є в кожній області. І кожні 5 років проводиться агро­хімічний аналіз ґрунтів.

В законопроек­ті про ринок земель  передбачено зміни до де­крету Кабміну про державне мито. Якщо, для прикладу, наступного року людина, яка купила зе­мельну ділянку, її продає, державне мито — 90 відсотків нормативної вартості землі, через рік — 80 відсотків, ще через рік — 70 відсотків. Тобто за­конодавчо, на нашу думку ,буде закрито мож­ливість спекулювати землею.

Чомусь половина фермерів і ке­рівників сільськогосподарських підприємств нині проти ринку земель сільгосппризначення. Тому що сьогодні платити 300гривень орендної плати, та ще й переважно натуроплатою, для них вигід­ніше, ніж за нових умов розраховуватися з людьми за вищими ринковими розцінками. Можливо, ри­нок невигідний і агрохолдингам, адже купувати­муть землю лише фізичні особи. Не можна дозволити придбавати землі юридичним особам, бо розуміємо, що тоді право власності на землю пе­рекочує за кордон . Цього року аграрними уні­верситетами, що у віданні Мінагропродполітики, було проведено соціологічне опитування майже 16-ти тисяч власників земельних паїв та їх потенцій­них покупців.

Із загальної вибірки чисельністю більше ніж 15,5 тисяч опитуваних осіб тільки 26, 5% потенцій­них покупців і 31% власників паїв вважають, що необхідно заборонити їх продаж. Усі інші за умов певних обмежень погоджуються з пропозицією зняття мораторію на продаж земель сільгосппри­значення.

Ці дані опонують результатам соціологічного опи­тування, проведеного рік тому Центром соціальних експертиз на замовлення Світового банку. За ними 52 відсотки українських селян, які володіють зе­мельними частками, виступають категорично про­ти скасування мораторію. 41 відсоток власників земельних паїв заявили про готовність продати землю, але лише громадянам України і за умов створення нормального ринку землі. Майже дві третини орендодавців не хочуть відмовлятися від такої практики навіть тоді, коли б у них з'явилася можливість продати землю. Стабільна щорічна плата за зданий в оренду земельний пай для бага­тьох вигідніший, ніж велика, але одноразова сума, отримана від продажу землі.

А проте, як би не різнилися підходами і циф­рами, — обидві групи соціологічних результатів єдині у найголовнішому твердженні: ринок землі стає реальністю у свідомості громадян України, що сприятиме ефективному розвитку економіки та суспільства  в цілому.